Постанова

від 07.12.2022 по справі 910/13015/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2022 р. Справа№ 910/13015/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Волохов О.С., Якімлюк Н.О.

від відповідача - Танцюра Ю.Б.,

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДБІЛДІНГ"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 (повний текст рішення складено 18.01.2022)

у справі № 910/13015/21 (суддя Андриїшина О.І.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДБІЛДІНГ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРАДО"

про стягнення 200 000 доларів США, що еквівалентно 5 585 000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У 2021 році Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДБІЛДІНГ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРАДО" про стягнення 200 000 доларів США, що еквівалентно 5 585 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

17.12.2021 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРАДО" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/13015/21, в якій останній просив суд вирішити питання про судові витрати на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРАДО" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/13015/21 задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДБІЛДІНГ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРАДО" витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 98 664 грн. 91 коп.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ТОВ "БУДБІЛДІНГ" належним чином не довело неспівмірності заявлених до стягнення судових витрат, зважаючи на наявність в матеріалах справи доказів понесення відповідачем витрат на професійну правову допомогу, місцевий господарський суд вирішив покласти на позивача, з неправильних дій якого виник даний спір, понесені відповідачем витрати на професійну правову допомогу в сумі 98 664, 91 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДБІЛДІНГ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 та прийняти нове рішення, яким в задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРАДО" про ухвалення додаткового рішення у справі відмовити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що додаткове рішення суду першої інстанції незаконне та необґрунтоване, ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зокрема скаржник зазначає, що заявлена відповідачем до відшкодування сума витрат на правничу допомогу в розмірі 98 664, 91 грн. є необґрунтованою, завищеною, неспівмірною з часом, витраченим адвокатом на виконання вказаних послуг та їх обсягом. На думку скаржника судом першої інстанції не надано оцінки доводам позивача та не вказано підстав їх відхилення, що такі послуги як аналіз документів, наданих клієнтом, зокрема, позовної заяви та вимоги, розробка та узгодження стратегії захисту (п.п. 1.1-1.3 Акту № 4 від 14.12.2021 року приймання-передачі наданих юридичних послуг/правової допомоги до договору) за своїм змістом є складовими єдиного процесу щодо підготовки та складання відзиву на позовну заяву. Також скаржник вважає, що від кількості часу, витраченого фахівцем на відповідні дії, залежить розмір витрат, який має бути перевірений судом на розумність та співмірність, однак позивач вважає, що на підготовку заперечень відповідач не міг витратити 3,5 год., оскільки заперечення дублюють доводи, викладені у відзиві на позов. Крім того скаржник вважає, що суд першої інстанції не надав оцінки доводам позивача, що не підлягають відшкодуванню підготовка та направлення до Господарського суду міста Києва клопотань про долучення до матеріалів справи рішення Господарського суду від 11.10.2021 року у справі №910/10340/21 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 року у справі №910/9743/21, оскільки вказані документи взагалі не стосуються розгляду справи та не мають доказового значення. Й наостанок скаржник вважає, що місцевий господарський суд не взяв до уваги дії відповідача під час розгляду справи, які призвели до затягування розгляду справи.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.02.2022 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДБІЛДІНГ" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 року у справі №910/13015/21 на 30.03.2022 року.

16.02.2022 року відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРАДО", відповідача у справі, надійшов відзив на апеляційну скаргу.

23.02.2022 року відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДБІЛДІНГ", позивача у справі, надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

Судове засідання, призначене на 30.03.2022 року не відбулось у зв`язку з запровадження на території України воєнного стану.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2022 року розгляд справи №910/13015/21 призначено на 15.06.2022 року.

14.06.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДБІЛДІНГ", позивача у справі, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю представника в іншому судовому засіданні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2022 року відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДБІЛДІНГ" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 року у справі №910/13015/21 на 13.07.2022 року.

29.06.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДБІЛДІНГ" надійшли заперечення по справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 року відкладено розгляд справи №910/13015/21 на 14.09.2022 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 року відкладено розгляд справи №910/13015/21 на 19.10.2022 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 року розгляд справи №910/13015/21 відкладено на 23.11.2022 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 року в судовому засіданні оголошено перерву до 07.12.2022 року.

В судовому засіданні 07.12.2022 року представники позивача надали усні пояснення по справі, відповіли на запитання суду, просили задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вже було зазначено вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до чч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи разом з першою заявою по суті справи (відзив на позовну заяву, т.1, зворот а.с. 135) відповідачем було зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, понесених відповідачем становить 90 000, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.11.2021 у справі 910/7520/20).

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України").

Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження понесених ним судових витрат відповідач долучив до матеріалів справи:

- договір про надання правової допомоги №21/06-01 від 09.06.2021 року; (т.2, а.с. 86-90)

- додаткову угоду №4 до договору про надання правової допомоги №21/06-01 від 09.06.2021 року; (т.2, а.с. 91-92)

- Акт приймання-передачі юридичних послуг/правової допомоги №4 від 14.12.2021 року за додатковою угодою №4 до договору про надання правової допомоги №21/06-01 від 09.06.2021 року; (т.2, а.с. 93)

- Рахунок на оплату №344 від 14.12.2021 року, згідно з яким загальна вартість наданих послуг складає 98 664,91 грн. (т.2, а.с. 94).

Також, в матеріалах справи наявний ордер серії АІ №1149933 від 08.09.2021 року на ім`я Танцюра Ю.Б. відповідно до договору №21/06-01 від 09.06.2021 року для представництва інтересів клієнта у Господарському суді міста Києва. (т.1, а.с. 190).

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, понесених відповідачем становить 90 000, 00 грн. (т.1, зворот а.с. 135).

Згідно з п. 2 додаткової угоди № 4 від 06.09.2021 року розмір винагороди об`єднання за надання правової допомоги, обсяг якої визначено у пункті 1 цього додатку, становить грошову суму в національній валюті України (гривні), яка визначається шляхом множення кількості годин, фактично витрачених на надання такої правової допомоги на розмір узагальненої погодинної ставки, що становить 150 Євро. Податок на додану вартість нараховується окремо (далі - "винагорода").

Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 4 від 06.09.2021 року клієнт сплачує винагороду об`єднанню у національній валюті України (гривні) за офіційним курсом гривні до Євро, встановленим Національним банком України на день виставлення об`єднанням рахунку на оплату.

Пунктом 2 акту приймання-передачі наданих послуг/правової допомоги за додатковою угодою № 4 від 06.09.2021 року до Договору про надання правової допомоги № 21/06-01 від 09.06.2021 року встановлено, що загальна вартість наданих послуг становить 82 220,76 грн. з розрахунку 4 567,82 грн./год., крім того ПДВ - 16 444,15 грн., що разом становить 98 664,91 грн.

Суд першої інстанції здійснив аналіз обсягу витраченого адвокатом часу на тривалість представництва клієнта в суді першої інстанції, зокрема, 29.09.2021 року, 06.10.2021 року, 20.10.2021 року, 10.11.2021 року, 08.12.2021 року, 13.12.2021 року, та встановив, що загальна тривалість судових засідань складає 3 години 50 хвилин.

В свою чергу в акті приймання-передачі наданих послуг/правової допомоги за додатковою угодою № 4 від 06.09.2021 року до Договору про надання правової допомоги № 21/06-01 від 09.06.2021 року визначено, що загальна кількість витраченого часу на представництво інтересів клієнта в судових засіданнях складає 4 години.

Отже, місцевий господарський суд в даному випадку не повній мірі надав аналіз доводам сторін, зокрема запереченням позивача щодо витраченого часу адвокатом в судових засіданнях.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що оскаржуване додаткове рішення не містить аргументації відхилення судом першої інстанції доводів позивача, що такі послуги, як аналіз документів, наданих клієнтом, зокрема, позовної заяви та вимоги, розробка та узгодження стратегії захисту (п.п. 1.1-1.3 Акту № 4 від 14.12.2021 року приймання-передачі наданих юридичних послуг/правової допомоги до договору) за своїм змістом є складовими єдиного процесу щодо підготовки та складання відзиву на позовну заяву.

В той же час, колегія суддів зазначає, що такі послуги, як «аналіз документів» та «здійснення розробки та узгодження стратегії захисту прав та інтересів клієнта у спірних правовідносинах» по суті є однією послугою та складовим єдиного процесу щодо підготовки та складання відзиву на позов.

Також, колегія суддів вважає, що відповідачем не обґрунтовано необхідності витраченого часу на підготовку та направлення до Господарського суду міста Києва заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №910/13015/21 в 2 години.

Крім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про, що вже колегією суддів зазначалось вище. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 зі справи № 904/4507/18 зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями у присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70- 72).

З урахуванням наведеного не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху», у справі яка розглядається, є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.

Отже, дослідивши заяву відповідача про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції, надані заявником докази, застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених товариством до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, ціну позову, складність та значення для сторін цієї справи, колегія суддів зазначає, що загальний розмір витрат на правничу допомогу заявлений відповідачем, не є пропорційним до предмета спору.

Також колегія суддів бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 24.01.2022 року у справі №911/2737/17).

Отже, колегія суддів враховуючи той факт, що для складання заперечень на відповідь на відзив відповідачем завищено витрачений час, а також враховуючи той факт, що відповідачем включено витрачений час адвоката в судовому засіданні, який по суті не було витрачено та розділення по суті однієї послуги на декілька з метою збільшення часу, включеного в акт приймання-передачі послуг, колегія суддів вважає, що заявлені відповідачем до відшкодування витрати у загальній сумі 98 664, 91 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності таких витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, а тому їх відшкодування матиме надмірний характер.

Колегія суддів наголошує, що суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) з врахуванням критеріїв ч. ч. 5-7, 9 ст.129 ГПК України, може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку про те, що враховуючи заперечення позивача щодо розміру витрат на правничу допомогу подані в суді першої інстанції, наявні підстави для зменшення розміру витрат на послуги адвоката до 50 000, 00 грн., а отже до стягнення підлягає 50 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів зазначає, що при прийнятті оскаржуваного додаткового рішення судом першої інстанції мало місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, тому додаткове рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 року у справі № 910/13015/21 підлягає частковому скасуванню в частині стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 48 667, 91 грн.

Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДБІЛДІНГ" підлягає частковому задоволенню, всі інші доводи апеляційної скарги зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів та обставин, вірно встановлених судом першої інстанції, що підтверджено колегією суддів вище.

Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У зв`язку з тим, що чинним законодавством не передбачено справляння судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення, яким спір по суті не вирішувався, та зважаючи на те, що оскаржуваним додатковим рішенням вирішувалось питання про розподіл судових витрат, що не стосується суті спору, розподіл судового збору судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДБІЛДІНГ" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 року у справі №910/13015/21 задовольнити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 року у справі № 910/13015/21 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

« 1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРАДО" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/13015/21 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДБІЛДІНГ" (79053, м. Львів, вул. В.Великого, буд. 18, код ЄДРПОУ 40045466) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРАДО" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 72-А, код ЄДРПОУ 21614232) витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисячі гривень) 00 коп.»

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання даної постанови.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13015/21.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 09.12.2022 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз