Ухвала

від 12.12.2022 по справі 640/19523/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 грудня 2022 року

м. Київ

справа №640/19523/18

адміністративне провадження №К/990/28955/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року у справі №640/19523/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСО ТРЕЙД» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

у с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року у справі №640/19523/18.

Одночасно Головним управлінням ДПС у м. Києві було заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, Верховний Суд ухвалою від 07 листопада 2022 року визнав їх неповажними та надав скаржнику час повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

На виконання вимог цієї ухвали, від Головного управління ДПС у м. Києві надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

У вказаному клопотанні податковий орган описує обставини попереднього звернення із касаційною скаргою, які були визнані Верховним Судом ухвалою від 07 листопада 2022 року неповажними.

Крім того, скаржник звертає увагу, що первинна касаційна скарга подана у межах строку на касаційне оскарження, повторна касаційна скарга подається без суттєвих затримок та зайвих зволікань. Зауважує, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду. Наголошує на запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року та простою в роботі Державної податкової служби України з метою збереження життя та здоров`я працівників ДПС України та її територіальних органів, надалі запровадження дистанційної роботи на період воєнного стану.

Також скаржник цитує частину п`яту статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає, що приписами Кодексу адміністративного судочинства України не визначено строки повторного звернення до адміністративного суду після повернення касаційної скарги, крім випадку, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення, тому, просить визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження в розглядуваній справі поважними та поновити його.

Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження Головне управління ДПС у м. Києві не наводить.

Наведені скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і т.д.

Відповідачем не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили звернутися до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, виконавши процесуальний обов`язок щодо належного оформлення касаційної скарги. Податковим органом не зазначено поважні причини пропуску строку, які б унеможливлювали звернутися до суду касаційної інстанції у порядку встановленому законом.

Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Суд звертає увагу скаржника, що повернення раніше поданої касаційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Щодо доводів скаржника про те, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає право скаржника звернутися зі скаргою протягом одного року, є безпідставними та свідчать про самостійне (довільне) тлумачення ним норм процесуального права, якими визначено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку.

Колегія суддів враховує, що у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану продовжено Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, 17 травня 2022 року №341/2022 з 25 травня 2022 року на 90 днів, від 12 серпня 2022 року № 573/2022 з 23 серпня 2022 року на 90 днів.

Державна податкова служба України видала наказ від 24 лютого 2022 року №243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органів», яким запроваджено простій у роботі ДПС України та її територіальних органів.

Колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск строку відбувся до введення воєнного стану.

Скаржник у касаційній скарзі не зазначає, яким чином введення воєнного стану, а так само видача ДПС України наказу про встановлення простою в роботі, вплинуло на пропуск строку на касаційне оскарження судового рішення у цій справі, враховуючи, що строк на касаційне оскарження судових рішень закінчився 02 грудня 2021 року. Крім того, скаржник не зазначає як зазначені обставини вплинули на можливість врахування роз`яснень, наданих Верховним Судом в ухвалах від 30 грудня 2021 року, 26 квітня 2022 року, 18 серпня 2022 року, 07 вересня 2022 року та 04 жовтня 2022 року задля повторного звернення до суду з належним чином оформленою касаційною скаргою.

Для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами Кодексу адміністративного судочинства України у скаржника було достатньо часу. Загальний строк, що сплинув після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції та виготовлення її повного тексту і до дня подання цієї касаційної скарги становить більше одинадцяти місяців, що не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України в межах строку на касаційне оскарження судових рішень. При цьому, Верховний Суд вже надавав скаржнику вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав.

Разом з тим, подаючи касаційну скаргу всьоме, скаржник не надає доказів перешкод зазначення про наявність жодної із підстав для касаційного оскарження, які передбачені пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, під час звернення з попередніми касаційними скаргами.

Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення скаржником необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог Кодексу адміністративного судочинства України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Також Суд акцентує увагу на тому, що податковий орган, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року у справі №640/19523/18 необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року у справі №640/19523/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСО ТРЕЙД» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко