Ухвала

від 09.12.2022 по справі 293/972/16-к

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 293/972/16-к

Провадження № 1-кп/293/11/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2022 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши увідкритому судовомузасіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12016060310000289 від 03.08.2016 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого лісорубом у Станишівському лісництві, відповідно до ст. 89 КК України раніше несудимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника обвинуваченого ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувальногоакту 02.06.2016 року близько 22 години 00 хвилин ОСОБА_6 знаходився на території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем тимчасового проживання його двоюрідного брата ОСОБА_3 , який в цей час відпочивав разом зі своїм знайомим. В цей же день та час, знаходячись за вищевказаною адресою, між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на ґрунті особистих неприязних стосунків, виник конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 , виник раптовий умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 . В цей час ОСОБА_6 , побоюючись фізичного насилля з боку ОСОБА_3 почав втікати з подвір`я ОСОБА_3 , до свого будинку, однак ОСОБА_3 почав наздоганяти останнього та наздогнав його в приміщенні веранди будинку АДРЕСА_3 за місцем проживання ОСОБА_6 . Перебуваючи в приміщенні веранди ОСОБА_3 , продовжуючи свої злочинні дії направлені на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 штовхнув останнього рукою в область спини від чого ОСОБА_6 упав на диван розташований у веранді обличчям догори. В цей час ОСОБА_3 нахилився над останнім та притиснув останнього коліном лівої ноги в області грудної клітки та своєю лівою рукою притиснув руку ОСОБА_6 , тим самим подолавши волю потерпілого до опору. Після чого, продовжуючи свої злочинні дії направленні на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 великим пальцем правої руки з силою почав тиснути на ліве око ОСОБА_6 , незважаючи на прохання потерпілого припинити такі дії.

В результаті вказаних дій ОСОБА_3 умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_6 , тілесне ушкодження у вигляді тупої травми лівого ока у вигляді субкон`юктивального розриву склери з випадінням оболонок ока із підвивихом його кришталика, що призвело до втрати гостроти зору до 0,0, що відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, як такого, що не є небезпечним для життя, але призвели до тривалого розладу здоров`я.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст. 122 КК України, які виразились у заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

В судовому засіданні захисником обвинуваченого подано клопотання про закриття кримінальної справи у зв`язку із закінченням строків давності, посилаючись на п.3 ч.1 ст.49 КК України та у зв`язку з цим звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Обвинувачений в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти закриття кримінального провадження з підстав, зазначених у поданому клопотанні.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи має місце заява потерпілого про розгляд справи у його відсутності, щодо міри покарання покладався на розсуд суду.

Суд, вислухавши клопотання захисника обвинуваченого, яке останній підтримав, думку прокурора, роз`яснивши наслідки закриття провадження за вказаних обставин, дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Крім того,ст.44КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.2ст. 284 КПК Україникримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частина 2 ст. 284 КПК Українипередбачає, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Строк давності - це передбачений ст.49КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: - закінчення встановлених ч. 1 ст.49 та ст.106КК України строків; - відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 ст. 49 ККУкраїни).

Процесуально - правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: - притягнення особи як обвинуваченого; - згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284,288 Кримінального процесуального кодексу України).

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, 02.06.2016.

Відповідно до ч. 1ст. 12 КК Українина момент вчинення кримінального правопорушення, цей злочин був злочином середньої тяжкості, за яке передбачено покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Законодавцем було прийнятоЗакон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень»згідно з яким були внесені зміни дост. 12 КК України.

Відповідно доч.1ст. 12 КК України: кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України:кримінальним проступкомє передбаченецим Кодексомдіяння (діячи бездіяльність),за вчиненняякого передбаченеосновне покаранняу видіштрафу врозмірі небільше трьохтисяч неоподатковуванихмінімумів доходівгромадян абоінше покарання,не пов`язанез позбавленнямволі.За частинами3,4ст.12КК України злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі. Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Відповідно до санкції ч.1 ст. 122 КК Українина сьогоднікримінальне правопорушення,передбаченеч.1 ст. 122 КК Україниє нетяжким злочином.

Згідно ч. 1ст. 5 КК Українизакон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 КК Україниособа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, минуло три роки.

Відповідно доп.3ч.1 ст. 49 КК України особа звільняєтьсявід кримінальноївідповідальності,якщо здня вчиненнянею нетяжкого злочину минуло п`ять років, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Початком перебігу строку давності є день, коли кримінальне правопорушення було вчинено, тобто, згідно обвинувального акту 02.06.2016.

Закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності заст.49КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення певної тяжкості.

Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

З огляду на наведене, на час судового розгляду у кримінальному провадженні і розгляду клопотання захисника обвинуваченого, закінчився строк давності, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до ч. 3 ст.49КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.49 КК України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст.284КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).

Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і після роз`яснення цих положень, наполягав на закритті провадження, відповідно дост. 49 КК України.

Дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст.49КК України є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання захисником обвинуваченого та те, що кримінальне правопорушення за яким обвинувачується останній є нетяжким злочином, та з моменту скоєння кримінального правопорушення (злочину) минуло п`ять років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд дійшов до переконання, що клопотання захисника обвинуваченого про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак клопотання захисника обвинуваченого слід задовольнити та звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, закривши відносно нього кримінальне провадження за ч.1 ст. 122 КК України.

Цивільний позов не заявлено.

Арешт на майно не накладався.

Прецесуальні витрати та речові доказаи у справі відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому під час досудового слідства та під час розгляду справи у суді не обирався.

Керуючись ст.ст.12,44,49, ч.1 ст. 122 КК України, ст.ст.284-286,288,372,376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 122 КК України у зв`язку із закінченням строків давності на підставіп.3 ч.1 ст. 49 Кримінального кодексу України.

Кримінальне провадження, внесенедо ЄРДР за №12016060310000289 від 03.08.2016 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 ККУкраїни, закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя Євген БРУХОВСЬКИЙ