Постанова

від 06.12.2022 по справі 212/4505/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6772/22 Справа № 212/4505/21 Суддя у 1-й інстанції - Чайкін І. Б. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.

суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О

секретар судового засідання Гладиш К.І.

сторони

позивач ОСОБА_1

відповідач- АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ»

третя особа: ПЕРВИННА ПРОФСПІЛКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ПРОФСПІЛКИ ГІРНИКІВ УКРАЇНИ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 ,в інтересахякого дієпредставник адвокат ПавленкоВадим Вікторовична рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 липня 2022 року, ухваленого суддею Чайкіним І.Б. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повний текст судового рішення складено 22 липня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ», змінивши свої вимоги 15 червня 2021 року, та просив: (а) визнати незаконним та скасувати наказ від 30 квітня 2021 року №714-к про звільнення з підприємства на підставі п.2 ст.36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строку трудового договору; (б) поновити на роботі у ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ» на посаді начальника дільниці №16 шахти «Октябрьська»; (в) стягнути на його користь середній заробіток.

В обґрунтування позову зазначив, що він працював на підприємстві відповідача ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат».

З 01 квітня 2020 року займав посаду начальника дільниці №16 шахти «Октябрська», з якої його було звільнено 30.04.2021 року у зв`язку із закінченням строку погодженого сторонами трудового договору.

Наказ про звільнення вважає незаконним, оскільки строкових договорів з відповідачем не укладав. Просив поновити його на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 липня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ», третя особа: ПЕРВИННА ПРОФСПІЛКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ПРОФСПІЛКИ ГІРНИКІВ УКРАЇНИ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишені без задоволення.

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павленко В.В., будучи незгодним з ухваленим судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність і необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, ухваленого при неправильному застосуванні норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким у повному обсязі задовольнити заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги.

При цьому, скаржник зазначає, що судом неправильно застосовані норми матеріального права ст.ст.21,23,24,36 КЗпП України та п.п.1, 3, 9 Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, надано неправильну оцінку висновку експерта судової технічної експертизи документів від 19.11.2021.

Позивач вказує, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що позивач всю свою трудову діяльність на підприємстві відповідача працював за безстроковим трудовим договором, оскільки ніяких контрактів, наказів, в яких визначено строковий характер трудових взаємовідносин з відповідачем не укладав та не підписував; наказ про прийняття на роботу, в якому чітко були б визначені строки трудового договору відповідачем не видавався і позивач з ним не ознайомлювався; позивач виконував свою трудову функцію на підставі безстрокового трудового договору з 05.06.2001 та на посаді начальника дільниці №4 шахти Октябрська з 01.04.2020, відповідно до посадової інструкції від 2018 року; заява про укладення контракту за своєю формою та змістом не є наказом чи розпорядженням роботодавця, яким оформлюється цей трудовий договір та в якому повинен відображатися строковий характер взаємовідносин, як і не є доказом переведення на роботу на умовах контракту; у контракті, який було надано на експертизу, судовим експертом встановлено, що відбулась заміна першого аркуша, а 2-4 аркуші раніше становили інший документ (на яких взагалі відсутнє посилання на контракт №6103 від 01 травня 2020 року), у зв`язку з чим неможливо встановити дату набрання чинності контрактом та чи дійшли сторони згоди щодо предмету договору, прав та обов`язків працівника, передбачених п.п.2.1, 2.2 Контракту та строкових відносин. Вказує, що у додатку №1 до строкового трудового договору та додаткових угодах №1 від 14.09.2020, №2 від 15.10.2020 не міститься умов набрання чинності контрактом, оскільки ним врегульовано виключно питання винагороди працівника.

У відзивіна апеляційнускаргу сторонипозивача,відповідач АТ«Кривбасзалізрудком», просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 липня 2022 року.

Заслухавши суддю-доповідача,вислухавши думкупозивача ОСОБА_1 який підтримавдоводи івимоги апеляційноїскарги,просив їхзадовольнити,скасувати оскаржуванесудове рішення,ухвалити нове,яким уповному обсязізадовольнити йогопозовні вимоги,представника відповідача адвокатаШатунова А.О.,який заперечувавпроти задоволенняапеляційної скаргисторони позивачаз викладениху відзивіпідстав,просив рішеннясуду першоїінстанції залишитибез змін,перевіривши законністьі обґрунтованістьрішення судув межахдоводів апеляційноїскарги,заявлених позовних вимог, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга сторони позивача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01 травня 2020 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» в особі Голови Правління Новака Сергія Борисовича було укладено контракт (строковий трудовий договір) №6103. Строк дії контракту з 01.05.2020 року по 01.05.2021 року (а.с.41-44).

Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив ознайомлення та волевиявлення на підписання контракту (а.с.45).

Наказом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ» №714-к від 30.04.2021 року «Про припинення трудового договору з працівником шахти «Октябрська», у зв`язку із закінченням строку погодженого сторонами» трудовий договір зі ОСОБА_1 припинено на підставі п.2 ст.36 КЗпП України з 01.05.2021 року, останній робочий день 30.04.2021 року (а.с.48-49).

Згідно із відповіддю начальника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 07 вересня 2021 року ОСОБА_1 працював на підприємстві ще до початку дії постанови КМУ від 17 червня 2015 року № 413, якою була передбачено подання "Повідомлення про прийняття працівника на роботу" (а.с. 131,132).

ОСОБА_1 шляхом подання заяви погодився на переведення його на роботу на умовах контракту, його підпис на контракті свідчить про погодження працівника з їх умовами.

Відповідно до п.7.2 Контракту №6103 від 01.05.2020 року однією із підстав його розірвання є закінчення строку дії (п.2ст.36 КЗпП).

Також між сторонами спору було укладено додаток №1 до строкового трудового договору №6103 від 01 травня 2020 року, яким врегульовано питання оплати праці та були укладені додаткові угоди №1 від 14 вересня 2020 року, №2 від 15 жовтня 2020 року до вказаного строкового трудового договору (зокрема щодо збільшення розміру окладу).

Суд першої інстанції, відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог на підставі досліджених доказів, допиту свідків, виходив з того, що позивач шляхом подання заяви погодився на переведення його на роботу на умовах контракту, його підпис на контракті свідчить про погодження працівника з їх умовами. Відповідно до п.7.2 Контракту №6103 від 01 травня 2020 року однією із підстав його розірвання є закінчення строку дії (п.2ст.36 КзпП). Наказ №714 к від 30.04.2021 року прийнято роботодавцем у межах законодавства України, підстави для визнання його незаконним та скасування відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 43 Конституції Українипроголошено: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений устатті 5-1 КЗпП Україниправовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно із частиною першоюстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

КЗпП Українивизначає механізм захисту трудових прав працівників, що включає в себе, зокрема, право на працю, та визначає способи захисту прав працівників.

При цьомуКЗпП Українивизначає можливість працівника оскарження наказу про його звільнення.

Частиною першоюстаттею 21 КЗпП Українипередбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, згідно з якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно частини третьоїстатті 21 КЗпП Україниособливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Строковий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавством. Підставою для укладення строкового трудового договору на вимогу працівника є його заява про прийняття на роботу, в якій вказуються обставини або причини, що спонукають працівника найматися на роботу за строковим трудовим договором, а також строк, протягом якого він працюватиме. При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події або виконанням певного обсягу робіт.

Підстави припинення трудового договору встановленостаттею 36 КЗпП України. Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 36 КЗпПпідставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункт 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення. На цій підставі може бути припинений тільки строковий трудовий договір, укладений як строковий відповідно до закону. Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договору. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частиною першоюстатті 36 КЗпП України.

Пунктом 2 частини першоїстатті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушеннявизначено, що підставами припинення трудового договору є: закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Щодо висновку експерта ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО НАУКОВО- ДОСЛІДНОГО ІНСТИТУТУ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ №4464/4465-21 від 19.11.2021 року, де зазначено: 1) у досліджуваному контракті №6103 від 01.05.2021 року друкований текст на першому аркуші, виконаний на одному друкуючому пристрої з електрографічним (лазерним) способом друку, а друкований текст на 2-4 аркушах виконаний на іншому друкуючому пристрої з електрографічним (лазерним) способом друку; 2) у досліджуваному документі контракті №6103 від 01.05.2021 року відбувалась заміна першого аркуша, а 2-4 аркуші раніше становили інший документ. Перший аркуш та 2-4 аркуші контракту №6103 від 01.05.2021 року були виконані неодночасно, а у різні часи, то у рішенні суд першої інстанції зазначив про те, що виконання аркушів договору на різних пристроях не свідчить про недійсність правочину. Так, само заміна аркушів чи виконання їх неодночасно не може свідчити, що такий договір з позивачем не укладався.

Окрім того, суд першої інстанції звернув увагу на те, що між сторонами спору було також укладено додаток №1 до строкового трудового договору №6103 від 01 травня 2020 року, яким врегульовано питання оплати праці, а також були укладені додаткові угоди №1 від 14 вересня 2020 року, №2 від 15 жовтня 2020 року до вказаного строкового трудового договору (зокрема щодо збільшення розміру окладу), що свідчить про обізнаність та згоду позивача на укладеннястроковоготрудового договору. Отже, ОСОБА_1 мав усвідомлювати строковий характер трудових правовідносин, а також вірогідність їх припинення після закінчення строку дії трудового договору.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 підтвердив, що він підписував останній аркуш контракту, однак йому не надали для ознайомлення повний текст контракту. Також не заперечував підписання додатку №1 та додаткових угод №1 та №2 до контракту.

Отже, установивши, що строк дії трудового договору з позивачем закінчився 01 травня 2021 року, і відповідач не виявив свою волю на його продовження, а наполягав на його припиненні, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність звільнення позивача на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору.

Доводи апеляційної скарги про те, що у разі укладання строкового договору обов`язково у наказі про прийняття на роботу має бути зазначений строк, на який працівник приймається на роботу, інакше бути вважатися, що працівник був прийнятий на роботу безстроково, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки позивача було прийнято на роботу за строковим контрактом, в якому чітко зазначено, що строк дії контракту з 01 травня 2020 року по 01 травня 2021 року.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що наказ від 30 квітня 2021 року №7145 -к прийнято у межах законодавства України, підстави для визнання його незаконним та скасування відсутні, з даним висновком погоджується й колегія суддів.

Судом першої інстанції надано належну оцінку поданим сторонами доказам, зроблено правильні та об`єктивні висновки про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги позивача не знайшли своє підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до вимогст.89 ЦПК Україниоцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

З`ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов`язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Враховуючи зазначене, відповідно дост. 375 ЦПК Україниапеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу позивачаОСОБА_1 , вінтересах якогодіє представник адвокатПавленко ВадимВікторовичзалишити без задоволення

Рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 грудня 2022 року.

Головуючий:

Судді: