Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/1696/22
Номер провадження2/711/1470/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
01 грудня 2022 року
м.Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого: судді Піковського В.Ю.,
при секретарі: Пасічній Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Господарка 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
в с т а н о в и в :
Позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Господарка 1», через свого представника, адвоката Макеєва В.Ф., звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову вказує, що відповідно до договору купівлі-продажу від 01.12.2000 ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 , утримання та експлуатацію якого здійснює ОСББ «Господарка 1».
Відповідачка отримує та споживає житлово-комунальні послуги, що включають утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема послуги прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо-будинкових систем, купівлю електричної енергії, поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку тощо. За таких обставин між ОСББ та відповідачкою утворились договірні правовідносини, які породжують цивільні права і обов`язки у сфері житлово-комунальних послуг, у порядку ст.11 ЦК України.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори, рішення загальних зборів є обов`язковим для всіх співвласників. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Крім того, зазначає, що рішенням загальних зборів ОСББ «Господарка 1» (протокол № 2 від 02.08.2018) затверджено внесок на управління будинком АДРЕСА_2 та прибудинкової території у розмірі - повний тариф 5,30 грн. за м. кв. загальної площі квартири, фонд капітального ремонту будинку 3,00 грн. за м. кв. загальної площі квартири.
Звертає увагу, що прийняті загальними зборами рішення, розміри внесків та дольової участі є діючими, правомірними, ніким неоспореними та не скасованими. Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 57 споживач зобов`язаний щомісячно сплачувати вартість комунальних послуг. У разі незгоди споживача щодо якості та кількості наданих послуг, норми ст.ст.27, 28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлюють спеціальний порядок оформлення претензій щодо ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг.
Між тим, вказує, що відповідачкою претензій щодо якості та кількості наданих послуг по обслуговуванню будинку АДРЕСА_2 та прибудинкової території у передбаченому законом порядку, не оформлено.
Разом з тим, додає, що за період з березня 2020 року по квітень 2022 року відповідачка плату за житлово-комунальні послуги не здійснює, чим спричиняє майнову шкоду позивачу та перешкоджає належному виконанню позивачем передбачених зобов`язань по забезпеченню збереження житлового фонду, утриманню будинку та прибудинкової території.
Відповідно до ст.23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» - відмова від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і відповідно до ст.17 Закону є підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із встановлених об`єднанням платежів по відповідних рахунках у примусовому порядку.
Так, згідно з нарахуваннями бухгалтерії ОСББ «Господарка 1», станом на 20.04.2022 заборгованість відповідача за утримання будинку та прибудинкової території становить 7 182 грн. 44 коп.
Крім того, позивач вказує, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми (ч. 2 ст. 625 ЦПК України). Тож, відповідно до розрахунків за утримання будинку та прибудинкової території, відповідачка повинна сплатити 3% річних - 213 грн. 81 коп. та інфляційні - 479 грн. 16 коп.
До того ж, зазначає, що ОСББ звернулося за правовою допомогою до адвоката Макеєва В.Ф., з яким укладено договір про надання правничої допомоги, за умовами якого ОСББ було сплачено адвокату гонорар у розмірі 5 200 гривень. Факт отримання ОСББ правничої допомоги підтверджується Актом наданих послуг, у якому зазначено, що оплата послуг відбудеться за результатами розгляду справи.
Таким чином, оскільки заборгованість до цього часу відповідачкою не сплачена, то позивач просить стягнути із відповідача на свою користь заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території - 7 182 грн. 44 коп.; 3% річних - 213 грн. 81 коп., інфляційних - 479 грн. 16 коп., судові витрати (судовий збір) у сумі 2 481 грн. 00 коп., а також судові витрати понесені позивачем на правничу допомогу - 5 200 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 13.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання. Дана цивільна справа визнана судом малозначною і розглядається у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Крім того, сторони заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали.
У судове засідання представник позивача - ОСББ «Господарка 1» не з`явився, судом повідомлявся про місце, день та час розгляду справи у встановленому законом порядку. У матеріалах справи наявне письмове клопотання представника позивача - адвоката Макеєва В.Ф. про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання відповідачка ОСОБА_1 жодного разу не з`явилася, хоча повідомлялася судом про місце, день та час розгляду справи у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомлено.
Справу вирішено розглядати за правилами заочного розгляду, передбаченими ст.ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідачки, яка повідомлялася судом у встановленому законом порядку про дату, час і місце розгляду справи та не з`явилася у судове засідання без повідомлення причин, не подала відзиву проти позову та проти такого порядку розгляду справи не заперечував позивач.
Враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно із нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, відповідачка ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 01.12.2000, який посвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. та зареєстровано у реєстрі за № 18232.
Згідно з відомостями відділу реєстрації місця проживання Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради від 03.05.2022, отриманих судом 10.05.2022, відповідачка ОСОБА_1 знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 з 26.06.2016.
Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.
На виконання вказаних вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», рішенням зборів співвласників ОСББ «Господарка 1» (протокол № 2 від 02.08.2018), було затверджено розмір внеску на управління будинком АДРЕСА_2 та прибудинкової території у розмірі - повний тариф 5,30 грн. за м. кв. загальної площі квартири, фонд капітального ремонту будинку 3,00 грн. за м. кв. загальної площі квартири.
У матеріалах справи відсутні відомості про наявність договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» між відповідачкою та ОСББ «Господарка 1». Між тим, відсутність такого договору не є підставою для відмови у задоволенні позову, зокрема, не свідчить про відсутність у відповідачки, як споживача, обов`язку сплачувати нараховані кошти за надані позивачем житлово-комунальні послуги, адже ОСОБА_1 є також і власницею квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори, рішення яких є обов`язковим для всіх співвласників. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Таким чином, за період з березня 2020 року по квітень 2022 року відповідачка плату за житлово-комунальні послуги не здійснювала та відповідно до оборотної відомості нарахування та оплати наданих ОСОБА_1 послуг по обслуговуванню будинку та прибудинкової території, заборгованість, яка рахується за нею становить - 7875 грн. 41 коп.
Такі обставини свідчать про те, що відповідачка не має намірів добровільно сплачувати заборгованість.
Відповідно до ст.55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи, може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту щодо даного спору визначені статтею 16 ЦК України.
Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3, 4 ст.77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).
Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.
Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ст.14 ЦК України).
Правове регулювання правовідносин власників житлового приміщення належного їм на праві приватної власності, здійснюється на підставі норм ЦК України, які регулюють правовідносини з права власності. У статті 13 Конституції України зазначено, що власність зобов`язує. Вказана норма кореспондує зі статтею 322 ЦК України - власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, чинне законодавство визначає обов`язок для власника, незалежно від фактичного проживання, сплачувати комунальні послуги на утримання житла.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням. При цьому, відсутність договору не свідчить про відсутність обов`язку споживача сплачувати комунальні послуги.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Положеннями ст.ст.526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст.610 ЦК України, - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст.611 ЦК України, - у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.ст.156, 162 ЖК України, плата за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить на праві приватної власності, здійснюється за затвердженими в установленому порядку тарифами. Власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
У судовому засіданні встановлено, що ОСББ «Господарка 1» надавало відповідачці житлово-комунальні послуги, факт надання яких не спростовано відповідачкою.
Також встановлено, що борг відповідачки перед позивачем за надання послуг з утримання будинків та прибудинкової територій за період з березня 2020 року по квітень 2022 року становить 7875 грн. 41 коп. Вказаний борг нарахований, виходячи із загальної площі квартири та відповідно до рішень загальних зборів ОСББ «Господарка 1».
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з розрахунків, наданих позивачем, інфляційні збитки за період прострочення платежів становлять 479 грн. 16 коп. та 3% річних у сумі - 213 грн. 81 коп., що відповідає вимогам закону. Крім того, слід зазначити, що відповідачка не скористалася правом подати відзив на позов та докази в обґрунтування заперечень проти позову.
На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог у повному обсязі, а саме до стягнення із відповідачки ОСОБА_1 підлягає заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 7182 грн. 44 коп., 3% річних - 213 грн. 81 коп., інфляційні - 479 грн. 16 коп.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір у сумі 2481 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 20.04.2022.
Тож, до стягнення із відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 2481 грн. 00 коп.
Крім того, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатом розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.137 ЦПК України).
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (ч.ч.4, 5 ст.137 ЦПК України).
Частиною шостою статті 137 ЦПК України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, обсягом та витраченим часом.
Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви позивачем долучено Договір №137 від 01.06.2021 про надання правничої допомоги, укладений позивачем із адвокатом Макеєвим В.Ф., Акт наданих послуг на виконання зазначеного договору, ордер серії СА № 1026651 від 20.04.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 000856.
А тому, враховуючи викладене вище, оцінюючи наявні у матеріалах справи докази, які підтверджують понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5200 грн. 00 коп., а також беручи до уваги, що відповідачкою до суду не подавалося відповідного клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу та не доведено неспівмірність таких витрат, як це визначено ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність стягнення із відповідачки на користь позивача понесених ним судових витрат, а саме: витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5200 грн. 00 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 11, 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 263-266, 273, 280-284 ЦПК України, -
в и р і ш и в:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , ІПН в матеріалах справи відсутній) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Господарка 1» (м. Черкаси, вул. Сержанта Смірнова, 5, код ЄДРПОУ 35220862) заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 7 182 грн. 44 коп., 3% річних - 213 грн. 81 коп., інфляційні - 479 грн. 16 коп., судовий збір - 2 481 грн. 00 коп., а також витрати на правничу допомогу адвоката - 5 200 грн. 00 коп., всього - 15 556 грн. 41 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення повного судового рішення). Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення повного судового рішення). Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом відповідних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи можуть ознайомитись текстом судового рішення в електронній формі на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Головуючий: В. Ю. Піковський
Суд | Придніпровський районний суд м.Черкас |
Дата ухвалення рішення | 01.12.2022 |
Оприлюднено | 12.12.2022 |
Номер документу | 107788150 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них про стягнення плати за користування житлом |
Цивільне
Придніпровський районний суд м.Черкас
Піковський В. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні