Постанова

від 07.12.2022 по справі 180/1426/22

МАРГАНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

180/1426/22

3/180/602/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

у справі про адміністративне правопорушення

07 грудня 2022 р. м. Марганець

Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Янжула О.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого керівником

ТОВ "СП ТОПРЕМСЕРВІС", проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

за ч.1ст.163-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

25 жовтня 2022 року при проведенні камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю " СП ТОПРЕМСЕРВІС" з питання та щодо дотримання строків подання платіжних доручень до установ банків на перерахування належної до сплати суми узгоджених податкових зобов`язань згідно податкових декларацій з ПДВ за липень, серпень 2022 року та згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9154-67098 від 10.08.2022 року, розташованого за адресою: вул. Тітова, буд. 34А, м. Марганець встановлено, що ОСОБА_1 , при здійсненні своїх посадових обов`язків - керівника ТОВ "СП ТОПРЕМСЕРВІС", невчасно подав до установи банку платіжні доручення на перерахування належних до сплати сум узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, згідно податкової декларації №9162714907 від 19.08.2022 року по терміну сплати 30.08.2022 року у сумі 25054 грн., фактично сплачено 30.09.2022 року, чим порушив п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України.

Крім того, 25 жовтня 2022 року при проведенні камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю " СП ТОПРЕМСЕРВІС" з питання та щодо дотримання строків подання платіжних доручень до установ банків на перерахування належної до сплати суми узгоджених податкових зобов`язань згідно податкових декларацій з ПДВ за липень, серпень 2022 року та згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9154-67098 від 10.08.2022 року, розташованого за адресою: вул. Тітова, буд. 34А, м. Марганець встановлено, що ОСОБА_1 , при здійсненні своїх посадових обов`язків - керівника ТОВ "СП ТОПРЕМСЕРВІС", не подав до установи банку платіжні доручення на перерахування належних до сплати сум узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, згідно податкової декларації №9186860392 від 19.09.2022 року по терміну сплати 30.09.2022 року у сумі

257 грн. ( на дату перевірки не сплачено), чим порушив п. 57.1, ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України.

07 грудня 2022 року на підставі ст. 36 КУпАП постановою судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області Янжули О.С. адміністративний матеріал №180/1426/22, провадження № 3/180/602/22 відносно ОСОБА_1 по ч. 1 ст. 163-2 КУпАП та адміністративний матеріал № 180/1427/22, провадження № 3/180/603/22 відносно ОСОБА_1 по ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, об`єднано в одне провадження і їм присвоєно єдиний унікальний номер № 180/1426/22, провадження № 3/180/602/22.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 до суду не з`явився, про дату розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив. Заяв чи клопотань від нього не надходило.

У відповідності до ст. 268 КУпАП присутність правопорушника під час розгляду даної категорії справ не є обов`язковою за умови належного сповіщення останнього про день, час та місце проведення судового засідання.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях, наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.252КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозиція частини першої статті 163-2КУпАП передбачає нормативне правило наступного змісту: «Неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів)".

Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.

Санкція ч. 1 ст.163-2КУпАП передбачає накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неявку ОСОБА_1 до суду, суд сприймає, як спосіб захисту та спробу уникнути адміністративного стягнення.

З урахуванням викладеного, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 по ч.1 ст.163-2КУпАП про адміністративні правопорушення підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколами №16687/04-36-04-13/21893172 від 25 жовтня 2022 року та №16852/04-36-04-13/43676084 від 25 жовтня 2022 року та №16854/04-36-04-13/43676084 від 25 жовтня 2022 року; копією акту про результати камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю " СП ТОПРЕМСЕРВІС" ( код ЄДРПОУ 43676084) з питання та щодо дотримання строків подання платіжних доручень до установ банків на перерахування належної до сплати суми узгоджених податкових зобов`язань згідно податкових декларацій з ПДВ за липень, серпень 2022 року та згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9154-67098 від 10.08.2022 року№16711/04-36-04-13/43676084 від 25.10.2022 року.

Аналізуючи докази по справі, дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст.163-2 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.

Згідно ч.2 ст.33КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 - у судовому засіданні не встановлено.

Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 - у судовому засіданні не встановлено.

Згідно положеньст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 те, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності, всі обставини справи в їх сукупності, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави, розмір якого визначено на рівні найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.1 ст. 163-2 КУпАП, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.

Підстави для застосування іншого, більш м`якого або суворішого стягнення, відсутні.

Згідно з Перехідними положеннямиПодаткового кодексуУкраїни (пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1

пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Таким чином, для розрахунку розміру штрафу по адміністративному стягненню

суд за один неоподатковуваний мінімум доходів громадян приймає суму в розмірі 17 гривень.

Відповідно до ч. 5 ст.4Закону України«Про судовийзбір» та ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 496,20 грн.

Керуючись ст.ст.23, 24, 33, 36, ч. 1 ст. 163-2, 40-1 , ст.284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.163-2КУпАП та накласти стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 ( вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

Штраф повинен бути сплачений згідно зі ст.307КУпАП протягом 15 днів від дня вручення (отримання) постанови за справою про адміністративне правопорушення в установу банку.

Копія платіжного документу подається до суду.

Своєчасно не сплачений штраф буде примусово стягнутий із заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст.308КУпАП в разі несвоєчасного сплачення штрафу і виконання постанови в примусовому порядку, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП , витрати на облік зазначеного правопорушення. Розмір витрат визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя: О. С. Янжула