Постанова

від 12.12.2022 по справі 752/14103/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2022 року

м. Київ

справа №752/14103/22

провадження №22-ц/824/13307/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кравець В.А. (суддя-доповідач)

суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф.

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1

боржник - заклад освіти «Приватний загальноосвітній навчальний заклад «Мідград»

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1

на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2022 року у складі судді Плахотнюк К.Г.

у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 щодо видачі судового наказу про стягнення грошових коштів із закладу освіти «Приватний загальноосвітній навчальний заклад «Мідград», -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою щодо видачі судового наказу про стягнення грошових коштів із закладу освіти «Приватний загальноосвітній навчальний заклад «Мідград» на свою користь у розмірі 210 117 грн, а також просила стягнути судовий збір у сумі 248,10 грн.

У заяві зазначила, що 08 лютого 2022 року між нею та закладом освіти «Приватний загальноосвітній навчальний заклад «Мідград» був укладений договір про партнерство щодо розвитку та навчання особистості 08.02/22/2-1.

За вказаним договором 14 лютого 2022 року нею було сплачено на користь ЗО ««Приватний загальноосвітній навчальний заклад «Мідград» вартість послуг у розмірі 234 837 грн.

З огляду на положення п. 5.3 Договору, якими встановлено, що у разі дострокового розірвання Договору, замовнику повертається здійснена оплата за цим Договором, за виключенням суми оплати періоду, в якому послуги вже надані. Така сума повертається замовнику не пізніше 60 днів з дати написання заяви, 04 липня 2022 року ОСОБА_1 подала заяви про розірвання договору та про повернення коштів у розмірі 210 117 грн.

Зазначені заяви були отримані боржником 04 липня 2022 року, що підтверджується листом-відповіддю від 09 вересня 2022 року №3, в якому останні підтвердили свою заборгованість та заявили, що повернуть вказані кошти у строк до кінця року, посилаючись на скрутне фінансове становище.

Зауважувала, що ЗО «Приватний загальноосвітній навчальний заклад «Мідград» не виконало свого зобов`язання щодо повернення грошових коштів у передбачений договором строк.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2022 року у видачі судового наказу відмовлено.

Не погоджуючись з указаною ухвалою, 26 жовтня 2022 року заявник звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З оскаржуваною ухвалою не погоджується та вважає її такою, що прийнята з грубим порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що суд першої інстанції, визнаючи вимогу ОСОБА_1 такою, що не відповідає вимогам ст. 161 ЦПК України, не вказав у чому саме полягає дана невідповідповідність.

Уважає, що вимога зазначена в заяві, повністю відповідає положенням пункту 7 частини 1 статті 161 ЦПК України, оскільки між сторонами відсутній спір про право, боржником є юридична особа, розмір заборгованості не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і дана заборгованість утворилась в рамках письмового договору між апелянтом та ЗО «ПЗНЗ «МІДГАРД».

Наголошує на тому, що відсутність коштів у боржника не є підставою для звернення в суд в порядку позовного провадження, оскільки умови для видачі судового наказу є імперативними та чітко визначені ст. 161 ЦПК України.

05 грудня 2022 року апеляційним судом отримано відзив на апеляційну скаргу від представника ЗО «Приватний загальноосвітній навчальний заклад «Мідград» - Грабовської М.Д., в якому остання просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Зазначає, що ЗО «Приватний загальноосвітній навчальний заклад «Мідград» не надавало згоду на розірвання договору про партнерство щодо розвитку та навчання особистості №08.02/22/2-1 від 08 лютого 2022 року та не підтверджувало свою заборгованість.

У листі від 09 вересня 2022 року №3 ЗО «Приватний загальноосвітній навчальний заклад «Мідград» повідомило ОСОБА_1 про свою готовність продовжити надання послуг за вказаним договором та у зв`язку з тим, що договір продовжував свою дію, ЗО «Приватний загальноосвітній навчальний заклад «Мідград» підтвердив готовність повернути кошти добровільно у подальшому, проте факт розірвання договору та виникнення права вимагати повернення коштів підтверджений жодним чином не був.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що вимога ОСОБА_1 не відповідає нормам статті 161 ЦПК України.

Статтею 263 ЦПК України установлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Проте, оскаржувана ухвала не відповідає указаним нормам, що згідно статті 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою щодо видачі судового наказу про стягнення грошових коштів із закладу освіти «Приватний загальноосвітній навчальний заклад «Мідград» на свою користь у розмірі 210 117 грн, а також просила стягнути судовий збір у сумі 248,10 грн.

У заяві зазначила, що 08 лютого 2022 року між нею та закладом освіти «Приватний загальноосвітній навчальний заклад «Мідград» був укладений договір про партнерство щодо розвитку та навчання особистості 08.02/22/2-1.

За вказаним договором 14 лютого 2022 року нею було сплачено на користь ЗО ««Приватний загальноосвітній навчальний заклад «Мідград» вартість послуг у розмірі 234 837 грн.

04 липня 2022 року ОСОБА_1 подала заяви про розірвання договору та про повернення коштів у розмірі 210 117 грн, які були отримані боржником 04 липня 2022 року, що вбачається з листа-відповіді від 09 вересня 2022 року №3, в якому останні підтвердили свою заборгованість та заявили, що повернуть вказані кошти у строк до кінця року, посилаючись на скрутне фінансове становище.

Наказне провадження - це особливий спрощений вид цивільного процесу, спрямований на швидкий та ефективний захист безспірних прав осіб шляхом видачі судового наказу, що одночасно є судовим рішенням та виконавчим документом.

Частиною 1 статті 160 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із частиною 3 статті 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 168 ЦПК України у судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.

У статті 165 ЦПК України наведений вичерпний перелік підстав для відмови у видачі судового наказу.

Відповідно до частини першої статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:

1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу;

2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу;

4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу;

5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою;

6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;

7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті;

8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу;

9) заяву подано з порушенням правил підсудності.

Отже, у даному випадку, нормою процесуального права не передбачена можливість відмови у видачі судового наказу у зв`язку з невідповідністю заявленої вимоги статті 161 ЦПК України.

Таким чином, ОСОБА_1 заявлено вимогу до закладу освіти «Приватний загальноосвітній навчальний заклад «Мідград», який є юридичною особою, приватною організацією недержавної форми власності, Код ЄДРПОУ 41678781, основним видом діяльності якої є загальна середня освіта, про стягнення заборгованості за договором про партнерство щодо розвитку та навчання особистості №08.02/22/2-1 від 08 лютого 2022 року, який укладений у письмовій формі та є відмінним від договорів про надання житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення, сума вимоги становить 210 117 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2022 року становить 248 100 грн.

Зважаючи на викладене, заявлена ОСОБА_1 вимога відповідає нормам пункту 7 частини першої статті 161 ЦПК України.

Отже, колегія доходить висновку, що місцевий суд не врахував вищенаведені обставини, у зв`язку з чим зробив передчасний та помилковий висновок про відмову у видачі судового наказу з указаних підстав.

Доводи, викладені представником ЗО ««Приватний загальноосвітній навчальний заклад «Мідград» у відзиві на апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні апеляційної скарги.

Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статями 367, 368, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2022 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий В.А. Кравець

Судді О.В. Желепа

О.Ф. Мазурик