Постанова

від 09.12.2022 по справі 420/10423/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/10423/22Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідач Димерлія О.О.

суддів Крусяна А.В. , Танасогло Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 року у справі № 420/10423/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Одеський кабельний завод кабельної арматури» до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу про визнання протиправним та скасування пункту 1 припису Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївської та Одеської області) №48 від 08.02.2022 року

У С Т А Н О В И В:

28.07.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Одеський кабельний завод кабельної арматури» (далі позивач, Товариство) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 припису Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївської та Одеської області) від 08.02.2022 року №48, яким зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Одеський кабельний завод кабельної арматури» до 07.03.2022 року отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що відповідачем було проведено перевірку дотримання ТОВ «ТД «Одеський завод кабельної арматури» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, за наслідками якої складено акт № 93 від 07 лютого 2022 року та припис № 48 від 08 лютого 2022 року щодо усунення виявлених порушень.

Зокрема, пунктом 1 припису від 08.02.2022 року №48, зобов`язано Товариство до 07.03.2022 року отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел.

У свою чергу, позивач вказує, акт перевірки, який слугував підставою для винесення оскаржуваного припису, не містить інформації, що господарська діяльність ТОВ «ТД «Одеський завод кабельної арматури» пов`язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Крім цього, контролюючим органом не з`ясовано, до якої групи, як об`єкта викидів, відноситься господарська діяльність Товариства.

Також, Акт перевірки не містить фіксування обставин, з якими законодавець пов`язує негативні наслідки для суб`єкта господарювання, зокрема, чи є речовини, які надходять від устаткування в атмосферне повітря внаслідок роботи цього об`єкта, забруднюючими.

Окрім того, акт перевірки не мітить жодних даних проведення інструментально-лабораторних вимірювань, що у свою чергу не дає можливості установити факт викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відтак, перевіркою не установлено, які саме речовини надходять в атмосферне повітря внаслідок роботи устаткування, чи є такі речовини забруднюючими, в яких обсягах здійснюються викиди, чи справляють такі речовини прямо або опосередковано негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища.

Насамкінець, позивач зауважив, що на балансі у ТОВ «ТД «Одеський завод кабельної арматури» перебуває виробниче устаткування, а саме автомат токарний 6 - шніпендельний 2 шт., електропіч СШЗМ-10.10.10/7, установка компресорна, які були завезені до орендованих Товариством приміщень тільки у середині січня 2022 року.

Таке устаткування в роботі підприємства не використовувалися, оскільки підприємницька діяльність практично не здійснювалася, тобто кабельна арматура не виготовлялася. На момент перевірки ТОВ «ТД «Одеський завод кабельної арматури» реалізовував вже готову продукцію, власну продукцію не виготовляє, оскільки налагоджує виробництво.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 03 жовтня 2022 року прийнято рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Одеський кабельний завод кабельної арматури» задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано пункт 1 припису Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївської та Одеської області) від 08.02.2022 року №48, яким зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Одеський кабельний завод кабельної арматури» до 07.03.2022 року отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел.

Ухвалюючи означене рішення, суд першої інстанції виходив з недоведеності суб`єктом владних повноважень обставин того, що обладнання, яке зазначене в Акті перевірки належить позивачеві та використовується ним у виробництві.

При цьому, контролюючим органом не надано доказів віднесення, зазначеного в Акті перевірки устаткування, до джерел, що призводять до викидів забруднюючих речовин та розміщення такого обладнання в приміщеннях, які орендуються Товариством.

Не погоджуючись із означеним рішенням суду першої інстанції, Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи просить апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ТОВ «ТД Одеський кабельний завод кабельної арматури» провадить свою господарську діяльність за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел, чим порушує вимоги Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

За таких обставин, оскільки позивачем не вжито заходів щодо одержання вказаного дозволу, контролюючий орган уважає, що вимоги пункту 1 припису від 08.02.2022 року №48, яким зобов`язано ТОВ «ТД «Одеський кабельний завод кабельної арматури» до 07.03.2022 року отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел, є правомірними.

У поданих додаткових поясненнях, суб`єкт владних повноважень посилається на висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 20.09.2022 року по справі №140/6305/21, в межах розгляду якої, судом касаційної інстанції зазначено про те, що чинним законодавством не зобов`язано контролюючий орган під час проведення перевірки здійснювати вимірювання надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин із джерел викидів.

Поряд з цим, Верховний Суд вказав, що нормами чинного законодавства покладено на суб`єкта господарювання обов`язок щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від додаткових стаціонарних джерел викиду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Одеський кабельний завод кабельної арматури» не скористалось своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу у відповідності до вимог ст.304 КАС України.

В силу приписів пункту 1,3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при установленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як установлено судом першої інстанції та з`ясовано апеляційним судом, що за результатами проведеної у період з 25.01.2022 року по 07 лютого 2022 року позапланової перевірки дотримання ТОВ «ТД Одеський кабельний завод кабельної арматури» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсі складено Акт №93 від 07 лютого 2022 року, яким, серед іншого, установлено порушення позивачем вимог статей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», а саме не забезпечено отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел.(а.с.24-40)

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки, Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) винесено припис № 48 від 08 лютого 2022 року. (а.с.63-64)

Зокрема, пунктом 1 припису від 08.02.2022 року №48, зобов`язано Товариство до 07.03.2022 року отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел.

У преамбулі до Закону України «Про охорону атмосферного повітря» (далі - Закон № 2707-ХІ) від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII зазначено, що атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.

Положенням Закону України № 2707-XI спрямовані на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей і навколишнього природнього середовища, визначають правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря.

Згідно із статтею 5 Закону України № 2707-XI у галузі охорони атмосферного повітря встановлюються такі нормативи: нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря; нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел; нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел; нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел; технологічні нормативи допустимого викиду забруднюючих речовин.

Законодавством можуть встановлюватися й інші нормативи в галузі охорони атмосферного повітря.

Порядок розроблення та затвердження нормативів у галузі охорони атмосферного повітря встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

Для оцінки стану забруднення атмосферного повітря встановлюються нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря та нормативи гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів у межах населених пунктів, у рекреаційних зонах, в інших місцях проживання, постійного чи тимчасового перебування людей, об`єктах навколишнього природного середовища з метою забезпечення екологічної безпеки громадян і навколишнього природного середовища: нормативи якості атмосферного повітря; гранично допустимі рівні впливу акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних факторів і біологічного впливу на стан атмосферного повітря населених пунктів (частина перша статті 6 Закону України № 2707-XI).

Також, частиною першою статті 7 Закону України № 2707-XI визначено, нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.

Обов`язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря передбачені у статті 10 Закону Україні № 2707-XI, відповідно до якої вказані суб`єкти, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

За правилами статті 11 Закону України № 2707-XI для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п`ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування з урахуванням особливостей екологічної ситуації регіону, населеного пункту можуть додатково встановлювати перелік забруднюючих речовин, за якими здійснюється регулювання їх викидів на відповідній території.

За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування, у разі перевищення нормативів екологічної безпеки, на відповідній території затверджують відповідно до закону програми оздоровлення атмосферного повітря, здійснюють заходи щодо зменшення забруднення атмосферного повітря.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об`єкти, які не належать до першої і другої груп.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі відповідного дозволу.

Разом з цим, необхідність отримання суб`єктом господарювання відповідного дозволу виникає за наявності певних умов:

по-перше - це встановлення факту, того, що певний об`єкт є джерелом викиду, тобто є об`єктом (підприємством, цехом, агрегатом, установкою, транспортним засобом тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин, а норматив якості атмосферного повітря не відповідає критеріям якості атмосферного повітря, який відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і при якому відсутній негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища;

по друге - такий об`єкт має експлуатуватись.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 160/301/19 та від 20 квітня 2022 року у справі № 420/6935/19.

Як слідує з матеріалів справи, у період з 25 січня 2022 року по 07 лютого 2022 року Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) проведено планову перевірку ТОВ «ТД «Одеський завод кабельної арматури» з питань дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За результатами проведення вищеозначеної перевірки фахівцями контролюючого органу складено Акт перевірки №93 від 07.02.2022 року, у якому, серед іншого, зазначено, що ТОВ «ТД «Одеський завод кабельної арматури» для здійснення господарської діяльності використовуються: штампувальні станки у кількості 7 штук; різальний автомат для різки труб, китайського виробництва, модель YE-02; автоматичний станок для зняття фаски; гідравлічний прес; автомат токарний 6 шніпендельний 2шт.; 3 токарних одношніпендельних автомата; електропіч СШЗМ-10.10.10/7; два повітряних компресора; токарний верстат для нарізки різьби; 5 свердлильних станків; 1 токарно-фрезерний станок; гільйотина для різки листів.

Окрім того, на території виявлено пост гальванічного покриття металевих виробів, від якого в атмосферне повітря надходять забруднюючі речовини та суміші таких речовин.

При роботі вищевказаного обладнання до атмосферного повітря потрапляють забруднюючі речовини. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел у Підприємства відсутній. (а.с.24-40)

Відтак, вказаною перевіркою установлено, зокрема, здійснення ТОВ «ТД «Одеський завод кабельної арматури» господарської діяльність за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, чим порушено вимоги приписів ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Згідно вказаних матеріалів, перевірка проводилась за місцем провадження господарської діяльності підприємства, з відома та за участю керівника ТОВ «ТД «Одеський завод кабельної арматури» - директора Заложнікова Д.І.

У подальшому, 08 лютого 2022 року контролюючим органом винесено припис № 48, яким ТОВ «ТД Одеський кабельний завод кабельної арматури», серед іншого, зобов`язано у строк до 07.03.2022 року отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел.

Як установлено судом першої та апеляційної інстанцій, висновки контролюючого органу про допущення підприємством порушень вимог природоохоронного законодавства зроблені за результатом вивчення фахівцями контролюючого органу поданих до перевірки матеріалів.

Водночас, судова колегія вказує, що будь-яких даних щодо фактичного здійснення об`єктом перевірки викидів в атмосферне повітря, їх замірів та характеристик тощо, матеріали перевірки не містять.

Тобто, посадові особи контролюючого органу виходили із факту використання Товариством певного устаткування, але без перевірки кожного об`єкту за характеристиками, визначеними законом, у тому числі на предмет можливості їх віднесення до таких, що несуть значний вплив на навколишнє довкілля.

Крім того, ані під час проведення перевірки ТОВ «ТД Одеський кабельний завод кабельної арматури», ані під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, суб`єктом владних повноважень, на виконання вимог ч.2 ст.77 КАС України, не доведено належними та допустимими доказами експлуатації суб`єктом господарювання зазначених в Акті перевірки устаткувань, і розміщення такого обладнання в приміщеннях, які орендуються Товариством.

Так, судом апеляційної інстанції з`ясовано, що постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 19.04.2022 року по справі №521/4182/22, з урахуванням приписів п.1 ч.1 ст.247 КпАП України, закрито провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 (директор ТОВ «ТД Одеський кабельний завод кабельної арматури») адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КпАП України.(а.с.72-77)

Зокрема, в межах розгляду означеної справи місцевим судом установлено:

«У відповідності до Договору оренди нежитлового приміщення №2 від 04 січня 2022 року, ТОВ «ТД «Одеський завод кабельної арматури» як «Орендар» в особі ОСОБА_1 , прийнято у строкове платне користування нежитлові приміщення для розташування складу, виробничих потужностей та офісу загальною площею 450 м2 на строк до 31 грудня 2022 року, за адресою: місто Одеса вулиця Боровського,28 М.

Згідно до означеного Договору оренди, загальна площа нежитлових приміщень, розташованих за адресою: місто Одеса вулиця Боровського,28 М. складає -2934, 4 кв.м..

Таким чином ТОВ «ТД «Одеський завод кабельної арматури» орендує не всі приміщення, які знаходиться за цією адресою, а тому підтверджується позиція ОСОБА_1 , що станки зазначені у Акті перевірки від 07 лютого 2022 року не належать його підприємству в повному обсязі.

У відповідності із наданої до суду Довідки, на балансі ТОВ «ТД «Одеський завод кабельної арматури» є наступне виробниче устаткування: автомат токарний 6 - шніпендельний 2 шт., електропіч СШЗМ-10.10.10/7; установка компресорна.

Тобто з штампувальних станків, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, на балансі у ТОВ «ТД «Одеський завод кабельної арматури» перебувають: електропіч СШЗМ-10/10/10/7, установка компресорна та автомат токарний, які були завезені до орендованих приміщень після укладення договору оренди у січні 2022 року. Доказів щодо використання вказаних станків, суду не надано.».

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками окружного адміністративного суду про не доведення суб`єктом владних повноважень обставин того, що обладнання, яке зазначене в Акті перевірки належить позивачеві та використовується ним у виробництві.

Окрім цього, колегія суддів уважає за доцільне відмітити, що наявний у матеріалах справи акт перевірки, за відсутності доказів, які підтверджують установлені в ньому порушення, сам по собі не доводить факт використання Товариством джерела викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Отже, вказаний документ не може свідчити про вчинення суб`єктом господарювання порушень вимог законодавства про охорону атмосферного повітря та відповідно обґрунтованість висновків контролюючого органу про правопорушення у сфері природоохоронного законодавства.

До того ж, з метою підтвердження виявлених під час проведення перевірки ТОВ «ТД Одеський кабельний завод кабельної арматури» порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до матеріалів справи не додано належних та допустимих доказів вчинення посадовими особами контролюючого органу дій по відбору проб та інструментально-лабораторних вимірювань з метою з`ясування чи здійснювались позивачем викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

При цьому, безпідставними є посилання скаржника у додаткових поясненнях на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20 вересня 2022 року по справі №140/6305/21, а саме про те, що чинним законодавством не зобов`язано контролюючий орган під час проведення перевірки здійснювати вимірювання надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин із джерел викидів.

Колегія суддів вказує, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених у кожній конкретній справі окремо. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 року у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 року у справі № 925/3/7, пункт 40 постанов від 25.04.2018 року у справі № 910/24257/16).

Варто зауважити, наведені вище висновки суду касаційної інстанції у справі №140/6305/21, на які посилається скаржник у своїх додаткових поясненнях, зроблені за спірних правовідносинах, які виникли у зв`язку із зверненням Державною екологічною інспекцією з позовом про застосуванням заходів реагування у вигляді зупинення виконання робіт підприємством.

Обставини справи, та, відповідно, спірні правовідносини у справі №140/6305/21 та справі, що розглядається не є подібними, а тому не є релевантними до спірних правовідносин у справі №420/10423/22.

Насамкінець, судова колегія апеляційного суду зауважує, що на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, в силу положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним спірного рішення.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначені контролюючим органом обставини не свідчать про вчинення суб`єктом господарювання певних порушень на момент перевірки, а відтак, про обґрунтованість висновків контролюючого органу про правопорушення у сфері природоохоронного законодавства.

Доводи апеляційної скарги вказаних висновків не спростовують, та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального права.

З огляду на викладене вище, колегія суддів уважає, що суд попередньої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 року у справі № 420/10423/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Одеський кабельний завод кабельної арматури» до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу про визнання протиправним та скасування пункту 1 припису Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївської та Одеської області) №48 від 08.02.2022 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач Димерлій О.О.Судді Крусян А.В. Танасогло Т.М.