Постанова

від 12.12.2022 по справі 120/4190/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/4190/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян М.Б.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

12 грудня 2022 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ладижинської міської ради Вінницької області про визнання рішення протиправним та зобов"язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Ладижинської міської ради, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення 13 сесії 8 скликання Ладижинської міської ради Вінницького району Вінницької області № 435 від 31.03.2022 року, в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки, розташованої на території Ладижинської міської ради із земель загального масиву площею 16,8347 га (кадастровий номер 0524381200:03:000:0932);

- зобов`язати Ладижинську міську раду Вінницького району Вінницької області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із земель запасу для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, розташованої на території Ладижинської міської ради із земель загального масиву площею 16,8347 га (кадастровий номер 0524381200:03:000:0932).

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року позов задоволено частково.

А саме, суд визнав протиправним та скасував рішення 13 сесії 8 скликання Ладижинської міської ради Вінницького району Вінницької області № 435 від 31.03.2022 року, в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки, розташованої на території Ладижинської міської ради із земель загального масиву площею 16,8347 га (кадастровий номер 0524381200:03:000:0932) та зобов`язав Ладижинську міську раду Вінницького району Вінницької області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із земель запасу для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, розташованої на території Ладижинської міської ради із земель загального масиву площею 16,8347 га (кадастровий номер 0524381200:03:000:0932).

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку про відстрочення виконання рішення суду, в частині зобов`язання Ладижинську міську раду Вінницького району Вінницької області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, до припинення (скасування) воєнного стану.

В задоволенні решти позовних вимог судом першої інстанції відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням в частині відстрочення виконання рішення суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив змінити рішення суду першої інстанції, виключивши з резолютивної частини останнього висновок про відстрочення виконання рішення суду.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Позивач вважає, що відстрочення виконання рішення суду у даній справі фактично ставить можливість виконання однієї із позовних вимог в залежність від настання або ненастання певних обставин.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10.12.2021 року позивач звернувся із заявою до Ладижинської міської ради про надання йому у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Ладижинської міської ради із загального земельного масиву площею 16,8347 га (кадастровий номер 0524381200:03:000:0932) та надати йому дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Ладижинської міської ради із земель запасу. До даної заяви були додані графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки

Листом № 15.1-06Г-480-1 від 06.01.2022 року позивача було повідомлено про те, що його заява буде розглянута на черговій сесії Ладижинської міської ради.

31.03.2022 року на засіданні 13 сесії 8 скликання Ладижинської міської ради прийнято рішення «Про відмову у наданні дозволів на розробку документацій із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» № 435 відповідно до п.п. 1.6. п. 1 якого позивачеві ОСОБА_1 , що проживає АДРЕСА_1 відмовлено в надані дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 0524381200:03:000:0932 оскільки, згідно ст.ст. 60, 61 Земельного кодексу України земельна ділянка відноситься до прибережної захисної смуги річки Південний Буг.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення 13 сесії 8 скликання Ладижинської міської ради №435 від 31.03.2022 та наявність підстав для його скасування. Також, суд першої інстанції погодився з обраним позивачем способом захисту своїх порушених прав шляхом зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою

При цьому, суд першої інстанції, з огляду на те, що до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земельних ділянок у власність, дійшов висновку про існування обставин, що унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду в зобов`язальній частині, а тому виконання судового рішення в цій частині відстрочив до припинення (скасування) воєнного стану.

Судова колегія надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Відповідно до частини 6 статті 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду також вказується про порядок і строк виконання рішення, надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

Питання щодо відстрочення і розстрочення виконання судового рішення врегульовано статтею 378 КАС України.

Частиною 3 цієї статті визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно частини 4 статті 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує, зокрема, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В даному випадку, судова колегія враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від від 7 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Таким чином, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII.

Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07 квітня 2022 року, внесені зміни до Земельного кодексу України.

Так, вказаним законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:

5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про існування обставин, що унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду в зобов`язальній частині, що є підставою для відстрочення виконання рішення у даній справі до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

Судова колегія наголошує, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земельних ділянок у власність.

В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.