Ухвала

від 05.12.2022 по справі 953/7621/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/7621/20 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/818/730/22 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2022 року м. Валки

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

- головуючого судді ОСОБА_2 ,

- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

- секретаря ОСОБА_5 ,

- прокурора ОСОБА_6 ,

- представника ОСОБА_7 ,

- власників майна ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією захисника ОСОБА_8 , ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 16.11.2022,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_10 про арешт майна по кримінальному провадженню №42020221080000103 від 10.03.2020, за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Накладено арешт натимчасово вилучене 19.10.2022 в ході проведення обшуків майно, а саме:

-у приміщенні аптеки за адресою: АДРЕСА_1 ;

-за адресою: АДРЕСА_2 .

В іншій частині задоволення клопотання відмовлено.

Паспорт громадянина України, виданий на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; технічний паспорт на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 ; свідоцтво про народження, видане на ім`я ОСОБА_12 ; свідоцтво про смерть, видане на ім`я ОСОБА_13 ; свідоцтво про смерть, видане на ім`я ОСОБА_14 ; посвідчення водія, видане на ім`я ОСОБА_15 (№ НОМЕР_1 ) повернуто їх власникам.

Місцем зберігання вищевказаних арештованого майна визначено камеру схову речових доказів ХРУП №1 ГУНП в Харківській області, після проведення необхідних експертних досліджень та процесуальних дій.

Як зазначенов ухваліслідчого судді,15.11.2022прокурор Київськоїокружної прокуратуриміста Харкова ОСОБА_10 звернувся досуду зклопотанням вмежах матеріалівкримінального провадження№42020221080000103від 10.03.2020,за ознакамикримінального правопорушення злочину,передбаченого ч.2ст.307КК Українипро арешт майна.

В обґрунтування клопотання зазначив, що у провадженні СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження за №42020221080000103 від 10.10.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Задовольняючи частково клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, слідчий суддя послався на те, що інформація на вилученому майні може містити відомості про факти чи обставини, які встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Не погодившисьз ухвалоюслідчого судді,захисник ОСОБА_8 , ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 16.11.2022 та постановити нову, якою повернути майно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вилучене при проведенні обшуків, за їх місцем перебування та проживання, а саме19.10.2022 за адресами: АДРЕСА_4 , в автомобілі марки «Skoda», моделі «Octavia TOUR», д.н.з НОМЕР_2 .

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам КПК України як і клопотання слідчого про арешт майна.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та їх представника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів судового провадження вбачається, що проводиться досудовеслідство покримінальному провадженні№42020221080000103від 10.03.2020,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.307КК України.

Також з клопотання слідчого про арешт майна вбачається, що арештоване майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України і може мати доказове значення у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.98 КПК України матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.

Згідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так,ч.2ст.170КПК Українипередбачає,що арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно доч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Задовольнивши частково клопотання слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурор довів достатність підстав вважати, що вилучене майно є речовим доказом, має доказове значення для забезпечення кримінального провадження та відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Як вбачається з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вимог ст.ст.214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно, вказане в клопотанні та арештоване слідчим суддею, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Судова колегія зазначає, що в даному випадку арешт на майно, яке вилучене (мобільні телефони, ноутбук), накладено саме як на носії інформації в електронному вигляді.

Окрім того, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Стосовно майна, яке було зазначено в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук, для виявлення якого і проводиться обшук, судовий контроль обмеження права власності на це майно здійснюється під час розгляду клопотання слідчого або прокурора на дачу дозволу на проведення обшуку.

Таким чином вилучене майно законно утримується слідчим в якості речових доказів з метою проведення певних слідчих дій, що відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 23.01.2020 року у справі №457/1485/13-к, провадження №51-4881км19.

Згідно зі ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у разі арешту майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

При розглядіклопотання проарешт майна,слідчим суддеюдотримані вимогич.ч.2,4ст.173КПК Українита ст.172КПК України,зміст ухвали слідчого судді в цілому відповідає вимогам ч.5 ст.173 КПК України.

Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали, з чим погоджується і апеляційний суд.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар .

Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Стосовно доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що фактичні обставини кримінального провадження, питання наявності складу злочину, винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також вірності кваліфікації вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

В даному кримінальному провадженні наявні достатні підстави вважати підозру щодо вчинення кримінального правопорушення обґрунтованою.

Крім того, відповідно до порядку, передбаченого ст.174КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чичастково ухвалоюслідчого суддіпід часдосудового розслідуваннячи судупід чассудового провадженняза клопотаннямпідозрюваного,обвинуваченого,їх захисникачи законногопредставника,іншого власникаабо володільцямайна,представника юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,якщо вонидоведуть,що вподальшому застосуванніцього заходувідпала потребаабо арештнакладено необґрунтовано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та належним чином мотивованою і підстав для її скасування, за доводами апеляційних скарг не вбачає.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районногосуду м.Харкова від16.11.2022щодо накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №42020221080000103 від 10.03.2020, за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України в ході проведення обшуку у приміщенні аптеки за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді