Рішення

від 19.10.2022 по справі 296/3989/21

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №296/3989/21

Категорія 43

2/295/1084/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2022 року м. Житомир

Богунський районний суд м.Житомира у складі

Головуючого судді Воробйової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Гарбар Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

у порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до ФОП ОСОБА_2 та

ТОВ «Феєрія»

про захист прав споживача туристичних послуг та стягнення грошової суми, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрія» про захист прав споживача, згідно з якою просила стягнути солідарно з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 48600,00 грн, пеню у розмірі 43740,00 та моральну шкоду у розмірі 24000,00 грн відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договору про надання туристичних послуг.

Позовна заява мотивована тим, що 17.01.2020 позивачкою було здійснено бронювання туру в туристичній фірмі «Феєрія Мандрів» фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , яка діє на підставі Свідоцтва, від імені та в інтересах туроператора Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрія» на підставі агентського договору №3189 від 01.07.2016. Тур бронювався до Єгипту, Шарм-ель-Шейх, готель Island view resort 5 зірок для двох дорослих та двох дітей з 30.04.2020 по 07.05.2020. Було здійснено авансовий платіж по договору на туристичне обслуговування №010/17 від 17.01.2020 в сумі 17800,00 грн.

Також, 21.01.2020 позивачкою було здійснено бронювання туру до Іспанії в Санта-Сусанну готель Tahiti Playa 4 зірки для двох дорослих та двох дітей з 22.06.2020 по 03.07.2020 та здійснено авансовий платіж по договору на туристичне облуговування №012/21 від 21.01.2020 в сумі 30800,00 грн.

У встановлені договорами строки та станом на дату звернення з позовом до суду відповідачі не виконали свої зобов`язання - тури не відбулися.

Посилаючись на зазначене, позивач також стверджує, що офіс ФОП ОСОБА_2 зачинений, зв`язку з останньою та інформації щодо її місця перебування немає. За вказаних обставин, позивач звернулась до суду, оскільки вважає, що ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Феєрія» своїми діями спричинили позивачці матеріальну шкоду в розмірі 48000,00 грн, що відповідає розміру сплачених нею авансових платежів по договору на туристичне обслуговування №010/17 від 17.01.2020 та договору на туристичне обслуговування №012/21 від 21.01.2020.

Нормативно-правовими підставами заявлених позовних вимог позивач вказує норми Законів України «Про туризм», «Про захист прав споживачів», а також пунктами 6.2.8 обох укладених між позивачем та першим відповідачем договорів.

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» та ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України, позивачкою заявлено про стягнення 24000,00 грн моральної шкоди, вказуючи про те, що вказана ситуація призвела до сильного душевного хвилювання, стресу, суттєвих змін у житті, вимагає зусиль для подолання наслідків душевної травми через неможливість відпочинку, необхідність докладання додаткових зусиль, пов`язаних із поверненням сплачених грошових коштів за договорами про надання туристичних послуг.

Також, у відповідності до ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» позивачкою заявлено до стягнення солідарно з відповідачів 43740,00 грн пені.

Богунським районним судом міста Житомира ухвалою від 14.06.2021 у справі №296/3989/21 відкрито провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 09.08.2021.

13.07.2021 надійшов відзив на позовну заяву від другого відповідача у справі - ТОВ «Феєрія» (а.с.71-74, т.1), відповідно до якого останнє повністю не визнає позовні вимоги до ТОВ «Феєрія» з наступних підстав. Відповідач-2 вказує, що позивачем не надано до суду документів, підтверджуючих бронювання зазначеного туристичного продукту у ТОВ «Феєрія», оскільки, за твердженням останнього, туристи/агенти мають змогу самостійно перевірити статус замовлення на офіційному сайті компанії за посиланням: https://samo.feeria.ua/check_confirm? Тобто, якщо бронювання зроблено в ТОВ «Феєрія» та кошти перераховано на рахунок компанії, це відображається в замовленні, вся інформація є у вільному доступі відповідно до чинного законодавства України (ст.19.1 Закону України «Про туризм»). Для цього необхідно мати номер замовлення, який присвоюється туроператором, зазначається в листі бронювання та у квитанції до прибутково-касового ордера. За твердженням відповідача-2, надані позивачем матеріали свідчать, що ФОП ОСОБА_2 не бронювала туристичні послуги у ТОВ «Феєрія», оскільки на жодному з листів бронювання не зазначено номер замовлення.

Також, у відзиві відповідач-2 стверджує, що ФОП ОСОБА_2 не має жодного відношення до ТОВ «Феєрія», не є його агентом, представником, субагентом, тощо. ФОП ОСОБА_2 не укладала Агентський договір з ТОВ «Феєрія» (який відповідно до ст.296 ГК України є підставою виникнення агентських відносин). Вказує також, що зазначений позивачем тур до Єгипту - це туристичний продукт іншого туристичного оператора, номер Агентської угоди (3189) закріплено за договором з ОСОБА_3 , дата укладання угоди 30.06.2016. Посилаючись на вказані обставини, відповідач-2 зазначає, що оскільки ФОП ОСОБА_2 не укладала Агентську угоду №3189 від 01.07.2016 з ТОВ «Феєрія» (яку зазначено у договорах на туристичне обслуговування), то вона діє від свого імені, використовуючи схожу форму договору на туристичне обслуговування ТОВ «Феєрія» (яка є у вільному доступі), бланк бронювання іншого туристичного оператора та номер угоди з іншим ФОП. Відповідач-2 наголошує, що туристичним оператором (організатором, що забезпечує створення туристичного продукту) за договорами на туристичне обслуговування №010/17 від 17.01.2020 та №012/21 від 21.01.2020 є не ТОВ «Феєрія»; зазначених у квитанціях до прибуткового касового ордеру коштів на рахунок ТОВ «Феєрія» не надходило, на підтвердження чого надає довідки з Приватбанку.

З огляду на заявлені позивачем та другим відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на іншу дату.

В подальшому, під час підготовчого провадження, позивач заявив клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме - копії агентського договору від 05.06.2018 №4629, яка була отримана позивачем лише вже після звернення з позовом до суду, у зв`язку з об`єктивною неможливістю надати суду до позовної заяви вказаний доказ (а.с.164-165,166-172, т.1).

Натомість, відповідачем-2 заявлено клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, які також задоволено судом (а.с.174-177, з додатками; 218-220, з додатками). Окрім того, в клопотанні відповідач-2 також повідомив про те, що про вчинення ФОП ОСОБА_2 протиправних дій з використанням бланків ТОВ «Феєрія», а також, надав пояснення, що відповідно до чинного законодавства ФОП ОСОБА_2 , починаючи з 16.04.2019 не має право здійснювати туристичну агентську діяльність, з огляду на те, що строк дії гарантії до 16.04.2019. Тому, відповідач наполягає на тому, що станом на виникнення ситуації, обставини якої встановлюються в межах даної цивільної справи, ніяких взаємовідносине між ТОВ «Феєрія» і ФОП ОСОБА_2 не було.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у справі на лікарняному, судове засідання з розгляду даної справи, призначене на 27.10.2021 не відбулось; наступне засідання призначено на 22.11.2021 (довідка, а.с.212, т.1).

22.11.2021 підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.01.2022.

Зважаючи на перебування головуючого судді у справі у відпустці, 27.01.2022 цивільна справа у судове засідання для розгляду не вносилась (довідка, а.с.21, т.2); наступне засідання у справі призначено на 22.03.2022.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введенням воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, враховуючи, що вказані обставини унеможливили своєчасне прибуття сторін судового процесу в суд, для безпосередньої участі в судовому розгляді справи, у зв`язку з небезпекою для життя та здоров`я, оскільки сторони в судове засідання 22.03.2022 не з`явились, заяв про згоду на розгляд справ без їх участі не подали, справа знята з розгляду (довідка, а.с.27, т.2).

Ухвалою від 07.09.2022 було задоволено заяву представника відповідача ТОВ «Феєрія» Березіної Н.Ю. про проведення судового засідання в режимі відео конференції за допомогою програми «Ease Con».

12.09.2022 на електронну пошту суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від представника позивача.

За наведених обставин та у зв`язку із неявкою сторін по справі в судове засідання, судове засідання відкладено на 19.10.2022.

В засідання 19.10.2022 сторони не з`явились.

Через канцелярію суду 19.10.2022 від представника позивача, адвоката Мамедова А.В., надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивачки та представника позивача, за наявними у справі матеріалами. При цьому, в клопотання вказано, що позовну заяву останні підтримують у повному обсязі та просять їх суд задовольнити.

ФОП ОСОБА_2 , яка є першим відповідачем у справі, відзиву на позовну заяву, жодних пояснень, заяв та клопотань по справі суду не направила; в судові засідання по справі не з`явилась та свого представника не направила. Надіслана відповідачу-1 кореспонденція суду повернулася з відмітками АТ «Укрпошти»: «адресат відсутній за вказаною адресою». За вказаних обставин, відповідача-1 по справі додатково повідомлено про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада».

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням приписів ЦПК України, відповідача-1 суд вважає повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

ТОВ «Феєрія» (відповідач-2), у наданих суду відзиві на позовну заяву, поясненнях та клопотаннях, проти позову заперечило, просило суд відмовити у задоволенні позовних вимог до ТОВ «Феєрія».

Згідно з ч.1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено, ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Між ФОП ОСОБА_4 як туристичною фірмою, що діє від імені та в інтересах туроператора Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрія» на підставі агентського договору № 3189 від 01.07.2016 року, з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої 17.01.2020 укладено договір на туристичне обслуговування №010/21 (а.с.42-46), за яким турист доручив, а туристична фірма взяла на себе зобов`язання за рахунок туриста забезпечити останньому надання туристичних послуг, які разом складають комплексний туристичний продукт.

Згідно з п.2.1.1 договору туристична фірма зобов`язалась забезпечити туриста в повному обсязі та у визначений термін оплаченими послугами у кількості та якості, які обумовлені договором та програмою туру, зокрема, забронювати місця на проживання та розміщення, забронювати залізничні або авіаквитки у відповідності до програми туру та ін.

Сторонами погоджено вартість туристичних послуг на рівні 1400 доларів США (п.3.1.3 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач передала, а відповідач ФОП ОСОБА_2 фактично прийняла в якості оплати грошові кошти в сумі 17800 грн, що складає 50% від попередньої вартості туру (квитанція до прибуткового касового ордеру, а.с.48, т.1).

Також, між ФОП ОСОБА_4 як туристичною фірмою, що діє від імені та в інтересах туроператора Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрія» на підставі агентського договору № 3189 від 01.07.2016, з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої, 21.01.2020 укладено договір на туристичне обслуговування №012/21 (а.с.49-53), за яким турист доручив, а туристична фірма взяла на себе зобов`язання за рахунок туриста забезпечити останньому надання туристичних послуг, які разом складають комплексний туристичний продукт.

За пунктом 2.1.1 договору туристична фірма зобов`язалась забезпечити туриста в повному обсязі та у визначений термін оплаченими послугами у кількості та якості, які обумовлені договором та програмою туру, зокрема, забронювати місця на проживання та розміщення, забронювати залізничні або авіаквитки у відповідності до програми туру та ін.

Відповідно до п.3.1.3 договору, сторони визначили вартість туристичних послуг - 2190 доларів США.

У відповідності до квитанції до прибуткового касового ордеру (а.с.55, т.1), позивач передала, а відповідач ФОП ОСОБА_2 фактично прийняла як часткову оплату туристичних послуг за договором №012/21 кошти в сумі 30800,00 грн, що складає 50% від попередньої вартості туру.

Згідно з доводами позивачки, замовлені туристичні послуги за вказаними договорами фактично надані не були; доказів протилежного під час розгляду справи не надано, будь-якими поясненнями чи іншим чином не спростовано.

Розглядаючи питання обгрунтованості заявлених у позові вимог суд бере до уваги наступне.

У відповідності до ч.1 ст.901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Спеціальним законом, що регулює відносини у сфері організації/надання туристичних послуг, є Закон України «Про туризм».

Відповідно до ч.1, 2 ст.20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його.

До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про туризм» учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

Суб`єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність, є: туристичні оператори як юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність; туристичні агенти - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб`єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

За змістом статті 30 Закону України «Про туризм» порушення законодавства в галузі туризму тягне за собою відповідальність згідно із законом. Порушеннями законодавства в галузі туризму є ненадання, несвоєчасне надання або надання туристові інформації, що не відповідає дійсності; порушення умов договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.

Якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються законодавством про захист прав споживачів (частина десята статті 20 Закону України «Про туризм»).

Статтею 32 Закону України «Про туризм» встановлено, що за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства.

Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб`єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Отже, майнову відповідальність несе суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, тобто порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та з вини якого замовнику завдано збитків (вказаний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року по справі №201/17472/16-ц).

З наданих суду до справи доказів вбачається, що 03.06.2018 між ТОВ «Феєрія» та ФОП ОСОБА_2 укладено агентський договір № 4629 на реалізацію туристичних продуктів.

Згідно з п.7.1. договору він набуває чинності з моменту підписання сторонами та діє протягом 1 року. По завершенню терміну дії договір вважається пролонгованим на наступний рік. Якщо жодна із сторін у письмовій формі не заявить про його розірвання не пізніше ніж за 30 днів до закінчення його терміну дії.

Таким чином, на момент вчинення договору про туристичне обслуговування між позивачкою та ФОП ОСОБА_2 відповідний агентський договір №4629 фактично діяв, враховуючи відсутність поданих сторонами заперечень щодо його пролонгації на рік.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.5 агентського договору туроператор приймає від турагента заявки на бронювання туристичних послуг; інформує турагента про результати бронювання та можливість надання замовлених туристичних послуг.

Згідно з п. 3.2 договору турагент зобов`язаний своєчасно здійснювати замовлення тур продуктів у туроператора. Заявка повинна відповідати запропонованій туроператором формі та містити всі дані, необхідні для оформлення туру.

У відповідності до п.3.4 цього договору, турагент своєчасно здійснює оплату вартості замовленого тур продукту.

Згідно з 4.1 договору турагент здійснює повну оплату замовленого тур продукту відповідно до виставленого туроператором рахунку-фактури протягом 1 банківського дня з моменту його отримання або згідно з терміном оплати, зазначеним у рахунку-фактурі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані до справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що фактично замовлення турпродукту турагентом ФОП ОСОБА_2 у ТОВ «Феєрія» в межах агентського договору № 4629, як і проведення оплати замовлених послуг на користь туроператора - ТОВ «Феєрія» - не відбулося.

Вказане підтверджується відомостями про рух коштів по банківському рахунку за відповідний період (довідки, а.с.75-90,т.1), крім того, сторонами не висловлено заперечень щодо не подання від турагента заявки на бронювання туристичних послуг.

Так, відповідно до вищенаведених письмових пояснень ТОВ «Феєрія», бронювання туристичних послуг турагентом засвідчується відповідними даними на відкритому сайті товариства, відомості про що може перевірити кожен турист, за номером замовлення, який зазначається на листі бронювання та у квитанції до прибутково-касового ордера. У даному випадку, таких номерів замовлень вказані документи не містять.

ТОВ «Феєрія» також наголошувало, що співробітництво товариства із відповідачем-1 як турагентом була призупинена до отримання агентом банківської гарантії фінансового забезпечення цивільної відповідальності, оскільки попередньо надана гарантія турагента діяла до 16.04.2019.

При цьому, відповідно до матеріалів справи, агентська угода за № 3189/0, вказана у договорах про надання туристичних послуг як підстава взаємодії турагента із туроператором, значиться укладеною з турагентом ОСОБА_3 .

Наведені обставини свідчать про те, що саме ФОП ОСОБА_2 не виконала як турагент взятих на себе зобов`язань за договорами про туристичне обслуговування №010/17 від 17.01.2020 та №012/21 від 21.01.2020, що є підставою для повернення сплачених позивачкою коштів у повному обсязі відповідно до ст. 32 Закону України «Про туризм».

Відповідно до п.5.1. договору про туристичне обслуговування сторони вправі вимагати зміни чи розірвання договору до початку туру у випадках: якщо не можуть бути забезпечені раніше обумовлені сторонами склад та якість послуг.

За пунктом 5.3 договору якщо за наявності умов, вказаних в п.5.1., сторонами не досягнуто згоди про внесення відповідних змін до договору, то договір автоматично розривається, а туристу повертається у повному обсязі сплачені ним кошти за вирахуванням понесених туристичною фірмою витрат.

З огляду на викладене, з відповідача-1 у справі, ФОП ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивачки сума сплачених останньою коштів, яка загалом за двома договорами складає 48600,00 грн (17800,00 грн+30800,00 грн).

При цьому, позовні вимоги до співвідповідача ТОВ «Феєрія» про солідарну відповідальність суд вважає безпідставними, з огляду на вищевикладені висновки суду про відсутність правової взаємодії між турагентом та туроператором.

Окрім того, у відповідності до ч.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

У відповідності до вказаної норми, враховуючи, що договорами на туристичне обслуговування чітко визначено строки надання туристичних послуг, позивачкою нараховано пеню за прострочення їх надання, а саме:

-за договором на туристичне обслуговування №010/17 від 17.01.2020 (тур мав відбутись в період з 30.04.2020 по 07.05.2020), за період прострочення з 08.05.2020 по 23.04.2021, 357 днів, на фактично сплачену суму 17800,00 грн: 17800 х 3% х 357 = 190638,00 грн. Водночас, виходячи з принципу пропорційності та справедливості, позивачем заявлено до стягнення за вказаним договором пеню у сумі 16020,00грн;

-за договором на туристичне обслуговування №012/21 від 21.01.2020 (тур мав відбутися в період з 22.06.2020 по 03.07.2020), за період прострочення з 04.07.2020 по 23.04.2021, 293 дні, на фактично сплачену суму за договором 30800,00 грн: 30800,00 х 3% х 293 =270372,00грн. За вказаним договором позивачем визначено суму пені до стягнення у розмірі 27720,00 грн.

Враховуючи право позивача визначати ціну позову, у т.ч. в межах нарахованих сум, які підлягають стягненню відповідно до вимог чинного законодавства, суд вважає обґрунтованим позов також в частині стягнення з відповідача-1 ФОП ОСОБА_2 на користь позивачки пені в загальній сумі за двоми договорами 43740,00 грн (16020,00 грн + 27720,00 грн).

Щодо стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про туризм» заподіяна туристу моральна (немайнова) шкода, якою порушені його законні права, відшкодовується суб`єктом туристичної діяльності в порядку, встановленому законом.

Згідно із частиною другою статті 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З даного приводу суд враховує, що позивачка виявила намір скористатись послугами туристичного обслуговування та за достатньо виявленої обачності мала обгрунтоване сподівання на відпочинок у складі усієї родини, проте, двічі, очікувані, замовлені та частково передплачені туристичні послуги, надані не були. Внаслідок невиконання взятих на себе відповідачем ФОП ОСОБА_2 зобов`язань позивач вимушена була докладати істотних зусиль для поновлення своїх прав у спосіб повернення сплачених коштів.

Безперечно такі дії викликали у позивачки негативні емоції, занепокоєння, переживання, стрес, призвели до необхідності вживати додаткові заходи для усунення порушень та відновлення порушеного права, в тому числі щодо звернення до суду за захистом порушених прав.

Беручи до уваги всі фактичні обставини справи, виходячи із засад розумності і справедливості, суд визначає розмір морального відшкодування в сумі 10000,00 грн, що відповідає обсягу та глибині душевних хвилювань особи, пережитих незручностей, є співмірною з виниклими обставинами спору. Суд вважає, що такий розмір моральної шкоди буде ефективним засобом юридичного захисту порушеного права позивачки і здатен компенсувати понесені нею психо-емоційні втрати немайнового характеру.

Отже, суд стягує з відповідача-1 ФОП ОСОБА_2 10000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

У відповідності до ст.141 ЦПК України судовий збір в сумі 908,00 грн підлягає до стягнення з відповідача-1 на користь держави.

Керуючись ст.141, 258-279 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

У задоволенні позовних вимог до Товариство з обмеженою відповідальністю «Феєрія» - відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 :

-48600,00 грн сплачених за договорами коштів;

-43740,00 грн пені;

-10000,00 грн відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь держави 908,00 грн судового збору.

У решті вимог позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачі:

ФОП ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Феєрія», адреса: м.Київ, пров.Крестовий,8/9; код ЄДРПОУ 31302024.

Суддя: Т.А.Воробйова