Рішення

від 12.12.2022 по справі 280/11714/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 грудня 2022 року Справа № 280/11714/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 )

до1. Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б)

2. Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач 1), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1 від 07.05.2021 №084150003175 про відмову позивачу у призначенні пенсії незалежно від пенсійного віку на пільгових умовах;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати позивачу до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 12.07.2000 по 31.01.2001 на Підприємстві зі стовідсотковою інвестицією «Запорізький гірничий цех» Державного підприємства тресту «Шахтспецбуд», код ЄДРПОУ 2050877, та з 01.02.2001 по 18.05.2004 на підприємстві Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецшахтбуд», код ЄДРПОУ 31014694;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву позивача від 05.05.2021 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки мав необхідний стаж роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Водночас, орган Пенсійного фонду України прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії з підстав відсутності у позивача необхідного пільгового стажу. Позивач вважає таке рішення протиправним, із посиланням на норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 06.12.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 24.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №280/11714/21; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач 1 позов не визнав, надав відзив, в якому посилається на те, що необхідною умовою для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є встановлення факту її перебування на посаді або виконання робіт, передбачених вказаною нормою або постановою Кабінету Міністрів України. Зауважує, що посада «підземний гірничий» (учень підземного гірничого) не передбачена ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», проте передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 N 202. Отже, при дотриманні всіх умов підтвердження пільгового стажу спірні періоди можуть бути зараховані до стажу, який дає право на призначення пенсії незалежно від віку, за умови зайнятості на зазначених роботах не менше 25 років. Вказує, що навіть за умови зарахування спірних періодів до пільгового стажу позивача, його стаж відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» складатиме менше 25 років, а отже підстави для призначення пенсії відсутні. З урахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні позову.

21.01.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №4823), в якій він заперечує проти доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 11.02.2022, за клопотанням представника відповідача 1, залучено до участі у справі у якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач 2); розгляд адміністративної справи розпочато спочатку.

Відповідач 2 позов не визнав, у поданому відзиві посилається на те, що позивачем не надавалися уточнюючі довідки підприємств за спірні періоди роботи. Враховуючи, що позивачем не дотримано порядку підтвердження стажу роботи на ліквідованих підприємствах вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою від 05.05.2021 за призначенням/перерахунком пенсії за віком. Заяву, за принципом екстериторіальності, розподілено для розгляду Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.05.2021 №084150003175 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В обґрунтування рішення зазначено про те, що до пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди з 12.07.2000 по 31.01.2001 та з 01.02.2001 по 18.05.2004, оскільки стаж не підтверджений відповідно до вимог Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Незгода із зазначеним рішенням зумовила звернення ОСОБА_1 до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Підстави призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначені ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі Порядок №383), визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи.

Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Так, відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки, надані підприємствами на підставі первинних документів про характер виконуваної роботи та умов праці, а також зайнятість протягом повного робочого дня на роботах, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Судом досліджено трудову книжку позивача та встановлено, що в ній, серед іншого, містяться такі записи:

12.07.2000 прийнятий до ДП трест «Шахтспецбуд» учнем підземного гірника з повним робочим днем під землею тимчасово;

31.01.2001 звільнений за власним бажанням;

01.02.2001 прийнятий до ВАТ «Спецшахтбуд» підземним гірником 3 розряду з повним робочим днем під землею;

01.08.2003 переведений підземним гірничим майстром на дільницю №1 з повним робочим днем під землею;

01.05.2004 переведений прохідником 4 розряду з повним робочим днем під землею;

18.05.2004 звільнений за власним бажанням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.

До розділу І цього Списку входять усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Також, Списки №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 та постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, включають посади «всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах» (р. І, підр. 1 а, позиція 1010100а Списку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 та р. І, підр. 1 а, позиція 1.1а Списку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36).

Суд зауважує, що право позивача на пільгове пенсійне забезпечення підтверджується записами у його трудовій книжці, при цьому у рішенні від 07.05.2021 №084150003175 орган Пенсійного фонду не посилається на невідповідність записів у трудовій книжці ОСОБА_1 законодавчим вимогам, та не зазначає, у чому саме така невідповідність полягає. Більш того, у спірному рішенні відповідач 2 лише вказує, що стаж позивача за періоди з 12.07.2000 по 31.01.2001 та з 01.02.2001 по 18.05.2004 не підтверджений відповідно до вимог Порядку №637, проте не конкретизує, що мається на увазі.

Суд наголошує, що за умови наявності трудової книжки та відповідних записів у ній надання уточнюючої довідки, про що відповідач 2 зазначає у відзиві, не є обов`язковим. При цьому, трудова книжка позивача містить відомості про його роботу, період виконання такої роботи та зазначення, що така робота виконувалася повний робочий день під землею.

Також, відповідачем 2 не враховано об`єктивні причини неможливості надання уточнюючих довідок у зв`язку із ліквідацією підприємств-роботодавців, що позивач підтвердив документально.

Отже, враховуючи, що зайнятість ОСОБА_1 повний робочий день на роботі, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, у періоди з 12.07.2000 по 31.01.2001 включно та з 01.02.2001 по 18.05.2004 включно підтверджується записами у його трудовій книжці, суд доходить висновку про те, що відповідачем 2 протиправно не враховано дані періоди до пільгового стажу позивача.

Наведене зумовлює висновок суду про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.05.2021 №084150003175.

Також, суд звертає увагу на наступне.

Згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3 Порядку №22-1 передбачено, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Таким чином, наразі органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.

В спірному випадку заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та за результатом її розгляду прийнято рішення від 07.05.2021 №084150003175. Отже, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у цьому спорі є органом, що вирішує питання про призначення пенсії.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

За приписами частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи наведене, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, суд виходить за межі позовних вимог та вважає за необхідне зобов`язати відповідача 2 зарахувати періоди роботи позивача з 12.07.2000 по 31.01.2001 включно та з 01.02.2001 по 18.05.2004 включно до стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та до стажу за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, а також зобов`язати відповідача 2 повторно розглянути заяву позивача від 05.05.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

При цьому, не підлягають задоволенню позовні вимоги, заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, оскільки відповідач 1 спірне рішення не приймав та дій щодо відмови у призначенні пенсії позивачу не вчиняв.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного у сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

У силу вимог частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, яким винесено протиправне рішення, а саме Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії незалежно від пенсійного віку від 07.05.2021 №084150003175.

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010) зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 12.07.2000 по 31.01.2001 включно та з 01.02.2001 по 18.05.2004 включно до стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та до стажу за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202.

4.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 05.05.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

5.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6.Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення складено та підписано 12.12.2022.

Суддя Ю.П. Бойченко