Постанова

від 22.11.2022 по справі 910/179/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2022 р. Справа №910/179/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Гаврилюка О.М.

Алданової С.О.

секретар судового засідання: Гибало В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явилися

від відповідача: Лукомський П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний 4-Г"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 23.02.2022

у справі №910/179/20 (суддя - Чинчин О.В.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку

"Червонозоряний 4-Г"

до Закритого акціонерного товариства

"Українська будівельна компанія"

про стягнення заборгованості у розмірі 297 516 грн.77 коп.

В С Т А Н О В И В:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний 4-Г" (далі - ОСББ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" (далі - Товариство) про стягнення заборгованості у розмірі 297 516,77 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі №910/179/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021, позов ОСББ задоволено.

Присуджено до стягнення з Товариства на користь ОСББ 297 516,77 грн. заборгованості, 4 462,76 грн. судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

04.02.2021 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі №910/179/20 було видано відповідний наказ.

20.01.2022 Товариство звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд судового рішення від 22.10.2020 за нововиявленими обставинами, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі №910/179/20, відмовити в задоволенні позову у повному обсязі та вирішити питання про поворот виконання рішення суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 заяву Товариства про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі №910/179/20 задоволено.

Рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі №910/179/20 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСББ до Товариства про стягнення заборгованості у розмірі 297 516,77 грн. відмовлено у повному обсязі.

Присуджено до стягнення з ОСББ на користь Товариства судовий збір за подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у розмірі 6 694,14 грн.

Заяву Товариства про поворот виконання рішення у справі №910/179/20 задоволено.

В поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 по справі №910/179/20, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021, стягнуто з ОСББ на користь Товариства грошові кошти у розмірі 311 979,53 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судом рішенням, ОСББ звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСББ посилається на відсутність нововиявлених обставин, які б давали підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва про стягнення 297 516,77 грн.

Також в апеляційній скарзі ставиться питання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2022 апеляційну скаргу ОСББ передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) Зубець Л.П., суддів: Ткаченка Б.О., Гаврилюка О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2022 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги ОСББ на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 у справі №910/179/20 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/179/20.

06.07.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/179/20 з Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 поновлено ОСББ пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 у справі №910/179/20.

Відкрито апеляційне провадження у справі №910/179/20 за апеляційною скаргою ОСББ на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 у справі та призначено її розгляд на 16.08.2022.

Роз`яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.

Відповідач у порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скориставшись своїм правом, подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022, в якому просить апеляційну скаргу ОСББ залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Зокрема, позивач у своєму відзиві зазначає, що Господарський суд міста Києва при винесенні оскаржуваного рішення належним чином всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи та прийняв його з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення його в силі відповідно до статті 276 ГПК України.

До початку розгляду справи №910/179/20, в багатьох областях України, в тому числі на території міста Київ було оголошено повітряну тривогу, у зв`язку з чим судове засідання, призначене на 16.08.2022 на 12:30 годину не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 розгляд апеляційної скарги ОСББ на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 у справі №910/179/20 призначено на 20.09.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 відкладено на 04.10.2022.

30.09.2022 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду ОСББ подало доповнення до апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 у справі №910/179/20.

У зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Алданова С.О., Гаврилюк О.М.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді Зубець Л.П. у відпустці 04.10.2022, судове засідання, призначене на 04.10.2022, не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСББ на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 у справі №910/179/20, розгляд апеляційної скарги призначено на 22.11.2022.

У судове засідання 22.11.2022 з`явився представник відповідача, позивач представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частин 12, 13 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов`язок суду відкласти апеляційний розгляд справи. За висновками суду неявка представників учасників справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

В силу приписів статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява №11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.

У судовому засіданні 22.11.2022 представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У судовому засіданні 22.11.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

За приписами статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021, позов ОСББ задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 297 516,77 грн. заборгованості, судовий збір у розмірі 4 462,76 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

В основу рішення від 22.10.2020 у справі №910/179/20 судом першої інстанції покладено рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний 4-Г", оформлене протоколом від 20.02.2019 №19-01, яким прийнято рішення про самостійне управління будинком з 01.05.2019, встановлено розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території для всіх членів ОСББ становить 06,99 грн. за 1 кв.м.

Заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі №910/179/20 обґрунтована тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/18428/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено повністю. Визнано недійсними рішення загальних зборів ОСББ, проведені 20.02.2019, оформлені протоколом №19-01. Визнано недійсними рішення загальних зборів ОСББ, проведені 28.05.2020, оформлені протоколом №4-20.

Згідно зі статтею 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021, підлягає перегляду за нововиявленими обставинами з підстави істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 320 ГПК України.

Суд першої інстанції зазначив, що на час прийняття Господарським судом міста Києва рішення від 22.10.2020 у справі №910/179/20 Товариству не були відомі вищезазначені обставини, якими останній обґрунтовує заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у даній справі, а тому є нововиявленими обставинами в розумінні статті 320 ГПК України, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

За приписами частини 2 статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Згідно з частиною 4 статті 4 Закону України "«Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", серед іншого, внесено зміни до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Змінами, про які йдеться, зокрема, є: скасовано поняття членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку (усі співвласники беруть участь в діяльності об`єднання); скасовано поняття кворуму на загальних зборах для прийняття рішень (скільки би співвласників не прийшло - загальні збори є правомочними і голосування проводиться); змінено механізм підрахунку голосів (голоси рахуються не від кворуму, а від загальної кількості голосів співвласників); змінено порядок розподілу голосів (за загальним правилом розподіл голосів здійснюється пропорційно площі, що належить співвласникам); введено письмове опитування.

Статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

Згідно з частинами 1-3 статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на управління багатоквартирним будинком включають:

1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку;

2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку;

2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності;

3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення;

4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (частина 6 статті 13 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

За приписами статті 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

За змістом статті 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Відповідно до статті 17 вказаного Закону для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (частина 1 статті 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Як встановлено місцевим господарським судом, рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний 4-Г", оформленого протоколом від 20.02.2019 №19-01, прийнято рішення про самостійне управління будинком з 01.05.2019, розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території для всіх членів ОСББ становить 06,99 грн.

Відповідно до пункту 3 розділу IV статуту ОСББ до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/18428/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено повністю. Визнано недійсними рішення загальних зборів ОСББ, проведені 20.02.2019, оформлені протоколом №19-01. Визнано недійсними рішення загальних зборів ОСББ, проведені 28.05.2020, оформлені протоколом №4-20.

У наведеному рішенні суду встановлено, що доказів повідомлення позивачів-1,-2,-4 про проведення 20.02.2019 загальних зборів ОСББ та доказів голосування позивачем-2 на вказаних загальних зборах, матеріали справи не містять. Недотримання ОСББ порядку повідомлення усіх власників про проведення установчих зборів є порушенням вимог статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та свідчить про незаконність рішення загальних зборів ОСББ від 20.02.2019 та про обґрунтованість позовних вимог позивачів-1,-2,-4 у частині визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ від 20.02.2019.

За приписами частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, рішення суду у справі №910/18428/20 не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити, а тому факт недійсності рішення загальних зборів ОСББ, проведені 20.02.2019, оформлені протоколом №19-01, яким прийнято рішення про самостійне управління будинком з 01.05.2019, встановлення розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території для всіх членів ОСББ у розмірі 06,99 грн. за 1 кв.м, підтверджено рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/18428/20, яке набрало законної сили.

У розділі VІІІ статуту встановлено, що співвласник зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі.

Також судом першої інстанції встановлено, що Товариство є власником нежитлових приміщень №№195, 198-201, 208-210, 215-217, 219-246, 249-273, загальною площею 5320,4 кв.м, за адресою: місто Київ, проспект Лобановського, будинок 4-Г, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

У частині 4 статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив, що кожний власник квартири (нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку, зокрема, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, статтею 322 ЦК України та частиною 2 статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Підставою позову у даній справі є саме невиконання Товариством як співвласником своїх обов`язків зі сплати ОСББ внесків та платежів у розмірах, затверджених рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний 4-Г", оформленим протоколом від 20.02.2019 №19-01.

При цьому, кошти, які позивач просить стягнути з відповідача - це частина платежів і внесків на утримання самого будинку, прибудинкової території, майбутніх ремонтів і переоснащень спільного майна ОСББ, тому спір у даній справі не пов`язаний із документальним підтвердженням надання ОСББ послуг з утримання будинку та прибудинкової території, що спростовує доводи відповідача про необхідність перевірки судом документального підтвердження понесення позивачем витрат з надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №910/12065/17, від 17.07.2018 у справі №910/6356/16.

Крім того, законом та положеннями статуту ОСББ визначено порядок здійснення ревізійною комісією ОСББ контролю за фінансово-господарською діяльністю правління об`єднання. В свою чергу, предметом розгляду даної справи є виключно вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла на підставі рішень загальних зборів ОСББ, які були прийняті, є чинними та підлягають обов`язковому виконанню співвласниками будинку.

Кошторис ОСББ затверджується на наступний період, а не на період, який минув. Тобто, співвласник зобов`язаний сплачувати внески та платежі на утримання багатоквартирного будинку щомісячно згідно з кошторисом, який затверджений загальними зборами ОСББ на поточний рік (або також на наступні, якщо іншого рішення не буде прийнято), що саме по собі виключає можливість надання об`єднанням доказів витрат, які ще не були понесені.

Затвердження загальними зборами ОСББ єдиного тарифу як для власників квартир, так і для власників нежитлових приміщень узгоджується з виключною компетенцією загальних зборів ОСББ затверджувати розміри внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку за результатами голосування співвласників будинку. Відповідач, в свою чергу, також не позбавлений права та можливості приймати участь у затвердженні відповідного тарифу шляхом участі у голосуванні на загальних зборах ОСББ.

Отже, при вирішенні даного спору господарському суду належить перевірити нараховані позивачем спірні суми на відповідність їх розмірам внесків та платежів, які були затверджені рішеннями загальних зборів ОСББ.

За приписами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, статтею 530 ЦК України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, відтак останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. Настання строку виконання договору щодо оплати пов`язується із днем, коли боржник отримав вимогу.

23.12.2019 ОСББ надіслало на адресу Товариства вимогу №34 про сплату заборгованості у розмірі 260 327,20 грн. зі сплати внесків і платежів на утримання багатоквартирного будинку.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача внески та платежі на утримання багатоквартирного будинку (пропорційно до площі належних відповідачу приміщень - 5320,40 кв.м) за період з 01.05.2019 по 31.12.2019 на загальну суму 297 516,77 грн.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №910/18428/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021, визнано недійсними рішення загальних зборів ОСББ, проведені 20.02.2019, оформлені протоколом №19-01, здійснення нарахування ОСББ спірної суми заборгованості зі сплати внесків та платежів на утримання нерухомого майна у розмірах, затверджених рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний 4-Г", оформленим протоколом від 20.02.2019 №19-01, є неправомірним.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, при зверненні до суду з вказаним позовом ОСББ не надано суду жодного іншого рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний 4-Г", яким встановлено розмір внесків та платежів на утримання нерухомого майна.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, що позовні вимоги ОСББ до Товариства про стягнення заборгованості у розмірі 297 516,77 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може, зокрема, задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною 2, пунктами 1, 3 частини 3 статті 320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду.

Приймаючи до уваги нововиявлені обставини, які у повному обсязі спростовують висновки суду, покладені в основу рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі №910/179/20, суд першої інстанції вірно зазначив, що на підставі положень статей 320, 325 ГПК України рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі №910/179/20 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з чим погоджується колегія суду апеляційної інстанції.

За таких обставин, заява Товариства про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі №910/179/20 підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно зі статтею 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.

Крім того, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами рішення Товариство просило вирішити питання про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі №910/179/20 шляхом стягнення з позивача на користь відповідача грошові кошти у розмірі 311 979,53 грн.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 333 ГПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він:

1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно з частинами 5, 6, 7, 9, 10 статті 333 ГПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

Наказ про поворот виконання рішення видається в разі скасування (зміни у певній частині) рішення, на підставі якого було видано первісний наказ, за результатами перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку або за нововиявленими обставинами.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2011 у справі №13-рп/2011 (справа №1-25/2011) зазначено, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна і виконання дій) відпала.

Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021, позов ОСББ задоволено у повному обсязі. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 297 516,77 грн., судовий збір в сумі 4 462,76 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

04.02.2021 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 по справі №910/179/20 видано наказ.

В межах виконавчого провадження №64477629 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д`яченком Є.С. було стягнуто з Товариства грошові кошти у загальному розмірі 311 979,53 грн. Наведені обставини підтверджуються відповідними меморіальними ордерами, виписками по рахунку відповідача, платіжними дорученнями наявними у матеріалах справи.

19.02.2021 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д`яченком Є.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №64477629 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

З урахуванням викладеного та враховуючи те, що боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, якщо суд відмовляє в позові повністю, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви Товариства про поворот виконання рішення у справі №910/179/20 шляхом повернення сплачених грошових коштів за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи, на які посилався апелянт під час розгляду даної справи, залишені Північним апеляційним господарським судом без задоволення, як такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції встановлених при розгляді заяви Товариства про перегляд судового рішення від 22.10.2020 за нововиявленими обставинами у справі №910/179/20.

Згідно з частиною 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27.09.2001).

Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018 у справі №910/947/17.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 у справі №910/179/20 прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим судове рішення має бути залишеними без змін, а апеляційна скарга ОСББ - без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги ОСББ на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 у справі №910/179/20, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 267-271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний 4-Г" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 у справі №910/179/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 у справі №910/179/20 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний 4-Г".

4. Матеріали справи №910/179/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 12.12.2022.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді О.М. Гаврилюк

С.О. Алданова