Постанова

від 12.12.2022 по справі 906/1322/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

12 грудня 2022 року Справа № 906/1322/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Андрушківської сільської ради Житомирського району Житомирської області

на рішення Господарського суду Житомирської області від 13.07.2022

(ухвалене о 17:56 год. у м. Житомирі, повний текст складено 25.07.2022)

у справі № 906/1322/21 (суддя Сікорська Н.А.)

за позовом Фермерського господарства "Олгрис"

до Андрушківської сільської ради Житомирського району Житомирської області

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання укладеною додаткової угоди

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Олгрис" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Андрушківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Андрушківської сільської ради Житомирської області 11 сесії VIII скликання №642 від 19.10.2021;

- визнати укладеною між Андрушківською сільською радою та Фермерським господарством "Олгрис" Додаткову угоду до договору оренди землі №88 від 05.03.2012, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Попільнянському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.03.2012 за №182470004001842, право оренди по якому зареєстровано за ФГ "Олгрис" на той самий строк і на тих самих умовах, в редакції позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ОСОБА_1 та Попільнянською РДА був укладений договір оренди землі №88 від 05.03.2012. Земельна ділянка була передана в оренду для ведення фермерського господарства.

14.03.2012 було проведено державну реєстрацію Фермерського господарства "Олгрис", керівником якого вказано ОСОБА_1

02.02.2021 укладено додаткову угоду до договору оренди землі, якою сторони здійснили заміну сторони орендодавця на Андрушківську сільську раду, зазначено кадастровий номер земельної ділянки №1824780300:04:000:0342 та змінено розмір орендної плати.

З метою використання свого переважного права щодо поновлення договору оренди землі, ФГ "Олгрис" звернулося до Андрушківської сільської ради із листом - повідомленням від 21.09.2021 про поновлення договору оренди землі на умовах, визначених додатковою угодою. До листа - повідомлення додано проект додаткової угоди про продовження (поновлення) договору оренди землі №88 від 05.03.2012 у 2 екземплярах; копію договору оренди землі №88 від 05.03.2012; копію додаткової угоди від 02.02.2021 та витяг з ДЗК №НВ-0007619882021 від 16.09.2021.

За результатом розгляду вказаного повідомлення, 26.10.2021 ФГ "Олгрис" отримано рішення Андрушківської сільської ради Житомирської області 11 сесії VIII скликання №642 від 19.10.2021 "Про відмову Фермерському господарству "Олгрис" в поновленні договору оренди землі №88 від 05.03.2012 та підписанні додаткової угоди".

Підставою для відмови є те, що земельна ділянка, відповідно до договору оренди землі №88 від 05.03.2012 та додаткової угоди до договору від 02.02.2021, передана в оренду фізичній особі - ОСОБА_1 , а тому, сторонами договору є Андрушківська сільська рада та ОСОБА_1 .

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 13.07.2022 у справі №906/1322/21 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Андрушківської сільської ради Житомирської області 11 сесії VIII скликання №642 від 19.10.2021. Визнано укладеною між Андрушківською сільською радою та Фермерським господарством "Олгрис" Додаткову угоду до договору оренди землі №88 від 05.03.2012, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Попільнянському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.03.2012 за №182470004001842, право оренди по якому зареєстровано за ФГ "Олгрис" код 38047176 на той самий строк і на тих самих умовах, в редакції, вказаній у резолютивній частині рішення.

При ухвалені вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було дотримано процедуру щодо поновлення договору оренди землі №88, а орендодавцем було безпідставно відмовлено в підписанні додаткової угоди.

Розглядаючи спірні правовідносини, місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 3, 11, 21, 792 ЦК України ст. ст. 3, 8, 93, 125, 126 Земельного кодексу України, ст. ст. 19, 33 Закону України "Про оренду землі", ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. ст. 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 1, 8, 12, 19, 20 Закону України "Про фермерське господарство".

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Андрушківська сільська рада Житомирського району Житомирської області звернулася з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Житомирської області від 13.07.2022 у справі №906/1322/21 скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач вказує на таке.

Враховуючи той факт, що до договору оренди землі від 05.03.2012 були внесені зміни 02.02.2021, тобто після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а тому, в даному випадку, поновлення договорів оренди землі відбувається за правилами ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Згідно із ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", до листа-повідомлення додається проект договору, проте, позивачем було додано не проект договору оренди землі, а додаткова угода.

Закон України "Про оренду землі" не встановлює обов`язковості укладення договору оренди землі для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування, нормативне регулювання таких договірних відносин ґрунтується на принципі свободи договору.

Позивач, заявивши вимогу про визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі № 88 від 05.03.2012, порушує такі принципи, як свобода договору , волевиявлення сторін, тому що визнати додаткову угоду до договору оренди землі можна лише тоді, коли орендар та орендодавець погодили зміну умов договору, але додаткова угода не була оформлена (погоджена) між сторонами у місячний строк.

Враховуючи положення ст. 126-1 Земельного кодексу України, вимоги позивача щодо визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі №88 від 05.03.2012, відносно земельної ділянки комунальної власності площею 3,8 га - є безпідставними.

За наведеного відповідач вважає, що суд, ухвалюючи рішення, не з`ясував у повному обсязі обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, що є підставами для скасування судового рішення повністю.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, вважає останню не обґрунтованою та такою, що не відповідає нормам матеріального права, які регулюють подібні земельні правовідносини, а рішення Господарського суду Житомирської області від 13.07.2022 ухваленим на підставі повного та всебічного з`ясування обставин справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права, зокрема виходячи з такого.

На виконання вимог ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції чинній на момент укладення спірного договору оренди землі ФГ "Олгрис" звернулося з листом-повідомленням від 21.09.2021 щодо поновлення Договору оренди землі, де заявляло про намір переважного права на поновлення вказаного договору оренди землі та продовження орендних правовідносин шляхом укладення додаткової угоди про продовження (поновлення) його дії.

Скаржник зазначає, що до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі було додано тільки проект додаткової угоди. Проте, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, до листа - повідомлення було додано такі документи: проект додаткової угоди про продовження (поновлення) договору оренди землі №88 від 05.03.2012 у 2 екземплярах; копію договору оренди землі №88 від 05.03.2012; копію додаткової угоди від 02.02.2021; витяг з ДЗК №НВ0007619882021від 16.09.2021 на підтвердження того, що ФГ "Олгрис" являється орендарем даної земельної ділянки.

Єдиною підставою для відмови відповідача у поновлені договору було те, що вказана земельна ділянка, відповідно до договору оренди землі №88 від 05.03.2012 та додаткової угоди до договору від 02.02.2021, передана в оренду фізичній особі - ОСОБА_1 , а тому, сторонами договору є Андрушківська сільська рада та ОСОБА_1 .

Відповідач за час розгляду справи неодноразово змінював свою позицію та підстави заперечуючи проти позовних вимог, та відповідно в черговий раз зазначив про те, що враховуючи факт укладення додаткової угоди 02.02.2021 до спірного договору оренди землі, тобто після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а тому в даному випадку, поновлення договорів оренди землі відбувається за правилами ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Норма ст. 126-1 Земельного кодексу України встановлює обставини щодо застосування саме ст. 126-1 ЗК України до змінених договорів оренди землі, а не ст. 33 Закону України "Про оренду землі" на яку посилається скаржник.

Поновлення спірного договору оренди землі має здійснюватися на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення спірного договору).

Враховуючи те, що позивачем було надіслано на адресу відповідача у строки та в порядку, що встановлені статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (саме у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції) проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, а також беручи до уваги відсутність доказів направлення на адресу Позивача з боку Відповідача будь-яких заперечень щодо істотних умов договору, позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими.

За наведеного позивач просить апеляційну скаргу Андрушківської сільської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 13.07.2022 залишити без змін.

24.10.2022, 28.11.2022 в судових засіданнях Північно-західного апеляційного господарського суду представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги. Зазначав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, відсутні підстави для його скасування. Просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Представник скаржника в судовому засіданні 24.10.2022 підтримала вимоги апеляційної скарги. Вказала, що рішення ухвалене з неповно з`ясованими обставинами, що мають значення для справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права. Просила задовольнити апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в позові.

В судове засідання 12.12.2022 представники сторін не з`явилися.

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що учасники справи були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать список розсилки поштової кореспонденції, довідки про доставку електронних листів (т. 2, а. с. 42-44), а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе завершувати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухвалені рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що розпорядженням Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області від 01.03.2012 №122 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 56,8115 га з метою передачі в користування на умовах оренди терміном на 10 років ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Макарівської сільської ради та вирішено передати ОСОБА_1 земельні ділянки загальною площею 56,8115 га у користування на умовах оренди терміном на 10 років для ведення фермерського господарства (т. 1, а. с. 10).

На підставі вказаного розпорядження, 05.03.2012 між Попільнянською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено Договір оренди землі №88 (далі - Договір; т. 1, а. с. 11-13), згідно п.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Андрушківської сільської ради.

Відповідно до п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,80 га, в тому числі ріллі - 3,80 га .

Згідно із п. 4 Договору земельна ділянка передається в оренду без будівель та споруд.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 101 189 грн з урахуванням коефіцієнта індексації 1,756 (п.5 Договору).

Пунктом 8 Договору передбачено, що договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства (п. 15 Договору).

Відповідно до п. 36 Договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (п. 39 Договору).

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43 Договору).

Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Попільнянському районі 13.03.2012, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №182470004001842.

02.02.2021 між Андрушківською сільською радою та ОСОБА_1 (засновником ФГ "Олгрис") було укладено додаткову угоду до договору оренди землі №88 від 05.03.2012, якою проведено заміну сторони орендодавця з Попільнянської РДА на Андрушківську сільську раду, п. 2 розділу "Об`єкт оренди" доповнено таким реченням: "Кадастровий номер земельної ділянки №1824780300:04:000:0342"; змінено розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати. (т. 1, а. с. 33).

Відповідно до умов вказаної додаткової угоди проведено заміну сторони орендодавця з Попільнянської районної державної адміністрації на Андрушківську сільську раду; зазначено кадастровий номер земельної ділянки №1824780300:04:000:0342.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ФГ "Олгрис" зареєстроване як суб`єкт господарювання 14.03.2012, про що внесені відомості за №1 297 102 0000 003413 (т. 1, а. с. 14).

Керівником юридичної особи вказано ОСОБА_1 .

Відповідно до п.4.3 Статуту ФГ "Олгрис" до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) входить, зокрема, право користування на умовах оренди земельною ділянкою площею 3,80 га, кадастровий номер 1824780300:04:000:0342, цільовим призначенням для ведення фермерського господарства згідно договору оренди землі №88 від 05.03.2012, укладеного між ОСОБА_1 та Попільнянською районною державною адміністрацією із змінами та доповненнями.

Пунктом 5.1 Статуту ФГ "Олгрис" передбачено, що для реалізації мети та предмету своєї діяльності, господарство користується земельними ділянками сільськогосподарського призначення загальною площею 197,6403 га, в тому числі ріллі 197,6403га.

Вказані земельні ділянки передані засновнику для ведення фермерського господарства на підставі договорів оренди землі, укладених засновником з Попільнянською районною державною адміністрацією Житомирської області, зокрема, №88 від 05.03.2012, загальною площею 3,80 га, в т.ч. рілля - 3,80 га.

Згідно з пунктом 6.1 Статуту ФГ "Олгрис" засновником господарства є ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку орендарем земельної ділянки площею 3,80 га, кадастровий номер №1824780300:04:000:0342 значиться ФГ "Олгрис" (т. 1, а. с. 42).

21.09.2021 ФГ "Олгрис" звернулося до Андрушківської сільської ради з листом-повідомленням за №156, в якому заявило про переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі №88 від 05.03.2012 та у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, просило укласти додаткову угоду про продовження (поновлення) його дії на тих самих умовах і на той самий строк (т. 1, а. с. 40-41).

До вказаного листа-повідомлення був доданий проект додаткової угоди про продовження (поновлення) договору оренди землі №88 від 05.03.2012.

Рішенням Андрушківської сільської ради Житомирської області 11 сесії VIII скликання за №642 від 19.10.2021 ФГ "Олгрис" відмовлено в поновленні договору оренди землі №88 від 05.03.2012 та підписанні додаткової угоди до вказаного договору у зв`язку з тим, що між Андрушківською сільською радою та Фермерським господарством "Олгрис" відсутні договірні зобов`язання з приводу користування земельною ділянкою площею 3,80 га, кадастровий номер 1824780300:04:000:0342, оскільки земельна ділянка, відповідно до договору оренди землі №88 від 05.03.2021 та додаткової угоди до договору від 02.02.2021 передана в оренду фізичній особі ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 44-45).

Позивач не погоджується з вказаним рішенням Андрушківської сільської ради Житомирської області, вважає його таким, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, чим порушено переважне право позивача на поновлення договору оренди землі на підставі положень частин 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Андрушківської сільської ради Житомирської області №642 від 19.10.2021, суд вказує таке.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ст. 14 Конституції України).

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

21.09.2021 ФГ "Олгрис" звернулося до Андрушківської сільської ради з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі №88 від 05.03.2012, укладеного між ОСОБА_1 , який є засновником ФГ "Олгрис", та Андрушківською сільською радою, продовження орендних правовідносин шляхом укладення додаткової угоди про продовження (поновлення) його дії на тих самих умовах і на той самий строк.

Однак, рішенням Андрушківської сільської ради Житомирської області від 19.10.2021 №642 відмовлено ФГ "Олгрис" в поновленні договору оренди землі №88 від 05.03.2012 та підписанні додаткової угоди до вказаного договору на тих самих умовах і на той самий строк у зв`язку з тим, що між Андрушківською сільською радою та ФГ "Олгрис" відсутні договірні зобов`язання з приводу користування земельною ділянкою площею 3,80 га, кадастровий номер 1824780300:04:000:0342, оскільки вказана земельна ділянка відповідно до договору оренди землі №88 від 05.03.2012 та додаткової угоди до договору від 02.02.2021 передана в оренду фізичній особі - ОСОБА_1 , а тому сторонами договору є Андрушківська сільська рада та ОСОБА_1 .

Тобто, відповідач відмовив в поновлені договору оренди землі №88 з тих підстав, що за поновленням договору звернулося ФГ "Олгрис", а не сторона вказана в договорі - ОСОБА_1 , який є головою такого фермерського господарства.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" (у редакції, чинній на момент укладення договору оренди), фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" (у редакції, чинній на момент укладення договору оренди), земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом, для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону України "Про фермерське господарство" (у редакції, чинній на момент укладення договору оренди)).

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з укладенням договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про фермерське господарство" (у редакції, чинній на момент укладення договору оренди), земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України "Про фермерське господарство" (у редакції, чинній на момент укладення договору оренди), після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

14.03.2012 згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано Фермерське господарство "Олгрис" (13543, Житомирська область, Попільнянський район, с. Андрушки, вул. Жарки, 11; код 38047176; основний вид економічної діяльності - вирощування культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур), керівником якого є ОСОБА_1 .

Згідно з п. 6.1 статуту Фермерського господарства "Олгрис" (нова редакція), затвердженого рішенням загальних зборів засновника та членів ФГ "Олгрис" №20 від 28.08.2021, ОСОБА_1 є засновником вказаного господарства.

Відповідно до п. 4.3 Статуту до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) входить, зокрема, право користування на умовах оренди земельними ділянками, серед яких земельною ділянкою площею 3,8 га, кадастровий номер 1824780300:04:000:0342, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, згідно з договором оренди землі №88 від 05.03.2012, укладеного між ОСОБА_1 та Попільнянською РДА із змінами та доповненнями.

Для реалізації мети та предмету своєї діяльності, господарство користується земельними ділянками сільськогосподарського призначення загальною площею 197,6403 га, в тому числі ріллі 197,6403 га. Вказані земельні ділянки передані засновнику для ведення фермерського господарства на підставі договорів оренди землі, укладених засновником з Попільнянською РДА, зокрема, №88 від 05.03.2012, загальною площею 3,85 га, в тому числі 3,8 га рілля (п. 5.1 статуту).

Пунктом 5.3 статуту визначено, що право володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності або користуванні членів фермерського господарства та його засновника, здійснює фермерське господарство.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку орендарем земельної ділянки площею 3,80 га, кадастровий номер №1824780300:04:000:0342 значиться ФГ "Олгрис".

Таким чином, з моменту, коли ОСОБА_1 створив фермерське господарство, у правовідносинах користування земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря, й обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до Фермерського господарства "Олгрис" з дня його державної реєстрації.

Подібні висновки неодноразово викладались Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13.03.2018 у справі №348/992/16-ц, від 22.08.2018 у справі №606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі №677/1865/16-ц, від 27.03.2019 у справі №574/381/17-ц, від 26.06.2019 у справі №628/778/18, від 02.10.2019 у справі №922/538/19, від 30.06.2020 у справі №927/79/19.

Після проведення державної реєстрації фермерського господарства та переходу до нього в силу вищенаведених норм Закону України "Про фермерське господарство" прав і обов`язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі таке господарство звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним договору оренди землі державної та комунальної власності, укладеного засновником цього фермерського господарства.

При цьому укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачено, відповідно не є обов`язковим.

Вказаний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30.06.2020 у справі №927/79/19.

Підсумовуючи викладене, суд констатує, що з огляду на положення ст. ст. 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України "Про фермерське господарство" після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство "Олгрис", а не громадянин ОСОБА_1 , якому вона надавалась.

Відповідно, належним суб`єктом для звернення до орендодавця із пропозицією щодо поновлення договору оренди земельної ділянки є саме фермерське господарство, яке було створене фізичною особою, з моменту, коли фізична особа створила фермерське господарство, у правовідносинах користування земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря, й обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За змістом статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ч. ч. 1, 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно зі ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За замістом ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Враховуючи викладене, приймаючи Андрушківської сільської ради Житомирської області №642 від 19.10.2021, яким відмовила в поновлені Договору оренди з тих підстав, що за його поновленням звернулося ФГ "Олгрис", а не вказаний в договорі оренда ОСОБА_1 не ґрунтується на нормах закону.

Тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржник в тексті апеляційної скарги хоча і просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю, однак в порушення вимог ст. 258 ГПК України не вказує у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість такого рішення у цій частині.

Щодо позовної вимоги про визнання укладеною між Андрушківською сільською радою та Фермерським господарством "Олгрис" додаткової угоди до договору оренди землі №88 від 05.03.2012, суд бере до уваги таке.

Згідно із ст. 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 1 ст. 93 та ст. 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" ч. 1 ст. 96 цього Кодексу).

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог посилається на те, що поновлення договорів оренди землі відбувається за правилами нової редакції ст.33 Закону України "Про оренду землі" та ст. 126-1 ЗК України.

При цьому, суд звертає увагу на те, що Андрушківська сільська рада Житомирської області №642 від 19.10.2021 при прийнятті рішення взагалі не посилалася на норму ст. 126-1 ЗК України, відмовляючи в поновлені Договору оренди. А посилання на норму ст.33 Закону України "Про оренду землі" відбулося лише в зазначені суб`єкта звернення з відповідною заявою про поновлення договору.

Поруч з цим, 16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05.12.2019 №340-IX (далі по тексту - Закон №340-IX), яким статтю 33 Закону України "Про оренду землі", що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, було викладено у новій редакції: "Стаття 33: Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк".

Окрім того, Законом №340-IX Закон України "Про оренду землі" було доповнено статтею 32-2: "Поновлення договорів оренди землі", згідно якої поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126-1 Земельного кодексу України".

Також, Законом №340-IX Закон України "Про оренду землі" було доповнено абз. 4 Розділу ІХ, за яким правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Вище встановлено, що 02.02.2021 між Андрушківською сільською радою та ОСОБА_1 (засновником ФГ "Олгрис") було укладено додаткову угоду до договору оренди землі №88 від 05.03.2012, якою проведено заміну сторони орендодавця з Попільнянської РДА на Андрушківську сільську раду, п. 2 розділу "Об`єкт оренди" доповнено таким реченням: "Кадастровий номер земельної ділянки №1824780300:04:000:0342"; змінено розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати.

Верховний Суд у пунктах 5.8, 5.9 постанови від 27.09.2022 по справі №912/1803/21 дійшов наступного висновку:

"Крім того, як встановлено судами, 04.11.2020 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 29.10.2020 №11-15267/14-20-СГ "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки" між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та СФГ "Веселка" укладено додаткову угоду від 04.11.2020 до договору, якою змінено найменування орендодавця із Петрівської РДА на Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та змінено розмір орендної плати на 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Згідно з частиною 2 статті 126-1 Земельного кодексу України якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Враховуючи встановлені судами обставини своєчасного звернення позивача до відповідача з заявою про поновлення договору оренди, надання ним проекту додаткової угоди про поновлення договору на той самий строк (і на тих самих умовах, відсутність рішення відповідача з питання щодо поновлення чи відмови у поновленні договору оренди після закінчення строку його дії, продовження використання земельної ділянки, а також відсутність заперечення саме селищної ради протягом місяця після закінчення строку дії договору, Верховний Суд вважає, що суди неправильно застосували частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки за наведених обставин наявні підстави для задоволення вимог позивача про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди.".

Вказана правова позиції Верховний Суд викладена також у постанові від 02.11.2022 по справі №912/1802/21.

Окрім того, Верховний Суду в постанові від 21.09.2022 у справі №926/2720/21, дійшов висновку про те, що поновлення договору оренди землі має здійснюватися на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення спірного договору).

Згідно із ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, твердження відповідача про те, що поновлення договору оренди земельної ділянки має відбуватися відповідності до положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (чинній на момент звернення із заявою про поновлення договору оренди) та ст. 126-1 ЗК України є помилковим та суперечить судовій практиці Верховного Суду, наведеній вище.

Навпаки, оскільки договір оренди землі №88 був укладений 05.03.2012, зареєстрований у відділі Держкомзему у Попільнянському районі 13.03.2012, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №182470004001842, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" та відсутнє обґрунтоване, мотивоване рішення ради про відмову ФГ "Олгрис" в поновленні договору оренди землі №88 від 05.03.2012 та підписанні додаткової угоди, оскільки рішення Андрушківської сільської ради Житомирської області 11 сесії VIIІ скликання №642 від 19.10.2021 скасовано судом, то поновлення договору оренди землі, укладеного до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", здійснюється на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення.

Враховуючи вищевикладені обставини, в цьому випадку необхідно керуватися положеннями приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка мала назву "Поновлення договору оренди землі", у редакції, чинній станом на момент укладення договору оренди землі - 05.03.2012.

Відтак, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі в редакції, чинній на момент укладення договору оренди землі) врегульовано процедуру поновлення договору оренди землі на новий строк, шляхом реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), або шляхом мовчазної згоди орендодавця (частина 6 цієї норми).

Частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина 8 статті 33 цього Закону).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина 10 статті 33 зазначеного Закону).

Отже зміст права, підстави та обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до ч. ч. 1-5 Закону України "Про оренду землі", не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає на підставі ч. 6 Закону України "Про оренду землі".

У першому випадку орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами укласти договір оренди землі після його припинення. В цьому разі нормою покладено на орендаря обов`язок повідомити про такий свій намір орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, додати лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі з обов`язковим доданням проекту додаткової угоди, а на орендодавцеві лежить обов`язок у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевірити його на відповідність вимогам закону, узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), та укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. Таким чином при продовженні договору оренди землі у спосіб реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, незмінними будуть залишатися лише сторони договору оренди землі, розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Інші ж умови можуть змінюватися.

У другому випадку поновлення договору відбувається на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Тобто, з положень Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди землі) вбачається, що законодавчо відокремлено право на укладення договору оренди на новий строк шляхом укладення додаткової угоди, яке має бути реалізовано до спливу строку договору оренди землі, що закріплено у частинах 1-5 цієї норми, від права вважати продовженим договір оренди землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі за відсутності протягом одного місяця після спливу терміну дії договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні цього договору оренди, визначене у інших частинах цієї статті.

Відповідні положення у вказаних частинах зазначеної статті дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку це право повинно бути реалізовано до спливу договору оренди, а у другому воно може настати за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного терміну після закінчення строку дії договору оренди землі.

Отже у процедурі поновлення договору оренди землі на орендаря, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк (поновлення договору), покладається обов`язок завчасно повідомити орендодавця листом-повідомленням, до якого додати проект відповідної додаткової угоди.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 у справі №159/5756/18 за позовом про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки визначила алгоритм дій для орендаря та орендодавця, які відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" мають намір поновити договір оренди землі. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.09.2018 у справі №920/739/17, щодо порядку поновлення договору оренди землі. Касаційний суд визначив, що для виникнення підстави для поновлення договору, передбаченої частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення не має самостійного правового значення для вирішення питання про можливість поновлення договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", якщо орендарем не дотримано процедури, встановленої, зокрема, частиною 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме не надано до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі проект додаткової угоди.

У постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 Велика Палата Верховного Суду щодо порядку поновлення договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції Закону №161-XIV) уточнила свої висновки, а саме "стаття 33 Закону №161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом №340-IX мала назву "Поновлення договору оренди землі", тобто була цілком присвячена процедурам такого поновлення. Проте вони за змістом приписів указаної статті відрізнялися від тих, які пропонують застосувати позивач і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду. Так, згідно з частиною першою цієї статті по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Таке формулювання зазначеного припису у сукупності з назвою статті 33 Закону №161-XIV й іншими її приписами не підтверджує доводи позивача та висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про те, що лише частина шоста цієї статті визначала правила поновлення договору оренди землі, які виключали необхідність вчинення активних дій орендарем. Конструкція статті 33 Закону №161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом №340-IX передбачала можливість поновлення договору оренди землі у порядку реалізації переважного права на укладення цього договору на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини другої статті 33 Закону №161-XIV). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону). Отже, стаття 33 Закону №161-XIV прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди про таке поновлення. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проєкті додаткової угоди, яку надав орендар".

Поміж тим у зазначеній постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що "незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі".

Як вбачається з матеріалів справи за умовами п.8 укладеного договору оренди землі №88 від 05.03.2012 після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

З метою використання свого переважного права щодо поновлення Договору оренди землі ФГ "Олгрис", як користувач вищевказаної земельної ділянки звернулося до Андрушківської сільської ради із листом - повідомленням від 21.09.2021 щодо поновлення Договору оренди землі на умовах, визначених додатковою угодою.

До листа - повідомлення додано проект додаткової угоди про продовження (поновлення) договору оренди землі №88 від 05.03.2012 у 2 екземплярах; копію договору оренди землі №88 від 05.03.2012; копію додаткової угоди від 02.02.2021 та витяг з ДЗК №НВ-0007619882021 від 16.09.2021.

Зазначений лист отримано Андрушківської сільської ради 21.09.2021, що підтверджується відповідною відміткою на ньому (т. 1, а. с. 40).

Отже, враховуючи встановлені обставини справи, позивач своєчасно висловив намір поновити договір оренди землі №88 від 05.03.2012 на той самий строк, тобто ще на 10 (десять) років, у строки, встановлені договором з дотриманням правил ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладення договору.

Законодавцем у ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Колегія суддів також враховує узагальнену правову позицію, викладену у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №910/4790/20, стосовно того, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття сесією відповідного рішення.

У постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17, від 29.11.2018 у справі №920/752/17, від 20.02.2019 у справі №915/1401/17 зазначено, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

При цьому слід зауважити на тому, що в контексті ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" законодавець мав на увазі наявність заперечення орендодавця щодо поновлення договору оренди в цілому.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що положеннями ч. 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Однак, відповідачем прийнято рішення Андрушківської сільської ради Житомирської області 11 сесії VIII скликання №642 від 19.10.2021, яким ФГ "Олгрис" відмовлено в поновленні договору оренди землі №88 від 05.03.2012 та підписанні додаткової угоди до вказаного договору, в зв`язку з тим, що між Андрушківською сільською радою та Фермерським господарством "Олгрис" відсутні договірні зобов`язання з приводу користування земельною ділянкою площею 3,8 га, кадастровий номер 1824780300:04:000:0342, оскільки земельна ділянка, відповідно до договору оренди землі №88 від 05.03.2012 та додаткової угоди до договору від 02.02.2021 передана в оренду фізичній особі ОСОБА_1 .

Проте, зміст рішення Андрушківської сільської ради Житомирської області 11 сесії VIII скликання №642 від 19.10.2021 не свідчить про недосягнення орендодавцем домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору в результаті чого переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Вказане рішення ради про відмову в поновленні договору оренди землі №88 від 05.03.2012 та підписанні додаткової угоди до вказаного договору, у зв`язку із зверненням ФГ "Олгрис", а не Самчуком Олександром Григоровичем не ґрунтується на нормах законодавства, що регулює земельні правовідносини за участю фермерського господарства, щодо належної правової підстави для відмови в укладенні додаткової угоди про поновлення договору на такий самий строк і на таких самих умовах, що стало підставою для визнання його протиправним та скасування судом.

Крім того, судова колегія суддів відзначає, що відомості про порушення позивачем умов договору протягом його дії в матеріалах справи відсутні; позивач відповідно до частин 1-3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" надіслав орендодавцю лист-повідомлення про намір поновити договір оренди землі з проектом додаткової угоди; орендодавець жодних заперечень щодо умов додаткової угоди не висловив, фактично не погодившись лише із суб`єктним складом осіб, які мають право на продовження дії договору оренди землі №88 від 05.03.2012, що суперечить приписам Закону України "Про фермерське господарство" та Закону України "Про оренду землі".

Згідно ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Поновлення договору оренди землі у судовому порядку в передбачений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків. Належним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17, від 15.01.2019 у справі №922/1464/18, від 19.03.2019 у справі №908/2484/17.

Беручи до уваги, що запропонована позивачем додаткова угода не була підписана орендодавцем у добровільному порядку, позивач звернувся із позовом про визнання укладеною між Андрушківською сільською радою та ФГ "Олгрис" додаткової угоди до договору оренди землі №88 від 05.03.2012.

Враховуючи дотримання позивачем процедури щодо поновлення договору оренди землі №88 і безпідставної відмови відповідача у підписанні додаткової угоди та те, що за приписами ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції чинній на момент укладення договору додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку, а відмова або наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявні підстави для задоволення позовних вимог ФГ "Олгрис" в частині поновлення договору оренди землі №88 від 05.03.2012, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до нього.

Доводи апеляційної скарги усього викладеного щодо заявлених позивачем вимог не спростовують.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Житомирської області від 13.07.2022 у справі № 906/1322/21 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Андрушківської сільської ради Житомирського району Житомирської області - без задоволення.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Андрушківської сільської ради Житомирського району Житомирської області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 13.07.2022 у справі № 906/1322/21- без змін.

2. Справу № 906/1322/21 надіслати Господарському суду Житомирської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "13" грудня 2022 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.