Рішення

від 29.11.2022 по справі 910/7332/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2022 р. м. Київ Справа № 910/7332/22

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання Д.С.Бабяка, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «КИЇВСІЛЬЕЛЕКТРО», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА СПЕЦІАЛІЗОВАНА МОНТАЖНА КОМПАНІЯ», м. Київ

про стягнення заборгованості

за участю представників:

від позивача Д. Кича

від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «КИЇВСІЛЬЕЛЕКТРО» б/н від 04.08.2022 року (вх. №1534/22 від 21.09.2022 року) (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА СПЕЦІАЛІЗОВАНА МОНТАЖНА КОМПАНІЯ» (далі відповідач) про стягнення коштів за Договором оренди відкритої площадки та нежитлового приміщення №85 від 01.10.2019 року у сумі 64783,46 грн.

Ухвалою суду від 23.09.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/7332/22 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.10.2022 року.

Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання 25.10.2022 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

Ухвалою суду від 25.10.2022 року відкладено підготовче засідання на 15.11.2022 року.

Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання 15.11.2022 року повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

Ухвалою суду від 15.11.2022 року закрито підготовче засідання у справі №910/7332/22 та призначено розгляд справи по суті на 29.11.2022 року.

Відповідач, повідомлений електронною поштою про час та місце розгляду справи, у судове засідання 29.11.2022 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

У судовому засіданні 29.11.2022 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом враховано, що ухвали суду направлені судом на електронну адресу відповідача. Крім того, ухвали суду у справі офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua. Інформацію про розгляд справи №910/7332/22 оприлюдено на сайті «Судова влада України».

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що відповідач належним чином та завчасно повідомлявся про розгляд справи, а також, керуючись ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, яка зобов`язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 15.11.2022 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «БСМК» (за договором - орендар) та Приватним акціонерним товариством «КИЇВСІЛЬЕЛЕКТРО» (за договором - орендодавець) 01.10.2019 року укладено Договір №85 оренди відкритої площадки та нежитлового приміщення (далі Договір), згідно умов п.п. 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування: відкриту площадку, площею 200 м.кв. по ціні 32,21 грн. без ПДВ за 1 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Вишневе, вул. Чорновола, 52; нежитлове приміщення, площею 10 м.кв. по ціні 73,21 грн. без ПДВ за 1 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Вишневе, вул. Чорновола, 52.

Орендарем передано, а орендодавцем прийнято в строкове платне користування приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі приміщення в оренду №1 б/д.

Розрахунки за користування орендар здійснює щомісячно шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору та Додатку №2 до Договору (розрахунок орендної плати за 1 місяць), сторони погодили, що орендна плата на місяць становить 7299,10 грн. без ПДВ (що становить 8758,92 грн. з ПДВ). Ціна оренди складається з: вартість оренди приміщення - 732,10 грн. без ПДВ; вартість оренди відкритої площадки - 6442,00 грн. без ПДВ; вода та каналізація - 41,67 грн. без ПДВ, вивіз сміття - 83,33 грн. без ПДВ; електроенергія - згідно лічильника по тарифу.

Згідно п.п. 3.3, 3.4, 3.5 Договору, орендар перераховує орендодавцю орендну плату та інші платежі до 10-го числа наступного місяця за звітним, згідно виставленого рахунку. Розмір орендної плати підлягає перерахунку з урахуванням офіційного індексу інфляції, а також перегляду при зміні цін і тарифів, і в інших випадках, передбачених законодавством України. Орендна плата нараховується з моменту підписання Договору, якщо вона не передбачена додатковою угодою.

Згідно п.3.5 Договору, орендна плата нараховується з моменту підписання Договору.

Відповідно до п.3.6 Договору, електроенергія нараховується згідно показників лічильника з урахуванням втрат щомісяця.

Пунктом 5.1 Договору сторони погодили, що Договір набуває чинності з 01.10. 2019 року і діє до 30.09.2020 року. Як зазначено позивачем, з 30.09.2020 року керуючись п. 5.2 Договору, у зв`язку з відсутністю повідомлень сторін, Договір було пролонговано на рік, до 30.09.2021 року.

Як зазначено позивачем, після укладення Договору, орендодавцем здійснено нарахування орендної плати згідно погодженого тарифу та нараховано плату за період жовтень 2019 року - травень 2020 року.

За ініціативою орендаря на підставі листа №3/2 від 15.06.2020 року, з 01.06.2020 орендну площу зменшено на 200 м.кв., зокрема, з об`єкта оренди виключено відкриту площадку. Тому, з 01.06.2020 року об`єктом оренди за Договором залишилось нежитлове приміщення площею 10 м.кв., а орендодавцем відповідно зменшено суму нарахувань. Крім того, на підставі листа відповідача №1/2 від 25.05.2020 року орендодавцем не нараховувалась орендна плата за період червень 2020 року - серпень 2020 року, тому, нарахування орендної плати відновлено з вересня 2020 року.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивачем за період з жовтня 2019 по травень 2020 року нараховано відповідачу орендну плату за користування приміщеннями та компенсації використаної електроенергії та комунальних послуг на загальну суму 78613,96 грн. та виставлено відповідні рахунки-фактури №СФ-0000201 від 31.10.2019 на суму 8854,19 грн., №СФ-0000202 від 30.11.2019 на суму 9247,14 грн., №СФ-0000203 від 31.12.2019 на суму 9469,75 грн., №СФ-0000465 від 31.01.2020 на суму 9355,72 грн., №СФ-0000466 від 29.02.2020 на суму 9762,58 грн., №СФ-0000467 від 31.03.2020 на суму 9489,34 грн., №СФ-0000468 від 30.04.2020 на суму 9262,24 грн., №СФ-0000469 від 31.05.2020 на суму 9058,92 грн., №СФ-0000470 від 30.09.2020 на суму 1028,52 грн., №СФ-0000471 від 31.10.2020 на суму 1028,52 грн., №СФ-0000472 від 30.11.2020 на суму 1028,52 грн., №СФ-0000473 від 31.12.2020 на суму 1028,52 грн.

Відповідачем зобов`язання з орендної плати виконано частково, зокрема, сплачено 31685,16 грн., у зв`язку із чим за ним утворилась заборгованість у сумі 46928,80 грн.,

Позивачем зазначено, що за періоди оренди лютий 2020 року - травень 2020 року ним додатково щомісяця нараховувалась відповідачу плата за користування паркувальним місцем для автомобіля у сумі 250,00 грн. без ПДВ (300,00 грн. з ПДВ). Плата за паркомісце включалась до суми плати за площу, що відображено в доданих до позовної заяви рахунках-фактурах за відповідні періоди. Однак, оскільки, угода про користування паркомісцем укладена між сторонами в усній формі, тому, позивачем не заявллено зазначені суми до стягнення. З урахуванням викладеного позивач вважає, що сумою основного боргу, яка підлягає стягненню згідно поданого позову є сума 45728,80 грн.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України (далі ГК України), за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частинами 1, 2 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГК України, господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що для сплати орендної плати та відшкодування витрат по сплаті вартості спожитої електроенергії та комунальних послуг позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури №СФ-0000201 від 31.10.2019 на суму 8854,19 грн., №СФ-0000202 від 30.11.2019 на суму 9247,14 грн., №СФ-0000203 від 31.12.2019 на суму 9469,75 грн., №СФ-0000465 від 31.01.2020 на суму 9355,72 грн., №СФ-0000466 від 29.02.2020 на суму 9762,58 грн., №СФ-0000467 від 31.03.2020 на суму 9489,34 грн., №СФ-0000468 від 30.04.2020 на суму 9262,24 грн., №СФ-0000469 від 31.05.2020 на суму 9058,92 грн., №СФ-0000470 від 30.09.2020 на суму 1028,52 грн., №СФ-0000471 від 31.10.2020 на суму 1028,52 грн., №СФ-0000472 від 30.11.2020 на суму 1028,52 грн., №СФ-0000473 від 31.12.2020 на суму 1028,52 грн.

Відповідачем зобов`язання з оплати орендної плати та відшкодування витрат по сплаті вартості спожитої електроенергії та комунальних послуг виконано частково, у зв`язку із чим, за ним утворилась заборгованість у сумі 45728,80 грн.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що у встановлений Договором строк і станом на день прийняття рішення, відповідач свої зобов`язання з оплати орендної плати за користування орендованим майном та відшкодування витрат по сплаті вартості спожитої електроенергії та комунальних послуг повністю не виконав, доказів протилежного суду не надав. Заборгованість відповідача перед позивачем складає 45728,80 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи рахунками-фактурами та відповідачем не спростована.

Крім стягнення основного боргу, позивач також просить суд стягнути з відповідача 15754,75 грн. інфляційних втрат та 3299,91 грн. 3% річних, нарахованих за кожним актом здачі-приймання враховуючи періоди нарахування та часткові оплати згідно виконаного ним розрахунку.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 3299,91 грн. та інфляційних втрат у сумі 15754,75 судом встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним, обґрунтованим та відповідає вимогам законодавства, а тому, зазначені вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В процесі розгляду справи відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань зі сплати орендної плати за користування орендованим майном та відшкодування витрат по сплаті вартості спожитої електроенергії за Договором.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку що вимоги є законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «КИЇВСІЛЬЕЛЕКТРО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА СПЕЦІАЛІЗОВАНА МОНТАЖНА КОМПАНІЯ» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА СПЕЦІАЛІЗОВАНА МОНТАЖНА КОМПАНІЯ» на користь Приватного акціонерного товариства «КИЇВСІЛЬЕЛЕКТРО» 45728 (сорок п`ять тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 80 коп. основного боргу, 3299 (три тисячі двісті дев`яносто дев`ять) грн. 91 коп. 3% річних, 15754 (п`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят чотири) грн. 75 коп. інфляційних втрат та 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 09.12.2022 року.

Суддя Д.Г. Заєць