Рішення

від 14.11.2022 по справі 908/1676/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/122/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2022 Справа № 908/1676/22

м.Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Профбудкомплект», код ЄДРПОУ 39139409 (юридична адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Портова, буд. 2; поштова адреса: 69006, м. Запоріжжя, а/с 3962)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.П.КОНСТРАКШН КОМПАНІ», код ЄДРПОУ 42601683 (69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, буд. 9)

про стягнення суми 419389,12 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Профбудкомплект» про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.П.КОНСТРАКШН КОМПАНІ» суми 373694,25 грн. основного боргу, суми 5897,10 грн. трьох процентів річних, суми 39797,77 грн. інфляційних втрат, що разом складає 419389,12 грн.

Ухвалою суду від 13.09.2022 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1676/22, присвоєний номер провадження 9/122/22, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

14.11.2022 справу розглянуто, за наслідками розгляду справи прийнято рішення.

У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, постійними ракетними обстрілами обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, регулярними відключеннями електроенергії, повний текст рішення складено та підписано 12.12.2022.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які мотивовані наступним. На виконання умов договору поставки № 10.01-1 від 10.01.2019 за період з 24.09.2021 по 21.02.2022 позивач поставив відповідачу товар відповідно до видаткових накладних № 971, №5874, № 5876, № 5873, № 5875, № 5657, № 5654, № 5647, № 5602, № 5362, № 5423, №4795, № 5008 на загальну суму 373694,25 грн. Відповідач прийняв товар, проте, порушуючи вимоги п. 4.2 договору, обов`язку з його повної оплати не виконав, в результаті чого у нього виникла заборгованість у розмірі 373694,25 грн. За порушення грошового зобов`язання з оплати отриманого товару відповідачу за час прострочення нараховано до сплати суму 5897,10 грн. трьох процентів річних та суму 39797,77 грн. інфляційних втрат. Позов обґрунтовано ст.ст. 11, 15, 16, 526, 610, 612, 625, 626, 627, 629, 692 ЦК України, ст.ст. 20, 193 ГК України та умовами договору поставки.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Про розгляд справи відповідач повідомлений належним чином. Ухвала суду від 13.09.2022 про відкриття провадження у справі надсилалась відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві, яка також відповідає відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та отримана відповідачем 23.09.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Профбудкомплект» (Постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Н.П.КОНСТРАКШН КОМПАНІ» (Покупець, відповідач у справі) був укладений договір поставки № 10.01-1 від 10.01.2019 (далі Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити (відвантажити) будівельні матеріали, сухі будівельні суміші, лакофарбову продукцію та інші матеріали будівельного призначення (Товар), а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти й оплатити таку продукцію (п.1.1 договору).

Загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), одиниці виміру та ціна одиниці товару визначаються сторонами у накладних, які є невід`ємною частиною Договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 4.2, 4.3 Договору оплата товару Покупцем здійснюється за договірною ціною, шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100% вартості партії товару, який підлягає відвантаженню (попередня оплата) на поточний рахунок Постачальника. Можливі інші умови оплати, які погоджуються сторонами у Додатках до Договору.

В пунктах 3.1 - 3.3 Договору визначено, що товар, що є предметом поставки за цим Договором, відвантажується зі складу Продавця. У випадку якщо Продавець доставляє товар Покупцю, вартість транспортування включається в ціну товару. Здача-приймання товару проводиться уповноваженими представниками Покупця і Продавця. При одержанні товару на складі Постачальника, Покупець або представник (перевізник) Покупця зобов`язані перевірити кількість, асортимент, комплексність товару. Підпис Покупця або представника (перевізника) Покупця на видатковій накладній на отримання товару свідчить про його згоду з кількість, асортиментом та комплектністю товару.

Відповідно до п. 3.4 Договору право власності на товар переходить від Продавця до Покупця в момент його передачі Покупцю (перевізнику товару).

Згідно з п.п. 8, 1, 8.2 Договору, останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього Договору, та закінчується 31.12.2019. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору не одна зі сторін не повідомить про його припинення, то договір пролонгується на кожний наступний календарний рік на тих же умовах.

Як слідує зі змісту позовної заяви, на виконання умов договору в період з 24.09.2021 по 21.02.2022 Продавець поставив товар на загальну суму 373694,25 грн. Покупець товар прийняв, проте обов`язку з його повної оплати не виконав.

На підтвердження зазначених обставин в матеріали справи позивачем, зокрема, надано копії наступних видаткових та товарно-транспортних накладних:

- видаткова накладна № 4795 від 24.09.2021 на суму 194042,56 грн.;

- видаткова накладна № 5008 від 04.10.2021, товарно-транспортна накладна Р5008 від 04.10.2021 на суму 19440,76 грн.;

- видаткова накладна № 5423 від 22.10.2022, товарно-транспортна накладна Р5423 від 22.10.2022 на суму 14022,26 грн.;

- видаткова накладна № 5362 від 23.10.2021 на суму 83597,81 грн.;

- видаткова накладна № 5602 від 27.10.2021 на суму 24209,14 грн.;

- видаткова накладна № 5657 від 29.10.2022, товарно-транспортна накладна Р5657 від 29.10.2022 на суму 675,54 грн.;

- видаткова накладна № 5654 від 29.10.2022, товарно-транспортна накладна Р5654 від 29.10.2022 на суму 4707,02 грн.;

- видаткова накладна № 5647 від 29.10.2022, товарно-транспортна накладна Р5647 від 29.10.2022 на суму 19164,68 грн.;

- видаткова накладна № 5875 від 03.11.2021 на суму 3125,83 грн.;

- видаткова накладна № 5873 від 10.11.2022, товарно-транспортна накладна Р5873 від 10.11.2022 на суму 557,87 грн.;

- видаткова накладна № 5874 від 10.11.2022, товарно-транспортна накладна Р5874 від 10.11.2022 на суму 1216,00 грн.;

- видаткова накладна № 5876 від 10.11.2022, товарно-транспортна накладна Р5876 від 10.11.2022 на суму 8854,32 грн.

Усі вищезазначені видаткові та товарно-транспортні накладні підписані з боку обох сторін та скріплені печатками.

Крім того, до позовної заяви також додано копію видаткової накладної № 971 від 21.02.2022 на суму 80,46 грн., яка підписів сторін не містить.

Посилаючись на невиконанням відповідачем зобов`язання щодо оплати отриманого товару, позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача суми 373694,25 грн. основного боргу, а також нарахованих у зв`язку із порушенням грошового зобов`язання сум 5897,10 грн. трьох процентів річних та 39797,77 грн. інфляційних втрат, за яким відкрито провадження у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень ч.ч. 2, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст.77 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як свідчать матеріали справи, на підставі підписаних та скріплених печатками сторін видаткових накладних: № 4795 від 24.09.2021 на суму 194042,56 грн., № 5008 від 04.10.2021, на суму 19440,76 грн., № 5423 від 22.10.2022 на суму 14022,26 грн., № 5362 від 23.10.2021 на суму 83597,81 грн., № 5602 від 27.10.2021 на суму 24209,14 грн., № 5657 від 29.10.2022 на суму 675,54 грн., № 5654 від 29.10.2022 на суму 4707,02 грн., № 5647 від 29.10.2022 на суму 19164,68 грн., № 5875 від 03.11.2021 на суму 3125,83 грн., № 5873 від 10.11.2022 на суму 557,87 грн., № 5874 від 10.11.2022 на суму 1216,00 грн., № 5876 від 10.11.2022 на суму 8854,32 грн., позивач передав, а відповідач прийняв обумовлений Договором товар, всього на загальну суму 373613,79 грн.

Видаткова накладна № 971 від 21.02.2022 на суму 80,46 грн. взагалі не містить підписів сторін, тому твердження позивача про те, що цією видатковою накладною підтверджується здійснення поставки товару на вказану суму відповідачу та його прийняття останнім, є необґрунтованим (не доведеним).

Інших доказів на підтвердження отримання Покупцем (відповідачем) товару на суму 80,46 грн. за видатковою накладною № 971 від 21.02.2022 позивачем не зазначено та суду не надано.

В пункті п. 4.2 Договору визначено, що оплата товару Покупцем здійснюється у розмірі 100% попередньої оплати вартості партії товару. Проте, як зазначив позивач, обов`язку з його повної оплати відповідач не виконав. Відповідачем протилежного не доведено.

В силу приписів ст. 692 ЦК України покупець в будь-якому разі зобов`язаний оплатити товар після його прийняття.

Таким чином, надані позивачем докази підтверджують факт поставки позивачем товару на загальну суму 373613,79 грн., який відповідач прийняв, що є підставою для здійснення ним оплати отриманого товару на вказану суму.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за товар в розмірі 80,46 грн. є недоведеними та не підлягають задоволенню.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів оплати одержаного від позивача товару на суму 373613,79 грн. суду не надано.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заявленої суми основного боргу підлягають задоволенню частково на суму 373613,79 грн., в частині стягнення суми 80,46 грн. заборгованості судом відмовляється за недоведеністю.

Крім того, в тексті позовної заяви позивачем зазначено, що враховуючи порушення відповідачем умов договору, з нього, крім заборгованості, підлягає стягненню інфляційні втрати у розмірі 39797,77 грн. та 3% річних у розмірі 5897,10 грн., які і заявлено до стягнення з відповідача на користь позивача згідно з прохальною частиною позовної заяви.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до приписів ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Господарський суд перевіряє обґрунтованість розрахунків заявлених до стягнення грошових сум та, якщо розрахунок здійснений позивачем неправильно, з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру нарахувань.

Слід зазначити, що в наданих розрахунках в тому числі вказано боргові періоди за кожною видатковою накладною з різними датами початку розрахунку в залежності від дати поставки товару, проте фактичне нарахування заявлених до стягнення сум 3% річних для всіх накладних здійснено починаючи з 21.02.2022, інфляційних втрат - з березня 2022, що є правом позивача.

Так, згідно з доданими до позовної заяви розрахунками 3% річних нараховано на суму простроченого грошового зобов`язання за кожною з видаткових накладних за період з 21.02.2022 по 31.08.2022 включно (за 192 дні), втрати від інфляції за період березень травень 2022 включно.

Здійснюючи перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог в цій частині, суд враховує, що нарахування відсотків річних та втрат від інфляції на суму 80,46 грн. за видатковою накладною № 971 від 21.02.2022 є безпідставним з огляду на встановлений судом вище факт відсутності її підписання сторонами та відмову у задоволенні вимог про стягнення суми 80,46 грн. заборгованості за цією накладною, тому у задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків річних та інфляційних втрат на вказану суму судом також відмовляється.

Перевіривши за допомогою інформаційно-правової системи «Ліга:Закон» розрахунки позивача в межах заявлених позивачем періодів нарахування в частині здійснених нарахувань на суму заборгованості по іншим видатковим накладним, вимоги про стягнення заборгованості за якими (373613,79 грн.) визнано судом обґрунтованими, судом встановлено, що до стягнення з відповідача на користь позивача належить сума 5895,84 грн. 3%річних та сума 39784,14 грн. втрат від інфляції.

На підставі усього вищевикладеного позов задовольняється судом частково.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.П.КОНСТРАКШН КОМПАНІ», код ЄДРПОУ 42601683 (69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, буд. 9) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профбудкомплект», код ЄДРПОУ 39139409 (69006, м. Запоріжжя, вул. Портова, буд. 2) суму 373613 (триста сімдесят три тисячі шістсот тринадцять) грн. 79 коп. основного боргу, суму 5895 (п`ять тисяч вісімсот дев`яносто п`ять ) грн. 84 коп. 3% річних, суму 39784 (тридцять дев`ять тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 14 коп. втрат від інфляції, суму 6289 (шість тисяч двісті вісімдесят дев`ять) грн. 41 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 12.12.2022.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.С. Боєва