Рішення

від 12.12.2022 по справі 826/4791/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2022 року м. Київ № 826/4791/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до приватного виробничого підприємства «Квадро» про застосування адміністративного арешту коштів на рахунки платника податків.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - ГУ ДФС у м. Києві) до приватного виробничого підприємства «Квадро» (далі також - ПВП «Квадро», відповідач), в якій позивач просив суд прийняти рішення про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2016 року відкрито провадження в адмінітсративній справі № 826/4791/16.

Ухвалою суду від 20 квітня 2016 року провадження в адміністративній справі № 826/4791/16 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/4999/16.

Ухвалою суду від 10 листопада 2022 року поновлено провадження в адміністративній справі №826/4791/16; замінено позивача у справі його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві (далі також - ГУ ДПС у м. Києві, позивач); продовжено розгляд адміністративної справи одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України та зазначає, що представником ПВП «Квадро» відмовлено допустити співробітників контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Відтак, просить застосувати адміністративний арешт у вигляді арешту коштів на рахунку платника податків.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що товариством обґрунтовано не допущено контролюючий орган до перевірки, оскільки наказ про призначення перевірки не відповідає вимогам податкового законодавства, внаслідок чого його було оскаржено в судовому порядку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

18 березня 2016 року ГУ ДФС у м. Києві винесено наказ № 1516 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідача» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині взаємовідносин з ТОВ «Болтон-Груп» (код 39369285), ТОВ «Сан-Ріо» (код 39007485) за період з 01 квітня 2014 року по 31 грудня 2015 року, а також інших контрагентів, які могли формувати валові витрати та податковий кредит ПВП «Квадро» (код 24126303) за період з 01 квітня 2014 року по 31 грудня 2015 року, тривалістю 10 робочих днів з 23 березня 2016 року (т.1 а.с. 14).

Посадовими особами податкового органу, на підставі вказаного вище наказу та направлення на перевірку від 21 березня 2016 року № 133 (т. 1 а.с. 15) було здійснено 23 березня 2016 року виїзд до ПВП «Квадро» за адресою: 01033, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 69, офіс 420.

У зв`язку з відмовою від допуску до перевірки посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві складено акт 23 березня 2016 року № 157/2615-14-07-02 (т. 1 а.с. 19-20).

24 березня 2016 року контролюючим органом було прийнято рішення № 3, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ПВП «Квадро» (код ЄДРПОУ 24126303), що перебуває (розміщене, зберігається) за адресами: Харківська область, місто Первомайськ, вулиця Залізнична, 1А; Харківська область, місто Первомайськ, вулиця Залізнична, 76; Харківська область, місто Первомайськ, вулиця Миру, 47; місто Харків, Повтання майдан, 7/8; місто Харків, вулиця Фесенківська, будинок 12/14; місто Київ, вулиця Володимирська, б. 69, кв. (офіс) 420 (т. 1 а.с. 11-12).

Оскільки відповідачем не допущено посадових осіб позивача до проведення перевірки, податковий орган звернувся до суду із даним позовом про застосування адміністративного арешту коштів платника податків.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Положеннями статті 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі також - ПК України) (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом (п. 94.1 статті 94 ПК України).

Положеннями п. 94.2 статті 94 ПК України встановлено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин:

платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Визначення адміністративного арешту, наведене в п. 94.1 статті 94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

При цьому, відповідно до п. 94.6 статті 94 ПК України, Керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається:

платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;

іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Отже, застосування адміністративного арешту майна платника податків можливе за умови відмови платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Згідно з п. 81.2 статті 81 ПК України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Позивач посилається на те, що ПВП «Квадро» не допустило його посадових осіб до проведення перевірки при наявності законних підстав для її проведення.

Таким чином, з метою вирішення даного спору необхідно встановити наявність чи відсутність законних підстав для проведення перевірки відповідача, та відповідно наявність чи відсутність у товариства підстав для відмови у допуску до перевірки посадових осіб контролюючого органу.

Судом встановлено, що не погоджуючись з винесеним наказом про проведення перевірки, ПВП «Квадро» звернулось із позовом до суду про визнання його протиправним та скасування.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2021 року у справі № 826/4999/16 позов ПВП «Квадро» задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 18 березня 2016 року № 1516; у задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Приватного виробничого підприємства «Квадро» до Головного управління ДПС у м. Києві, головного державного ревізора-інспектора Головного управління ДФС у м. Києві Горшкова В.І. про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, повернуто скаржнику.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Приватного виробничого підприємства «Квадро» до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного державного ревізора-інспектора Головного управління ДПС у м. Києві Горшкова Віталія Івановича про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу - відмовлено.

За таких обставин, враховуючи те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, скасовано наказ про призначення документальної позапланової виїзної перевірки, суд дійшов висновку про те, що недопуск до її проведення не є підставою для застосування арешту платника податків.

В даному випадку ПВП «Квадро» було правомірно недопущено співробітників позивача до перевірки.

Наведені обставини нівелюють передбачені ПК України наслідки для платника податку у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків, тому позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Закріплений у ч. 1 статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 1 статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) до приватного виробничого підприємства «Квадро» (61068, Харківська область, місто Харків, вулиця Фесенківська, будинок 12/14; код ЄДРПОУ 24126303) про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків - відмовити.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Суддя П.В. Вовк