Рішення

від 09.12.2022 по справі 260/4477/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2022 року м. Ужгород№ 260/4477/22 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-2002" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2022 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовом Головне управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-2002" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 31806782), яким просить суд: "1. Прийняти позовну заяву до провадження суду; 2. Розглянути справу без участі представника позивача; 3. Винести судове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-2002", код ЄДРПОУ 31806782, адреса: 88008, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4 податковий борг у розмірі 530785,91 грн. в т.ч. пеня у розмірі 44752,74 грн. за платежем 14010100 "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи.

Зазначену ухвалу надіслано учасникам справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, у тому числі й відповідачеві на адресу, що зазначена у витязі із єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вказана позивачем у позовній заяві.

У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке було надіслано на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві, таке повернулася до суду з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою", "за закінченням терміну зберігання" (а.с.а.с. 43-45).

Порядок вручення повістки встановлений статтею 126 КАС України. Однак даною статтею не врегульовано порядок вручення інших судових документів.

Відповідно до статті 7 частини 6 КАС України, зокрема, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Таким чином, суд вважає за необхідне застосувати аналогію та керуватися положеннями статті 126 КАС України.

Відповідно до статті 126 частини 11 КАС України встановлено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до статті 251 частини 6 пункту 4 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Також необхідно врахувати висновок Верховного Суду в ухвалі від 24 березня 2021 у адміністративному провадженні № К/9901/35851/20 про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, у розумінні статті 126 частини 11 КАС України ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в даній адміністративній справі вважається врученою відповідачу належним чином.

Відтак, судом вжито достатніх необхідних законодавчо встановлених заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження та про можливість подання відповідачем відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали суду. Разом з тим, відповідачем відзиву на позовну заяву чи клопотань до суду не подано.

Відповідно до статі 162 частини 6 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що за відповідачем рахується податком борг у розмірі 530785,91 грн по платежу 30 14010100 "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)". Вказаний податковий борг відповідачем не сплачений.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши сторони та їх представників, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 36 Податкового Кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 16 пункту 16.1 підпункту 16.1.4 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як вказувалося вище, у відповідності до Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-2002" знаходиться за адресою: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 31806782 (а.с.а.с. 6, 7).

Працівниками контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з приватним підприємством "Ноупен" та з контрагентами - покупцями, за наслідками якої складено акт перевірки від 09 серпня 2017року № 557/26-15-14-04- 03/31806782 а.с.а.с. 12-22).

На підставі вказаного акту перевірки позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0044751404 від 30 серпня 2017 ро про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 484151,25 грн (за податковими зобов`язаннями у розмірі 387321 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 96830,25 грн (а.с. 23).

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось відповідачем у судовому порядку в Окружному адміністративному суді міста Києва. Так, ухвалою суду від 28 грудня 2017 року адміністративний позов TOB "Альфа-2002" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30 серпня 2017 року № 0044751404 з податку на додану вартість на загальну суму 484151,25 грн. залишено без розгляду (а.с.а.с. 27-29).

Працівниками контролюючого органу проведено камеральну перевірку відповідача щодо дотримання встановлених законодавством граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість та щодо своєчасності сплати податку на додану вартість, за наслідками якої складено акт перевірки від 14 листопада 2019 року № 1156/04- 01/701/31806782 (а.с. 30).

На підставі вказаного акту перевірки позивачем було прийняте податкове повідомлення - рішення від 26 грудня 2019 року № 0068345004 про зобов`язання сплати штраф у сумі 1056,60 грн (а.с. 32).

На підставі вказаного акту перевірки позивачем було прийняте податкове повідомлення - рішення від 26 грудня 2019 року № 0068315004 про застосування штрафних санкцій у сумі 825,32 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (а.с. 37).

Вищевказані податкові повідомлення-рішення не оскаржувались відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку і залишаються ним не сплаченими, а відтак, є узгодженими.

Відповідно до статті 57 пункту 57.3 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до статті 56 пунктів 56.1, 56.2, 56.12, 56.15, 56.18 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов`язання платника податків за причинами, не пов`язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У суду, на час розгляду даної справи, відсутні докази щодо оскарження відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень. Таким чином, сума, що визначена відповідачеві вказаним податковими повідомленнями-рішеннями у розумінні статті 56 Податкового кодексу України, вважається узгодженою.

Відповідно до статті 57 пункту 57.1 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 56 пункту 56.11 ПК України, не підлягає оскарженню податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.156 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Статтею 14 пунктом 14.1 підпунктом 14.1.175 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно статті 59 пункту 59.1 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.153 даного Кодексу податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу було вручено відповідачу податкову вимогу від 12 червня 2019 року № 39203-50 (а.с. 35).

При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.162 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до статті 129 пункту 129.1 підпункту 129.1.1 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до статті 129 пункту 129.4 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Відповідно до статті 129 ПК України відповідачу проведено нарахування пені у розмірі 44752,74 грн за весь період прострочення сплати грошового зобов`язання (а.с. 5).

Однак, вказана сума пені залишається відповідачем не сплачена в повному обсязі.

Податковий борг відповідача підтверджений матеріалами справи, зокрема обліковою (інтегрованою) карткою платника податків та розрахунком податкового боргу (а.с.а.с. 8-11, 24, 34).

Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.19 ПК України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.34 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 102 пункту 102.4 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до статті 95 пункту 95.3 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 95 пункту 95.4 ПК України контролюючий на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними і допустимими доказами, такі відповідачем не спростовані (відзиву на позов відповідач суду не надав) та підлягають до задоволення повністю.

Застосоване судом законодавство використане в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-2002" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 31806782) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-2002" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 31806782) за рахунок коштів, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Альфа-2002" на праві власності, в тому числі тих, які знаходять на рахунках у банківських установах податковий борг у розмірі 530785,91 (п`ятсот тридцять тисяч сімсот вісімдесят п`ять гривень 91 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.Є. Гаврилко