Рішення

від 07.12.2022 по справі 127/13486/22

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/13486/22

Провадження № 2/127/1678/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2022 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення частки співвласника у спільній сумісній власності на земельну ділянку, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення частки співвласника у спільній сумісній власності на земельну ділянку. Позов мотивовано тим, що тітці позивача - ОСОБА_6 при її житті на підставі Договору купівлі- продажу від 24.11.1966 року, посвідченого Першою Вінницькою міською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 4-762, належало 4/25 частини домоволодіння з приналежними до неї службовими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 (в даний час домоволодіння АДРЕСА_2 ). Право власності ОСОБА_6 на цих 4/25 частини домоволодіння було зареєстроване 24.11.1966 року в ВМБТІ в реєстровій книзі № 255. Співвласниками даного домоволодіння, є відповідачі по справі. Зокрема, ОСОБА_2 є власником 8/25 часток домоволодіння, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками 9/25 часток домоволодіння, ОСОБА_5 є власником 4/25 часток домоволодіння. Будучи співвласниками домоволодіння, ОСОБА_6 та відповідачі по справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , а також ОСОБА_5 вирішили приватизувати разом земельну ділянку, на якій розташоване домоволодіння. Рішенням Вінницької міської ради ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності (без визначення часток кожного співвласника), була передана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, земельна ділянка площею 0, 1 га, кадастровий номер 0510100000:03:005:0221, розташована в АДРЕСА_2 . Було видане Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 8 лютого 2014 року, індексний номер 17542247, серія САК № 529656, яким посвідчене право власності на земельну ділянку за співвласниками домоволодіння. На підставі даного Свідоцтва про право власності на нерухоме майно 08.02.2014 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було зареєстроване право спільної сумісної власності на земельну ділянку кадастровий номер 0510100000:03:005:0221, площею 0,1 га, розташовану в АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 288910705101, номер запису про право власності 4612612). Приватизованою земельною ділянкою співвласники домоволодіння користувались разом. 31 січня 2013 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Ткачук М.В. був посвідчений за реєстровим № 254 заповіт, яким ОСОБА_6 все належне їй майно заповіла - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла, актовий запис про смерть № 36 від 04.01.2022 року у відділі ДРАЦС у місті Вінниці Центрально- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). Позивач як єдиний спадкоємець за законом та заповітом прийняла спадщину у встановленому законом порядку. 18 травня 2022 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик Л.В. відкрита спадкова справа після смерті ОСОБА_6 , номер в Спадковому реєстрі 69290972, номер у нотаріуса 25/2022. 23 червня 2022 року закінчився 6-ти місячний термін після смерті спадкодавці і вже можливе оформлення спадщини. Позивач звернулась в нотаріальну контору для оформлення свого права на успадковане майно. До складу спадкового майна входить і належна померлій ОСОБА_6 частина вищезазначеної земельної ділянки. Однак, в зв`язку з тим, що частки кожного з учасників спільної сумісної власності на земельну ділянку при житті ОСОБА_6 не були виділені, нотаріус повідомив, що на належну спадкодавці частину земельної ділянки Свідоцтво про право на спадщину не може бути видане, оскільки розмір її частки у спільній сумісній власності не визначений, а відповідно до п.п. 4.14 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 262/5 від 22.02.2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину обов`язково перевіряє склад спадкового майна, а в даному випадку неможливо визначити розмір частки померлої у спільній сумісній власності на земельну ділянку. Хоча земельна ділянка була об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_6 та відповідачів по справі, але передбачалось, що частки кожного із 5-х співвласників є рівними. ОСОБА_6 та інші співвласники домоволодіння - відповідачі по справі як співвласники ділянки користувались однаковими за розміром частками земельної ділянки (по 1/5 частині кожний), однак, їх домовленість не була закріплена документально. Після смерті ОСОБА_6 позивач - її спадкоємиця, користуюсь 1/5 часткою земельної ділянки, яка належала спадкодавці при її житті. Просить визначити, що розмір частокспіввласників ОСОБА_6 та відповідачівпо справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 успільній суміснійвласності наземельну ділянкуплощею 0,1га,кадастровий №0510100000:03:005:0221,цільове призначення - для будівництваі обслуговуванняжилого будинку,господарських будівельі споруд,розташовану в АДРЕСА_2 , зареєстровану за ними на праві спільної сумісної власності 08.02.2014 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (реєстраційний номер номер об`єкта нерухомого майна 288910705101, номер запису про право власності 4612612), на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 8 лютого 2014 року, індексний номер 17542247, серія САК № 529656, є рівними, зокрема, частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 на день її смерті становила 1/5 ідеальну частку.

Ухвалою суду від06.07.2022року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні позивач позов підтримала за обставин викладених в ньому, просила позов задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_2 адвокат Олійник А.М. та ОСОБА_7 , позовні вимоги визнали частково.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнали.

Відповідач ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі продажу від 24.11.1966р. ОСОБА_6 є власником 4/25 частки домоволодіння з приналежними до ї службовими будівлями по АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.02.2014року індексний номер: 17542247 земельна ділянка площею 0,1га по АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Згідно заповіту від 31.01.2013року ОСОБА_6 заповіла все своє майно ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .

Відповідно до роз`яснення приватного нотаріуса Рудик Л.В. № 48/02-14 від 28.06.2022р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_6 , оскільки частка у праві власності на майно не визначена.

Відповідно до ч.2 ст.370 ЦК України частки у спільній власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.86 Земельного кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Згідно ст. 89 ЗК України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Більш детальне регулювання відповідних правовідносин передбачене ст. ст. 370 - 372 ЦК України, які також виходять із рівності часток у праві спільної сумісної власності, допускаючи, проте, винятки із цього правила "з урахуванням обставин, що мають істотне значення". При застосуванні наведених норм важливе значення мають рекомендації Пленуму Верховного Суду України, викладені у постанові від 16.04.2004 № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ". Слід особливо відзначити позицію, викладену в абз. 3 п. 21 постанови, за якою "суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої".

Абзацом 1 пункту 21 наведеної постанови Пленуму Верховного Суду України також передбачено, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до статті 88 ЗК бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов`язковою.

Відповідно дост.1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно дост.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

У відповідності доч.1 ст.356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно доч.1 ст.368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно доч.2ст.370ЦКУкраїни у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно доч.1 ст.88 Земельного кодексу України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

У постанові Верховного Суду 23.06.2022 у справі №587/666/17 зазначено, що «при вирішенні спору про поділ в натурі земельної ділянки, визначаючи варіанти такого поділу, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого відсутні підстави, він ухвалює рішення про застосування саме такого варіанту поділу. Якщо ж відсутній погоджений або встановлений порядку користування земельною ділянкою, то суд здійснює поділ в натурі земельної ділянки з дотриманням розміру часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном».

За висновками, наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №200/606/18: «Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120ЗК України,статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів ОСОБА_9 (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Штучний правовий відрив об`єктів нерухомості від земельних ділянок, на яких вони розміщені, відбувся за радянських часів з ідеологічних мотивів. Під впливом тодішньої ідеології панувало уявлення, що особи можуть мати право власності на об`єкти нерухомості, але не на земельні ділянки, на яких вони розташовані. Так, Конституцією УРСР 1978 року (частина друга статті 11) було передбачено, що земля є у виключній власності держави.

Внаслідок такого підходу існує значна кількість об`єктів нерухомості, які знаходяться у власності приватних осіб, розташованих на землях державної та комунальної власності, причому земельні ділянки під цими об`єктами можуть бути несформованими. Водночас намір законодавця подолати такий штучний правовий відрив об`єктів нерухомості від землі не викликає сумніву. Тому в разі, якщо право власності на об`єкт нерухомості та на земельну ділянку, на якій цей об`єкт розташований, належать одній особі, подальше відчуження об`єкта нерухомості окремо від земельної ділянки, а також земельної ділянки окремо від об`єкта нерухомості не допускається.

Оскільки один із співвласників у спільній сумісній власності на земельну ділянку померла, визначити розмір часток у справі спільної сумісної власності можливий виключно за рішенням суду.

Згідно наведеними висновками Верховного Суду розмір часток у праві власності на земельну ділянки визначається розміром їх часток у праві власності на нерухоме майно, що розміщене на земельній ділянці.

Відтак, частка ОСОБА_6 у праві власності на будинковолодіння становила 4/25 частин, а тому розмір частки земельної ділянки слід визначити пропорційно до частки у праві власності житлового будинку.

Згідно ст. 141 ЦПК України, за клопотання позивача судові витрати залишити за нею.

На підставі викладеного, згідно ст. 369, 370 ЦК України, ст. 89,120 ЗК України, керуючись ст. ст. 76-81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визначити, що розмір частки ОСОБА_6 у спільній сумісній власності на земельну ділянку площею 0,1га, кадастровий номер 0510100000:03:005:0221, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , на день її смерті становила 4/25 частки.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12.12.2022року.

ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 , АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_3 .

ОСОБА_3 , АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_4 .

ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_5 .

ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_6 .

Суддя: