Рішення

від 30.11.2022 по справі 280/2365/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2022 року Справа № 280/2365/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Деревянко А.О., представника позивача: не прибув, представника відповідача: Большакова К.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю «Доброкрай» (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 6, кв. 126; код ЄДРПОУ 39388580)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «Доброкрай» (далі позивач, ТОВ «Доброкрай») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), у якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача:

- №00020280701 від 31.01.2022, яким збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість на загальну суму 598 615,00 грн, з яких за податковими зобов`язаннями - 478 892,00 грн, штрафними санкціями - 119723,00 грн;

- №00020260701 від 31.01.2022, яким збільшено суму грошового зобов`язання за податком на прибуток на загальну суму 538 753,75 грн, з яких за податковими зобов`язаннями - 431 003,00 грн, штрафними санкціями - 107750,75 грн.

Позовна заява подана представником позивача адвокатом Черкашиним І.І., який діє на підставі ордеру серія АР №1045802 від 11.02.2022.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало невизнання реальності господарських операцій між позивачем та Фермерським господарством «Заграва» (далі ФГ «Заграва»). Позивач не погоджується з такими висновками та зазначає, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. В первинних документах фіксуються дані про фактично здійснені господарські операції. Вказує, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю. З посиланням на норми Податкового кодексу України (далі ПК України) зазначає, що перелік документів, за наявності яких у платника податку на додану вартість (далі також ПДВ) виникає податковий кредит, є вичерпним та пов`язується виключно з зареєстрованою податковою накладною, яка є документом, що підтверджує отримання покупцем товару/послуг, фактичну сплату покупцем ПДВ у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платником податків - покупцем. На підтвердження реального здійснення спірних господарських операцій та правомірності формування показників податкової звітності до перевірки надано первинні документи, які містять усі необхідні обов`язкові реквізити, підписи посадових осіб та печатки підприємств або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Надані позивачем документи сумнівів у їх достовірності не викликають, будь-які дійсні розбіжності стосовно задекларованої суми оплати за договором, розміру податку, обсягів поставок тощо відповідачем не виявлені, також відсутні дефекти форми або змісту первинних (бухгалтерських) документів з тих, які були надані платником. Одночасно з цим, контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на належних доказах, які спростовують факти поставок, в акті перевірки не викладені належні докази на підтвердження того, що відомості, які містяться в документах позивача, неповні, недостовірні або суперечливі. Вказані в акті перевірки висновки стосовно формування позивачем штучних показників податкового обліку з метою отримання незаконної податкової вигоди, є припущеннями за відсутності належних та допустимих доказів. Звертає увагу, що контролюючий орган пов`язує відсутність реальності вчинення господарської діяльності лише з обставинами діяльності контрагентів позивача та інших суб`єктів господарювання по ланцюгу постачання. Такі висновки обґрунтовані наявною податковою інформацією. Позивач вважає, що наявна у інформаційних базах контролюючого органу інформація не може в розумінні процесуального закону бути доказом стосовно реальності або нереальності господарських операцій. Висновки щодо неможливості здійснення господарських операцій контрагентом позивача не можуть ґрунтуватись лише на інформації, що міститься у податковій базі відносно контрагентів постачальника, а повинні базуватись на підставі первинних документів та об`єктивної перевірки фактичних обставин господарських правовідносин. Зазначає, що у разі невиконання контрагентом зобов`язання зі сплати податку до бюджету або внесення неправдивих відомостей по податкової звітності негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Також вважає, що має бути відхиленим посилання відповідача на наявне кримінальне провадження, оскільки вирок у вказаному кримінальному провадженні відсутній, будь-які доведені обставини вчинення позивачем або його контрагентом порушень вимог закону у цьому кримінальному провадженні не встановлені. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 21.02.2022 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 14.03.2022.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022.

Наказом тимчасово виконуючого обов`язки голови Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2022 №11 «Про встановлення особливого режиму роботи Запорізького окружного адміністративного суду в умовах воєнного стану» (з урахуванням змін, внесених наказами від 09.03.2022 №12, від 11.03.2022 №13, від 18.03.2022 №14, від 25.03.2022 №15, від 01.04.2022 №16, від 08.04.2022 №17, від 15.04.2022 №18, від 22.04.2022 №21, від 29.04.2022 №22) знято з розгляду всі адміністративні справи у період з 01.03.2022 до 06.05.2022 включно. Розгляд справ у суді відновлено з 10.05.2022.

Враховуючи зазначені обставини, призначене на 14.03.2022 підготовче засідання не відбулось.

Підготовче засідання призначено на 15.06.2022.

Відповідач позов не визнав, 18.05.2022 подав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, що призвело до заниження сум податку на прибуток та податку на додану вартість. Перевіркою встановлено, що TOB «Доброкрай» мало взаємовідносини з ФГ «Заграва» з постачання пшениці та жита, щодо яких згідно баз даних контролюючого органу встановлено відсутність придбання по ланцюгу постачання, а також відсутність інформації щодо зберігання товару. Відповідно до товарно-транспортних накладних, виписаних ФГ «Заграва» в адресу TOB «Доброкрай» вказано місце завантаження с. Мельня, Конотопський р-н. Сумська обл., але відповідно до Відомостей про об`єкти оподаткування (ф.20-ОПП) за ФГ «Заграва» обліковується склад за іншою адресою, також відсутня інформація про транспортні засоби. Згідно з Єдиним реєстром податкових накладних (далі також ЄРПН) відсутня оренда складських приміщень та зерносховищ, відсутня оренда транспортних засобів для перевезення товару. Отже, проведеним аналізом діяльності ФГ «Заграва» по операціях з контрагентами-постачальниками встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу маніпулювання товарними позиціями та обсягом, в силу не підтвердження проведених операцій ФГ «Заграва» через відсутність суб`єкта господарювання за юридичною/фактичною адресою, не наданням відповіді на запити, через відсутність необхідної кількості кваліфікованого персоналу, складських приміщень, власного чи орендованого нерухомого майна, транспортних засобів тощо. Враховуючи вищезазначене, шляхом викривлення показників податкової звітності та їх маніпулюванням при складанні декларацій з податку на прибуток та ПДВ, додатку №5 до декларації з ПДВ, встановлено штучне формування витрат та податкового кредиту з ПДВ для суб`єктів господарювання покупців. Також, у ФГ «Заграва» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутня інформація щодо зберігання, перевезення (навантаження, розвантаження) або виробництва вищезазначених товарів, його фізичні і хімічні властивості, яка передбачає наявність основних засобів, необхідних для такої операції, наприклад, складських приміщень, необхідних виробничих потужностей та/або транспорту, зокрема, вантажного та іншого спеціального призначення, обсяги фізичного руху товару в обмежені проміжки часу. Також проведеним аналізом податкової інформації встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у контрагентів ФГ «Заграва» по ланцюгу постачання. За наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень України інформацією, першим слідчим відділом прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016101010000225 від 09.09.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 212, ч. З ст. 209, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України. Під час досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи створили та контролюють незаконну діяльність транзитно-конвертаційної групи, яка надає послуги з мінімізації податкових зобов`язань та переведення грошових коштів в готівку через банківські рахунки підконтрольних суб`єктів господарювання. Досудовим слідством також встановлено, що до складу транзитно-конвертаційної групи входять товариства, які мають окремі ознаки транзитності, фіктивності та використовуються вказаними вище особами у зазначеній протиправній діяльності, зокрема, TOB «Торгова ліга соняшник», основним клієнтом якого є ФГ «Заграва». Вказує, що, хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів. Просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 15.06.2022 відкладено підготовче засідання на 25.07.2022.

28.06.2022 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій наведено аргументи, аналогічні зазначеним у позовній заяві.

Ухвалою суду від 25.07.2022 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 28.09.2022.

Ухвалою суду від 28.09.2022 відкладено розгляд справи на 17.10.2022.

Ухвалою суду від 17.10.2022 витребувано від Київської міської прокуратури докази по справі, а саме: інформацію про рух досудового розслідування в кримінальному провадженні №42016101010000225, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України, що стосується господарських взаємовідносин ФГ «Заграва» з ТОВ «Доброкрай»; відкладено розгляд справи на 14.11.2022.

Ухвалою суду від 14.11.2022 відкладено розгляд справи на 30.11.2022.

У судове засідання 30.11.2022 представник позивача не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначив, що позов підтримує та наполягає на його задоволенні.

У судовому засіданні 30.11.2022 представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві, просив в задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 30.11.2022 судом проголошено скорочене рішення.

Дослідивши зміст позову, заслухавши вступне слово та пояснення, надані представником відповідача у судовому засіданні, безпосередньо дослідивши письмові докази, надані сторонами до матеріалів справи, суд встановив такі обставини.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, ТОВ «Доброкрай» зареєстровано як юридична особа 10.09.2014, номер запису: 1103102 0000 036791, основним видом економічної діяльності підприємства є (за КВЕД) 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (т.1 а.с.15-16).

Позивач перебуває на податковому обліку у відповідача, є платником податку на додану вартість з 01.11.2014, що підтверджується витягом №1408264500087 з реєстру платників ПДВ від 16.10.2014 (т.1 а.с.32).

Фахівцями ГУ ДПС у Запорізькій області на підставі наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 10.11.2021 №3261-п, направлень на перевірку від 25.11.2021 №5572, №5573, відповідно до плану-графіка перевірок на 2021 рік, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Доброкрай» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2018 по 31.12.2020, з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2018 по 31.12.2020, за результатами якої складено акт документальної планової перевірки №12679/08-01-07-01/39388580 від 22.12.2021 (далі Акт перевірки, т.1 а.с.33-132).

Згідно з висновками Акту перевірки встановлено порушення позивачем податкової дисципліни, зокрема:

- пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 431003,00 грн, у т.ч. за 2018 рік в сумі 431 003,00 грн;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 478 892,00 грн, у т.ч. по періодам: грудень 2018 р. - 90 290,00 грн, березень 2019 р. - 161 205,00 грн, квітень 2019 р. - 227 397,00 грн.

Позивач подав заперечення на Акт перевірки, за результатами розгляду яких ГУ ДПС у Запорізькій області листом від 24.01.2022 №4254/6/08-01-07-01-08 повідомило позивача про залишення заперечень без задоволення (т.1 а.с.133-137).

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» №00020280701 від 31.01.2022, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 598615,00 грн, з яких за податковими зобов`язаннями - 478 892,00 грн, за штрафними санкціями - 119 723,00 грн (т.1 а.с.138-141);

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» №00020260701 від 31.01.2022, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 538 753,75 грн, з яких за податковими зобов`язаннями - 431 003,00 грн, штрафними санкціями - 107750,75 грн (т.1 а.с.142-145).

Вважаючи протиправними прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки підставою для прийняття оскаржуваних рішень стали висновки Акту перевірки, для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи суд вважає за необхідне дослідити обґрунтованість таких висновків з огляду на аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи.

Позивачем не заявлено аргументів щодо порушення порядку проведення податкової перевірки, у зв`язку з чим вказані обставини судом не оцінюються.

Позиція контролюючого органу щодо порушення позивачем податкової дисципліни ґрунтується на твердженні про те, що TOB «Доброкрай» у 2018 році задекларувало операції з придбання у ФГ «Заграва» товару пшениця та жито на загальну суму 2873355,95 грн, які фактично є товарами невідомого походження, так як відсутнє їх придбання в ланцюгах постачання або виготовлення (виконання). Вказані операції вплинули на показники фінансової звітності за 2018 рік в частині заниження доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку, на суму 2394463,30 грн. Крім того, такі операції були враховані у складі податкового кредиту у листопаді 2018 року на суму 312076 грн та у грудні 2018 року на суму 166816 грн, та, відповідно, вплинули на повноту нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 на загальну суму 478 892,00 грн, у т.ч. по періодам: грудень 2018 р. - 90 290,00 грн, березень 2019 р. - 161 205,00 грн, квітень 2019 р. - 227 397,00 грн.

Вказані господарські операції відображено в бухгалтерському обліку підприємства на підставі видаткових накладних на рахунках Дт «201,281» - Кт «631» на суму 2394463,30 грн у листопаді, грудні 2018 року; оплата за товарі на підставі платіжний документів на рахунках Дт «631» - Кт «311» на суму 2873355,95 грн у листопаді, грудні 2018 року, січні 2019 року; податковий кредит на підставі податкових накладних Дт «644» - Кт «631» на суму 478892,65 грн, листопад, грудень 2018 року.

Зокрема, контролюючий орган стверджує про відсутність придбання товару по ланцюгу постачання, а також відсутність інформації щодо зберігання товару. Проведеним аналізом діяльності ФГ «Заграва» по операціях з контрагентами-постачальниками встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу маніпулювання товарними позиціями та обсягом у зв`язку з відсутність суб`єкта господарювання за юридичною/фактичною адресою, не наданням відповіді на запити, відсутністю матеріально-технічної бази та трудових ресурсів. Зазначено, що відповідно до товарно-транспортних накладних, виписаних ФГ «Заграва» в адресу TOB «Доброкрай», вказано місце завантаження с. Мельня, Конотопський р-н. Сумська обл., але відповідно до Відомостей про об`єкти оподаткування (ф.20-ОПП) за ФГ «Заграва» обліковується склад за іншою адресою. Також проведеним аналізом податкової інформації встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у контрагентів ФГ «Заграва» по ланцюгу постачання. За наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень України інформацією, першим слідчим відділом прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016101010000225 від 09.09.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 212, ч. З ст. 209, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України. Під час досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи створили та контролюють незаконну діяльність транзитно-конвертаційної групи, яка надає послуги з мінімізації податкових зобов`язань та переведення грошових коштів в готівку через банківські рахунки підконтрольних суб`єктів господарювання. Досудовим слідством також встановлено, що до складу транзитно-конвертаційної групи входять товариства, які мають окремі ознаки транзитності, фіктивності та використовуються вказаними вище особами у зазначеній протиправній діяльності, зокрема, TOB «Торгова ліга соняшник», основним клієнтом якого є ФГ «Заграва». На думку контролюючого органу, сукупність наведених обставин свідчить про те, що позивачем здійснено господарські операції з придбання товарів та послуг, факт надання яких відсутній, за рахунок використання документів від ФГ «Заграва», що вплинуло на правильність визначення доходу та податкового кредиту з ПДВ.

Суд зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

ПК України надає визначення розумної економічної причини (ділової мети), як причини, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14).

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 135.1. статті 135 ПК України визначено, що базою оподаткування податком на прибуток підприємств є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з абзацом першим пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, пункт 201.10 статті 201 ПК України доповнено абзацом нового змісту: «Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 року у справі №160/3364/19 сформувала ряд важливих правових висновків, зокрема, про таке.

«п.63…правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

п.64. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

п.65 Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

п.66. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу….

…109. Таким чином, сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов`язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті».

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ФГ «Заграва» податкові наслідки яких контролюючий орган поставив під сумнів, судом встановлено наступне.

Між позивачем (Покупець) та ФГ «Заграва» (Продавець) укладено:

- Договір купівлі-продажу від 22.11.2018 №22/11-40, предметом якого є купівля-продаж пшениці 2 кл. врожаю 2018 року у загальній кількості 113,405 т на загальну суму 744127,69 грн, у тому числі ПДВ 124021,28 грн (т.1 а.с.150-151);

- Договір купівлі-продажу від 28.11.2018 №28/11-39, предметом якого є купівля-продаж пшениці 3 кл. врожаю 2018 року у кількості 176.302 т на загальну суму 1 128 332,10 грн, у тому числі ПДВ 188055,35 грн (т.1 а.с.148-149);

- Договір купівлі-продажу від 24.12.2018 №24/12-36, предметом якого є купівля-продаж жита у кількості 96,04 т на загальну суму 398 565,61 грн, у тому числі ПДВ 66427,60 грн (т.1 а.с.146-147);

- Договір купівлі-продажу від 19.12.2018 №19/12-31, предметом якого є купівля-продаж жита у кількості 145,14 т на загальну суму 602 331,00 грн, у тому числі ПДВ 100388,40 грн (т.1 а.с.152-153).

На виконання вищенаведених договорів ФГ «Заграва» здійснило постачання позивачу товару на загальну суму 2 873 355,95 грн, в т.ч. ПДВ 478 892,65 грн, згідно видаткових накладних №№1-4 від 22.11.2018, №№5-10 від 28.11.2018, №№20,21 від 19.12.2018, №№22-24 від 21.12.2018, №25, 26 від 24.12.2018, №27 від 25.12.2018 (т.1 а.с.162-165, 172-177, 185, 186, 190-192, 197, 198, 202).

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними №№1, 13-15 від 22.11.2018 (перевізник ФОП Бондаренко, замовник ФГ «Заграва»), №№16-21 від 28.11.2018 (перевізник ФОП Бондаренко, замовник ФГ «Заграва»), №№20, 21 від 19.12.2018 (перевізник ТОВ «ФОРТ-ВЕРТ», замовник ТОВ «Доброкрай»), №№22-24 від 21.12.2018 (перевізник ТОВ «ФОРТ-ВЕРТ», замовник ТОВ «Доброкрай»), №№25, 26 від 24.12.2018 (перевізник ТОВ «ФОРТ-ВЕРТ», замовник ТОВ «Доброкрай»), №27 від 25.12.2018 (перевізник ТОВ «ФОРТ-ВЕРТ», замовник ТОВ «Доброкрай») (т.1 а.с.166-169, 178-183, 187, 188, 193-195, 199, 200, 203).

На підтвердження придбання послуг перевезення надано договір про надання транспортно-експедиційних послуг №06/08/18 від 06.08.2018, укладений між позивачем та ТОВ «ФОРТ-ВЕРТ», акти надання послуг №112 від 24.12.2018, №114 від 26.12.2018 (т.1 а.с.206-209).

Оплату поставленого товару на користь ФГ «Заграва» здійснено на загальну суму 2873 355,95 грн, у т.ч. ПДВ 478 892,65 грн, відповідно до платіжних доручень від 04.12.2018 №1187 на суму 500000,00 грн, від 04.12.2018 №1190 на суму 80000,00 грн, від 13.12.2018 №1219 на суму 100000,00 грн, від 14.12.2018 №1223 на суму 64127,69 грн, від 14.12.2018 №1224 на суму 135000,00 грн, від 14.12.2018 №1233 на суму 100000,00 грн, від 18.12.2018 №1239 на суму 300000,00 грн, від 21.12.2018 №1261 на суму 500000,00, від 28.12.2018 №1298 на суму 282000,00 грн, від 28.12.2018 №1299 на суму 73137,00 грн, від 28.12.2021 №1297 на суму 93332,00 грн, від 28.12.2018 №1296 на суму 300000,00 грн, від 09.01.2019 №22 на суму 150000,00 грн, від 10.01.2019 №25 на суму 100000,00 грн, від 24.01.2019 №66 на суму 95759,26 грн (т.2 а.с.64-71).

Заборгованість позивача перед ФГ «Заграва» відсутня, розрахунки проведено за даними бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками (т.2 а.с.110), що також зафіксовано в Акті перевірки.

За вказаними операціями складено податкові накладні на загальну суму ПДВ 478892,65 грн, які зареєстровано в ЄРПН, а саме: №395 від 22.11.2018 на суму ПДВ 55327,07 грн, №396 від 22.11.2018 на суму ПДВ 68694,22 грн, №442 від 28.11.2018 на суму ПДВ 61866,63 грн, №443 від 28.11.2018 на суму ПДВ 76799,95 грн, №444 від 28.11.2018 на суму ПДВ 49388,77 грн, №170 від 19.12.2018 на суму ПДВ 32667,39 грн, №175 від 21.12.2018 на суму ПДВ 67721,02 грн, №246 від 24.12.2018 на суму ПДВ 44958,29 грн, №254 від 25.12.2018 на суму ПДВ 21469,31 грн (т.2 а.с.92-109).

Суми податку на додану вартість за вказаними операціями відображено позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість у складі податкового кредиту у листопаді 2018 року на суму 312076,64 грн та у грудні 2018 року на суму 166816,01 грн (т.2 а.с.80, 90).

На підтвердження зберігання придбаного у ФГ «Заграва» зерна надано Договір складського зберігання зерна № 3418х від 31.07.2018, укладений між позивачем та ДП «ДП АГРОСЕРВІС 2000» (код ЄДРПОУ 30757373), виконання кого підтверджується Реєстрами накладних на приймання зерна з визначенням якості по середньому зразку, форми ЗХС-З, видатковими та товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.154-161, 170, 171, 184, 205, 211, 213).

Придбане зерно пшениці частково реалізовано до ТДВ «Запорізькій хлібозавод №3» відповідно до договору від 31.07.2018 №3107-2 і ТДВ «Запорізькій хлібозавод №5» відповідно до договору поставки зерна №3107-1 від 31.07.2018, про що складені видаткові накладні і Акти прийому-передачі (т.1 а.с.210, 212, 214-223).

Крім того, придбане зерно жита доставлялось до ТОВ «ТРЕСТ-С» відповідно до Договору переробки № 04/01/16 від 04.01.2016, на підтвердження чого також надано акти здачі-приймання робіт, реєстри ТТН на прийняття зерна з визначенням якості по середньодобовому зразку форми № ЗХС-З (т.1 а.с.189, 196, 201, 204, 224-243, т.2 а.с.1-9).

Готова продукція реалізована позивачем в адресу TOB «Південний хліб» (ЄДРПОУ 41740807, договір поставки №01012018 від 01.01.2018), ТДВ «Запорізький хлібозавод №3» (код ЄДРПОУ 00378038, договір поставки №101Х від 07.11.2014), ТДВ «Запорізький хлібозавод №5» (код ЄДРПОУ 05465672, договір поставки борошна №29 від 23.10.2014), ТОВ «Маріупольхліб» (ЄДРПОУ 41685757. договір поставки №01/05-18 від 01.05.2018), Українсько-іспанське TOB «УРОЖАЙ» (код ЄДРПОУ 23852237, договір поставки муки №06 від 05.01.2015), ТДВ «Бердянський хлібокомбінат» (ЄДРПОУ 00378218, договір поставки №11 від 05.01.2015) (т.2 а.с.10-63).

Таким чином, фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ФГ «Заграва» підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону №996-XIV - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Суд звертає увагу, що під час перевірки позивача всі первинні документи надавались податковому органу, досліджувались ним, в акті перевірки відсутні будь-які зауваження щодо форми та змісту таких документів, не зазначено про не надання певних документів, тощо, тобто, первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, а також правомірність формування витрат та сум податку на додану вартість по операціям з цим контрагентом на підставі належним чином оформлених та зареєстрованих податкових накладних.

Дослідивши надані до матеріалів справи письмові докази, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з ФГ «Заграва» у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та даним контрагентом.

Суд зазначає, що контролюючим органом не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента позивача трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів, укладених з позивачем, як не було надано і доказів наявності фактів, які свідчать про неправомірну поведінку контрагентів та про обізнаність позивача щодо такої поведінки та злагодженості дій між ними.

Суд зауважує, що в обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій.

При цьому, суд критично оцінює посилання контролюючого органу на те, що відповідно до товарно-транспортних накладних, виписаних ФГ «Заграва» в адресу TOB «Доброкрай» вказано місце завантаження с. Мельня, Конотопський р-н. Сумська обл., але відповідно до Відомостей про об`єкти оподаткування (ф.20-ОПП) за ФГ «Заграва» обліковується склад за іншою адресою. Суд зазначає, що місце завантаження у виписаних товарно-транспортних накладних відповідає зареєстрованому місцезнаходженню ФГ «Заграва», однак контролюючим органом залишено даний факт поза увагою та не надано йому жодної оцінки.

В своєму відзиві та Акті перевірки відповідач зазначає про дослідження руху товарів/послуг за ланцюгом постачання, як одного з аргументів податкового органу щодо фіктивного характеру операцій.

Втім, на переконання суду, такі дані жодним чином не можуть свідчити про нереальність/фіктивність правочинів позивача з контрагентами-постачальниками, оскільки посилання на неможливість встановлення походження товарів за ланцюгом постачання не можуть бути доказом безтоварного характеру господарських операцій.

В даному випадку, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Інформація з баз даних АІС Податковий блок та податкова інформація щодо контрагентів позивача (у тому числі по ланцюгу постачання), на яку посилається відповідач, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів. Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку.

Указана правова позиція міститься у судових рішеннях Верховного Суду, від 06.02.2018 року у справі № 816/166/15-а (№ К/9901/8403/18), від 27.03.2018 року у справі №816/809/17, від 23.10.2018 у справі №802/1428/17-а, від 27.10.2022 у справі №805/559/17-а тощо.

Податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган (постанова Верховного Суду від 03.09.2019 у справі №810/3790/17).

Крім того, суд враховує усталену правову позицію Верховного Суду, висловлену, зокрема, в постановах від 17.04.2018 у справі № 826/14549/15, від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі № 520/4829/19, від 21.10.2020 у справі №140/1845/19, від 17.10.2022 у справі №640/19539/19 тощо, згідно з якою відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Також суд звертає увагу, що контролюючим органом не надано до суду жодних доказів в обгрунтування твердження про відсутність у ФГ «Заграва» матеріальних та трудових ресурсів.

Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 21 травня 2018 року у справі №2а/0470/4526/12, відповідно до якої правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача його безпосередніми контрагентами.

В контексті викладеного, необхідно також зазначити, що контролюючий орган під час розгляду справи не навів обставин та не надав доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про їх нереальність чи про те, що позивач як платник податків діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які міг допустити його контрагент чи інші учасники ланцюга постачання, або ж про те, що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій було одержання позивачем податкової вигоди.

Щодо посилання на наявність кримінального провадження стосовно контрагентів по ланцюгу постачання, суд вказує, що в порушення статті 77 КАС України відповідач не виконав свого обов`язку з доведення обставин, на яких ґрунтується прийняте рішення, та не надав жодних доказів існування таких кримінальних проваджень. Під час судового розгляду представник відповідача не зміг пояснити щодо яких осіб або фактів воно здійснюється, на якій стадії перебуває і яке значення має для вирішення спірних правовідносин. За відкритими даними Єдиного державного реєстру судових рішень інформація про вироки в даних кримінальних провадженнях відсутня. Відповідачем не надано жодних доказів вчинення достатніх дій щодо доведення даних обставин, а сама по собі наявність кримінального провадження не може бути розцінена судом як беззаперечний доказ винності осіб у вчиненні злочину.

Крім того, судом витребувано інформацію про рух досудового розслідування в кримінальному провадженні №42016101010000225, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України, що стосується господарських взаємовідносин ФГ «Заграва» з ТОВ «Доброкрай».

Згідно з відповіддю Святошинської окружної прокуратури міста Києва, на даний час у вказаному кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 та ч.3 ст.209 Кримінального кодексу України, у якому жодній особі не повідомлялось про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Крім того, 15.12.2021 кримінальне провадження у частині розслідування вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України, закрите у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Також, 11.06.2020 кримінальне провадження у частині розслідування вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України, закрите у зв`язку з набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

Також суд зауважує, що до податкових накладних по операціям з ФГ «Заграва», які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних після 01.07.2017, застосовуються правила, визначені пунктом 201.10 ст.201 ПК України, відповідно до яких податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, для покупця таких товарів/послуг є достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Таким чином, наданими до матеріалів справи письмовими доказами підтверджено, що господарські відносини між позивачем та ФГ «Заграва» мали реальний характер, придбані товари були використані позивачем у власній господарській діяльності, підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, спричинили реальні зміни майнового стану позивача, та були належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

На підстав викладеного суд дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано показники податкової звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість з урахуванням господарських операцій з контрагентом ФГ «Заграва», у зв`язку з чим твердження контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими та недоведеними, а тому прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень рішень, заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження поданими до матеріалів справи письмовими доказами, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, в розмірі 17060,53 грн, які підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00020280701 від 31 січня 2022 року , прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00020260701 від 31 січня 2022 року , прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Доброкрай» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 17060,53 грн (сімнадцять тисяч шістдесят гривень 53 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Доброкрай», місцезнаходження: 69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 6, кв. 126; код ЄДРПОУ 39388580.

Відповідач Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663.

Повне судове рішення складено 12.12.2022.

Суддя М.О. Семененко