Рішення

від 24.11.2022 по справі 905/829/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.11.2022 м. Харків Справа №905/829/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Друккері Д.Д.,

розглянувши у підготовчому засіданні справу № 905/829/22

за позовом Фізичної особи - підприємця Мардояна Карена Гургеновича

до відповідача Комунального закладу «Централізована бухгалтерія установ, підвідомчих управлінню молоді та спорту»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунального закладу комплексної дитячо-юнацької спортивної школи «Меотида»

про стягнення 2 426 558,01 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

Суть спору: ФОП Мардоян К.Г. звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з КЗ «ЦБ УМС» 2 426 558,01 грн, з яких: 2 008 491 грн - основний борг, 369 367,98 грн - інфляційні втрати, 48 699,03 грн - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань щодо оплати товару за договором постачання № 31 від 08.10.2021, який укладений між ФОП Мардояном К.Г., як постачальником, КЗ КДЮСШ «Меотида», як покупцем, та КЗ «ЦБ УМС», як платником.

24.10.2022 господарським судом постановлено ухвалу, якою, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - КЗ КДЮСШ «Меотида» та призначено підготовче засідання на 24.11.2022 о 12:00 год.

04.11.2022 за вх. № 01-35/3761 та 07.11.2022 за вх.№01-35/3778 господарський суд одержав заяви відповідача, в яких останній визнав позовні вимоги у повному обсязі.

10.11.2022 за вх.№01-35/3878 господарський суд одержав письмові пояснення третьої особи, в яких остання визнала позовні вимоги у повному обсязі.

Інші звернення (письмові пояснення) третьої особи за вх.№ 01-35/3685 від 01.11.2022, за вх.№ 01-35/3726 від 03.11.2022, за вх. № 01-35/3836 від 09.11.2022, які надійшли на електронну адресу суду, не підписані електронним підписом та не вважаються офіційними, а тому залишені судом без розгляду.

Позивач у підготовче засідання 24.11.2022 не з`явився, але надав до суду заяву за вх.№ 01-35/3994 від 17.11.2022, в якій просить суд провести розгляд справи без участі його представника з урахуванням визнання відповідачем та третьою особою позову, а також задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у підготовче засідання 24.11.2022 не з`явився, але надав до суду заяву за вх.№01-35/3918 від 14.11.2022, в якій просить суд провести розгляд справи без участі його представника з урахуванням визнання відповідачем позову.

Третя особа у підготовче засідання 24.11.2022 не з`явилась. Про дату, час та місце підготовчого засідання третя особа повідомлена шляхом надіслання ухвали суду від 24.10.2022 на його адресу електронної пошти kdusch@ukr.net, що зазначена у позові (у зв`язку із зупиненням з 22.02.2022 прийняття працівниками відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія суду) документів для відправлення за межі суду через закінчення знаків поштової оплати (поштових марок) та проведення відповідних процедур закупівлі). Згідно з даними автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» ухвала суду від 24.10.2022 доставлена за цією адресою електронної пошти 28.10.2022.

Приймаючи до уваги викладене, а також положення ч. 1 ст. 202 ГПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи та в порядку ч. 3 ст. 185 ГПК України ухвалити рішення у підготовчому засіданні 24.11.2022.

На підставі ст. 240 ГПК України у підготовчому засіданні 24.11.2022 господарським судом складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

30.07.2021 на сайті публічних закупівель «Prozorro» КЗ КДЮСШ «Меотида» опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-07-30-008511-b на закупівлю товарів - інвентар для фітнесу за кодом ДК 021:2015:37440000-4: Інвентар для фітнесу з очікуваною вартістю 2 015 000 грн.

20.09.2021 за результатами розгляду тендерних пропозицій КЗ КДЮСШ «Меотида» визначено тендерну пропозицію ФОП Мардояна К.Г. за ціною 2 014 491 грн найбільш економічно вигідною та такою, що відповідає кваліфікаційним критеріям технічного завдання тендерної документації (протокол тендерного комітету КЗ КДЮСШ «Меотида» № 54 від 20.09.2021), і тією ж датою на сайті публічних закупівель «Prozorro» опубліковано оголошення про намір укласти з ним договір.

08.10.2021 між ФОП Мардояном К.Г. (постачальник, позивач), КЗ КДЮСШ «Меотида» (покупець, третя особа) та КЗ «ЦБ УМС» (платник, відповідач) укладено договір постачання № 31, відповідно до якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця, покупець - прийняти, а платник - оплатити інвентар для фітнесу за кодом ДК 021:2015-37440000-4 (далі товар), загальна кількість, часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна якого визначена сторонами у специфікації, що є додатком № 1 до цього договору (п. 1.1 договору).

Загальна вартість товару, що підлягає поставці за цим договором, становить 2 008 491 грн без ПДВ (п.3.3 договору в редакції додаткової угоди №2 від 01.11.2021). Джерело фінансування: місцевий бюджет (п. 3.5 договору).

Зобов`язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними в повному обсязі з моменту передачі товару у власність покупця, у разі відсутності претензії щодо якості товару від покупця. Приймання-передача товару по кількості та якості проводиться відповідно до товаросупровідних документів. Місце поставки товару: 87500, Україна, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Академіка Амосова, 2А (п. п. 4.3 - 4.5 договору). Термін поставки товару - до 28.12.2021 (п. 4.6 договору в редакції додаткової угоди №1 від 20.10.2021).

Оплата здійснюється згідно накладної в розмірі повної вартості товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах у цьому договорі. Оплата за поставлений товар буде проводитися протягом 30 календарних днів з дати поставки товару постачальником. Але, у разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 30 календарних днів з дати отримання коштів платником на свій реєстраційний рахунок. Датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку платника (п. п. 5. 1 - 5.3 договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору, та закінчується 31.12.2021, а в частині фінансових зобов`язань - до повного їх виконання сторонами (п.п. 8.1, 8.2 договору).

У специфікації (додаток № 1) до договору у редакції додаткової угоди №2 від 01.11.2021 сторонами погоджено перелік, кількість та загальну вартість товару - 2 008 491 грн без ПДВ.

У технічному завданні (додаток № 2) до договору сторонами погоджено технічні вимоги до товару.

На виконання умов договору та специфікації до нього позивач поставив, а третя особа прийняла товар на загальну суму 2 008 491 грн, що підтверджується видатковими накладними № 1 від 16.11.2021 на суму 219 300 грн, № 2 від 16.11.2021 на суму 906 826 грн, № 4 від 16.11.2021 на суму 355 015 грн, № 3 від 17.11.2021 на суму 393 350 грн, № 5 від 17.11.2021 на суму 101 250 грн, №6 від 17.11.2021 на суму 32 750 грн, а також відповідними товарно - транспортними накладними № 1 від 16.11.2021, № 2 від 17.11.2021.

28.09.2022 позивач звернувся до відповідача та третьої особи з претензією № 23, в якій просив сплатити заборгованість за договором постачання № 31 від 08.10.2021 у розмірі 2 008 491 грн протягом 7 календарних днів з моменту її одержання.

28.09.2022 та 29.09.2022 третя особа та відповідач надали листи - відповіді № 22 та № 40 відповідно на претензію позивача, в якій зазначили, що вони обізнані про наявність заборгованості за договором постачання № 31 від 08.10.2021 у розмірі 2 008 491 грн, визнають цю заборгованість та питання щодо її погашення планують вирішити.

Окрім того, сторонами проведено звіряння взаємних розрахунків за період 01.09.2021 - 28.09.2022 та підписано відповідний акт, згідно з яким заборгованість відповідача за договором постачання № 31 від 08.10.2021 складає 2 008 491 грн.

Оскільки відповідач не здійснив оплату товару, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з нього 2 008 491 грн основного боргу, 48 699,03 грн 3% річних та 369 367,98 грн інфляційних втрат.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

За приписами ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

Як вище встановлено господарським судом, на виконання умов договору постачання № 31 від 08.10.2021 та специфікації до нього позивачем поставлено третій особі товар на загальну суму 2 008 491 грн, що підтверджується видатковими накладними № 1 від 16.11.2021 на суму 219 300 грн, № 2 від 16.11.2021 на суму 906 826 грн, № 4 від 16.11.2021 на суму 355 015 грн, № 3 від 17.11.2021 на суму 393 350 грн, № 5 від 17.11.2021 на суму 101 250 грн, №6 від 17.11.2021 на суму 32 750 грн, а також відповідними товарно - транспортними накладними № 1 від 16.11.2021, № 2 від 17.11.2021, які підписані третьою особою без жодних зауважень та заперечень.

З огляду на умови п. 5.2 договору №31 від 08.10.2021, оплата за товар мала бути здійснена відповідачем (як платником за цим договором):

- за видатковими накладними №1 від 16.11.2021, №2 від 16.11.2021, №4 від 16.11.2021 до 16.12.2021 включно;

- за видатковими накладними №3 від 17.11.2021, №5 від 17.11.2021, №6 від 17.11.2021 до 17.12.2021 включно.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч. 1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, відповідачем не здійснено оплату товару як у встановлений строк, так і в подальшому, внаслідок чого у нього виник борг у розмірі 2 008 491 грн. При цьому, у відповідях на претензію позивача та під час розгляду даної справи відповідач та третя особа не посилались на неможливість здійснення оплати за товар через затримку/відсутність бюджетного фінансування (п. 5.2 договору). Одночасно, у даному випадку слід зазначити, що затримка/відсутність бюджетного фінансування не є підставою для відстрочення виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати товару/звільнення відповідача від виконання зобов`язань щодо оплати товару, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.02.2018 у справі № 923/1292/16, від 23.03.2018 у справі № 904/6252/17, від 28.01.2019 по справі № 917/611/18 та Європейського Суду з прав людини, викладеною у справах «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус» та «Бурдов проти Росії».

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 2 008 491 грн є обґрунтованими та правомірними.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір 3% річних, нарахованих за загальний період 17.12.2021 - 07.10.2022 на загальну суму боргу 2 008 491 грн складає 48 699,03 грн, перевірено господарським судом та встановлено, що позивачем неправильно визначено період нарахування 3% річних за видатковими накладними №3 від 17.11.2021, №5 від 17.11.2021, №6 від 17.11.2021 з огляду на висновки суду щодо дати виникнення зобов`язання відповідача з оплати поставленого товару.

Тому, господарським судом самостійно, не виходячи за межі заявленого позивачем періоду нарахування, здійснено розрахунок 3% річних, згідно з яким їх загальний розмір складає 48 655,69 грн, у т.ч.:

- 35 912,60 грн, нараховані за період 17.12.2021 - 07.10.2022 за видатковими накладними №1 від 16.11.2021, №2 від 16.11.2021, №4 від 16.11.2021 на суму боргу 1 481 141 грн;

- 12 743,09 грн, нараховані за період 18.12.2021 - 07.10.2022 за видатковими накладними №3 від 17.11.2021, №5 від 17.11.2021, №6 від 17.11.2021 на суму боргу 527 350 грн.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснив порядок нарахування інфляційних втрат та зазначив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем та згідно з яким загальний розмір інфляційних втрат, нарахованих за загальний період грудень 2021 року -серпень 2022 року на загальну суму боргу 2 008 491 грн складає 369 367,98 грн, перевірено господарським судом та встановлено, що позивачем неправильно визначено період нарахування інфляційних втрат, з огляду на те, що прострочення відповідача за період грудень 2021 року тривало: за видатковими накладними №1 від 16.11.2021, №2 від 16.11.2021, №4 від 16.11.2021 - 15 календарних днів з 17.12.2021 (початкова дата прострочення відповідача (з урахуванням настання строку оплати 16.12.2021)), за видатковими накладними №3 від 17.11.2021, №5 від 17.11.2021, №6 від 17.11.2021 - 14 календарних днів з 18.12.2021 (початкова дата прострочення відповідача (з урахуванням настання строку оплати 17.12.2021)), а отже за такий неповний місяць інфляційна складова не враховується.

Тому, господарським судом самостійно, не виходячи за межі заявленого позивачем періоду нарахування, здійснено розрахунок інфляційних втрат та встановлено, що їх загальний розмір складає 392 318,68 грн (більше, ніж заявлено позивачем до стягнення), які нараховані за загальний період січень - серпень 2022 року за видатковими накладними №1 від 16.11.2021, №2 від 16.11.2021, №4 від 16.11.2021 та №3 від 17.11.2021, №5 від 17.11.2021, №6 від 17.11.2021 на загальну суму боргу 2 008 491 грн.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та правомірними у розмірі 48 655,69 грн (у визначеному судом розмірі) та у розмірі 369 367,98 грн (в межах заявлених вимог) відповідно.

Статтею 42 ГПК України визначено права та обов`язки учасників справи.

У п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України передбачено, що, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Статтею 191 ГПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З наведеного вбачається, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, в основу судового рішення не може бути покладено лише факт визнання позову відповідачем, без дослідження при цьому обставин справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.09.2020 у справі № 572/2515/15-ц (провадження № 61-1051св17)).

Під час підготовчого провадження (до початку розгляду справи по суті) відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, про що надав до суду відповідні заяви за вх. № 01-35/3761 від 04.11.2022 та за вх.№01-35/3778 від 07.11.2022.

Заяви підписано т.в.о. директора КЗ «ЦБ УМС» Левченко В.В., повноваження якої підтверджуються розпорядженням заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради №124ос від 15.02.2021 та відомостями ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

З огляду на попередні висновки щодо обґрунтованості та правомірності позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 2 008 491 грн, 3% річних у розмірі 48 655,69 грн, інфляційних втрат у розмірі 369 367,98 грн, суд приймає визнання відповідачем позовних вимог в цих частинах та задовольняє їх.

У залишковій частині позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 43,34 грн заявлені позивачем безпідставно, у зв`язку з чим суд відмовляє у їх задоволенні. При цьому, відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог виключає прийняття судом визнання їх відповідачем.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.130 ГПК України та ч.3 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За подання цієї позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 36 398,37 грн, на підтвердження чого позивачем надано платіжне доручення № 42 від 07.10.2022.

Отже, 50% судового збору у розмірі 18 198,86 грн (в частині визнання позовних вимог відповідачем та прийняття цього визнання судом) у відповідності до ч.1 ст.130 ГПК України та ч.3 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України.

В іншій частині судовий збір у розмірі 18 198,86 грн покладається на відповідача, у розмірі 0,65 грн - на позивача на підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 185, 191, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фізичної особи - підприємця Мардояна Карена Гургеновича задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального закладу «Централізована бухгалтерія установ, підвідомчих управлінню молоді та спорту» (87515, Донецька обл., Маріуполь, вул. Архітектора Нільсена, буд. 35-а; ідент. номер 43421225) на користь Фізичної особи - підприємця Мардояна Карена Гургеновича ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) основний борг у розмірі 2 008 491 (два мільйона вісім тисяч чотириста дев`яносто одна) грн, 3% річних у розмірі 48 655 (сорок вісім тисяч шістсот п`ятдесят п`ять) грн 69 коп., інфляційні втрати у розмірі 369 367 (триста шістдесят дев`ять тисяч триста шістдесят сім) грн 98 коп., судовий збір у розмірі 18 198 (вісімнадцять тисяч сто дев`яносто вісім) грн 86 коп.

3. В решті позову відмовити.

4. Повернути Фізичній особі - підприємцю Мардояну Карену Гургеновичу ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 18 198 (вісімнадцять тисяч сто дев`яносто вісім) грн 86 коп., сплаченого за платіжним дорученням № 42 від 07.10.2022.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 05.12.2022.

Суддя Л.В. Ніколаєва