Рішення

від 06.12.2022 по справі 640/10517/20

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

06.12.2022 Справа № 640/10517/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2022 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Рудюка О.Д.,

за участю секретаря Несин Н.С.

представників позивача ЛошадкіноїВ.О., ОСОБА_1 ,

представника відповідача ДовганяО.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вишгороді Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансовий партнер», Державний реєстратор Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяна Василівна про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою про визнання протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 13.04.2020 року за №1407/5 «Про скасування рішення», винесений на підставі висновків Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 27.02.2020 року за результатами розгляду скарги ТОВ «Фінансова компанія «Фінансовий партнер» від 28.10.2019року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.2019 року за № 33525-33-19; зобов`язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів, внесених на підставі рішення від 05.09.2018 року №42852978, прийнятого державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В., щодо припинення записів про державну реєстрацію обтяжень №№9934413, 9932758 та записів про державну реєстрацію іпотеки за №№9934483, 9933025 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 3221884001:34:077:0227, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2020 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2021 року апеляційну скаргу Міністерства юстиції України та ТОВ «Фінансова компанія «Фінансовий партнер» задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2020 року скасовано. Провадження у справі закрито. Роз`яснено ОСОБА_2 , що розгляд його вимог віднесено до цивільної юрисдикції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2022 року справу №640/10517/20 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ТОВ «Фінансова компанія «Фінансовий партнер» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії передано для розгляду до Вишгородського районного суду Київської області.

04.06.2021 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

21.07.2021 року представник відповідача направив до суду відзив на позовну заяву, згідно якого, державний реєстратор Третяк Т.В. на підставі рішення від 05.09.2018 року №4285297, за відсутності в повному обсязі документів для державної реєстрації прав передбачених законодавством, а саме за відсутності рішення Вишгородського районного суду Київської області від 01.08.2018 року у справі №363/2254/18 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, здійснила державну реєстрацію припинення іпотек та заборон на житловий будинок та земельну ділянку на підставі вказаного рішення суду, що було подано в паперовому вигляді від заявника, при цьому, не перевіривши належним чином документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Крім того, державний реєстратор Третяк Т.В. під час державної реєстрації припинення іпотек та заборон на підставі судового рішення, не використала відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України, які свідчать про відсутність рішення Вишгородського районного суду Київської області від 01.08.2018 року у справі №363/2254/18 у відповідному реєстрі в електронній формі, і тим самим не здійснила запит щодо надання копії такого рішення суду, засвідченої у встановленому порядку від відповідного суду. Таким чином, при винесення оскаржуваного наказу Міністерство юстиції України не порушило права ОСОБА_2 , а тому заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Під час розгляду справи стороною позивача подано заяво про зміну предмету позову та залучення третьої особи, а саме державного реєстратора Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. Крім того, подано уточнену позовну заяву, в якій просять: визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 13.04.2020 року за №1407/5 «Про скасування рішення», в частині скасування рішення від 05.09.2018 року №42852978, прийняте Державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. (пункт 2). Зобов`язати Міністерство юстиції України поновити у Державному реєстрі речових на нерухоме майно записи, внесенні на підставі рішення від 05.09.2018 №42852978, прийнятого державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. щодо припинення записів про державну реєстрацію обтяжень №№9934413, 9932758 та записів про державну реєстрацію іпотеки за №№9934483, 9933025. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що скарга ТОВ «ФК «Фінансовий кредит» подана без дотримання вимог ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тобто після закінчення встановленого законом строку на її подання, проте, відповідач, нехтуючи вимогами закону, скаргу задовольнив частково. Також, відповідач порушив строк розгляду скарги, який має не перевищувати 45 днів та задовольнив її в частині питання, що не належить до компетенції Міністерства юстиції України. На переконання позивача, викладені обставини свідчать про те, що під час розгляду скарги ТОВ «ФК «Фінансовий партнер» відповідачем порушено процедуру її розгляду, спірний наказ прийнято із порушенням норм чинного законодавства, а отже такий наказ є протиправним і підлягає скасуванню.

15.09.2022 року протокольною ухвалою суду залучено у справи у якості третьої особи державного реєстратора Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. та прийнято до розгляду уточнену позовну заяву.

04.11.2022 року протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представники позивача, позовні вимоги підтримали з підстав викладених в уточненій позовній заяві та просять уточнену позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи ТОВ «Фінансова компанія «Фінансовий партнер» в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, причини неявки суду невідомі.

Третя особа: державний реєстратор Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. в судове засідання не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась в установленому законом порядку, причини неявки суду невідомі.

Заслухавши представників позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_2 є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3221884001:34:077:0227 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.09.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В., реєстраційний номер №6954, та будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 07.09.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В., реєстраційний номер №6953.

26.09.2019 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінансовий партнер» звернулось до Міністерства юстиції України із скаргою на дії державного реєстратора про державну реєстрацію прав в порядку ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме манно та їх обтяжень», та просило скасувати: рішення від 05.09.2018 року №42852978, прийняте державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. про скасування іпотеки; рішення від 06.09.2018 року №42883605, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. про реєстрацію права власності; рішення від 07.09.2018 року №42904070, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В. про реєстрацію права власності.

Не погоджуючись з поданою ТОВ «Фінансова компанія «Фінансовий партнер» скаргою, ОСОБА_2 18.11.2019 року подав до Міністерства юстиції України письмові пояснення відповідно до п.11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 року №1128, в яких вказав, що він є добросовісним набувачем майна, а скаржником подану скаргу після закінчення строку її подання.

Згідно висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 27.02.2020 року, розглянувши скаргу ТОВ «ФК «Фінансовий партнер» від 25.09.2019 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.2019 року за №33525-33-19 рекомендувало: скаргу ТОВ «ФК «Фінансовий партнер» від 28.10.2019 року задовольнити частково; скасувати рішення від 05.09.2018 року № 42852978, прийняте державним реєстратором Третяк Т.В.; в іншій частині вимог відмовити; анулювати доступ державного реєстратора Третяк Т.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

13.04.2020 року Міністерство юстиції України на підставі вищевказаного висновку видало наказ №1407/5, яким, відповідно до частин другої, п`ятої статті 26, підпункту «а», «г» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вирішило: Скаргу ТОВ «ФК «Фінансовий партнер» від 28.10.2019 року задовольнити частково. Скасувати рішення від 05.09.2018 року №42852978, прийняте державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. Анулювати доступ державного реєстратора Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В іншій частині вимог відмовити.

Звертаючись до суду з позовом про визнання протиправною та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, сторона позивача вказує на те, що Міністерством юстиції України порушило процедуру розгляду скарги поданої «ФК «Фінансовий партнер», що призвело до порушення права позивача.

Згідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; нерухоме майно - земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1)право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4)податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що систему органів у сфері державної реєстрації становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) інші суб`єкти державної реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Статтею 23 Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» передбачено випадки, коли розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором.

Згідно до ч.ч.1, 2 ст.24 Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» визначено випадки, коли в державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено.

Статтею 37 Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» регламентовано порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.

Так, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги, зокрема, на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення, зокрема, про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором.

Відповідно до п.2 Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 року №37/5, Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1128, забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації.

Пунктом 5 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою КабінетуМіністрів Українивід 25.12.2015року №1128 визначено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

Згідно до п.6 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1128, якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови.

Таким чином, посилання сторони позивача на те, що відповідач розглянув скаргу ТОВ «ФК «Фінансовий партнер» та задовольнив її в частині питання, яке не належить до компетенції Міністерства юстиції України, оскільки за результатом її розгляду скасував рішення державного реєстратора Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. від 05.09.2018 № 42852978, яким внесено записи до Державного реєстру прав щодо припинення державної реєстрації обтяжень та припинення державної реєстрації іпотеки, то суд вважає такі доводи необґрунтованими враховуючи наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При цьому, відповідно до п.5 ч.1 вказаної статті, обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.

Зі змісту наведених норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вбачається, що поняття державної реєстрації прав, щодо яких Мінюст наділений повноваженнями розгляду скарг, включає в себе як підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, так і обтяжень таких прав, якими, в свою чергу, є заборона відчуження, в даному випадку, - на підставі договору іпотеки.

Стосовно доводів позивача про порушення відповідачами законодавчо визначеної процедури розгляду скарги, суд прийшов до наступного.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Згідно матеріалів справи, 26.09.2019 року Міністерством юстиції України зареєстровано скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Фінансовий партнер» щодо скасування рішень про державну реєстрацію з індексними номерами: 42852978; 42883605 та 42904070 від 05.09.2018 року, від 06.09.2018 року та від 07.09.2018 року.

Зі змісту скарги вбачається, що про порушене право ТОВ «Фінансова компанія «Фінансовий партнер» дізналось 24.09.2019 року, тобто з моменту отримання інформаційних довідок №182186258 та №182187541, а саме, із зазначених довідок скаржник дізнався про те, що власником предмета іпотеки є відмінна від іпотекодавця особа, а саме ОСОБА_2 .

За твердженнями скаржника, наведеними у скарзі від 26.09.2019 року за результатами розгляду якої відповідачем прийнято оскаржуване рішення, ТОВ «Фінансова компанія «Фінансовий партнер» дізналось про порушення своїх прав 24.09.2019 року, а тому вчасно звернулось до Міністерства юстиції України з відповідною скаргою, а саме 26.09.2019 року.

Однак, відповідно до змісту позовної заяви, під час подання скарги на рішення від 05.09.2018року №42852978, від 06.09.2018 року №42883605 та від 07.09.2018 року №42904070 ТОВ «ФК «Фінансовий партнер» вказано неправдиві відомості та не дотримано вимог статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки скаргу до Міністерства юстиції подано 26.09.2019 року, тоді як строк оскарження сплив ще 11.08.2019 року (60 днів з 11.06.2019 року).

ОСОБА_2 стверджує, що ТОВ «Фінансова компанія «Фінансовий партнер» про прийняті у вересні 2018 року рішення щодо скасування іпотеки і щодо реєстрації права власності за позивачем стало відомо ще 11.06.2019 року, замовивши інформаційну довідку №170053563 від 11.06.2019 року та №170053170 від 11.06.2019 року.

Щодо пропущення строків звернення ТОВ «Фінансова компанія «Фінансовий партнер» до Міністерства юстиції України зі скаргою від 26.09.2019, суд дійшов до наступного.

У Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься ухвали слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б. від 21.10.2019 року та від 24.09.2019 року по справі № 363/3993/19. Зі змісту вказаних ухвал вбачається, що до Вишгородського ВП ГУНП в Київській області надійшла заява від представника ТОВ «ФК «Фінансовий партнер» про підробку та використання підробленого документу. 26.06.2019 року відомості по даному факту внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019110150000525 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, зокрема, що ТОВ «ФК «Фінансовий партнер» замовив інформаційну довідку №170053563 від 11.06.2019 року та №170053170 від 11.06.2019 року. З інформаційної довідки ТОВ «ФК Фінансовий партнер» стало відомо, що власником предмету іпотеки є інша, відмінна від іпотекодавця особа. Право власності до якого перейшло на підставі договорів купівлі-продажу №6953 від 07.09.2018 року та №6954 від 07.09.2018 року, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В.

Таким чином, відповідно до ухвал суду від 21.10.2019 року та від 24.09.2019 року по справі №363/3993/19 вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Фінансовий партнер» ще 07.09.2018року стало відомо про те, що власником предмету іпотеки є інша, відмінна від іпотекодавця особа, право власності до якого перейшло на підставі договорів купівлі-продажу №6953 від 07.09.2018 року та №6954 від 07.09.2018 року, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 , поданих у відповідь на скаргу третьої особи ТОВ «ФК «Фінансовий партнер» від 26.09.2019 року, зазначено, що скаржнику стало відомо про оскаржувані ним рішення ще 11.06.2019 року.

Однак, відповідач приймаючи оскаржуваний наказ від 13.04.2020 року за №1407/5, у висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг не зазначив жодних обґрунтувань стосовно дотримання скаржником строку звернення до Міністерства юстиції України з відповідною скаргою, тобто, обставини щодо строків звернення ТОВ «Фінансова компанія «Фінансовий пантер», наведені ОСОБА_2 у письмових поясненнях до скарги, були проігноровані відповідачем.

Подаючи відзив на позовну заяву, а також в судовому засіданні представник відповідача не навів жодних доводів на спростування тверджень позивача щодо пропуску ТОВ «Фінансова компанія «Фінансовий пантер» строку звернення зі скаргою на рішення про державну реєстрацію з індексними номерами: 42852978; 42883605 та 42904070 від 05.09.2018 року, від 06.09.2018 року та від 07.09.2018 року.

Відповідно до приписів Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою КабінетуМіністрів Українивід 25.12.2015року №1128 встановлено, що закінчення встановленого законом строку подачі скарги є підставою для відмови у задоволенні такої скарги.

Під час розгляду справи третьою особою ТОВ «ФК «Фінансовий партнер», яке є скаржником за результатами розгляду скарги від 13.04.2020 року за №1407/5, не надано суду жодних письмових пояснень на спростування доводів позивача щодо обізнаності ТОВ «Фінансова компанія «Фінансовий пантер» ще з 11.06.2019 року про наявність рішень про державну реєстрацію з індексними номерами: 42852978; 42883605 та 42904070 від 05.09.2018 року, від 06.09.2018 року та від 07.09.2018 року, які стали предметами оскарження.

Тобто, ані відповідачем, ані третьою особою, якою подано скаргу до Міністерства юстиції України від 26.09.2019 року не спростовано доводів позивача щодо обізнаності ТОВ «Фінансова компанія «Фінансовий пантер» ще з 11.06.2019 року рішень щодо скасування іпотеки та реєстрації права власності за позивачем.

Отже, матеріалами справи доведено, що ТОВ «Фінансова компанія «Фінансовий партнер» дізналось про прийняття оскаржуваних рішень 11.06.2019 року, що підтверджується обставинами, зазначеними в ухвалах Вишгородського районного суду Київської області по справі №363/3993/19 та не спростовано відповідачем під час розгляду справи, а до Міністерства юстиції України зі скаргою звернулось лише 26.09.2019 року.

Крім того, 09.07.2019 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінансовий пантер» було відомо про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 , що підтверджується копією наказу Міністерства юстиції України від 09.08.2019 року №3091/7, яким відмовлено у задоволенні скарги БорисенкаІ.О. в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Фінансовий пантер» від 09.07.2019 року №01/06-19, без розгляду її по суті.

Дії державного реєстратора можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав, тобто, кінцевим строком для подання ТОВ «Фінансова компанія «Фінансовий пантер» скарги було - 11.08.2019 року, таким чином третьої особою ТОВ «Фінансова компанія «Фінансовий пантер» пропущено строк оскарження дій державного реєстратора, що мало наслідком прийняття Міністерством юстиції України рішення про відмову в задоволенні скарги ТОВ «Фінансова компанія «Фінансовий пантер», проте, не зроблено відповідачем, чим суттєво порушено приписи Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1128.

Щодо доводів позивача, що скарга ТОВ «Фінансова компанія «Фінансовий пантер» була оформлена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки до неї було додано копії документів не завірені в установленому порядку, то суд відхиляє такі твердження позивача, оскільки наявні в матеріалах справи копії скарги з додатками містять необхідні відмітки, а саме: печатку товариства, печатку «з оригіналом згідно» та підпис уповноваженої особи скаржника.

Крім того, щодо доводів позивача про порушення відповідачем строків розгляду скарги ТОВ «Фінансова компанія «Фінансовий пантер», суд зазначає наступне.

Строк розгляду скарги визначається пунктом 4 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1128, у якому визначено, що розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом України«Про зверненнягромадян» з урахуванням особливостей, передбачених Законами, які обраховуються з моменту реєстрації її суб`єктом розгляду скарги.

Частиною 4 статті 37Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» визначено, що днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Статтею 20Закону України«Про зверненнягромадян» передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Разом з тим, якщо розгляд скарги потребує перевірки діяльності державного реєстратора приймається рішення про продовження строку, про що обов`язково виноситься рішення та повідомляється про це скаржника. У такому разі загальний строк розгляду скарги не може перевищувати 45 календарних днів (частина третя статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до матеріалів справи вбачається, що скаргу ТОВ «ФК «Фінансовий пантер» зареєстровано Міністерством юстиції України 26.09.2019 року, а оскаржуване рішення прийнято лише 13.04.2020 року, тобто через 6 місяців та 18 днів після реєстрації скарги, водночас, матеріали справи не місять доказів прийняття відповідачем будь-яких рішень щодо продовження строку розгляду скарги ТОВ «ФК «Фінансовий пантер».

Порушення відповідачем строку розгляду скарги, як самостійна підстава для скасування наказу від 13.04.2020 року за №1407/5, як такого, що прийняте поза межами встановленого законодавством строку, судом сприймається критично та на переконання суду не може однозначно свідчити про протиправність наказу Міністерства юстиції України від 13.04.2020 року за №1407/5, проте, в сукупності з наведеними вище висновками суду стосовно порушення процедури розгляду скарги, яка подана скаржником поза межами строку оскарження, свідчить про недбалість Міністерства юстиції України, як суб`єкта владних повноважень, на якого законом покладено обов`язок щодо розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір), під час розгляду скарги, яка подана поза межами строку та прийняття оскаржуваного рішення також поза межами строку, встановленого законом.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку що заявлені позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 13.04.2020 року за №1407/5 «Про скасування рішення», в частині скасування рішення від 05.09.2018 року №42852978, прийняте Державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. (пункт 2) підлягають задоволенню.

Щодо, заявлених позовних вимог в частині зобов`язання Міністерство юстиції України поновити у Державному реєстрі речових на нерухоме майно записи, внесенні на підставі рішення від 05.09.2018 №42852978, прийнятого державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. щодо припинення записів про державну реєстрацію обтяжень №№9934413, 9932758 та записів про державну реєстрацію іпотеки за №№9934483, 9933025, суд дійшов до наступного.

Згідно ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема правочинів. Поряд з цим, ч.2 ст.373 ЦК України, передбачає, що право власності па землю гарантується Конституцією України, а право власності на земельну ділянку набувається і здійснюється відповідно до закону.

Стаття 153 Земельного кодексу України визначає, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст.14 Конституції України, право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст.78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками; право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них; земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ч.2 ст.373 ЦК України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Відповідно до п.33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» вбачається, що застосовуючи положення стаття 391 ЦК України, відповідно до яких власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснення ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положення статей 391, 396 ЦК України, позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Згідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Перший протокол та протоколи №2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами, міжнародного права.

У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Раймондо та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) також напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24 червня 2003 року майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. У рішенні Європейський суд з прав людини зазначив: «наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила». У цій справі Європейський суд дійшов висновку, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції».

ЄСПЛ, оцінюючи можливість захисту права особи за статтею 1 Першого протоколу, загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося в зв`язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або стосовно якого припускається, що воно було придбане незаконно (наприклад, рішення та ухвали ЄСПЛ у справах «Філліпс проти Сполученого Королівства» від 5 липня 2001 року, «Аркурі та інші проти Італії» від 5 липня 2001 року, «Ріела та інші проти Італії» від 4 вересня 2001 року, «Ісмаїлов проти Російської Федерації» від 6 листопада 2008 року).

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном фізичної особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність.

Отже, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про зобов`язання Міністерство юстиції України поновити у Державному реєстрі речових на нерухоме майно записи, внесенні на підставі рішення від 05.09.2018 №42852978, прийнятого державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. щодо припинення записів про державну реєстрацію обтяжень №№9934413, 9932758 та записів про державну реєстрацію іпотеки за №№9934483, 9933025, підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені у вигляді судового збору.

На підставі викладеного та керуючись статтями 316, 317, 391 ЦК України, статтями 4, 12, 13, 77, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансовий партнер», Державний реєстратор Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяна Василівна про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 13.04.2020 року за №1407/5 «Про скасування рішення», в частині скасування рішення від 05.09.2018 року №42852978, прийняте Державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяною Василівною (пункт 2).

Зобов`язати Міністерство юстиції України поновити у Державному реєстрі речових на нерухоме майно записи, внесенні на підставі рішення від 05.09.2018 №42852978, прийнятого державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяною Василівною щодо припинення записів про державну реєстрацію обтяжень №№9934413, 9932758 та записів про державну реєстрацію іпотеки за №№9934483, 9933025.

Стягнути з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня шістдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ідентифікаційний код: 00015622).

Третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансовий партнер» (01133, м.Київ, вул.Євгена Коновальця,32Г офіс262, ідентифікаційний код38322199).

Третя особа: Державний реєстратор Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяна Василівна (52020, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с.Чумаки, вул.Шкільна,13).

Суддя О.Д.Рудюк