Рішення

від 12.12.2022 по справі 280/4658/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2022 року Справа № 280/4658/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Аляска

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

03.08.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Київській області (далі за текстом позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Аляска (далі відповідач, ТОВ Аляска ), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 16 644,60 грн. з рахунків у банках, що обслуговують платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків в рахунок погашення податкового боргу, в тому числі 12 440,34 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 4 204,26 грн. з податку на прибуток.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що станом на 03.08.2022 за підприємством обліковується податковий борг 16 644,60 грн., у тому числі з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) - 12 440,34 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств - 4204,26 грн. Зазначає, що податкові повідомлення-рішення належним чином вручені відповідачу, в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалися, відтак у силу положень Податкового кодексу України вважаються узгодженими. Звертає увагу, що відповідачу направлено податкову вимогу про сплату боргу від 05.11.2019 №306634-51, однак сума податкового боргу самостійно ним не сплачена. Також зазначає, що зазначена податкова вимога не оскаржувалася, не скасована та не відкликана, а, отже, є дійсною. Просить позов задовольнити.

Ухвалою від 15.08.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Аляска про стягнення податкового боргу. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався. Про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі на офіційну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Аляска , яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення повернулось з причин «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є день поставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З аналізу пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270) слідує, що у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 13.10.2021 у справі №340/4259/20, від 24.11.2021 у справі №280/228/20, від 29.08.2022 по справі 522/3598/16-а.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аляска» зареєстроване в якості юридичної особи 18.06.2004. Основним видом діяльності за КВЕД є: 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами.

Станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг у загальній сумі 16 644,60 грн., який виник на підставі самостійно поданої позивачем податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств та донарахованих штрафних санкцій з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та податку на прибуток приватних підприємств, а саме:

1. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) у загальній сумі 12 440,34 грн, у т.ч.:

- податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 03.07.2019 №0067785105, яким нараховано штрафні санкції на суму - 33,76 грн., на підставі акту камеральної перевірки від 20.06.2019 №1890/10-36-51/33004756;

- податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 13.09.2019 №0093855104, яким нараховано штрафні санкції на суму - 170,00 грн., на підставі акту камеральної перевірки від 12.08.2019 №2839/10-36-51/33004756;

- податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 07.10.2019 №0105325104, яким нараховано штрафні санкції на суму - 12 240,00 грн. на підставі акту камеральної перевірки від 12.09.2019 №259/10-36-51/33004756.

Сплачено за рахунок переплати - 3,42 грн.

2. з податку на прибуток приватних підприємств становить - 4 204,26 грн:

- податкова декларація з податку на прибуток від 13.03.2020, сума податку на прибуток, яка підлягає сплаті становить - 4 115,00 грн., сплачено - 0 грн.

- податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 15.10.2019 №0107985104, яким нараховано штрафні санкції на суму - 89,26 грн., на підставі акту камеральної перевірки від 12.09.2019 №181/10-36-31-05/33004756.

Вказані вище податкові повідомлення-рішення вважаються узгодженими, доказів протилежного суду надано не було. Наявна податкова заборгованість у сумі 16 644,60 грн, підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків.

У зв`язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання у встановлені строки 08.11.2019 відповідачу направлено податкову вимогу від 05.11.2019 №306634-51. Податкова вимога є дійсною, у судовому порядку не оскаржувалася, не є скасованою, зміненою або відкликаною.

На час розгляду справи вказана сума податкового боргу в загальному розмірі 16 644,60 грн. не сплачена, доказів самостійної сплати зазначеної заборгованості відповідачем до суду не надано.

У зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу у розмірі 16 644,60 грн., позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За нормами пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України, тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.

Тобто виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання протягом установленого строку.

Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. За нормами ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку і сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

За нормами п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 ст.56 ПК України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідачем у встановлені ПК України строки не сплачено податкове зобов`язання, яке ним самостійно визначено в податковій декларації з податку на прибуток за 2019 рік, відтак зазначене грошове зобов`язання набуло статусу податкового боргу.

Приписами пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За нормами п.58.2 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Приписами п.42.2 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Абзацом 6 п.42.4 ст.42 ПК України визначено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Як встановлено судом, контролюючий орган виконав обов`язок щодо направлення на адресу відповідача податкових повідомлень-рішень від 03.07.2019 №0067785105 (а.с. 16), від 13.09.2019 №0093855104 (а.с. 19 (зв.бік)), від 07.10.2019 №0105325104 (а.с.22 зв. бік), від 15.10.2019 №0107985104 (а.с. 28).

Отже, враховуючи відсутність доказів сплати відповідачем грошових зобов`язань, визначених вказаними податковими повідомленнями-рішеннями протягом граничних строків, а також доказів його оскарження в адміністративному або судовому порядку, таке грошове зобов`язання набуло статусу податкового боргу.

За нормами до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Аналіз указаної норми свідчить про відсутність обов`язку в контролюючого органу направляти платнику податків нову податкову вимогу у випадку збільшення суми податкового боргу. Тобто, в разі коли після направлення платнику податків податкової вимоги сума його податкового боргу збільшується, податкова вимога на збільшену суму податкового боргу не направляється.

Підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу визначено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення.

Отже, надіслана платнику податків податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї правової дії.

Водночас податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

Вказана позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 06.02.2018 у справі № 826/12162/17, від 20.11.2018 у справі № 804/7638/16, від 04.12.2018 у справі № 806/4015/15.

Так, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безпосереднього існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту повного погашення податкового боргу платником по всім податкам і зборам. При цьому грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню. податкова вимога буде вважатися відкликаною, а у разі виникнення у майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу на адресу відповідача засобами поштового зв`язку направлена податкова вимога №306634-51 від 05.11.2019 на суму 12440, 34 грн., яка повернулася контролюючому органу з відміткою про те, що адресат вибув.

Суд зазначає, що наведені вище положення законодавства дають підстави для висновку, що юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує реалізацію права контролюючого органу на примусове стягнення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, є дотримання таких умов: надіслання платнику податкової вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи вручення її особисто платнику або його законному чи уповноваженому представникові; сплив строку, встановленого п. 95.2 ст.95 ПК України, з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За встановлених у цій справі обставин наявності доказів направлення на податкову адресу відповідача податкової вимоги №306634-51 від 05.11.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, суд дійшов висновку, що таке рішення контролюючого органу вважається належним чином надісланим (врученим) платнику податків, на підставі чого, відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України, у контролюючого органу виникло право на стягнення податкового боргу.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст.95 ПК України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі викладеного, враховуючи те, що позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 16 644,60 грн, доказів погашення відповідачем зазначеної суми станом на день розгляду спору не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Позивачем не надано доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв`язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 257, 259-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Київській області задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аляска 16 644,60 грн. з рахунків у банках, що обслуговують платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків в рахунок погашення податкового боргу, в тому числі 12 440,34 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 4 204,26 грн. з податку на прибуток.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач - Головне управління ДПС у Київській області, місцезнаходження: 03151, м.Київ, вул.Святослава Хороброго,буд.5, корпус А; код ЄДРПОУ ВП 44096797.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Аляска, місцезнаходження: 69002, м.Запоріжжя, вул. Поштова, 133-Б; код ЄДРПОУ 33004756.

Повне судове рішення складено 12.12.2022.

Суддя К.В. Мінаєва