Ухвала

від 09.12.2022 по справі 922/957/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

09 грудня 2022 року м. ХарківСправа № 922/957/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова до 1. Харківської міської ради, м. Харків; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Аклор", м. Харків про визнання незаконними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року керівник Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова (далі - Прокурор, позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради (далі - Харківська міськрада, Міськрада, відповідач-1) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Аклор" (далі - ТОВ "Аклор", Товариство, відповідач-2) про: 1) визнання незаконним та скасування підпунктів 4.1, 4.2 пункту 4 додатку № 1 до рішення 35 сесії Харківської міськради 7 скликання "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" від 22.04.2020 № 2089/20 (далі - рішення Харківської міськради від 22.04.2020 № 2089/20, оспорюване рішення від 22.04.2020); 2) визнання незаконним та скасування підпунктів 1.1- 1.5 пункту 1 додатку № 1 до рішення 37 сесії Харківської міськради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" від 19.08.2020 № 2230/20 (далі - рішення Харківської міськради від 19.08.2020 № 2230/20, оспорюване рішення від 19.08.2020), з посиланням на положення статей 79, 83, 116, 124, 134, 135 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 21, 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 6, 16 Закону України "Про оренду землі", статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 11 Закону України "Про будівельні норми", статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Позовна заява обґрунтовується тим, що: 1) згідно з оспорюваними рішеннями від 22.04.2020 та від 19.08.2020 Міськрада незаконно надала Товариству в оренду земельну ділянку площею 1,1601 га, кадастровий номер 6310138500:07:001:0093, розташовану за адресою: м. Харків, проспект Маршала Жукова, 2-Б (Немишлянський район) (далі - спірна земельна ділянка), на неконкурентних засадах (без проведення земельних торгів), оскільки її надано для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, а не для обслуговування та експлуатації належних відповідачу-2 нежитлових будівель літ. "Г- 1", літ. "Д- 1", літ. "Е- 1", "Ж- 1", розташованих за адресою: м. Харків, проспект Маршала Жукова, 2-Б, які (нежитлові будівлі) оспорюваними рішеннями передбачено знести; 2) Товариство отримало земельну ділянку площею, яка в 115 разів перевищує площу нежитлових будівель. Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.06.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2021, у позові відмовлено.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду своєю постановою касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити частково, рішення Господарського суду Харківської області від 30.06.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 у справі № 922/957/21 скасував, а справу № 922/957/21 передав на новий розгляд до Господарського суду Харківської області, де на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 922/957/21 призначено до розгляду судді Жигалкіну І.П.

Ухвалою Господарського суду Харківської області справу №922/957/21 прийнято до провадження суддею Жигалкіним І.П.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.08.2022 у справі №922/957/21 залишено позов без розгляду.

Харківська обласна прокуратура звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, невірне тлумачення норм Закону України "Про прокуратуру", а також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.08.2022 у справі №922/957/21 та передати справу га розгляд до суду першої інстанції; судові витрати за подання апеляційної скарги відшкодувати на користь Харківської обласної прокуратури за рахунок відповідача; справу розглянути за участі представника Харківської обласної прокуратури.

Східний апеляційний господарський суд своєю поставною від 08.11.2022 задовольнив апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури (вх.932Х/2), скасував ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.08.2022 у справі №922/957/21 та передав справу №922/957/21 на розгляд Господарського суду Харківської області.

08 грудня 2022 року справа № 922/957/21 надійшла до господарського суду Харківської області та передано судді Жигалкіну І.П.

Суддя Жигалкін І.П., з метою уникнення сумнівів у її неупередженості при розгляді справи № 922/957/21, вважає за необхідне заявити самовідвід виходячи з наступного.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (частини 1, 9 статті 39 Господарського процесуального кодексу України).

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Саме така правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2018 року у справі № 901/22/17.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Так, законодавством України встановлені підстави подання відводу (самовідводу), системний аналіз яких свідчить, що усунення судді від правосуддя повинно бути мотивованим і відповідати меті забезпечення неупередженості суду.

В цій частині слід зазначити, що вимога про вмотивованість заяви про самовідвід прямо випливає зі змісту частини 1 статті 38 ГПК України. Аналіз цієї норми права, а також норм статей 35-37 ГПК України показує, що законодавець визнає за суддею право на самовідвід, але тільки в разі наявності визначеної причини, в силу якої правосуддя може бути упередженим або несе ризики виглядати таким.

Підставою, покладеною суддею Господарського суду Харківської області Жигалкіним І.П. в основу заяви про самовідвід у справі № 922/957/21, стає те, що постановляючи ухвалу від 09 серпня 2022 року головуючим було сформовано правову позиція по даній справи, яка полягає у тому, що прокурором при зверненні з цим позовом до суду не додержано вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та не доведено наявності у нього підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, що є підставою для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України.

Так, суд вважає, що прокурором в межах справи та виниклих правовідносин не доведено «легітимної мети», а «обмеження повинні мати законну мету і бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями» (див. Guerin vs. France, рішення від 29 липня 1998, п. 37).

Отже, враховуючи викладені висновки Верховного Суду, господарський суд зазначає, що дотримання прокурором при зверненні з цим позовом вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та наявності у нього підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді є передчасним.

Східний апеляційний господарський суд, скасовуючи ухвалу від 09 серпня 2022 року, вказав, що оскільки предметом спору у даній справі є лише визнання незаконним та скасування рішень Харківської міської ради, які носять ненормативний характер та вичерпали свою дію фактом їхнього виконання, в даному випадку Харківська міська рада не наділена необхідними повноваженнями із захисту законних інтересів держави у спірних правовідносинах, а у прокурора не виникло обов`язку повідомити даного суб`єкта владних повноважень до звернення до суду про необхідність захисту інтересів держави, оскільки він не наділений необхідними повноваженнями щодо скасування власного рішення.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції звернули увагу на те, що Харківська міська рада послідовно займала позицію у даній справі про те, що органом, який уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) в межах Харківської області за дотриманням земельного законодавства є Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, а тому зазначення прокурором в позовній заяві про те, що він має право самостійно виступати позивачем у спірних правовідносинах є помилковим.

Східний апеляційний господарський суд зазначив, що судом першої інстанції не надано оцінки вказаним доводам Харківської міської ради та не з`ясовано обставини наявності/ відсутності у вказаного органу державної влади відповідних повноважень щодо захисту інтересів держави у даній сфері земельних відносин.

На противагу зазначеному, позиція судді Жигалкіна І.П. щодо відповідності вимогам ГПК України позовної заяви є незмінною, кк вказувалось при постановленні ухвали від 09 серпня 2022 року.

При цьому, розглядаючи конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" зазначено, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96). У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49). Стосовно об`єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", пункт 52). У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді, вимога об`єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію. У зв`язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами "правосуддя має не лише здійснюватися, але й виглядати таким, що здійснюється". На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості.

З огляду на викладене вище, суддею Жигалкіним І.П. у заяві про самовідвід доведено наявність (складових, визначених Європейським судом) критеріїв в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Micallef v.Malta (Мікаллефф проти Мальті) пункт 98).

За Законом України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (статті 2, 6 Закону).

В світлі наведених обставин та норм чинного законодавства, які підлягають застосуванню, виходячи із основних засад (принципів) господарського судочинства, враховуючи необхідність об`єктивного розгляду даної справи, уникнення напруженості, з метою виключення будь-яких сумнівів в неупередженості або необ`єктивності суду та забезпечення довіри до судової влади України, суддя жигалкін І.П.. заявляє самовідвід від розгляду справи № 922/957/21.

Керуючись статтями 32, 35, 38, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -

УХВАЛИВ:

Заяву про самовідвід судді Жигалкіна І.П у справі № 922/957/21 - задовольнити.

Матеріали справи № 922/957/21 передати на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.

Ухвалу підписано 09 грудня 2022 року.

Суддя І.П. Жигалкін

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.