Ухвала

від 05.12.2022 по справі 754/12541/21

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/754/821/22

Справа № 754/12541/21

У Х В А Л А

Іменем України

05 грудня 2022 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого суддіСаламон О.Б.з участю секретаряРябенка В.О.

розглянувши клопотання керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва А. Єфімова про повернення розгляду справи на стадію підготовчого судового засідання, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває справа № 754/12541/21 за позовом Першого заступника керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу (м. Київ) Чорнєй В.В., про скасування державної реєстрації права власності, повернення земельної ділянки.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17.08.2021 відкрито провадження у даній справі.

Позов обґрунтовано тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Чорнєй В.В. незаконно прийнято рішення від 30.03.2020, індексний номер № 51816682 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на нежитлову будівлю літ. «А» площею 139,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі неіснуючої технічної документації, без документів, що відповідно до вимог законодавства засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, що свідчить про самочинне будівництво на земельній ділянці територіальної громади міста Києва та без передбачених земельним законодавством документів, які надають право власності чи користування землею.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23.05.2022 у даній справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

До суду надійшло клопотання керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва А. Єфімова про зміну предмета позову, повернення розгляду справи на стадію підготовчого судового засідання, мотивоване тим, що під час розгляду судом справи з`ясовано, що, на даний час власником спірної нежитлової будівлі літ. «А» площею 139,4 кв.м по АДРЕСА_1 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 670, 671 від 25.11.2021 та рішення учасника ТОВ «РІЄЛТГРУП» від 22.11.2021 посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Гарасюта О.В., є ТОВ «РІЄЛТГРУП». Враховуючи викладене, виникла необхідність у зміні предмету позову та залучення співвідповідачів у справі, також заміні неналежного відповідача в частині зобов`язання повернути земельну ділянку, оскільки первісними позовними вимогами до першого відповідача неможливо забезпечити повне відновлення порушеного права Київської міської ради за захистом якого прокурор звернувся з позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин (аналогічний висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20).

Згідно ч. 1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, зроблено висновок, що відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічні висновки щодо повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття, за обставин зміни власника нерухомого майна під час розгляду справи судом, зроблено Верховним Судом у постанові від 05.10.2022 у справі № 204/6085/20.

Як вже було зазначено, зміна власника спірної нежитлової будівлі літ. «А» площею 139,4 кв.м по АДРЕСА_1 відбулась після пред`явлення позову прокурора під час розгляду судом даної справи.

При цьому, відповідач не повідомив суд про зміну власника вказаної нежитлової будівлі.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням на всій території України воєнного стану доступ до Єдиних та Державних реєстрів був тимчасово припинений, тому прокурору стало відомо про нові обставини справи, які є підставою для зміни предмету позову та залучення співвідповідачів лише під час підготовки до судового засідання на 27.09.2022, безпосередньо отримавши інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (відповідно до довідки № 310962682 від 27.09.2022). Таким чином, необхідність у зміні предмета позову по даній справі виникла у зв`язку з виникненням обставин, які не залежали від позивача.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому слід зазначити, що надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм і вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, зважаючи на обставини конкретної справи, і необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів у цивільному судочинстві може призвести до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Разом з тим, хоча приписами ЦПК України не передбачено право подавати до суду заяви та процесуальні документи після завершення підготовчого провадження, але і не містить заборони щодо повернення до стадії підготовчого провадження у разі наявності ухвали про його закриття.

Крім того, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням зазначеного, оскільки право на зміну позивачем предмету позову ЦПК України передбачено лише в підготовчому провадженні, яке по даній справі вже закрито, то виходячи із завдань цивільного судочинства, з метою реалізації права на обрання ефективного способу захисту порушених прав, для встановлення усіх фактичних обставин справи, що мають значення для її вирішення, виникла необхідність у поверненні до стадії підготовчого провадження.

Вище викладене дає підстави для висновку, що клопотання відповідає вимогам закону, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.2,12,49,51, 189,263 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання клопотання керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва А. Єфімова про повернення розгляду справи на стадію підготовчого судового засідання, задовольнити.

Призначити судове засідання на 26 січня 2023 року.

В судове засідання викликати учасників справи.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя