Ухвала

від 06.12.2022 по справі 01/11/2021

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

06 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 01/11/2021

провадження № 61-11922ас22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Вітер Геннадій Романович, на ухвалу Полтавського апеляційного суду від

01 листопада 2022 року у справі зазаявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Європейська ліга правових інновацій» від 09 грудня 2021 року у справі

№ 01/11/2021 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу; за заявою ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Європейська ліга правових інновацій» від

09 грудня 2021 року у справі № 01/11/2021 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Європейська ліга правових інновацій» від

09 грудня 2021 року у справі № 01/11/2021 за позовом ОСОБА_2 до

ОСОБА_1 про стягнення боргу.

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Європейська ліга правових інновацій» від 09 грудня 2021 року у справі № 01/11/2021 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від08 лютого 2022 року об`єднано в одне провадження заяву ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Європейська ліга правових інновацій» від 09 грудня 2021 року та заяву

ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Європейська ліга правових інновацій» від 09 грудня 2021 року у справі № 01/11/2021 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 25 березня 2022 року № 14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ з Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Європейська ліга правових інновацій» від

09 грудня 2021 року у цій справі відмовлено.

Заяву ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Європейська ліга правових інновацій» від 09 грудня 2021 року у цій справі задоволено.

Видано виконавчий документ на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Європейська ліга правових інновацій» від 09 грудня 2021 року у справі № 01/11/2021 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 16 400 доларів США заборгованості за договором позики. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, 01 грудня 2022 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Вітер Г. Р., через систему «Електронний Суд», подала апеляційну скаргу до Верховного Суду.

Відповідно до частини другої статті 24, частини другою статті 351 ЦПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Щодо оскарження ухвали Полтавського апеляційного суду від 01 листопада

2022 року в частині вирішення заяви ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Європейська ліга правових інновацій» від 09 грудня 2021 року у цій справі

Відповідно до частини першої статті 487 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду суд постановляє ухвалу про видачу виконавчого листа або про відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.

Перелік ухвал суду першої інстанції, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, визначається процесуальним законом України.

Відповідно до частини третьої статті 487 ЦПК України, ухвала суду про відмову у видачі виконавчого листа може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, встановленому для оскарження рішення суду першої інстанції.

Проте, оскарження в апеляційному порядку ухвали про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду нормами чинного ЦПК України не передбачено.

Висновок про неможливість оскарження ухвали суду про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду узгоджується

із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від

17 лютого 2016 року у справі № 6-2743цс15, та неодноразово підтверджено Верховним Судом - зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 17 січня 2019 року у справі № 796/186/2018 (провадження № 61-47272ав18), від 30 січня 2020 року

у справі № 796/51/2018 (провадження 61-8589ав19), від 04 квітня 2022 року

у справі № 824/2/22 (провадження № 61-2910ав22), від 27 жовтня 2022 року

у справі № 824/64/22(провадження № 61-10565ав22).

Натомість ЦПК України передбачає право на оскарження рішення третейського суду (стаття 454 ЦПК України) та, у визначених законом випадках, на подання заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (стаття 432 ЦПК України).

Згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.

Щодо оскарження ухвали Полтавського апеляційного суду від 01 листопада

2022 року в частині вирішення заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Європейська ліга правових інновацій» від 09 грудня 2021 року у цій справі

Відповідно до частини третьої статті 460 ЦПК України ухвала суду про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або про відмову в його скасуванні може бути оскаржена в апеляційному порядку, передбаченому для оскарження рішень суду.

Подана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття апеляційного провадження, оскільки не дотримано вимоги частини третьої статті 356 ЦПК України.

Так, згідно із частиною третьою статті 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

Положеннями пункту 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються: довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

Частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною четвертою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня

2019 року № 41 (далі - Положення), з подальшими змінами, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

На підставі підпункту 12.3 пункту 12 Положення ордер має містити наступні реквізити: посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа.

Відповідно до підпунктів 12.9 та 12.10 пункту 12 Положення ордер також має містити: дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»);

Вітером Г. Р. на представництво інтересів ОСОБА_1 у суді, до матеріалів апеляційної скарги додано копію ордеру, яка не відповідає вимогам підпунктів 12.3, 12.9, 12.10 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, оскільки не містить таких реквізитів: дати договору про надання правової допомоги; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).

За таких обставин, ОСОБА_1 необхідно надати належний ордер, який посвідчує повноваження її представника.

Частиною шостою статті 43 ЦПК України встановлено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Пунктом 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Апеляційна скарга була сформована в системі «Електронний суд», однак доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій цієї апеляційної скарги, заявником не надано.

За таких обставин, заявнику необхідно надати до суду докази надсилання листом з описом вкладення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи.

Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України

від 8 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності

01 листопада 2011 року, з подальшими змінами.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору для фізичної особи становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня

2022 року становив 2 481 грн.

Таким чином, заявнику необхідно сплатити 496,20 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у

м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частиною другою статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід залишити без руху для усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись статтями 24, 185, 351, 354, 356, 357 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону

України «Про судовий збір»,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Вітер Геннадій Романович, на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року в частині вирішення заяви ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Європейська ліга правових інновацій» від

09 грудня 2021 року у справі № 01/11/2021 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу повернути заявнику.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Вітер Геннадій Романович, на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року в частині вирішення заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Європейська ліга правових інновацій» від 09 грудня 2021 року у справі № 01/11/2021 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець