Рішення

від 05.12.2022 по справі 908/1904/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/123/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2022 справа № 908/1904/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/1904/22

за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури (вул. Матросова, 29-а, м. Запоріжжя, 69005) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (вул. Незалежної України, 72-а, м. Запоріжжя, 69035)

до відповідача державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)" (вул. Зелена, 32, смт. Камянське, Вільнянський район, Запорізька область, 70050)

про стягнення 495673,76 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Запорізької з позовною заявою в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) про стягнення з державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)" 495673,76 грн. шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Звернення до суду прокурор обґрунтовує тим, що в період з 25.02.2021 по 03.03.2021 посадовими особами Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) проведено планову перевірку щодо дотримання ДП "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)" вимог природоохоронного законодавства, результати якої оформлені актом від 03.03.2021 № 06/1-14/95/21. Перевіркою встановлено, що ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)» допущено порушення вимог ст. ст. 44, 70 Водного кодексу України (далі - ВК України) та умов дозволу на спеціальне водокористування, зокрема, скид забруднюючих речовин зі зворотними водами у водний об`єкт здійснювався з перевищенням встановленого нормативу гранично допустимих скидів та забруднення земельної ділянки рідкими комунальними відходами. Причину подання даного позову Заступником керівника Запорізької обласної прокуратури у позовній заяві обґрунтовано тим, що ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)» під час здійснення господарської діяльності порушено вимоги законодавства про охорону водних, земельних ресурсів та у сфері поводження з відходами в частині незабезпечення їх захисту від забруднення, що становить державний інтерес, пов`язаний із безпекою держави та з охороною довкілля. Кошти, одержані в рахунок відшкодування збитків завданих навколишньому природному середовищу надходять до спеціальних фондів державного та місцевого бюджету, з яких фінансуються, зокрема, видатки на програми та заходи у сфері охорони навколишнього середовища. У правовідносинах що виникли, органом, уповноваженим здійснювати захист порушених інтересів держави є Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області), проте, екологічною інспекцією жодні заходи щодо захисту порушених інтересів держави не вживались. Посилаючись на приписи ст. 1166 ЦК України, ст. 111 ВК України, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 13, 14, 16, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор просив позов задовольнити.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2022 справу № 908/1904/22 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 30.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/1904/22, присвоєно справі номер провадження 18/123/22, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі №908/1904/22, також запропоновано відповідачу надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; запропоновано позивачу у строк - протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.

Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку шляхом направлення на їхні адреси відповідної ухвали.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштової кореспонденції копія ухвали суду про відкриття провадження у справі вручена повноважному представнику відповідача 06.10.2022.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 30.09.2022 у справі № 908/1904/22 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Від Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (позивача) 15.11.2022 надійшли пояснення, в яких позивач заявлені прокурором позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/1904/22 дозволяють здійснити розгляд справи по суті.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, запровадження воєнного стану на території України, ведення бойових дій на території Запорізької області протягом вересня-листопада 2022 року, а також інтенсивні артилерійські обстріли м. Запоріжжя, що загрожувало життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, рішення прийнято без його проголошення - 05.12.2022.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачем на підставі наказу Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) від 18.02.2021 № 162-06/2-22 та направлення від 19.02.2021 № 95-06/1-15, у період з 25.02.2021 по 03.03.2021 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)» (код 08680112, Вільнянський район, смт. Кам`яне, вул. Зелена, 32) вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Основним видом господарської діяльності підприємства є добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю.

За результатами перевірки органом контролю складений акт від 03.03.2021 № 06/1-14/95/21 (далі Акт) та внесено припис від 09.03.2021№ 06/1-14/95/21 з вимогами не допускати скидання (витік) зворотних (стічних) вод на рельєф місцевості (п. 11 припису), дотримуватись лімітів скидання забруднюючих речовин із зворотними водами у р. Мокра Московка, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (п. 12 припису) тощо; проведені відбір проб вмісту забруднюючих речовин вод та ґрунтів; винесені постанови про накладення адміністративних стягнень відносно т.в.о. директора підприємства Бражнікова П.В. за ст. 52, ч. 1 ст. 59 КУпАП; розраховані збитки, заподіяні водному об`єкту внаслідок скидів забруднюючих речовин з перевищенням встановлених у дозвільному документів нормативів на загальну суму 493358,13 грн. та за забруднення земельних ресурсів - 2315,63 грн.; на адресу Відповідача направлені претензії з вимогою добровільно відшкодувати шкоду.

Актом перевірки, зокрема, встановлено, що ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)» допущено порушення вимог ст. ст. 44, 70 Водного кодексу України (далі - ВК України) та умов дозволу на спеціальне водокористування. Зокрема, скид забруднюючих речовин зі зворотними водами у водний об`єкт здійснювався з перевищенням встановленого нормативу гранично допустимих скидів (далі - ГДС).

З`ясовано, що водокористування ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)» здійснює на підставі дозволу про спеціальне водокористування від 19.04.2018 № 271/ЗП/49д-18 (далі - Дозвіл) зі строком дії до 19.04.2021. Мета водокористування - скид власних та прийняття зворотних (стічних) вод в р. Мокра Московка; питні та санітарно-гігієнічні потреби підприємства. Ліміти скидання забруднюючих речовин (ГДС) у поверхневі водні об`єкти визначені у Дозволі.

На очисні споруди ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)», окрім стоків самого підприємства, також відводяться стічні води від ДУ «Кам`янська ВК № 101» та від ДУ «Вільнянська установа виконання покарань (№11»). Водовідведення господарсько-побутових стічних вод передбачено здійснювати по каналізаційним колекторам D-300 мм на очисні споруди біологічної очистки відповідача, проектною потужністю - 700 куб. м./добу, які розташовані на відстані близько 400 м від режимної території.

Перевіркою встановлено, що відповідачем порушуються вимоги ст.ст. 44, 70 Водного кодексу України та п.п. 1, 3 Дозволу, а саме не дотримуються встановлені у дозвільному документі ліміти скидання стічних вод у р. Мокра Московка басейну р. Дніпро. З`ясовано, що на підприємстві очисні споруди біологічної очистки зворотних вод перебувають у технічно несправному стані та не експлуатуються. Тобто водовідведення господарсько-побутових стічних вод здійснюється без очистки самопливом у р. Мокра Московка.

Аналіз даних державної статистичної звітності 2 ТП-водгосп (річна) «Звіт про використання води» ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)» за 2019 та 2020 роки та обсягів скиду забруднюючих речовин, встановлених у Дозволі, показав, що по деяким речовинам скид здійснюється з перевищенням встановленого нормативу ГДС (наведені у відповідних таблицях).

За встановлені порушення Інспекцією розраховані збитки, заподіяні державі ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)» у результаті порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Розрахунок розміру відшкодування збитків проведено у відповідності до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів» (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 за № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 14.08.2009 за № 767/16783.

Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків у разі: забруднення водних об`єктів, самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів; забору, використання води та скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Згідно з даними розрахунків збитків Інспекції від 19.05.2021, внаслідок недотримання відповідачем лімітів скидання забруднюючих речовин (азот амоній, БСК5, завислі речовини, залізо загальне, фосфати та ХСК) із зворотними водами у водний об`єкт р. Мокра Московка, розмір завданих збитків за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 склав 326261,05 грн., а за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 - 167097,08 грн.

За вказаними фактами Інспекцією відносно т.в.о. директора ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)» Бражнікова П.В. складений протокол про адміністративне правопорушення від 03.03.2021 № 001707 за ч. 1 ст. 59 КУпАП (порушення правил охорони водних ресурсів, а саме недотримання лімітів скидання забруднюючих речовин із зворотними водами у водний об`єкт, встановлених у Дозволі), та накладено адміністративне стягнення (постанова від 03.03.2021 № 65/03/2-08). Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності Бражніковим П.В. не оскаржено, штраф сплачено в повному обсязі, що підтверджується квитанцією від 20.03.2021 № 18706-1051-167529263.

Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) 16.06.2021 звернулась до відповідача з претензіями № 2911/10-06/06/2-34 та № 2909/10-06/06/2-34 в яких пропонувала останньому добровільно сплатити збитки. Вказані листи залишені суб`єктом господарювання без задоволення.

На теперішній час заподіяні ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)» збитки, внаслідок здійснення упродовж 2019-2020 років скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами у водний об`єкт з перевищенням установленого нормативу ГДС на загальну суму 493358,13 грн. не відшкодовані.

Окрім того, перевіркою встановлено, що на території станції біологічної очистки стічних вод Відповідача на земельній ділянці з кадастровим номером 2321582200:01:002:0029, яка розташована на території Матвіївської сільської ради Вільнянського району Запорізької області та належить підприємству на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, серія та номер ЯЯ № 116257, з оглядового колодязю каналізаційного колектору перед приймальною камерою здійснюється постійне витікання рідких комунальних відходів на відкритий ґрунт.

Під час перевірки спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Інспекції на території вищевказаної земельної ділянки, в присутності т.в.о. директора ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)» Бражнікова П.В. здійснено відбір проб ґрунту, про що складений акт відбору проб ґрунтів від 25.02.2021 № 2-21/3. За результатами вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів виявлено наднормативний вміст забруднюючих речовин у відібраних пробах. Показники вимірювань складу та властивостей ґрунтів встановлено протоколом від 10.03.2023 № 2-21/3, відповідно до якого в пробі №1 на земельній ділянці площею 348 кв.м. та в пробі № 2 на земельній ділянці площею 222 кв.м. виявлено перевищення показників нітратів та хлоридів у порівнянні із фоновими показниками.

Після встановлення рівня забруднення земельних ділянок на основі проведених лабораторних досліджень, Інспекцією проведено розрахунок шкоди, на підставі «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 № 285/2725.

Визначено, що внаслідок забруднення відходами земельної ділянки з кадастровим номером 2321582200:01:002:0029 на площі 222 кв.м. нітратами завдано шкоду в розмірі 693,75 грн., хлоридами - 416,26 грн. та на площі 348 кв.м. нітратами - 1087,5 грн. і хлоридами - 652,50 грн. Загалом, розмір шкоди спричиненої відповідачем державі забрудненням ґрунту відходами складає 2315,63 грн.

Інспекцією пред`явлено відповідачу претензію від 05.10.2021 № 4993/06/2-34/06/2-34 про відшкодування збитків на вказану суму.

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південного округу (Запорізька та Херсонська області) т.в.о. директора ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)» Бражнікова П.В притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 52 КУпАП «Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель» (протокол від 25.02.2021 № 001692, постанова від 10.03.2021 № 60/03/1-08). Призначений правопорушнику за постановою про накладення стягнення штраф у розмірі 1275,00 грн. сплачено у повному обсязі (квитанція від 20.03.2021 № 18706-1051-167528570).

Несплата ДП "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)" у добровільному порядку 495673,76 грн. шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства, стало підставою для звернення прокурора в інтересах Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) з позовом до господарського суду.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з приписами частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно частити 3 даної статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави, в тому числі в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Прокурор, обґрунтовуючи наявність підстав для його звернення з даним позовом в інтересах позивача вказує, що Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) як органом контролю не вжито дієвих заходів щодо захисту інтересів держави в частині відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями відповідача, що свідчить про неналежне здійснення повноважень щодо захисту інтересів держави. Кошти, одержані в рахунок відшкодування збитків завданих навколишньому природному середовищу надходять до спеціальних фондів державного та місцевого бюджету, з яких фінансуються, зокрема, видатки на програми та заходи у сфері охорони навколишнього середовища. Отже, не здійсненням Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) дієвих заходів щодо стягнення збитків завдається шкода економічним інтересам держави.

Відповідно до ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання законодавства про поводження з відходами належить до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Статтею 35 цього Закону визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно із Положенням про Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 61 від 02.02.2021 № 61 (далі - Положення), Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) є міжрегіональним органом Державної екологічної інспекції України, та їй підпорядковується.

Пунктом 2 розділу II Положення передбачено, що остання здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами, зокрема вимог законодавства про охорону земель, про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, законодавства з питань поводження з відходами тощо.

Враховуючи вищевикладене, органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах, є Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області).

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зазначено, що сам факт не звернення до суду уповноваженого органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави (у даному випадку) свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Постановою Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 922/3025/20 визначено, що однією з підстав для представництва прокурора є бездіяльність компетентного органу. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Зважаючи на нездійснення Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) заходів для звернення до суду з позовом стосовно стягнення шкоди та враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов до висновку, що прокурор обґрунтовано, у межах своїх повноважень, звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд визнав позовні вимоги обґрунтованими з наступних підстав.

Згідно із частиною третьою статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи.

Компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, визначено у статті 202 вказаного Закону, до якої зокрема належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.

Частиною другою статті 1 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" передбачено, що Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду Міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і витрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (підпункт 8 пункту 4 Положення).

Пунктом 2 розділу II Положення про Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області) передбачено, що остання здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами, зокрема вимог законодавства про охорону земель, про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, законодавства з питань поводження з відходами тощо.

Таким чином, позивач в силу закону наділений повноваженнями на проведення перевірки щодо додержання ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та визначення розміру збитків до відшкодування у разі виявлення порушень.

Водні відносини в Україні регулюються Водним кодексом України (далі -ВК України), Законом та іншими актами законодавства.

Завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування (ст. 2 ВК України).

Відповідно до преамбули ВК України, всі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ екологічного розвитку і соціального добробуту.

Усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд, води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування (ст. ст. 3, 6 ВК України).

Згідно з вимогами ст. 1 ВК України водокористування - це використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); ліміт скиду забруднюючих речовин - граничний обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневі водні об`єкти, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування.

Статтею 46 ВК України та ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що використання природних ресурсів в Україні, у тому числі і водних, здійснюється в порядку загального та спеціального водокористування.

Частинами першою та другою статті 48 ВК України унормовано, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

У відповідності до ст. 49 ВК України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

При цьому водокористувачі зобов`язані дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу тощо (ст. 44 ВК України).

Статтею 70 ВК України передбачено, що скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань та за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.

Окрім того, відповідно до положень п. 15 Правил охорони поверхових вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 № 465, скидання зворотних вод у водні об`єкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування, а п. 17 Правил визначено, що граничний обсяг скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти встановлюється у дозволі на спеціальне водокористування.

Зазначені правила є обов`язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, діяльність яких щодо скидання зворотних вод у водні об`єкти впливає або може вплинути на стан поверхневих вод.

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Усі води, як визначає ст. 95 ВК України (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 110 ВК України відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідачем допущено порушення вимог ст.ст. 44, 70 ВК України, ст.ст. 33, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та п. п. 1, 3 умов дозволу про спеціальне водокористування від 19.04.2018 № 271/ЗП/49д-18. Зокрема, ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)» скид забруднюючих речовин зі зворотними водами у р. Мокра Московка басейну р. Дніпро упродовж 2019-2020 років здійснювався з перевищенням встановленого нормативу гранично допустимих скидів.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 ВК України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Отже, чинним законодавством встановлено самостійні підстави для відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

За приписами ст. 96 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та ст. 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Згідно із п. «в» ч. 1 ст. 164 ЗК України охорона земель - це захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів.

Забруднення ґрунтів - накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості (ст. 1 Закону України «Про охорону земель»).

Відповідно до положень ст. 167 ЗК України та ст. 45 Закону України «Про охорону земель» господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється. Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Суб`єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення (ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Стаття 17 Закону України «Про відходи» передбачає, що суб`єкти господарської діяльності зобов`язані, зокрема: забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Відповідно до положень ст. ст. 17, 33 Закону України «Про відходи» та ст. 46 Закону України «Про охорону земель» забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

Частиною 1 статті 211 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Аналогічні норми містяться також ст. 42 Закону України «Про відходи» та ст. 56 Закону України «Про охорону земель».

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про відходи» підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)» через невжиття належних заходів для утилізації рідких комунальних відходів, допущено забруднення ними земельної ділянки. Такі дії відповідача призвели до порушення вимог ст.ст. 96, 167 ЗК України, ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 17, 33 Закону України «Про відходи» та ст. ст. 35, 45, 46 Закону України «Про охорону земель» та нарахування позивачем відповідних збитків.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Прокурором та позивачем на підтвердження завдання відповідачем шкоди внаслідок його неправомірної поведінки (скид забруднюючих речовин з перевищенням встановленого нормативу гранично допустимих скидів та забруднення земельної ділянки внаслідок невжиття належних заходів для утилізації рідких комунальних відходів) надано всі докази.

Відповідачем відсутності його вини у спричиненні шкоди не доведено.

Отже, суд визнав доведеним той факт, що відповідачем порушено ст.ст. 44, 70 ВК України, ст.ст. 33, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а саме допущено здійснення скиду забруднюючих речовин з перевищенням встановленого нормативу гранично допустимих скидів, а також ст.ст. 96, 167 ЗК України, ст.55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 17, 33 Закону України «Про відходи», та ст.ст. 35, 45, 46 Закону України «Про охорону земель», а саме забруднення земельної ділянки внаслідок невжиття належних заходів для утилізації рідких комунальних відходів.

Розрахунок розміру відшкодування збитків проведено позивачем у відповідності до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 за № 389 та Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171.

Суд звертає увагу, що за правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 18.03.2019 у справі № 910/23296/17, вірним способом встановлення Державною екологічною інспекцією порушення вимог природоохоронного законодавства є результати перевірки і для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди у галузі охорони навколишнього природного середовища, необхідним є встановлення самого факту порушення природоохоронного законодавства.

При цьому цивільне законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди (постанова Верховного суду від 21.12.2018 у справі 917/19/18).

Приймаючи до уваги встановлений факт порушення відповідачем порушення природоохоронного законодавства, відповідач належних та допустимих доказів відсутності своєї вини не надав, суд визнав, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 74 ГПК України і не надав до суду доказів, які могли б свідчити про виконання ним обов`язку відшкодування шкоди у галузі охорони навколишнього природного середовища, або звільнення його від такого зобов`язання.

Враховуючи викладене та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 236-242, 247-250 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)" (вул. Зелена, 32, смт. Камянське, Вільнянський район, Запорізька область, 70050; ідентифікаційний код 08680112) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (вул. Незалежної України, 72-а, м. Запоріжжя, 69035); ідентифікаційний код 43877338) шкоду, заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 495673,76 грн. (чотириста дев`яносто п`ять тисяч шістсот сімдесят три грн. 76 коп.), зарахувавши кошти за наступними реквізитами: отримувач - ГУК у Зап. Обл./ТГ с. Матвіївка, рахунок UA73899990333119331000008489; код отримувача ЄДРПОУ 37941997, код бюджетної класифікації 24062100, стягувач: Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області). Видати наказ.

3. Стягнути з державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)" (вул. Зелена, 32, смт. Камянське, Вільнянський район, Запорізька область, 70050; ідентифікаційний код 08680112) на користь Запорізької обласної прокуратури (вул. Матросова, буд. 29-А, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код 02909973; рахунок № UA438201720343180001000000271, банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура) кошти, витрачені па сплату судового збору у 2022 році при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 7435,11 грн. (сім тисяч чотириста тридцять п`ять грн. 11 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 12.12.2022.

Суддя В.В. Левкут