Постанова

від 17.10.2007 по справі 6/102-1492

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/102-1492

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2007 р.Справа № 6/102-1492

 16 год. 55 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Шумського І.П.             

при секретарі судового засідання  Ранецькій Л.А.

Розглянув справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька зернова компанія», с. Яструбово, Козівського району, Тернопільської області

до  Козівської міжрайонної державної податкової інспекції, вул. Грушевського, 48, смт. Козова, Тернопільської області

про  скасування податкового повідомлення рішення

За участю представників сторін:

позивача: Авдєєнко В.В.

  відповідача: Кутнів Н.С.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицька зернова компанія»звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Козівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000332301/0 від 21 березня 2006 року про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 2819 грн. за основним платежем та 1410 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Свої вимоги, підтримані в судовому засіданні його представником, позивач мотивував невідповідністю оспорюваного рішення фактичним обставинам та нормам закону.

У запереченнях на позов та згідно з поясненнями представника податкової служби, відповідач позову не визнав, посилаючись на законність та обґрунтованість винесеного рішення.

Судове засідання, призначене вперше на 05 травня 2006 року неодноразово відкладалось, востаннє на 17 жовтня 2007 року.

Ухвалою суду від 29 травня 2006 року провадження у справі було зупинено до набрання чинності рішенням господарського суду Тернопільської області у справі №6/162-2111.

Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення, ухвалою від 07 вересня 2007 року провадження у справі поновлено.

Учасникам судового процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51, 130 КАС України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

З 24 лютого по 02 березня 2006 року працівниками податкової служби проведена позапланова виїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Галицька зернова компанія»при проведенні фінансово-господарських операцій з ПП «Багро», ТОВ «Інтеграл», ПП «Украгроресурси»за період з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року.

За результатами перевірки, 10 березня 2006 року складено Акт № 145/23-30828716 в якому податковим органом зроблено висновок про порушення товариством вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР, а саме, позивачем зайво віднесено до податкового кредиту 2814 грн. податку на додану вартість.

Відповідно до змісту Акту, та пояснень представника відповідача, на підставі усних домовленостей ТОВ «Галицька зернова компанія» отримало від контрагентів ПП «Багро», ТОВ «Інтеграл», ПП «Украгроресурси» послуги та товарно-матеріальні цінності, оплатило їх з врахуванням податку на додану вартість та суми податку віднесло до податкового кредиту.

Відносячи 2819 грн. ПДВ до сум податкового кредиту на думку працівників податкової служби, порушено вище перелічені вимоги Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі –Закону №168/97-ВР), оскільки суми податку на додану вартість віднесені до податкового кредиту не знаходять підтвердження у податкових зобов'язаннях продавців товарів (послуг) а податкові накладні не виконують законодавчо встановленої функції. Вказаний висновок зроблено у зв'язку з :

- відсутністю на балансі контрагентів основних засобів, необхідних для надання послуг по погрузці вантажів та вантажних перевезень.

- відсутністю товарно-транспортних накладних, дорожніх листів, а також ліцензії на перевезення вантажів;

- не включенням контрагентами ПП «Багро»та ТОВ «Інтеграл»,  сум ПДВ до своїх податкових зобов'язань;

- виконанням підписів у податкових накладних, виданих ПП «Багро»та ТОВ «Інтеграл» шляхом відтиску факсиміле та інш.

Крім того, податкову накладну, виписану ПП «Украгроресурси»б/н від 16 квітня 2003 року, оформлено з порушенням п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР, зокрема не вказано номер накладної, відсутній опис (номенклатура) послуг в тонно - кілометрах та їх кількість, не зазначено прізвище, ім'я та по батькові особи яка її  видала.

21 березня 2006 року на підставі Акту перевірки відповідно до підпункту „б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181) контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000332301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 4229 грн., у т.ч. 2819 грн. основного платежу  та 1410 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Дане рішення і оскаржується позивачем в судовому порядку.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового  задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.11,70,71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

При цьому, згідно з ч.2 ст.71 КАС України та приналежно до даного спору, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття рішень суб'єктом владних повноважень, покладається на відповідний податковий орган.

Однак, всупереч приписів згаданих норм Конституції та КАС України, обґрунтованості винесення рішення № 0000332301/0 від 21 березня 2006 року, в повній мірі,  відповідачем не підтверджено.

Так, відповідно до положень п. 1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно із змістом п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168/97-ВР, в редакції чинній на час здійснення оспорюваних операцій, податковий  кредит звітного періоду складається із сум податків,  сплачених (нарахованих) платником  податку  у  звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт,  послуг),  вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва  (обігу)  та основних   фондів   чи   нематеріальних   активів,  що  підлягають амортизації, а пізніше нарахованих  (сплачених)  платником податку за ставкою, встановленою  пунктом  6.1  статті  6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або  виготовленням  товарів  (у  тому числі при їх імпорті)  та  послуг  з  метою  їх   подальшого   використання   в оподатковуваних   операціях   у   межах  господарської  діяльності платника податку;

По господарських операціях, на які видано податкові накладні ТОВ «Інтеграл»№51 від 12 травня 2004 року, ПП «Багро»№65 від 24 березня 2005 року, №6 від 07 жовтня 2005 року, позивач сплатив 1805,33 грн. ПДВ включених в ціну отриманих товарів та виконаних робіт. При цьому, податковим органом не ставиться під сумнів їх подальше використання у господарській діяльності.

Підпункт 7.5.1. статті 7 Закону №168/97-ВР передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отримавши податкові накладні, відповідно до п.п. 7.5.1., 7.4.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР, позивач набув права на включення 1805,33 грн. ПДВ до свого податкового кредиту.

Щодо недотримання вимог п.п. 7.2.1. ст. 7 Закону №168/97-ВР та п. 18 «Порядку заповнення податкової декларації»–виконання підпису шляхом відтиску факсиміле, то згідно з п.2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, листа Міністерства юстиції України «Про оформлення первинних документів  №906/2005-рп від 10 січня 2005 року, документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампу,  символу  або  іншим  механічним чи електронним способом посвідчення. Використання при вчиненні правочинів  факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів  механічного  або  іншого копіювання,   електронно-числового   підпису  або  іншого  аналога власноручного  підпису  допускається  у   випадках,   встановлених законом,  іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін. відповідачем не встановлено.

За таких обставин, дії позивача по формуванню податкового кредиту в травні 2004 року, березні та частково в жовтні 2005 року на підставі податкових накладних  №51 від 12 травня 2004 року, №65 від 24 березня 2005 року, №6 від 07 жовтня 2005 року відповідають вимогам названих норм Закону.

При цьому, Законом №168/97-ВР не передбачено такої умови для віднесення платником до податкового кредиту відповідних сум податків, як сплата цих сум постачальником послуг (в даному випадку ТОВ «Інтеграл», ПП «Багро») до бюджету. Тому безпідставним є посилання відповідача в Акті перевірки на цю обставину, як на порушення закону зі сторони позивача.

Згідно з положеннями ч.2 ст.61 Конституції України (щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності), ст.7 Закону №168/97-ВР право платника податків на податковий кредит не ставиться в залежність від правопорушень зі сторони його контрагента, якими приналежно до даної справи є ТОВ «Інтеграл», ПП «Багро».

Верховний суд України у постанові від 18 квітня 2006 року зазначив, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

В судовому порядку господарські зобов'язання між ТОВ «Галицька зернова компанія»та ТОВ «Інтеграл», ПП «Багро», що стали підставою для включення в податковий кредит наступного звітного періоду 1805,33 грн. недійсними не визнані.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 15 вересня 2006 року у справі №6/162-2111, в задоволенні позовних вимог Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним господарського зобов'язання, яке виникло між ТОВ «Галицька зернова компанія»та Приватним підприємством «Багро»у жовтні 2005 року на підставі договору купівлі –продажу укладеного в усній формі, відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25 грудня 2006 року у справі №6/162-2111, рішення суду першої інстанції залишено без змін.  Тобто,  договір між господарюючими суб'єктами  недійсним не визнано, і відповідно до ст. 202,204,215,236 ЦК України, нечинність зазначеного правочину не встановлена.

З огляду на вищевикладене, правомірність визначення позивачу податковими повідомленням –рішенням № 0000332301/0 від 21 березня 2006 року  податкового зобов'язання в частині нарахування 2709 грн. у т.ч. 1806 грн. основного платежу  та 903 грн. штрафних (фінансових) санкцій відповідачем належним чином не доведено. А тому вимоги позивача у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо законності віднесення до податкового кредиту 500 грн. ПДВ по податкові накладній б/н від 16 квітня 2003 року, виписаної ПП «Украгроресурси», слід зазначити наступне.

Відповідно до змісту п.7.2,7.4 ст. 7 Закону №168/97,  підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту є належним чином складена податкова накладна.

Згідно з п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 N 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037 (далі –Порядок №165), усі складені примірники податкової накладної підписуються особою,  уповноваженою платником податку  здійснювати поставку   товарів   (послуг).

Пунктами 2 та 5   Порядку №165 встановлено, що податкову  накладну складає особа,  яка  зареєстрована  як платник   податку   в   податковому   органі   і   якій  присвоєно індивідуальний  податковий  номер  платника  податку   на   додану вартість, а у   разі   її заповнення  іншою особою, податкова  накладна  вважається  недійсною.

Крім того, п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону №168/97 в редакції чинній на час здійснення господарської операції та вимогами передбаченими Порядком №165 визначено, що податкова накладна має містити зазначені окремими рядками, серед іншого:

а) порядковий номер податкової накладної;

е) опис   (номенклатуру)   товарів   (робіт,  послуг)  та  їх кількість (обсяг, об'єм).

Беручи до уваги приписи перелічених норм, відсутність у спірній накладній від 16 квітня 2003 року номера, опису (номенклатури) послуг та їх кількість, а також не зазначення особи яка її  видала, у позивача не було підстав для включення 500 грн. ПДВ до податкового кредиту.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97 не підлягало віднесенню позивачем до податкового кредиту і 513 грн. ПДВ по податковій накладній №10 від 12 жовтня 2005 року, виписаній ПП «Багро». Оскільки, згідно з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2006 року у справі №13/162-2275, що набрала законної сили ( ст.254 КАС України), господарське зобов'язання, за наслідками якого оформлено згадану накладну, визнано недійсним.

Згідно з ст.ст. 87,89,94 КАС України, понесені позивачем судові витрати відшкодовуються пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.2, 3, 7-17, 69 -72, 86, 87, 89, 94, 158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000332301/0 від 21 березня 2006 року  в частині визначення податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 2709 грн., в т.ч. 1806 грн. основного платежу та 903 грн. санкцій.

2. В задоволенні решти вимог відмовити.

3. Стягнути з Державного бюджету України:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька зернова компанія», (с. Яструбово, Козівського району, Тернопільської області, код 30828716) 54,45 грн. сплаченого судового збору.

Постанова  суду першої інстанції  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 26 жовтня 2007 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя                                                                                          І.П. Шумський