Ухвала

від 09.12.2022 по справі 120/19226/21-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 грудня 2022 року

м. Київ

справа №120/19226/21-а

адміністративне провадження № К/990/33546/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Вінницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТВ Надія" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, податковий орган посилається на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з обставин, що не залежали від його волі (повернення первинної своєчасно поданої апеляційної скарги у зв`язку з несплатою судового збору внаслідок відсутності фінансування), проте це не було взято до уваги апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за вказаною касаційною скаргою судом з`ясовано такі обставини.

Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТВ Надія" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18 жовтня 2021 року №3240228/35949470 та №3240227/35949470 про відмову у реєстрації податкових накладних №1 від 17 серпня 2021 року та №2 від 18 серпня 2021 року та зобов`язання зареєструвати вказані податкові накладні.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року позов задоволено.

Не погоджуючись із даним рішенням, податковий орган звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, яку ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2022 року залишено без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку із недоданням до неї документу про сплату судового збору.

Ухвалою від 27 травня 2022 року апеляційний суд продовжив скаржникові строк для усунення недоліку апеляційної скарги.

В подальшому, у зв`язку із несплатою судового збору й неподанням відповідних доказів у встановлений судом строк, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для сплати судового збору, а подану ним апеляційну скаргу - повернуто.

19 жовтня 2022 року податковий орган повторно подав апеляційну скаргу, в якій також порушив й питання поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, зазначаючи про те, що первісна апеляційна скарга була ним подана своєчасно, проте повернута через відсутність коштів для сплати судового збору.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 жовтня 2022 року відмовив в задоволенні заявленого клопотання, визнав причини пропуску відповідачем строку апеляційного оскарження неповажними та залишив апеляційну скаргу без руху, надавши заявнику десятиденний з дня вручення копії ухвали строк для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховував те, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів на сплату судового збору не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження й такий строк може бути поновлено лише у разі, якщо його пропуск пов`язаний з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги; сплата ж судового збору за подання апеляційної скарги є обов`язком сторони і має бути здійснена на час такого подання в строки, встановлені процесуальним законодавством.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржник надіслав клопотання про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, обґрунтоване тим, що хоч первинна апеляційна скарга була подана у передбачений процесуальним законодавством строк, однак процедура реалізації сплати судового збору припала на період активного розвитку військової агресії Російської Федерації проти України, що ускладнило можливість надання доказів здійснення такої сплати.

Розглянувши подане клопотання, Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31 жовтня 2022 року відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, суд відмітив, що доводи скаржника фактично дублюють ті, що були наведені у попередньому клопотанні, якому, в свою чергу, надана оцінка в ухвалі суду від 20 жовтня 2022 року.

Водночас, як вказав суд, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу та призвело до пропуску строку апеляційного оскарження; проте, відповідачем не наведено мотивів щодо того, яким чином введення воєнного стану в Україні вплинуло на його роботу та виконання повноважень, а також обумовило значний пропуск строку на подання апеляційної скарги у цій справі.

Відповідно до пункту 4 частин першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Таким чином податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.

Окрім цього, пунктом 2 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Сьомий апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону та ухвалою від 31 жовтня 2022 року відмовив у відкритті апеляційного провадження у відповідності до вимог законодавства.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТВ Надія" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Гончарова І.Я.Олендер