Рішення

від 30.11.2022 по справі 525/827/22

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/827/22

Номер провадження 2/525/224/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

30 листопада 2022 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ячала Ю.І.,

за участю секретаря Лопатки О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ГОГОЛІВСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ МИРГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

встановив:

08 листопада 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до Гоголівської територіальної громади Миргородського району Полтавської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування свого позову позивач вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , останнім місцем проживання якої було село Устивиця Миргородського району Полтавської області. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої поміж іншим входить земельна ділянка площею 3,64 гектари, кадастровий номер 5320285300:00:003:0041, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Устивицької сільської ради (Гоголівської територіальної громади) Великобагачанського району Полтавської області, яка відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 231316, виданого 18 серпня 2005 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 10555100243 належала ОСОБА_2 . Позивач є спадкоємцем померлої за заповітом. Не день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала в селі Устивиця Миргородського району Полтавської області, в будинку одноосібно. ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений 05.03.2019 року секретарем виконкому Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області Т.П. Оришич, відповідно до якого земельну ділянку площею 3,64 га, кадастровий номер 5320285300:00:003:0041, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Устивицької сільської ради, заповіла позивачу. Позивач звернувшись до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарової Л.І., для оформлення спадкового майна у встановленому законодавством порядку, 30.09.2022 року отримав постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належне майно, в зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини. Позивач вважає, що строк прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 розпочався 16.10.2021 року по 16 жовтня 2022 року в зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні введено військовий стан, який на підставі Указів Президента декілька разів було продовжено. Позивач до 2017 року проживав в АР Крим, а з 29.08.2017 року проживає в м. Херсон, і станом на 24.02.2022 року не мав змоги звідти виїхати та звернутися до нотаріуса для прийняття спадкового майна у встановленому законодавством порядку. Вважає, що строк звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини пропустив з поважних, оскільки існувала об`єктивна підстава, відповідно до якої не зміг вільно прибути до місця відкриття спадщини, для подачі відповідної заяви. Враховуючи вищезазначене позивач змушений звернутися до суду з даним позовом та просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

В судове засідання позивач та його представник адвокат Бондаренко О.В., будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи не з`явилися, представник позивача направив на адресу суду заяву з проханням провести судове засідання у його відсутність та відсутність позивача (а.с. 27).

Представник відповідача - ГОГОЛІВСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ МИРГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ надіслав до суду лист, в якому просив суд розглянути справу у відсутність його представника та зазначив, що при винесенні рішення покладаються на розсуд суду (а.с. 28, 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Устивиця Миргородського району Полтавської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 4), внаслідок чого згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина.

За життя ОСОБА_2 набула у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,64 гектари на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, про що їй був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 231316, який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010555100243 (а.с. 5).

Відповідно до заповіту посвідченого секретарем виконкому Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області Оришич Т.П. від 05 березня 2019 року, що зареєстрований в Спадковому реєстрі за № 48, ОСОБА_2 належну їй земельну ділянку площею 3,64 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташовану на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, кадастровий номер 5320285300:00:003:0041 заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 7).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Гоголівської селищної ради Миргородського району Полтавської області за № 960 від 22.09.2022 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на день своєї смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та проживала одна за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Постановою приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарової Л.І. від 30 вересня 2022 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 3,64 га, що розташована на території Устивицької сільської ради Миргородського району Полтавської області, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 у зв`язку з пропущенням терміну для прийняття спадщини до встановлення додаткового терміну для прийняття спадщини судом (а.с. 8).

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Аналіз вказаних норм закону дає підстави для висновку, що прийняття спадщини є вольовою дією спадкоємця, за виключенням тих випадків, коли спадщина вважається прийнятою спадкоємцем в силу прямої вказівки закону та за умови, що він не відмовився від її прийняття.

Право на прийняття спадщини є строковим, а перебіг цього строку починається з часу відкриття спадщини й спливає через шість місяців. Впродовж цього строку, спадкоємець має право прийняти спадщину або відмовитися від її прийняття. Якщо він не вчиняє жодної із цих дій, закон визнає його таким, що спадщину не прийняв, тобто не набув відповідних прав та обов`язків спадкодавця.

Проте, законодавець допускає можливість існування таких обставин, які перешкоджають волевиявленню спадкоємця на прийняття спадщини у відведений для цього законом строк. За таких обставин не вчинення спадкоємцем дій направлених на набуття спадщини знаходяться поза його волею.

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон надає йому можливість за домовленістю із спадкоємцями, які прийняли спадщину, подати заву про прийняття спадщини поза межами шестимісячного строку і не залежно від поважності причин та тривалості пропуску такого строку,

Якщо ж така згода відсутня, він має право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви, але при цьому зобов`язаний довести поважність причин пропуску строку.

Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12 та від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням вказаного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 ''Про судову практику у справах про спадкування'' судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у своїй постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/14 висловив свою позицію, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17 (провадження № 61-41480св18).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 ''Про введення воєнного стану в Україні'', затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року за № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України ''Про правовий режим воєнного стану'', в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому Указом Президента України № 573/2022 від 12 серпня 2022 року ''Про продовження строку дії воєнного стану в Україні'', затвердженого Законом України за № 2500- IX від 15 серпня 2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Таким чином, внаслідок запровадження воєнного стану на території України з 24 лютого 2022 року, а також ведення тривалий час активних бойових дій на території Херсонської області позивач не мав реальної можливості подати заяву про прийняття спадщини до нотаріуса або надіслати її поштовим зв`язком, що слід розцінювати як об`єктивну перешкоду, що істотно утруднювала, здійснення передбачених законом дій щодо прийняття спадщини, а тому така причина пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 є поважною.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та оцінки поданих позивачем належних та допустимих доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведено порушення його права на гарантоване законом поновлення строку на прийняття спадщини в разі його пропуску з поважних причин, в зв`язку з чим таке право, з урахуванням наведеного принципу справедливості, підлягає судовому захисту, шляхом надання додаткового строку для прийняття спадщини строком в два місяці з дня набрання цим рішенням законної сили, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до ГОГОЛІВСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ МИРГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Горєва, будинок 27, селище Гоголеве Миргородського району Полтавської області, ідентифікаційний код 21045018, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначити додатковий строк 2 (два) місяці з дня набрання законної сили рішенням суду для подання заяви до органів нотаріату про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

Повний текст рішення виготовлено 12.12.2022 року.

Суддя Ю.І. Ячало