Рішення

від 29.11.2022 по справі 910/5748/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.11.2022Справа № 910/5748/22Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Тернопільської міської ради

до Державної інспекції архітектури та містобудування України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Релігійна громада "Парафія Преподобного Іова Почаївського" міста Тернопіль Тернопільсько-Бучанської Єпархії Української Православної церкви Київського Патріархату"

про визнання дій незаконними та скасування сертифіката

за участю представників:

від позивача: Гулкевич С.Б.

від відповідача: Топал Т.Ю.

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Тернопільська міська рада звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання дій незаконними та скасування сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2022 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

01.08.2022 позивачем подано заяву про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5748/22, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

19.08.2022 через відділ діловодства суду від Релігійної громади "Парафія Преподобного Іова Почаївського" міста Тернопіль Тернопільсько-Бучанської Єпархії Української Православної церкви Київського Патріархату" надійшли письмові пояснення по суті спору.

26.08.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заява про поновлення строку на подання відзиву та відзив на позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що декларація про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування та втрачає юридичне значення у зв`язку з фактом реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а тому не може бути скасована (правову позицію виклав Верховний Суд у постанові від 17.10.2019 у справі №826/4151/16). Відповідач стверджує, що оскаржуваний сертифікат виданий обґрунтовано, на підставі та у межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано та без порушень законних прав позивача в процесі їх вчинення. Відповідач звернув увагу, що законом унормована процедура видачі сертифіката або відмова у його видачі. Однак, не передбачено процес реєстрації відмови у видачі сертифіката після його видачі. Крім того, відповідач вважає, що нормативно-правові акти не наділяють виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад правом звертатись до суду з позовами про скасування сертифікату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту виданого ДІАМ, а тому у позивача відсутнє право на звернення до суду з даним позовом.

З метою сприяння відповідачу у реалізації ним процесуальних прав, виходячи з приписів ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне продовжити відповідачу строк для подання відзиву та приймає відзив до розгляду.

У зв`язку із перебуванням 07.09.2022 судді Гулевець О.В. у відпустці, розгляд справи № 910/5748/22 не відбувся.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 призначено підготовче засідання по справі № 910/5748/22 на 21.09.2022.

16.09.2022 на електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 21.09.2022 у справі № 910/5748/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 заяву Тернопільської міської ради задоволено, забезпечено участь представника позивача Тернопільської міської ради у розгляді справи № 910/5748/22 у судовому засіданні 21.09.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

У підготовчому засіданні 21.09.2022 суд відклав розгляд справи на 18.10.2022 у зв`язку з відсутністю представника відповідача та для підготовки відповіді на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 суд залучив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, а саме Релігійну громаду "Парафія Преподобного Іова Почаївського" міста Тернопіль Тернопільсько-Бучанської Єпархії Української Православної церкви Київського Патріархату".

05.10.2022 через відділ діловодства суду від Релігійної громади "Парафія Преподобного Іова Почаївського" міста Тернопіль Тернопільсько-Бучанської Єпархії Української Православної церкви Київського Патріархату" надійшли письмові пояснення по суті спору, в яких Релігійна громада заперечила проти задоволення позову посилаючись на те, що документи, які надають право на виконання будівельних робіт та зазначені в ч. 2 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», є чинними до завершення будівництва. Також, Релігійна громада вважає, що позивач не є суб`єктом, якому відповідно до положень ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» надано право звертатись до суду з позовом про скасування сертифіката про введення в експлуатацію завершеного будівництва об`єкта.

У зв`язку із перебуванням 18.10.2022 судді Гулевець О.В. у відпустці, розгляд справи № 910/5748/22 не відбувся.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 суд призначив підготовче засідання по справі № 910/5748/22 на 22.11.2022.

21.11.2022 до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 22.11.2022 о 15:00 у справі № 910/5748/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 заяву Тернопільської міської ради задоволено, постановлено забезпечити участь представника позивача Тернопільської міської ради у розгляді справи № 910/5748/22 у судовому засіданні 22.11.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

У судовому засіданні 22.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.11.2022, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

28.11.2022 до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 29.11.2022 о 14:45 у справі № 910/5748/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2022 заяву Тернопільської міської ради задоволено, забезпечено участь представника позивача Тернопільської міської ради у розгляді справи № 910/5748/22 у судовому засіданні 29.11.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

Представник позивача в судовому засіданні 29.11.2022 надав пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення по суті заперечень на позов, у задоволенні позовних вимог просив суд відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання 29.11.2022 не з`явився. Про розгляд справи третя особа повідомлена ухвалою суду від 22.11.2022.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення представник позивача був відсутній, у зв`язку з неможливість з`єднання технічних засобів за допомогою програмного забезпечення системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

У судовому засіданні 29.11.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи, Тернопільська міська рада (надалі - позивач) є власником земельної ділянки за кадастровим номером 6110100000:05:006:0028, площею 0,1981га, дата державної 30.10.2013, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 301472672).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 301472672) на підставі рішення органу місцевого самоврядування, серія номер: 6/38/91, виданий 31.10.2013 року, видавник: Тернопільська міська рада та на підставі рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 6/39/52, виданий 29.11.2013, видавник: Тернопільська міська рада, 09.12.2013 Тернопільська міська рада передала в постійне користування Релігійній громаді «Парафія Преподобного Іова Почаївського» міста Тернопіль Тернопільсько-Бучанської Єпархії Української Православної церкви Київського Патріархату» (надалі - третя особа) земельну ділянку за кадастровим номером 6110100000:05:006:0028, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель громадських релігійних організацій.

15.07.2014 Управлінням містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради № 428 від 15 липня 2014 року видало Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: вул. Чалдаєва. Загальні дані: назва об`єкта будівництва - церква та багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення; інформація про замовника - Релігійна громада «Парафія преподобного Іова Почаївського» міста Тернополя Тернопільсько-Бучацької Єпархії Української православної Церкви Київського Патріархату.

29.01.2016 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області зареєстровано Декларацію № ТП 083160291390 про початок будівельних робіт об`єкта «Церква та багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Чалдаєва, в м. Тернопіль».

19.05.2016 Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради на підставі позапланової перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Релігійною громадою «Парафія преподобного Іова Почаївського» міста Тернополя Тернопільсько-Бучацької Єпархії Української православної Церкви Київського Патріархату. Перевіркою проектної документації щодо вимог містобудівних умов та обмежень від 15 липня 2014 року №428 встановлено, що дозволено будівництво церкви на 80 прихожан і 36 квартирний житловий будинок, однак проектне рішення на будівництво церкви на 100 прихожан і 44 квартирний житловий будинок, чим порушено ст.ст.7, 23 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.4.3 ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради видано Наказ № 38 від 20 травня 2016 року «Про скасування Декларації про початок виконання будівельних робіт».

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.03.2017 у справі №607/5698/16-а, яке набрало законної сили, позов Тернопільського Колективного Творчо-виробничого підприємства «Тернопільархпроект», Релігійної громади «Парафія преподобного Іова Почаївського» міста Тернополя Тернопільсько-Бучацької Єпархії Української православної Церкви Київського Патріархату до Тернопільської міської ради задоволено, визнано незаконним та скасовано акти відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради, а саме: припис відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 19 травня 2016 року; наказ Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради № 38 від 20 травня 2016 року «Про скасування Декларації про початок виконання будівельних робіт»; постанову відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 2 -105/27 від 24 травня 2016 року.

На підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 24.12.2021 Державною інспекцією архітектури та містобудування України (надалі - відповідач) виданий сертифікат від 30.12.2021 за № ІУ123211224465 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, назва об`єкта: «Церква та багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Чалдаєва, 8а в м. Тернополі», клас наслідків: ССЗ, замовник: Релігійна організація «Парафія Преподобного Іова Почаївського» міста Тернопіль, Тернопільської Єпархії Української православної церкви Київського патріархату.

20.04.2022 виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, надіслано лист №10031-Ю до Державної інспекції архітектури та містобудування України про скасування сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, реєстраційний номер ІУ123211224465 від 31.12.2021, «Церква та багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Чалдаєва, 8а в м. Тернополі», за класом наслідків СС3, замовник - Релігійна організація «Парафія Преподобного Іова Почаївського» міста Тернопіль, Тернопільської Єпархії Українсько православної церкви Київського патріархату.

Державною інспекцією архітектури та містобудування України надіслано позивачу лист-відповідь №3477/03/13-22 від 06.05.2022, в якому зазначено, що відповідно до пункту 28 Порядку прийняття в експлуатацій закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 відсутні правові підстави для скасування сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, реєстраційний номер № ІУ123211224465 від 31.12.2021, «Церква та багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Чалдаєва, 8а в м. Тернополі», клас наслідків ССЗ, замовник - Релігійна організація «Парафія Преподобного Іова Почаївського» міста Тернопіль, Тернопільської Єпархії Української православної церкви Київського патріархату.

В обґрунтування заявленого позову, позивач зазначає, що відповідачем здійснено видачу сертифіката готовності за № ІУ123211224465 з порушенням норм чинного законодавства, а саме п. 25 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, оскільки відповідачем не виконано обов`язку щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимог будівельних норм, стандартів і правил.

Позивач вважає, що відповідач зобов`язаний був підготувати відмову у видачі сертифіката готовності у зв`язку з тим, що у сертифікаті про прийняття експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта № ІУ123211224465 від 30.12.2021 внесено інформацію стосовно видачі дозволу на виконання будівельних робіт, який відсутній на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Обґрунтовуючи наявність підстав для визнання дій відповідача незаконними та скасування сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта позивач посилається на те, що відповідачем не враховано, що замовник будівництва порушив вимоги чинного містобудівного законодавства в частині цільового використання земельної ділянки, власником якої є Тернопільська міська рада, оскільки всупереч цільовому призначенню здійснив будівництво багатоквартирного житлового будинку, хоча у користуванні земельна ділянка надавалась для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій.

Вважаючи, що Державна інспекція архітектури та містобудування України вчинила незаконні дії з порушення норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що полягають у видачі відповідачем сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, позивач звернувся з позовом до суду про визнання дії Державної інспекції архітектури та містобудування України незаконними та скасування сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта № ІУ123211224465 від 30.12.2021.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Згідно із частиною 1 статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Частинами 1, 2 статті 375 Цивільного кодексу України унормовано, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

За приписами частини 1 статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором мають право, зокрема споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що чинним законодавством України чітко визначено, що право забудови земельної ділянки може реалізуватись виключно її власником чи землекористувачем.

Відповідно до частини четвертої ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон).

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Частиною 5 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами у справі, 29.01.2016 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області зареєстровано Декларацію № ТП 083160291390 про початок будівельних робіт об`єкта «Церква та багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Чалдаєва, в м. Тернопіль».

Так, у подальшому Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради на підставі позапланової перевірки 19.05.2016 складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Релігійною громадою «Парафія преподобного Іова Почаївського» міста Тернополя Тернопільсько-Бучацької Єпархії Української православної Церкви Київського Патріархату та видано Наказ № 38 від 20 травня 2016 року «Про скасування Декларації про початок виконання будівельних робіт».

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.03.2017 у справі №607/5698/16-а, яке набрало законної сили, позов Тернопільського Колективного Творчо-виробничого підприємства «Тернопільархпроект», Релігійної громади «Парафія преподобного Іова Почаївського» міста Тернополя Тернопільсько-Бучацької Єпархії Української православної Церкви Київського Патріархату до Тернопільської міської ради задоволено, визнано незаконним та скасовано акти відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради, зокрема: припис відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 19 травня 2016 року; наказ Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради № 38 від 20 травня 2016 року «Про скасування Декларації про початок виконання будівельних робіт».

Таким чином, наказ Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради № 38 від 20 травня 2016 року «Про скасування Декларації про початок виконання будівельних робіт» скасовано, а отже Декларація про початок виконання будівельних робіт є чинною, доказів про скасування або визнання недійсною Декларацію в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Як вбачається з матеріалів справи Державною інспекцією архітектури та містобудування України за №ІУ083211116218 зареєстровано клас наслідків об`єкта - СС3 (значні наслідки).

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (в редакції чинній на момент реєстрації декларації про початок будівельних робіт об`єкта) затверджено "Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт", яким визначено механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт (надалі - Порядок).

Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.18 Порядку (в редакціях чинних станом на момент початку будівництва) орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові для усунення виявлених недоліків, якщо у декларації не відображено інформації щодо замовника, назви чи адреси об`єкта будівництва, документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків, визначених частиною четвертою статті 34 цього Закону), містобудівних умов та обмежень (крім об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються), проектувальника, головного архітектора та/або головного інженера проекту, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що після визнання незаконними та скасування рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.03.2017 у справі №607/5698/16-а приписів відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 19 травня 2016 року та наказу Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради № 38 від 20 травня 2016 року «Про скасування Декларації про початок виконання будівельних робіт», Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради в подальшому виявлено будь-які невідповідності поданих документів або невідповідність інформації, зазначеної у декларації, та не зазначено жодних підстав для повернення декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до ч.2 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Форма акта готовності об`єкта до експлуатації, порядок видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.

Акт готовності об`єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об`єкт застрахований).

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка подана в паперовій формі, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня подання відповідних документів (ч.4 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката з таких підстав:

1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;

2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

3) невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм і правил, у тому числі щодо доступності об`єкта для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

4) невиконання вимог, передбачених Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг.

Відмова у видачі сертифіката надається замовникові у строк, передбачений для його видачі.

Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначає Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (надалі - Порядок 461).

Згідно з пунктами 23-27 Порядку сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації та документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об`єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах законодавства щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил на основі чек-листа за результатами виїзного огляду об`єкта будівництва на місцевості з фотофіксацією об`єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, який виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Під час такого огляду посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю з`ясовує наявність виконавчої документації в обсязі, передбаченому державними будівельними нормами, та матеріалів технічної інвентаризації згідно з чек-листом за результатами виїзного огляду об`єкта будівництва на місцевості з фотофіксацією об`єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, а також здійснює фото- та відеофіксацію.

За результатами розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію об`єкта та видачі сертифіката, складається довідка, яка виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності.

У разі потреби під час розгляду питань, пов`язаних з видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися, зокрема з використанням електронного кабінету користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об`єкта будівництва.

Неподання таких висновків у встановлений строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі.

Сертифікат створюється виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Підставою для відмови у видачі сертифіката є:

неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;

виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо доступності об`єкта для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, зокрема щодо доступності об`єкта для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

невиконання вимог, передбачених Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (уповноваженій ним особі) програмними засобами протягом десяти робочих днів з дати подання заяви рішення з обґрунтуванням причин відмови.

Рішення про відмову у видачі сертифіката виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності та оприлюднюється на порталі автоматично програмними засобами у день його прийняття.

Після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката, замовник може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для видачі сертифіката.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що підставою для видачі сертифіката є заява замовника про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката, а також акт готовності об`єкта до експлуатації.

При цьому, орган державного архітектурно-будівельного контролю під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об`єктів має право на одержання виконавчої документації.

У відповідності до пояснень відповідача, що не заперечувались позивачем, 24.12.2021 третьою особою (замовник будівництва) було подано акт готовності об`єкта до експлуатації, за результатами розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію об`єкта та видачі сертифіката відповідачем розглянуто документи, подані для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та видачі сертифіката та складено довідку про огляд об`єкта від 29.12.2021, якою підтверджено, що відомості у заяві та акті готовності до експлуатації достовірні.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 24.12.2021 Державною інспекцією архітектури та містобудування України виданий сертифікат від 30.12.2021 за № ІУ123211224465 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, назва об`єкта: «Церква та багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Чалдаєва, 8а в м. Тернополі», клас наслідків: ССЗ, замовник: Релігійна організація «Парафія Преподобного Іова Почаївського» міста Тернопіль, Тернопільської Єпархії Української православної церкви Київського патріархату.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що Релігійною громадою "Парафія Преподобного Іова Почаївського" міста Тернопіль Тернопільсько-Бучанської Єпархії Української Православної церкви Київського Патріархату", з метою прийняття об`єкта в експлуатацію, подано відповідну заяву за відповідною формою, до якої додано акт готовності об`єкта до експлуатації, суд дійшов до висновку, що подані замовником до Державної інспекції архітектури та містобудування України документи для видачі сертифіката № ІУ123211224465 відповідали вимогами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, а тому відповідно у відповідача не було законних підстав для відмови у видачі спірного сертифіката.

Суд зазначає, що позивачем не підтверджено належними, допустимими доказами відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин щодо невідповідності чи недостовірності даних акту готовності об`єкта до експлуатації вимогам чинного законодавства чи проектній документації, невідповідності об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач посилається на незаконні дії Державної інспекції архітектури та містобудування України, зокрема посадової особи - інженера технічного нагляду, і як наслідок, видачу оскаржуваного сертифіката, однак позивачем не надано до матеріалів справи жодних доказів оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо видачі сертифіката № ІУ123211224465 від 30.12.2021.

Обґрунтовуючи позов Тернопільська міська рада зазначила, що відповідачем не враховано, що замовник будівництва порушив вимоги чинного містобудівного законодавства в частині цільового використання земельної ділянки, оскільки здійснив будівництво багатоквартирного житлового будинку, водночас земельна ділянка надана у користування для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій.

Стосовно посилань позивача на невідповідність цільового призначення земельної ділянки намірам забудови, суд зазначає наступне.

Стаття 19 Земельного кодексу України закріплює такі категорії земель: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії згідно з ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму. Так, земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.

Стаття 1 Закону України «Про землеустрій» містить визначення поняття «цільове призначення земельної ділянки», згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Судом встановлено, що документом, який підтверджує право користування Релігійної громади «Парафія Преподобного Іова Почаївського» міста Тернопіль Тернопільсько-Бучанської Єпархії Української Православної церкви Київського Патріархату» земельною ділянкою за кадастровим номером 6110100000:05:006:0028, площею 0,1981га, є рішення Тернопільської міської ради, серія номер: 6/38/91, виданий 31.10.2013, серія та номер: 6/39/52, виданий 29.11.2013, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель громадських релігійних організацій.

15.07.2014 Управлінням містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради № 428 від 15 липня 2014 року видало Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: вул. Чалдаєва. Загальні дані: назва об`єкта будівництва - церква та багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення; інформація про замовника - Релігійна громада «Парафія преподобного Іова Почаївського» міста Тернополя Тернопільсько-Бучацької Єпархії Української православної Церкви Київського Патріархату.

За правовими висновками Верховного Суду, викладених у постанові від 14.07.2020 у справі №916/1998/19, цільове призначення земельної ділянки відповідно до законодавчо встановлених категорій земель визначається на підставі документації із землеустрою, а порядок використання земельної ділянки в межах певної категорії визначається землекористувачем самостійно, проте з обов`язковим дотриманням містобудівної документації та документації із землеустрою. Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо). Єдина умова, яку встановлюють положення частини 5 статті 20 Земельного кодексу України при самостійному визначені виду використання земельної ділянки її власником/користувачем, є дотримання вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, та необхідність урахування містобудівної документації та документації із землеустрою.

Тобто, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року № 548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель», затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель.

У відповідності до п. 1.4. Класифікації, останній (КВЦПЗ) визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Відповідно до роз`яснення Держземагентства від 30.11.2011 року № 18525/21/7-11, - Класифікація видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ) зіставлена з КВЕД ДК 009:2005 (наказ Держспоживстандарту України від 26.12.2005 року № 375), що дає змогу використовувати її для цілей визначення основного виду цільового призначення земельної ділянки, тому визначення видів цільового призначення земельних ділянок здійснюється відповідно до видів економічної діяльності, зазначених в довідках, що надають юридичним особам державні органи статистики.

Згідно з Класифікацією до секції В належать землі житлової та громадської забудови, код 03.04 - для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій.

Правовий режим земель громадської та житлової забудови визначено у статті 38 Земельного кодексу України, згідно з якою до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктах, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель та споруд, інших об`єктів загального користування.

Порядок використання зазначеної категорії земель регламентовано статтею 39 Земельного кодексу України, відповідно до якої використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Поняття "використання земельної ділянки не за цільовим призначенням" стосується тих випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки.

Таким чином, нецільовим використанням земельної ділянки з категорії земель житлової та громадської забудови є її використання за іншим призначенням, всупереч генеральному плану населеного пункту, іншій містобудівній документації, плану земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України.

Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у справі № 915/47/17 (постанова від 04.02.2020).

Містобудівні умови та обмеження №428 від 15.07.2014 забудови земельної ділянки за адресою вул. Чалдаєва були видані на будівництво церкви та багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення.

За таких обставин, судом відхилено доводи позивача про порушення замовником цільового використання земельної ділянки за кадастровим номером 6110100000:05:006:0028 при отриманні від Державної інспекції архітектури та містобудування України сертифікату № ІУ123211224465 від 30.12.2021 за об`єктом: церква та багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Крім того, суд звертає увагу на те, що ЄСПЛ неодноразово підкреслював у своїх рішеннях, що у відносинах, коли право на майно набувається в результаті дій державних органів, особливої уваги набуває дотримання принципу «належного урядування».

Так, своєму рішенні у справі "Рисовський проти України" від 20.10.2011р. ЄСПЛ зазначив, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ... . Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ... і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ...(п.70, 71 рішення).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі", п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, іntеraliа, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само).

З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatismutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", заява № 36548/97, п. 58, ЕСНR 2002-VІІІ). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatismutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії-", заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі", п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 53, та "Тошкуце та інші проти Румунії", п. 38).

Виходячи з вищенаведеного, беручи до уваги те, що декларація про початок конання будівельних робіт та сертифікат від 30.12.2021 за № ІУ123211224465 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, назва об`єкта: «Церква та багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Чалдаєва, 8а в м. Тернополі», клас наслідків: ССЗ, замовник: Релігійна організація «Парафія Преподобного Іова Почаївського» міста Тернопіль, Тернопільської Єпархії Української православної церкви Київського патріархату, були зареєстровані у порядку встановленому законом, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання дії Державної інспекції архітектури та містобудування України незаконними та скасування сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищенаведене, суд відмовляє в задоволенні позову Тернопільської міської ради до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання дій незаконними та скасування сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 09.12.2022.

Суддя О.В. Гулевець