Постанова

від 01.12.2022 по справі 913/489/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2022 року м. Харків Справа № 913/489/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Соляник Н.В.

за участю представників сторін:

від кредитора Черкаської міської ради (апелянта): Птуха В.І., довіреність №5261-01-21 від 21.12.2021;

від інших кредиторів: не з`явились;

ліквідатор: не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Черкаської міської ради, м. Черкаси (вх. №1019 Л/2),

на ухвалу Господарського суду Луганської області від 22.08.2022 (повний текст складено 29.08.2022) у справі № 913/489/18 (суддя Вінніков С.В.),

за заявою кредитора ДПС України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Черкаській області, м. Черкаси,

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Строммаш", м.Сєвєродонецьк Луганської області,

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 22.08.2022 у справі №913/489/19 задоволено клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Строммаш" (надалі ТОВ "Завод "Строммаш") арбітражного керуючого Мисана Василя Миколайовича від 09.02.2022 про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди та звіту про витрат.

Затверджено звіт №2 ліквідатора Мисана В.С. про нарахування грошової винагороди у справі про банкрутство ТОВ "Завод "Строммаш" за період з 01.04.2020 по 31.12.2021 у сумі 346845,00грн.

Затверджено звіт №2 ліквідатора Мисана В.М. про відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Завод "Строммаш" за період з 14.03.2020 по 31.12.2021 у сумі 31581,17грн.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Черкаській області на користь ОСОБА_1 грошову винагороду та витрати ліквідатора в сумі 123658,09грн.

Стягнуто з Черкаської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 грошову винагороду та витрати ліквідатора в сумі 352957,52грн.

Стягнуто з Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСЗНС у Черкаській області на користь ОСОБА_1 грошову винагороду та витрати ліквідатора в сумі 1334,29грн.

Стягнуто з Головного управління ПФУ в Луганській області на користь ОСОБА_1 грошову винагороду та витрати ліквідатора в сумі 9598,18грн.

Приймаючи вказану ухвалу, суд першої виходив з того, що процедура банкрутства ТОВ "Завод "Строммаш" триває після закінчення авансованих ініціюючим кредитором коштів, майнові активи у банкрута відсутні, а тому сплата грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора покладаються на кредиторів пропорційно до заявлених вимог.

Не погодившись із вищевказаною ухвалою, Черкаська міська рада звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 22.08.2022 у справі №913/489/18 в частині стягнення з Черкаської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 грошової винагороди та витрат ліквідатора в сумі 352957,52грн.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, заявник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, та на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному судовому акті, обставинам справи. В обґрунтування своїх доводів, апелянт зазначає наступне:

- суд першої інстанції обмежився констатацією обставин щодо вчинення ліквідатором певних дій, проте не оцінив докази, які свідчать про те, що всі вчинені ліквідатором Мисаном В.М. в ліквідаційній процедурі дії зводились лише до направлення запитів і отримання на них відповіді від підприємств, установ та організацій були зроблені протягом 2019 року.

- ліквідатор вживав заходи по виявленню майна ТОВ "Завод "Строммаш" лише протягом 2019 року, що охоплюється звітом №1 про грошову винагороду арбітражного керуючого Мисана В.М. за період з 15.04.2019 по 31.03.2020 у сумі 99279,00грн, який був затверджений ухвалою місцевого суду від 21.04.2020;

- ліквідатор Мисан В.М. лише майже через півтора роки, тобто 12.03.2021, звертався до суду з позовом до ТОВ "Сатурн-Магніт" про стягнення відшкодування частини різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього у сумі 234076,66грн, при цьому, рішенням Господарського суду Луганської області від 28.12.2021 у справі №913/489/18(913/138/21) у позові відмовлено повністю;

- тобто, вжиті ліквідатором заходи щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб вживались лише протягом 2019 року та у період з 12.03.2021 по 28.12.2021, у той час як оскаржуваною ухвалою затверджено звіт №2 про нарахування грошової винагороди за період з 01.04.2020 по 31.12.2021 у сумі 346845,00грн, в який (період) жодних дій не вчинялось.

- станом на кінець 2019 року ліквідатор Мисан В.М. вже бачив негативний фінансовий стан ТОВ "Завод "Строммаш", однак безпідставно продовжував затягувати ліквідаційну процедуру, чим штучно збільшено розмір винагороди;

- в оскаржуваній ухвалі зазначено, що подано наданий ліквідатором звіт про відшкодування витрат ліквідатора за період з 14.03.2020 по 31.12.2021 у сумі 31581,17грн підтверджений документально; однак, судом не зазначено з яких витрат складається та якими доказами підтверджуються витрати ліквідатора;

- господарський суд дійшов помилкового висновку про можливість здійснювати оплату винагороди та відшкодування витрат за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності відповідно до розміру грошовим вимог кредиторів, зважаючи на те, що із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Завод "Строммаш" до господарського суду зверталось ГУ ДФС у Черкаській області, тобто саме ініціюючий кредитор повинен бути відповідальний за оплату відповідних послуг;

- з огляду на те, що Департамент фінансової політики Черкаської міської ради є окремою юридичною особою, яка не була стороною у справі №913/489/18 та правонаступництва в порядку ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства не відбулося, а тим більше, що в місцевому бюджеті на 2022 рік не передбачені вищезазначені бюджетні призначення, суд першої інстанції, стягучи відповідні кошти за рахунок бюджетних коштів Департаменту порушив норми Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні";

- покладення додаткового обов`язку на кредитора, який не отримав будь-якого задоволення своїх вимог в даній процедурі банкрутства, не є справедливим без прояви волі останнього (як платника винагороди), при цьому, Черкаська міська рада в процесі розгляду справи заперечувала щодо розміру грошової винагороди та її стягнення з останньої, оскільки це не є ефективним захистом прав та інтересів міської ради як бюджетної установи та не забезпечує розумний баланс інтересів сторін у цій справі.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 03.10.2022 для розгляду справи визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.10.2022 поновлено Черкаській міській раді пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Луганської області від 22.08.2022 у справі №913/489/18; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; розгляд справи №913/489/18 призначено на 01.12.2022 о 14:45 год.

16.11.2022 від представника Черкаської міської ради надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні одного з запропонованих заявником судів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 задоволено клопотання Черкаської міської ради про участь представника у судовому засіданні, призначеному на 01.12.2022 о 14:45 год. у справі №913/489/18, в режимі відео конференції. Доручено Черкаському окружному адміністративному суду (бульвар Шевченка, 117, м. Черкаси, 18002) забезпечити проведення відеоконференції у цій справі.

11.11.2022 через систему "Електронний суд" на адресу апеляційного суду надійшов відзив ліквідатора Мисана В.М., в якому останній заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржувану ухвалу без змін. Узагальнені доводи ліквідатора зводяться до наступного:

- протягом усього строку проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ТОВ "Завод "Строммаш" жодним із кредиторів, в т.ч. Черкаською міською радою не було подано скарг на дії/бездіяльність арбітражного керуючого Мисана В.М.;

- місцевий господарський суд на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановив: факт належного виконання арбітражним керуючим Мисаном В.М. повноважень ліквідатора у справі про банкрутство; обсяг та перелік виконаної роботи в ході ліквідаційної процедури; відсутність скарг кредиторів на дії/бездіяльність ліквідатора чи заяв про його відсторонення; доказів неналежного виконання ним повноважень ліквідатора; відсутність коштів грошового фонду для авансування витрат арбітражного керуючого; нездійснення боржником господарської діяльності; відсутність у боржника будь-якого майна, за рахунок якого можливе погашення грошової винагороди арбітражному керуючого Мисана В.М., у зв`язку з чим, суд правомірно затвердив звіт №2 про нарахування грошової винагороди за період з 01.04.2020 по 31.12.2021 у сумі 346845,00грн та звіт №2 про відшкодування витрат за період з 14.03.2020 по 31.12.2021 у сумі 31581,17грн;

- відсутність у Черкаської міської ради відкритих в органах Казначейства рахунків унеможливлює виконання ухвали Господарського суду Луганської області від 22.08.2022 про стягнення коштів на користь арбітражного керуючого; разом з тим, відповідно до Положення "Про департамент фінансової політики Черкаської міської ради" Департамент є виконавчим органом Черкаської міської ради, основним напрямком діяльності якого, зокрема є управління місцевим боргом відповідно до ст. 16 17 Бюджетного кодексу України (п.2.1.9 Положення); відповідно до п. 3.8 Положення, Департамент здійснює всі належні заходи з забезпечення боргових зобов`язань згідно з чинним законодавством; таким чином, борг по грошовій винагороді та витратах ліквідатора необхідно стягнути з Черкаської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради.

30.11.2022 на адресу апеляційного суду від ліквідатора ТОВ "Завод "Строммаш" - арбітражного керуючого Мисана В.М. надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні апеляційної інстанції, проведеному 01.12.2022 в режимі відеоконференції з Черкаським окружним адміністративним судом, присутній представник Черкаської міської ради підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив скасувати оскаржувану ухвалу місцевого суду в частині стягнення з міської ради на користь ліквідатора Мисана В.М. грошової винагороди та витрат ліквідатора в сумі 352957,52грн.

Уповноважені представники інших кредиторів та ліквідатор у судове засідання 01.12.2022 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.

Ліквідатором подано до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників вказаних учасників справи, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.

Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги і відзивів, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутнього представника апелянта, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

У 2018 році Головне управління ДФС у Черкаській області звернулося до Господарського суду Луганської області із заявою про порушення справи про банкрутство боржника ТОВ "Завод «Строммаш".

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 03.12.2018 відкрито провадження у справі №913/489/18 про банкрутство ТОВ "Завод "Строммаш"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; визнано безспірними грошові вимоги ініціюючого кредитора ГУ ДФС у Черкаській області; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кузнецову В.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 11.03.2019 затверджено реєстр вимог кредиторів у справі №913/489/18 про банкрутство ТОВ "Завод "Строммаш".

Постановою Господарського суду Луганської області від 15.04.2019 визнано боржника - ТОВ "Завод "Строммаш" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Мисана Василя Миколайовича.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 21.04.2020 затверджено звіт про грошову винагороду арбітражного керуючого Мисана В.М. ліквідатора ТОВ "Завод "Строммаш", за №1 за період з 15.04.2019 по 31.03.2020 у сумі 99279,00грн; затверджено звіт про відшкодування витрат арбітражного керуючого Мисана В.М. ліквідатора ТОВ "Завод "Строммаш", пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Завод "Строммаш" №1 за період з 03.05.2019 по 31.03.2020 у сумі 9842,91грн.

14.02.2022 до господарського суду першої інстанції від ліквідатора ТОВ "Завод "Строммаш" арбітражного керуючого Мисана В.М. надійшло клопотання про затвердження звіту №2 про нарахування грошової винагороди та звіту №2 про витрати, у якому він просить затвердити зазначені звіти та стягнути з кредиторів пропорційно до розміру їх грошових вимог грошову винагороду арбітражного керуючого в сумі 346845,00грн та витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням повноважень ліквідатора у цій справі у сумі 31581,17грн.

Зокрема, у вказаному клопотанні ліквідатор просив, окрім інших кредиторів, стягнути з Черкаської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради на користь ліквідатора грошову винагороду та витрати ліквідатора в сумі 352957,52грн.

22.08.2022 до господарського суду першої інстанції від Черкаської міської ради надійшло клопотання, в якому кредитор зазначив, що він не заперечує щодо можливості затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, але не погоджується з нарахуванням грошової винагороди ліквідатору та її розміром.

Як вже зазначалось вище, Господарським судом Луганської області 22.08.2022 постановлено оскаржувану ухвалу у справі №913/489/18, якою задоволено клопотання ліквідатора Мисана В.М. про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди та звіту про відшкодування витрат; затверджено звіти №2 ліквідатора Мисана В.С. про нарахування грошової винагороди за період з 01.04.2020 по 31.12.2021 у сумі 346845,00грн та про відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора за період з 14.03.2020 по 31.12.2021 у сумі 31581,17грн; визначено джерело виплати основної грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого Мисана В.С. за рахунок кредиторів у справі пропорційно визнаних вимог; стягнуто з кредиторів у справі №913/489/18 грошову винагороду та витрати ліквідатора пропорційно визнаних вимог кредиторів.

Суд першої інстанції зазначив, що виплата основної грошової винагороди здійснюється за рахунок наявних у боржника коштів, або коштів одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника, тому за відсутності у боржника коштів, така виплата у даній справі повинна здійснюватись за рахунок кредиторів, пропорційно сумам визнаних вимог кредиторів, згідно клопотання арбітражного керуючого. При цьому, суд перевірив розрахунок заявленої до стягнення суми грошової винагороди та витрат ліквідатора, у зв`язку з чим дійшов висновку, що заявлена до оплати ліквідатором сума складає передбачений та встановлений законодавством мінімальний розмір оплати послуг арбітражного керуючого за період виконання ним обов`язків ліквідатора.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав задоволення клопотання ліквідатора та стягнення з кредитора грошової винагороди та витрат ліквідатора з огляду на таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження у справі №913/489/18 про банкрутство ТОВ "Завод "Строммаш" порушено ухвалою 03.12.2018 відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Закон про банкрутство).

21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 (надалі - КУзПБ).

У заявлений арбітражним керуючим Мисаном В.С. до затвердження період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Завод "Строммаш" (01.04.2020 31.12.2021) Закон про банкрутство втратив чинність на підставі п. 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до ст. 1 КУзПБ арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України (ч. 1 ст. 2 КУзПБ).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Предметом апеляційного перегляду у даному провадженні є ухвала Господарського суду Луганської області від 22.08.2022 у справі №913/489/18 в частині стягнення з Черкаської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради на користь Мисана В.М. грошової винагороди та витрат ліквідатора в сумі 352957,52грн.

Частинами 1, 2 ст. 30 КУзПБ визначено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Частиною 4 ст. 30 КУзПБ визначено, що витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Відповідно до ч. 6 ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданні комітету кредиторів.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений комітетом кредиторів, а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 КУзПБ кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом. У першу чергу оплачуються витрати, пов`язані з проведенням ліквідаційної процедури, та сплачується винагорода ліквідатора.

Тобто, надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі, оскільки безпосередньо КУзПБ встановлені мінімальні гарантії щодо оплати послуг арбітражного керуючого - ліквідатора, а також встановлені спеціальні джерела оплати послуг арбітражного керуючого, а саме: за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Відповідно до ч. 5 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Таким чином, однією з передбачених форм дієвої участі кредиторів у справі про банкрутство є реалізація ними правомочностей на створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, відтак нестворення такого фонду, за об`єктивної відсутності інших джерел відшкодування витрат арбітражного керуючого, зокрема зі сплати судового збору за заявами про визнання недійсними правочинів боржника, витребування майна з чужого незаконного володіння тощо може вплинути на ефективність здійснення ліквідаційної процедури, що матиме відповідні наслідки і для кредиторів боржника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду увід 23.09.2021 у справі № 5002-17/1718/2011.

Конституцією України гарантовано, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ч.ч.1, 4, 7 ст. 43 Основного закону).

Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою №31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Відмова від авансування, відсутність майна боржника або ж відсутність інших джерел для покриття на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації № 105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

Також, слід відмітити, що п. 14.1.226. ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа".

Надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора, від джерел фінансування того, чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Встановивши факт невиконання кредиторами у добровільному порядку обов`язку щодо оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд приймає рішення про примусове стягнення з таких кредиторів відповідних грошових сум шляхом винесення ухвали та видачі судового наказу.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16 та від 04.10.2018 у справі №916/1503/17.

Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

При цьому, можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов`язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, арбітражний керуючий Мисан В.С. був призначений ліквідатором ТОВ "Завод "Строммаш" постановою Господарського суду Луганської області від 15.04.2019, при цьому, ліквідатор виконував свої повноваження станом на 31.12.2021 (кінцева дата розрахунку винагороди та витрат).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 21.04.2020 затверджено звіт про грошову винагороду арбітражного керуючого Мисана В.М. ліквідатора ТОВ "Завод "Строммаш", за №1 за період з 15.04.2019 по 31.03.2020 у сумі 99279,00грн; затверджено звіт про відшкодування витрат арбітражного керуючого Мисана В.М. ліквідатора ТОВ "Завод "Строммаш", пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Завод "Строммаш" №1 за період з 03.05.2019 по 31.03.2020 у сумі 9842,91грн.

У заяві, яка є предметом даного судового розгляду ліквідатор Мисан В.С. просить затвердити звіт ліквідатора №2 про нарахування грошової винагороди, пов`язаної з виконанням обов`язків ліквідатора за період з 01.04.2020 по 30.06.2021 та звіт про відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням арбітражним керуючим Мисаном В.М. повноважень ліквідатора у справі за період з 14.03.2020 по 31.12.2021.

До стягнення ж заявлені грошова винагорода та витрати арбітражного керуючого Мисана В.М. за весь період виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ "Завод "Строммаш".

Матеріалами справи підтверджується, що ліквідатором Мисаном В.С. було подано до суду першої інстанції ліквідаційний баланс підприємства станом на 18.01.2022, який засвідчує відсутність у ТОВ "Завод "Строммаш" будь-якого майна.

Як також встановлено, під час проведення ліквідаційної процедури у справі №913/489/18 ліквідатором Мисаном В.С. вживались всі необхідні для пошуку та виявлення майна банкрута заходи, що підтверджується долученими до матеріалів справи запитами, листами та іншими документами. Ліквідатор також проводив претензійно-позовну роботу, а саме звертався до суду з позовом до ТОВ "Сатурн-Магніт" про стягнення відшкодування частини різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього у сумі 234076,66грн. Проте, суд у задоволенні такого позову відмовив.

З урахуванням викладених обставин, а також досліджених заходів ліквідаційної процедури та інформації, яка міститься в ліквідаційному балансі, судом встановлено, що в ліквідаційній процедурі боржник не здійснював господарської діяльності та у нього не було виявлено (у т.ч. не було повернуто шляхом подання відповідних позовів) майна для розрахунку з кредиторами та здійснення оплати послуг арбітражного керуючого за виконання ним обов`язків ліквідатора банкрута.

З матеріалів справи також вбачається, що кредиторами у цій справі №913/498/18 не створювався фонд для авансування грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого. Боржник не здійснював господарської діяльності та у боржника відсутні активи, кошти від реалізації яких можливо було б спрямувати на оплату грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого, про що зазначено ліквідатором банкрута Мисаном В.М. у звітах ліквідатора №1 та №2, які погоджено комітетом кредиторів.

Разом з тим, якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абз. 6 ч. 2 ст. 30 КУзПб, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника - юридичної особи або від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, подаючи на затвердження звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури, ліквідатор не позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на сплату грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат у справі, пропорційно розміру визнаних кредиторських вимог.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2021 у справі № 5002-17/1718/2011.

Таким чином, оплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора банкрута повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів.

Частиною 6 ст.30 КУзПБ передбачено, що звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.01.2022 на засіданні комітету кредиторів ТОВ "Завод "Строммаш", зокрема прийнято рішення схвалити звіт №2 про грошову винагороду арбітражного керуючого Мисана В.М. за період з 01.04.2020 по 30.06.2021 у сумі 346845,00грн та звіт №2 про відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора за період з 14.03.2020 по 31.12.2021 у сумі 31581,17грн.

Згідно ч. 4 ст. 48 КУзПБ конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання господарського суду та кратну одній тисячі гривень.

За приписами ч. 1 ст. 64 КУзПБ кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства. При цьому витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді задовольняються в першу чергу.

Відповідно до ч. 3 ст. 64 КУзПБ у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредитору однієї черги.

Так, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів на зборах кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до ст. 48 КУзПБ, господарський суд вправі застосувати такий принцип до розподілу між кредиторами грошової винагороди та витрат, за відсутності у боржника коштів від господарської діяльності, від реалізації його майна та рішення комітету кредиторів про утворення Фонду для оплати грошової винагороди ліквідатору, оскільки законодавцем виключається можливість безоплатного надання послуг арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/32824/15 зазначено, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

За відсутності у боржника будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до ч. 5 ст. 30 КУзПБ, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів ст. 43 Конституції України та ст. 30 КУзПБ.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2021 у справі № 5002-17/1718/2011.

Здійснивши перевірку наданого ліквідатором звіту №2 про грошову винагороду арбітражного керуючого за період з 01.04.2020 по 31.12.2021, судом встановлено, що заявлена до оплати ліквідатором сума складає передбачений та встановлений ст. 30 КУзПБ мінімальний розмір оплати послуг арбітражного керуючого за період виконання ним обов`язків ліквідатора.

При цьому, поданий ліквідатором звіт №2 від 31.12.2021 про відшкодування витрат арбітражного керуючого Мисана В.М., пов`язаних з виконанням ним повноважень ліквідатора за період з 14.03.2020 по 31.12.2021 у сумі 31581,17грн був схвалений на засіданні комітету кредиторів 26.01.2022, будь-яких заперечень щодо підстав їх виникнення та розміру кредиторами не висловлено. Наявність понесених витрат підтверджується наявними у матеріалах справи документами та розрахунком (а.с. 14-15, т.7).

Суд першої інстанції з урахуванням всіх встановлених обставин справи, зокрема того, що процедура банкрутства ТОВ "Завод "Строммаш" триває після закінчення авансованих ініціюючим кредитором коштів, майнові активи у банкрута відсутні, та обставин заявлених арбітражним керуючим вимог, прийшов до правильного висновку, що сплата грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора покладаються на кредиторів, з урахуванням принципу пропорційності.

Як вбачається з клопотання ліквідатора (про затвердження звітів №2), арбітражним керуючим Мисаном В.М. у розрахунках розміру грошової винагороди та витрат, які підлягають стягненню з визначених арбітражним керуючим кредиторів, обґрунтовано визначено розмір вимог кредиторів та відсоткову частку вимог кожного з кредиторів у загальній сумі кредиторських вимог, включених до реєстру вимог кредиторів з урахуванням сум, затверджених ухвалою від 21.04.2020 (про затвердження звітів №1).

За таких обставин, враховуючи пропорційність грошових вимог кредиторів в даному випадку, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що стягненню з кредиторів на користь ліквідатора підлягає грошова винагорода в загальній сумі 446124,00грн та відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора у справі про банкрутство в сумі 41424,08грн.

Щодо заперечень Черкаської міської ради стосовно необгрунтованості заявленого арбітражним керуючим періоду, за який підлягає сплата винагороди, а саме з 31.03.2020 по 12.03.2021, суд зазначає наступне.

Так, Верховний Суд у постановах від 04.10.2018 у справі № 922/132/13-г та від 30.01.2019 у справі № 921/8879/15-г/11 вказав, що при визначенні розміру оплати послуг ліквідатора під час здійснення ним ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, господарський суд має досліджувати не тільки періоди здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури, а й дії, які вчинялись ліквідатором в цей період.

За приписами ч. 3 ст. 12 КУзПБ під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

Процесуальні дії суду у справі про банкрутство мають вчинятися чітко у строки, встановлені КУзПБ. Необґрунтоване затягування таких строків призводить до настання ряду негативних правових наслідків. Зокрема, збільшуються судові витрати на здійснення провадження у справі про банкрутство (оплата послуг арбітражного керуючого тощо), які оплачуються кредиторами.

Отже, якщо ліквідатор працює неефективно та не на користь кредиторам, то його дії повинні своєчасно оскаржуватись у порядку ч. 6 ст. 61 КУзПБ.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатор Мисан В.М. щомісячно звітував всім кредиторам у справі та вказував про нарахування основної грошової винагороди за період виконання ним повноважень у процедурі ліквідації боржника, щодо яких жоден кредитор заперечень чи будь-яких інших пояснень щодо нарахування основної грошової винагороди та витрат за весь період процедури ліквідації боржника не надавав.

При цьому, з досліджених матеріалів справи не встановлено обставин надходження протягом усієї ліквідаційної процедури боржника скарг на дії ліквідатора Мисана В.М. від кредиторів та, зокрема від Черкаської міської ради, а також не встановлено обставин ухвалення у цій справі жодних рішень з приводу неналежного виконання ліквідатором Мисаном В.М. своїх обов`язків у цій справі.

Поряд з викладеним судом апеляційної інстанції досліджено та встановлено, що ліквідатор Мисан В.М. здійснював дії, спрямовані на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, протягом усього періоду за який нараховується грошова винагорода.

За вказаний скаржником період, в який він вважає, що арбітражний керуючий Мисан В.М. не виконував свої безпосередні обов`язки, а саме з 31.03.2020 по 12.03.2021, судова колегія звертає увагу, що арбітражний керуючий Мисан В.М. не припиняв виконувати повноваження ліквідатора, про що свідчать подані ним до суду клопотання, його участь у судових засіданнях, звіти про діяльність ліквідатора та про хід ліквідаційної процедури боржника тощо. Крім того, питання щодо визнання неналежними дії/бездіяльність або відсторонення ліквідатора Мисана В.М. від виконання повноважень ліквідатора комітетом кредитором не розглядалось, а місцевим судом відповідних ухвал з цього питаннятакож не виносилась. До того ж за весь період виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень відсутні будь-які скарги на дії та бездіяльність арбітражного керуючого.

Згідно з приписами КУзПБ, ліквідатор виконує свої повноваження до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення юридичної особи банкрута.

За оцінкою апеляційного суду, кредитори були повноцінно обізнані із переліком вчинених заходів та направлених запитів, проте останні не звертались до господарського суду із скаргами на дії/бездіяльність ліквідатора, а також не порушували питання щодо відсторонення арбітражного керуючого Мисана В.М. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Завод "Строммаш" та призначення нового ліквідатора. У такому випадку у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що затягування ліквідаційної процедури відбулось у зв`язку із необґрунтованими діями ліквідатора Мисана В.М. Тим більше факт звітування ліквідатором щодо своєї діяльності свідчить про те, що такі дії не заперечувались кредиторами.

Відтак самі лише посилання апелянта на неефективну та недієву роботу ліквідатора у відповідний період, за відсутності належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 76 - 77 ГПК України на підтвердження вказаних обставин, судом апеляційної інстанції не можуть бути визнані підставою для відмови від оплати послуг професійного арбітражного керуючого - ліквідатора банкрута.

Колегія суддів виходить з того, що саме до повноважень комітету кредиторів КУзПБ віднесено можливість у будь-який час ініціювати розгляд питання про припинення повноважень діючого ліквідатора з підстав неналежного виконання або невиконання арбітражним керуючим своїх обов`язків та компетенцію клопотати перед судом про необхідність призначення нового ліквідатора. Але в матеріалах справи не міститься доказів та апелянтом не заперечується відсутність будь-яких рішень комітету кредиторів про визнання неналежними чи неправомірними дій ліквідатора, поданих кредиторами ліквідатору заяв з вимогою вчинити певні дії або поданих до суду першої інстанції скарг на дії/бездіяльність ліквідатора банкрута.

Доводи апеляційної скарги про відсутність документального підтвердження витрат ліквідатора, які арбітражний керуючий Мисан В.М. просить затвердити у заяві №2 та стягнути з кредиторів, спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається із звіту №2 про відшкодування витрат ліквідатора за період з 14.03.2020 по 31.12.2021 у сумі 31581,17грн та доданому розрахунку (а.с. 14-15, т.7), в ньому міститься чіткий перелік із зазначенням дат, підстав для оплати, сум грошових коштів, які визначені як витрати, понесені арбітражним керуючим Мисаном В.М. під час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ "Завод "Строммаш" за період з 14.03.2020 по 31.12.2021 у сумі 31581,17грн. Зазначені витрати були предметом дослідження комітету кредиторів та схвалені на засіданні комітету кредиторів 26.01.2022 без будь-яких заперечень щодо підстав їх виникнення та розміру.

Решта витрат були предметом розгляду звіту №1 та затверджені судом ухвалою від 21.04.2020.

Що стосується твердження Черкаської міської ради про необхідність здійснювати оплату послуг за рахунок ініціюючого кредитора, а не за рахунок всіх кредиторів, то колегія суддів зазначає, що на засіданнях комітету кредиторів, зокрема 26.01.2022 (на якому було затверджено звіти №2) таке питання не розглядалось та рішення з цього приводу не приймалось.

З матеріалів справи вбачається, що кредиторами у даній справі про банкрутство не створено фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Розмір, порядок та джерело оплати послуг ліквідатора не визначені рішенням комітету кредиторів та не затверджені ухвалою господарського суду.

Колегія суддів вважає, що за відсутності відповідного рішення комітету кредиторів звіт арбітражного керуючого про оплату його послуг повинен затверджуватися в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури або в окремому судовому засіданні. При цьому, саме суд зобов`язаний вирішити питання про затвердження витрат на оплату послуг ліквідатора та проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.

З огляду на встановлене та аналізуючи вищенаведені положення норм законодавства про банкрутство, судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав задоволення клопотання ліквідатора ТОВ "Завод "Строммаш" арбітражного керуючого Мисана В.М. про затвердження звітів про нарахування грошової винагороди та про відшкодування витрати та покладення обов`язку щодо оплати послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого на кредиторів боржника пропорційно до розміру визнаних їх кредиторських вимог у даній справі, оскільки майно боржника для реалізації відсутнє, виробнича діяльність підприємством-банкрутом не велась, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора кредиторами не утворювався.

Що стосується аргументів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та неможливість стягнення грошової винагороди та витрат ліквідатора з Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради, який є окремою юридичною особою, не визнаною кредитором у даній справі про банкрутство, судова колегія зазначає таке.

З наданих ліквідатором до матеріалів справи листа Управління ДКС України у м. Черкасах від 09.02.2022 № 04-07-10/337 та листа Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області від 08.02.2022 №06.1-16-10/939 вбачається, що Черкаська міська рада є юридичною особою (вул. Б. Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18001код ЄДРПОУ 25212542), яка не має власних рахунків відкритих в органах Казначейства.

За приписами ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Зазначені вище обставини щодо відсутності у Черкаської міської ради відкритих рахунків в органах ДКС України, з яких можливо провести безспірне списання коштів на виконання рішення суд апелянтом не заперечується, а тому зазначені обставини відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню.

Разом з тим, механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

За приписами п.п. 16 - 21 Порядку органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцеви бюджетів: 1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету; 2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії; 3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами; 4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти; 5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб; 6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

Стягувач, на користь якого прийняте судове рішення про стягнення надходжень бюджету, подає до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у п. 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.

Під час виконання виконавчого документа суду про стягнення надходжень бюджету, крім бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, орган Казначейства повідомляє протягом п`яти робочих днів після надходження такого документа відповідному органові, що контролює справляння надходжень бюджету (в разі безспірного списання коштів місцевого бюджету - також відповідному фінансовому органу), про надходження зазначеного виконавчого документа.

У разі потреби орган Казначейства звертається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за інформацією про підтвердження зарахування коштів до державного та місцевих бюджетів або встановлення залишку неповернутих з державного та місцевих бюджетів коштів чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо та визначає строк її подання, який становить не більш як 15 робочих днів.

Орган, що контролює справляння надходжень бюджету, до закінчення зазначеного строку подає органові Казначейства таку інформацію в письмовій формі.

У разі неподання зазначеної інформації орган Казначейства вживає заходів до виконання виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету на підставі наявних даних.

Виконання виконавчих документів щодо стягнення судового збору, зарахованого до державного бюджету, здійснюється органами Казначейства без звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за відповідною інформацією.

Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

У разі коли рахунок, з якого необхідно здійснити безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, на дату прийняття виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету до виконання або надходження інформації, зазначеної у пункті 18 цього Порядку, змінено у зв`язку з внесенням змін до відповідних нормативно-правових актів, безспірне списання таких коштів здійснюється із зміненого рахунка, на якому обліковуються надходження бюджету та на який в поточному бюджетному періоді зараховується відповідний вид надходжень, з урахуванням пропозицій органу, що контролює справляння надходжень бюджету.

Якщо законом відповідний вид надходжень у поточному бюджетному періоді не передбачений, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів здійснюється з рахунка, на якому обліковуються кошти за кодом класифікації доходів бюджету "Інші надходження".

Якщо встановлена у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету сума коштів, що підлягає безспірному списанню, перевищує обсяг коштів, зарахованих до бюджету, виконання такого виконавчого документа здійснюється відповідно до п.19 цього Порядку в межах зарахованих до бюджету коштів. На виконавчому документі робиться відмітка із зазначенням обсягу безспірно списаних коштів бюджету.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відсутність у Черкаської міської ради відкритих в органах Казначейства рахунків дійсно унеможливлює виконання ухвали Господарського суду Луганської області від 22.08.2022 у справі №913/489/19 про стягнення з Черкаської міської ради грошової винагороди та витрат ліквідатора в сумі 352957,52грн.

Разом з тим, місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до положення "Про департамент фінансової політики Черкаської міської ради" Департамент є виконавчим органом Черкаської міської ради.

Відповідно до п. 2.1.9 цього Положення, основним напрямком діяльності Департаменту зокрема є управління місцевим боргом відповідно до ст. 16 17 Бюджетного кодексу України.

Згідно п. 3.8 Положення, Департамент здійснює всі належні заходи з забезпечення боргових зобов`язань згідно з чинним законодавством.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказував у своїх рішеннях, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст. 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Отже, для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (рішення від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції", № 18357/91, § 40).

Отже, виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції.

Таким чином, стягнення ухвалою Господарського суду Луганської області від 22.08.2022 у справі №913/489/19 грошової винагороди та витрат ліквідатора з Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради спрямовано перш за все на усунення обставин, що роблять неможливим виконання цього судового судового рішення. При цьому ухвалою суду від 22.08.2022 кошти були стягнуті саме з Черкаської міської ради, а не з Департаменту фінансової політики. Тобто боржником залишається Черкаська міська рада, а кошти, за рахунок яких підлягає виконанню ухвала Господарського суду Луганської області від 22.08.2022 у справі №913/489/19 є коштами місцевого бюджету міста Черкаси, видатки за якими здійснює Черкаська міська рада через Департамент фінансової політики Черкаської міської ради.

З урахуванням викладеного, а також з огляду на положення ст. 43 Конституції України, відповідно до якої, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом, та з урахуванням усталеної практики Верховного Суду щодо відсутності впливу на оплату послуг ліквідатора наявність чи відсутність майна боржника, а також алгоритму розподілу коштів пропорційно до вимог кредиторів, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволено клопотання ліквідатора ТОВ "Завод "Строммаш" арбітражного керуючого Мисана В.М. про затвердження звітів №2 про нарахування грошової винагороди та понесених витрат та стягнення, окрім інших, з Черкаської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради на користь Мисана В.М. грошової винагороди та витрат ліквідатора в сумі 352957,52грн

Доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваній ухвалі висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим, апеляційна скарга Черкаської міської ради задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Луганської області від 22.08.2022 у справі №913/489/18 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, 276, 277, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Черкаської міської ради на ухвалу Господарського суду Луганської області від 22.08.2022 у справі №913/489/18 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Луганської області від 22.08.2022 у справі №913/489/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені ст.ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.12.2022.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.В. Плахов