Рішення

від 09.12.2022 по справі 320/3920/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2022 року м.Київ № 320/3920/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України у Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області №104750004532 від 15.12.2021 щодо відмови у призначені пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням пільгового стажу, починаючи з дня звернення - 07.12.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має право на призначення пенсії за віком після досягнення 55 років, оскільки має загальний стаж не менше 30 років та стаж на посаді тракториста-машиніста не менше 20 років. На цій підставі, він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії, при цьому ним були надані всі необхідні документи, які підтверджують наявність стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, проте орган Пенсійного фонду України необґрунтовано відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах. Позивач вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Київський окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 30.05.2022 відкрив спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, не погоджуючись з позовними вимогами ОСОБА_1 надіслав відзив на позовну заяву, у якому зазначив про те, що підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення здійснюється на підставі записів у трудових книжках та уточнюючих довідок, виданих підприємствами, установами, організаціями або їх правонаступниками відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993. У довідці пільгового характеру стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (у тому числі колгоспів) додатково наводяться відомості про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції. Надані позивачем уточнюючи довідки не відповідають вимогам, визначеним п.20 Порядку №637, а тому не можуть бути враховані відповідачем при обчисленні пільгового стажу.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, не погоджуючись з позовними вимогами ОСОБА_1 , подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив про те, що умови призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до норм пункту 3 ч.2 ст.114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористам-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За результатом розгляду документів встановлено, що страховий стаж позивача складає 32 роки 07 місяців 24 дні, пільговий стаж (трактористи-машиністи) - 4 роки 7 місяців 00 днів. У зв`язку з відсутністю пільгового стажу, передбаченого вимогами п.3 ч.2 ст.114 Закону №1058, відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_2 , виданим Ставищенським РВ ГУМВС України в Київській області 23.01.2002.

Відповідно до диплому позивача серії НОМЕР_3 позивач навчався у Жашківському СПТУ №8 з 01.09.1981 до 20.07.1984 за спеціальністю «Тракторист-машиніст».

Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_4 від 17.01.1983 позивач працював:

- 17.01.1983 ОСОБА_1 прийнятий в К-3 «Арсенал» і направлений на навчання в Жашківське СПТУ;

- 20.02.1989 надано роботу в колгоспі «Перемога» посаду «механізатор тракторної бригади»;

- 20.07.1993 зарахований на агропромислове колективне підприємство «Нива» трактористом, звідки звільнений за власним бажанням 01.07.1998 року;

- 27.09.1998 прийнятий в КСП «Арсенал» трактористом та 02.04.2000 року звільнений з вказаного підприємства в зв`язку із реорганізацією КСП;

- 03.04.2000 прийнятий трактористом в СФГ «Наталія»;

- 03.01.2001 прийнятий трактористом за переводом з СФГ «Наталія» в ЗАТ «Ясенівське» де працював до звільнення 31.12.2004;

- 01.01.2005 прийнятий трактористом в філію ТОВ «Інтерагроінвест» по переводу з ЗАТ «Ясенівське», де працював до звільнення 07.12.2005;

- 05.04.2006 прийнятий трактористом-машиністом в філію ТОВ «Інтерагроінвест», де працював до звільнення 01.11.2006;

- 04.07.2007 прийнятий трактористом в СФГ «Наталія», де працював до 26.12.2007;

- 16.03.2008 прийнятий трактористом в ПСП «Добробут», де працював до 01.12.2008;

- 19.06.2009 прийнятий трактористом-машиністом в ТОВ «Інтерагроінвест», де працював до 30.11.2009;

- 17.08.2009 прийнятий трактористом в СТОВ «Плосківське», де працював до 29.11.2010;

- 10.04.2012 прийнятий трактористом СФГ «Наталія», де працював до 31.12.2014;

- 15.04.2015 прийнятий трактористом СФГ «Наталія», де працював до 03.09.2015;

- 01.10.2015 прийнятий трактористом до фермерського господарство «Нива-2014» та звільнений 01.12.2015;

- 29.04.2016 прийнятий трактористом в СФГ «Левада», де працював до 30.11.2016;

- 27.02.2017 прийнятий трактористом в СФГ «Левада», де працював до 01.11.2017;

- 16.04.2018 прийнятий трактористом в СФГ «Левада», де працював до 07.12.2018;

- 25.03.2019 прийнятий трактористом в СФГ «Левада», де працював до 01.12.2019;

- 04.03.2020 прийнятий трактористом в СФГ «Левада», де працював до 01.12.2020;

- 02.04.2021 прийнятий трактористом в СФГ «Левада»;

- 17.05.2021 звільнений з роботи за згодою сторін на підставі ст.36 п.1 КЗпП України.

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п.3 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заява позивача була прийнята відповідачем до розгляду разом із підтверджуючими документами, зокрема, копіями: довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру облікової картки платника податків; трудової книжки, свідоцтва про навчання, диплому, довідок про період роботи від 26.02.2020 №6, №7, №8, №9, №11, від 02.06.2021 №50, від 10.03.2021 №92/05-08, від 13.10.2021 №60; архівної довідки про участь в громадських роботах від 19.03.2021 №01-43/66; посвідчення тракториста-машиніста від 10.07.2000 серії НОМЕР_5 ; довідки про підтвердження пільгового характеру роботи від 20.04.2021 №98, №97, від 24.05.2021 №3, від 05.07.2021 №1; рішення Комісії з питань підтвердження стажу4 роботи, що дає право на призначення пенсії при ГУ ПФУ у Київській області від 04.10.2021 №17221/03-16; актів перевірки достовірності документів від 08.07.2021 №1000-1002-1/1020, №1000-1002-1/1021, від 12.07.2021 №1000-1002-1/1060, від 19.07.2021 №1000-1002-1/1179, від 09.07.2021 №1000-1002-1/1044, від 03.12.2021 №1000-1002-1/2955, від 1000-1002-1/2720 від 11.11.2021; результатів звірки відомостей, поданих для обчислення пенсії, з первинними документами від 06.07.2021 №950-1-10.1002; довідки про реорганізацію від 26.02.2020 №10, від 20.05.2021 №34, від 03.02.2021 №05-04/149, №05-04/148, від 10.03.2021 №43/05-07, від 13.01.2021 №05-07/8, №05-07/7; архівної довідки про заробітну плату від 19.03.2021 №01-43/67; військового квитка від 10.07.1992; паспорту.

За результатами розгляду цієї заяви позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняло рішення №104750004532 від 15.12.2021, у якій зазначило про те, що за поданими документами до страхового стажу позивача не зараховано: період проходження військової строкової служби за даними військового квитка, періоди роботи на посаді тракториста з 03.06.1984 по 31.12.1987, з 27.09.1998 по 02.04.2000, з 03.04.2000 до 02.01.2001, з 04.07.2007 до 26.12.2007, з 10.04.2012 до 31.10.2014, з 15.04.2015 до 03.09.2015 за даними довідками від 26.02.2020 №11 та №8, виданої СФГ «Наталія», оскільки у довідці не зазначено посилання на п.3 ч.2 ст.114 Закону №1058 та підстава видачі документів не має повного переліку первинних документів та не містить підпису начальника відділу кадрів відповідно до п.20 Порядку №637 за час виконання робіт накази на прийом (переведення), особові рахунки, розрахункові відомості, шляхові листи, наряди на виконання робіт; період роботи на посаді тракториста з 16.03.2008 до 01.12.2008 за даними довідки від 24.05. 2021 №3, виданої ПрСП «Добробут», оскільки у довідці не зазначено посилання на пункт 3 ч.2 ст. 114 Закону №1058, у документі відсутні підписи головного бухгалтера та начальника відділу кадрів підприємства та підставою видачі документів вказано трудову книжку, що є порушенням п.20 Порядку №637; період роботи на посаді тракториста у ТОВ «Інтерагроінвест» з 01.01.2005 до 07.12.2005, з 05.04.2006 до 11.11.2006, оскільки підставою видачі довідки пільгового характеру від 20.04.2021 №97 є архівні відомості, які потребують перевірки; період роботи на посаді тракториста з серпня 2009 до грудня 2009 року, з лютого 2010 до листопада 2010 року в СПОВ «Плосківське» згідно довідки пільгового характеру від 13.10.2021 №60, оскільки зг7ідно акту перевірки №1000-1002-1/2955 від 03.12.2021 не підтверджено посаду тракториста-машиніста по розрахункам з оплати праці, накази по особовому складу відсутні; період роботи на посаді тракториста з 29.04.2016 по 30.11.2016, з 27.02.2017 до 01.11.2017, з 16.03.2018 до 07.12.2018, з 25.03.2019 до 01.12.2019, з 04.03.2020 до 01.12.2020 у СФГ «Левада», оскільки довідка пільгового характеру від 02.06.2021 №50 видана з порушенням вимог п.20 Порядку №637, а саме: відсутній підпис начальника відділу кадрів, неповністю зазначена підстава видачі, відсутній повний перелік первинних документів.

У рішенні відповідача також зазначено, що вище перелічені періоди роботи позивачу можуть бути зараховані у разі переоформлення довідок пільгового характеру відповідно до вимог п.20 Порядку №537.

За вказаних обставин, на думку відповідача, позивач не має права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону №1058 у зв`язку з відсутністю необхідних 20 років стажу на посаді тракториста-машиніста. Позивач матиме право на повторне звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 розділу ХІV Закону №1058 за умови набуття 20 років стажу на посаді тракториста-машиніста у сільськогосподарському виробництві або матиме право на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058 за досягненням 60-річного віку, а саме - з 25.05.2025.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття управлінням спірного рішення, що регулюється нормами Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та іншими нормативними документами, що регулюють спірні правовідносини.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон № 1058-ІV від 09.07.2003 року «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV (далі Закон №1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Приписами статті 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування встановлено, зокрема, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема,: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах мають чоловіки, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Згідно положень ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII (далі Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; військова служба.

До 01 січня 2004 року страховий стаж працівників обраховувався відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" N 1788-XII від 05.11.91 року, який набрав чинності 01.01.92 року на підставі постанови ВР України від 6 грудня 1991 року N 1788-XII (далі Закон N 1788-XII).

Пунктом в) частини 1 статті 13 Закону N 1788-XII також передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Відповідно до частини 1 статті 56 цього Закону, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Таким чином, головними умовами для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є досягнення відповідного віку 55 років, наявність страхового стажу 27 років 6 місяців, а також стажу при виконанні робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства упродовж 20 років.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7. Так до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Трактористи-машиністи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених наведених вище умов. Трактористам-машиністам, постійно зайнятим на причіпних і стаціонарних установках і агрегатах, пенсії призначаються на загальних підставах.

Отже, право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV мають право трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства. При цьому, обов`язковою умовою для зарахування до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до вказаної норми, є безпосередня зайнятість тракториста у виробництві сільськогосподарської продукції.

За відсутності однієї з умов для призначення пенсії за віком на пільгових умовах призначення вказаної пенсії неможливе.

За правилами ст. 44 Закону № 1058-IV (у редакції чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії) заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), у редакції чинній станом на день подання позивачем заяви, до заяви для призначення пенсії за віком додаються такі документи (надаються копії документів з оригіналами):

- документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). Зокрема, за період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року N 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року N 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення;

- для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення);

- документи про місце проживання (реєстрації) особи;

- документи, які засвідчують особливий статус особи.

Крім того, особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік) (п. 2.9 Порядку №22-1).

За змістом п. 2.23 цього Порядку документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

Таким чином, наведеними положеннями Порядку №22-1 в редакції, що діяла на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, визначався порядок подання таких заяв у паперовій формі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з п. 4.3 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Суд звертає увагу, що, як вбачається з рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 15.12.2021 №104750004532, підставою для відмови у призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах стало те, що пільговий стаж позивача у якості тракториста-машиніста складає 4 роки 6 місяців 30 днів, а надані позивачем довідки про підтвердження періодів роботи не відповідають вимогам п.20 Порядку №637.

Також, у своєму відзиві відповідач зазначає про те, що відповідно до п.20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Проте, позивачем не надано документів, які б надавали б йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Надаючи оцінку такій позиції відповідача та поданим позивачем разом із заявою документам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 39 Кодексу законів про працю України та згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі- Закон №1788-ХІІ) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документами про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно пунктів 2.2, 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу.

Пунктами 2.2 - 2.4 чинної Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, визначено, що до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Таким чином, нормою п. 1 Порядку № 637 чітко визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. І лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З наданих сторонами до матеріалів справи документів суд встановив, що позивач разом із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах подав копії документів, зокрема, копію трудової книжки.

Записи у трудовій книжці позивача виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58.

Суд звертає увагу на те, що записи трудової книжки позивача щодо спірних періодів його роботи містять повну інформацію про роботу на пільгових умовах, також містять повні відомості про характер виконуваних позивачем робіт, оскільки зазначеними записами чітко визначено, що у спірний період позивач працював трактористом.

Згідно із пунктом 20 Порядку N 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Згідно із пунктами 1, 2 роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України №7 від 20.01.1992 року "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства" до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботі трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).

Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. Трактористи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних, транспортних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених пунктом 1 цього роз`яснення.

Згідно із "Загальносоюзного класифікатора професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016", затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27.08.1986 № 016, введеного в дію з 01.01.1987 та класифікатора професій ДК 003:2010 на зміну ДК 003:2005, затвердженого та введеного в дію наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327, чинного на теперішній час, професії "механізатор", "підвозчик", "будівельна бригада" відсутні, а міститься професійна назва роботи тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва.

Єдина назва професії тракторист - машиніст, запроваджена в 1961 році, яка охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Отже, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 681/813/17 та від 10.05.2018 у справі № 196/1004/14-а.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як слідує з матеріалів справи, всю трудову діяльність позивача на посаді тракториста відповідач не зарахував до пільгового стажу, що вплинуло на можливість призначення йому пенсії на пільгових умовах.

Судом також встановлено, що позивач відповідно до посвідчення тракториста-машиніста третього класу серії НОМЕР_6 має право працювати на тракторах, самохідних кормозбиральних машинах.

З дослідженої копії трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 , судом встановлено, що позивач:

- 17.01.1983 ОСОБА_1 прийнятий в К-3 «Арсенал» і направлений на навчання в Жашківське СПТУ;

- 20.02.1989 надано роботу в колгоспі «Перемога» посаду «механізатор тракторної бригади»;

- 20.07.1993 зарахований на агропромислове колективне підприємство «Нива» трактористом, звідки звільнений за власним бажанням 01.07.1998 року;

- 27.09.1998 прийнятий в КСП «Арсенал» трактористом та 02.04.2000 року звільнений з вказаного підприємства в зв`язку із реорганізацією КСП;

- 03.04.2000 прийнятий трактористом в СФГ «Наталія»;

- 03.01.2001 прийнятий трактористом за переводом з СФГ «Наталія» в ЗАТ «Ясенівське» де працював до звільнення 31.12.2004;

- 01.01.2005 прийнятий трактористом в філію ТОВ «Інтерагроінвест» по переводу з ЗАТ «Ясенівське», де працював до звільнення 07.12.2005;

- 05.04.2006 прийнятий трактористом-машиністом в філію ТОВ «Інтерагроінвест», де працював до звільнення 01.11.2006;

- 04.07.2007 прийнятий трактористом в СФГ «Наталія», де працював до 26.12.2007;

- 16.03.2008 прийнятий трактористом в ПСП «Добробут», де працював до 01.12.2008;

- 19.06.2009 прийнятий трактористом-машиністом в ТОВ «Інтерагроінвест», де працював до 30.11.2009;

- 17.08.2009 прийнятий трактористом в СТОВ «Плосківське», де працював до 29.11.2010;

- 10.04.2012 прийнятий трактористом СФГ «Наталія», де працював до 31.12.2014;

- 15.04.2015 прийнятий трактористом СФГ «Наталія», де працював до 03.09.2015;

- 01.10.2015 прийнятий трактористом до фермерського господарство «Нива-2014» та звільнений 01.12.2015;

- 29.04.2016 прийнятий трактористом в СФГ «Левада», де працював до 30.11.2016;

- 27.02.2017 прийнятий трактористом в СФГ «Левада», де працював до 01.11.2017;

- 16.04.2018 прийнятий трактористом в СФГ «Левада», де працював до 07.12.2018;

- 25.03.2019 прийнятий трактористом в СФГ «Левада», де працював до 01.12.2019;

- 04.03.2020 прийнятий трактористом в СФГ «Левада», де працював до 01.12.2020;

- 02.04.2021 прийнятий трактористом в СФГ «Левада»;

- 17.05.2021 звільнений з роботи за згодою сторін на підставі ст.36 п.1 КЗпП України.

У трудовій книжці ОСОБА_1 усі записи внесені відповідно до норм чинного законодавства, засвідчені підписом уповноваженої особи та печаткою роботодавця.

Архівними довідками КУ «Ставищенський селищний трудовий архів» від 26.03.2021 №01-43/75, 01-43/76, 01-43/69 та КУ Таращанської міської ради «Трудовий архів» від 10.03.2021 №92/05-08 підтверджується кількість відпрацьованих позивачем людино - днів по-місячно за період 2001-2005, 2008, 2009, 2010 років у ЗАТ «Ясенівське», КСП «Тікич» (колгосп Праця Леніна), СТОВ «Плосківське» (КСП «Жовтень»).

Робота позивача на посаді тракториста-машиніста у вказаних підприємствах являлась основною.

При цьому відповідно до класифікатора галузей народного господарства, згадані вище СФГ «Наталія» (код ЄДРПОУ - 25295284), ПрСП «Добробут» (код ЄДРПОУ - 31050884), ТОВ «Інтерагроінвест» (код ЄДРПОУ - 32855584), СТОВ «Плосківське» (еод ЄДОРОУ - 03753527), СФГ «Левада» (код ЄДРПОУ - 24887605) відносяться до підприємств, основним видом діяльності яких є вирощування зернових та технічних культур (тобто виробництво сільськогосподарської продукції), тому робота ОСОБА_1 на посаді тракториста-машиніста у таких підприємствах свідчить про те, що позивач був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції.

Відтак, підприємства, на яких працював позивач, відносяться до сільськогосподарських, що підтверджується відомостями з реєстру фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб.

Відповідно до абзацу 2 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Наведені вище положення свідчать про те, що єдиною підставою для врахування до трудового стажу часу роботи колгоспника за фактичною тривалістю є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин.

Із вказаних архівних довідок вбачається, що позивачем, виходячи із відпрацьованих ним даних помісячно, цей мінімуму виконувався.

Позивачем зазначені вимоги дотримано.

Що стосується посилань відповідача на те, що надані позивачем довідки зазначених підприємств не відповідають вимогам п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637, то суд зазначає наступне.

Суд наголошує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відмітки про роботу позивача належним чином підтверджується записами трудової книжки.

За таких обставин повинні братися інші документи, які підтверджують право особи на пільгову пенсію, а саме записи трудової книжки, архівні документи, тощо.

Наявні у матеріалах справи документи підтверджують факт роботи позивача трактористом у спірні періоди.

Отже, виходячи із змісту статті 46 Конституції України, обставин справи, позивач не може бути позбавлений права на призначення та отримання пенсії на пільгових умовах за наявності для цього підстав.

Відтак, враховуючи вищевказані норми чинного законодавства та фактичні обставини, суд вважає, що відповідачем всупереч вимогам Закону не було зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи на посаді тракториста та протиправно відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах.

Крім того, суд наголошує, що відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.

Проаналізувавши наведене, суд зазначає, що реалізовуючи обов`язок держави щодо забезпечення реалізації права особи на соціальний захист, територіальний орган пенсійного фонду, в межах наданих йому повноважень та відповідно до чинного законодавства, повинен сприяти такій особі у реалізації права на призначення їй пенсії, зокрема, шляхом перевірки правильності оформлення заяви, відповідності викладених у ній відомостей, змісту і належності оформлення, а у випадку їх невідповідності - роз`яснити такій особі її права, а також надати строк для усунення виявлених недоліків.

Також у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих позивачем документів, відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності, а також зобов`язаний письмово повідомляти заявника про надання додаткових документів.

Проте, відповідач цього не зробив, а при розгляді заяви позивача про призначення пенсії за віком, дав оцінку поданим до заяви документам та прийняв рішення про відмову в призначенні такої пенсії.

Разом з тим, чинним законодавством України, що регулює питання пенсійного забезпечення громадян, не передбачено будь-яких правових підстав для того щоб не враховувати до страхового стажу працівника періоди його роботи, зазначені у трудовій книжці в зв`язку із певними недоліками у вчиненні записів щодо відомостей про роботу, зокрема про періоди роботи працівника які надають йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Натомість трудова книжка позивача не містить будь-яких інших відомостей чи записів про те, що позивач виконував іншу роботу на посаді тракториста-машиніста, яка б не була пов`язані із його зайнятістю у сільськогосподарському виробництві.

Відповідач при обрахуванні страхового стажу не вчинив всіх належних дій щодо підтвердження або не підтвердження страхового стажу позивача згідно записів у трудовій книжці, які передбачені Порядком №637.

Суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки з вини адміністрації підприємства. У свою чергу неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Така позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними в постанові від 21.02.2018 року у справі N 687/975/17, відповідно до яких, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

З матеріалів справи слідує, що позивач досяг 56 років (24.05.2021) та має загальний страховий стаж понад 32 роки.

Враховуючи, що судом встановлено, що у період всієї своєї роботи (з 1983 року до 2021 року) позивач працював на посадах тракториста та тракториста-машиніста у сільськогосподарських підприємствах, установах та організаціях, які безпосередньо були зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції та має відповідний пільговий стаж понад 20-ти років, а тому має право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до вимог п.3 ч.2 ст. 114 розділу ХІУ Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п. 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п. 50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п. 54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача буде визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №104750004532 від 15.12.2021.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до п.3 ч.2 ст.114 Закону №1058 з 07.12.2021, суд зазначає таке.

Відповідно до Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсійне забезпечення відповідно до цього закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Згідно із ч. 1 с. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Аналіз вищевказаних норм дозволяє стверджувати, що звернення за призначенням пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду України.

Згідно із п. 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу територіальних органів, серед іншого, щодо: здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, за достовірністю документів, поданих для призначення пенсії, та відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, «призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій», щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством.

Згідно пункту 7 Положення №280 Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку «територіальні органи».

Відповідно до пункту 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 №28-2, Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).

Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.

Підпунктом 7 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, серед іншого, визначено, що Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області є територіальними органами Пенсійного фонду України, що призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Пенсійний фонд України безпосередньо не наділений повноваженнями щодо «призначення (перерахунку) і виплати пенсій», а в силу положень пункту 7 Положення №280 здійснює такі повноваження виключно через утворені в установленому порядку «територіальні органи».

Пунктом 1.1. розділу I Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Постанова №22-1) передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії подається заявником до «територіального органу» Пенсійного фонду України (далі - «орган, що призначає пенсію») через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - «сервісний центр»).

Відповідно до пункту 4.1. розділу ІV Порядку 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень «органу, що призначає (перераховує) пенсію».

Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ «органу, що призначає (перераховує) пенсію», який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником «органу, що призначає (перераховує) пенсію» (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів «органом, що призначає пенсію», приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Пунктом 4.7. розділу ІV Порядку 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів саме «органом, що призначає (перераховує) пенсію».

Виключно «орган, що призначає (перераховує) пенсію», не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Копією заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 07.12.2021 №6839 підтверджується, що позивач за призначенням пенсії звернувся саме до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Як вже зазначалося, пункт 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 визначає, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ «органу, що призначає (перераховує) пенсію», який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Заяву про призначення пенсії позивач подав за місцем проживання та перебування на обліку, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській в області.

Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке прийняло спірне рішення про відмову в призначенні пенсії від 15.12.2021 №104750004532.

При цьому, після надання відповіді електронна пенсійна справа, яка була отримана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області для опрацювання, була передана засобами програмного забезпечення до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи. Тому, пенсійна справа позивача після розгляду заяви перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до п.3 ч.2 ст.114 Закону №1058 з 07.12.2021 (з дати звернення позивача).

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією про сплату від 18.02.2022 №2246-7976-1592-4859.

Отже, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у сумі 992,40 грн з Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області, протиправним рішенням якого безпосередньо порушено права позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Задовольнити адміністративний позов.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №104750004532 від 15.12.2021 щодо відмови у призначені пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548, вул.Саєнка Андрія, 10, м.Фастів, Київська область) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням пільгового стажу, починаючи з дня звернення - 07.12.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ - 13486010, пл.Соборна, 3, м.Слов`янськ, Донецька область) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), сплачений ним судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яноста дві) грн 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.