Рішення

від 09.12.2022 по справі 907/570/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2022 р. м. УжгородСправа № 907/570/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/570/22

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОГАЗ ЛТД", м. Черкаси до Медичного реабілітаційного центру «Шаян» МВС України, с. Шаян Хустського району про стягнення суми 29 713,28 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області із позовом до відповідача про стягнення суми 29 713,28 грн., з яких 21 039,60 грн. основної заборгованості за спожиту електричну енергію, 356,23 грн. - трьох відсотків річних, 3 600,37 грн.- пені, 2 613,12 грн. інфляційних втрат та 2 103,96 грн. штрафу, посилаючись на порушення відповідачем умов договору та вимог, ст.193 ГК України, ст.530, 625 ЦК України, Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, Закону України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/570/22, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.08.2022 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Вказана ухвала суду від 18.08.2022 р. у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування на забезпечення судочинства була надіслана відповідачу 08.09.2022 р. рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження юридичної особи, та як вбачається з відстеження поштового відправлення №8850101639200, отримана відповідачем 14.09.2022 р.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврогаз ЛТД» (далі Позивач) та Медичним реабілітаційним центром «Шаян» МВС України, с. Шаян Хустського району (далі - Відповідач), існували договірні відносини на підставі Договору про постачання електричної енергії №ЕС-11/2021 від 22.01.2021 р. (далі-Договір), укладеного за результатами проведених конкурсних відкритих торгів на закупівлю електричної енергії у відповідності до положень Закону України «Про публічні закупівлі».

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що за даним Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Кількість електричної енергії на 2021 рік визначено в обсязі - 350 000 кВт/год.( п. 2.2. Договору).

Пунктом 3.1 договору, визначено термін поставки (передачі) товару: до 31.12.2021 р. включно.

Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії визначені в розділі V Договору. Відповідно до п.5.1. Загальна вартість Договору становить 586 250 грн., крім того ПДВ 20% (117 250 грн.). Всього разом становить 703 500 грн.

Пунктом 5.3. даного Договору встановлено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Споживач бере зобов`язання з отримання електричної енергії та його оплати в термін і строки передбачені цим Договором (п. 5.4 Договору).

Оплата за електричну енергію здійснюється Споживачем виключно в грошовій формі. Розрахунки за цим Договором здійснюються Споживачем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у національній валюті на поточний рахунок Постачальника, на підставі виставленого рахунку (платіжного документу) та акту прийняття-передавання Постачальника. При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором в інший спосіб не заборонений чинним законодавством. Оплата по даному Договору буде здійснюватися за рахунок бюджетних коштів. У разі затримання бюджетного фінансування, розрахунок по даному Договору здійснюється протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з моменту отримання Споживачем бюджетних коштів на свій рахунок. Розрахунки за спожиту електроенергію проводяться відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, при цьому зобов`язання по оплаті за договором виникають лише у разі наявності відповідного бюджетного призначення в межах фактичних надходжень на рахунки Споживача (п. 5.5 Договору).

За умовами п. 5.7 Договору Споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію не пізніше 20-го календарного дня після закінчення відповідного розрахункового періоду на підставі надісланого Постачальником рахунку для оплати. Споживач залишає за собою право попередньої оплати.

Пунктом 13.1 Договору наведено перелік, при яких істотні умови договору можуть змінюватись у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі».

Протягом дії Договору були укладені наступні додаткові угоди: Додаткова угода № 1 від 12.03.2021 року щодо зміни ціни на електричну енергію з 01 лютого 2021 року, що становить - 2,17 грн. з ПДВ; Додаткова угода № 2 від 12.03.2021 року щодо зміни ціни на електричну енергію з 05 лютого 2021 року, що становить - 2,35 грн. з ПДВ; Додаткова угода № 3 від 12.03.2021 року щодо зміни ціни на електричну енергію з 10 лютого, що становить - 2,55 грн. з ПДВ; Додаткова угода № 4 від 03.09.2021 року щодо зміни ціни на електричну енергію з 22 серпня 2021 року, що становить - 2,77 грн. з ПДВ; Додаткова угода № 5 від 30.09.2021 року щодо зміни ціни на електричну енергію з 27 вересня 2021 року, що становить - 3,01 грн. з ПДВ; Додаткова угода № 6 від 21.10.2021 року щодо зміни ціни на електричну енергію з 21 жовтня 2021 року, що становить - 3,27 грн. з ПДВ; Додаткова угода № 7 від 05.11.2021 року щодо зміни ціни на електричну енергію з 01 листопада 2021 року, що становить - 3,56 грн. з ПДВ; Додаткова угода № 8 від 02.12.2021 року щодо припинення постачання з 01 грудня 2021 року; Додаткова угода № 9 від 28.12.2021 року щодо внесення змін в п.1 Додаткової угоди № 8 та викласти в наступні редакції: «припинити зобов`язання по постачанню електричної енергії з 28 грудня 2021 року за взаємною згодою сторін»

Так, відповідно до акту приймання-передачі електричної енергії № 962 від 11.01.2022 року та рахунку на оплату №25 від 11.01.2022 року з додатками, Позивач поставив Відповідачу електричну енергію у грудні 2021 року в загальному обсязі - 5,91 тис. кВт/год. на загальну суму - 21 039,60 грн.

За доводами позивача, які підтверджуються матеріалами справи, в порушення умов договору відповідачем не оплачену суму отриманого товару.

З метою досудового врегулювання спору, Позивачем була направлена вимога відповідачу на оплату боргу № 500 від 10.08.2022 року, проте, така залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що і зумовило звернення позивача до суду.

Пунктом 8 Комерційної пропозиції встановлено, що за внесення платежів, передбачених умовами договору з порушенням термінів, визначених комерційною пропозицією споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення.

Крім того, відповідно до п. 8 Комерційної пропозиції передбачена відповідальність Відповідача за прострочення проведення платежу понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 10% (десяти відсотків) від вартості поставленого обсягу електричної енергії в місяці, за який виникла заборгованість.

З огляду на порушення відповідачем умов договору, позивачем крім основної суми боргу, заявлено також позовні вимоги про стягнення суми 356,23 грн. - трьох відсотків річних, 3 600,37 грн.- пені, 2 613,12 грн. інфляційних втрат та 2 103,96 грн. штрафу.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії №ЕС-11/2021 від 22.01.2021 р., а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України та параграфів 1 і 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

11.06.2017р. набув чинності Закон України „Про ринок електричної енергії від 13 квітня 2017 року N 2019-VIII (далі по тексту Закон України „Про ринок електричної енергії), пунктом 13 розділу XVII „Прикінцеві та перехідні положення якого передбачено, що під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання. З метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого перевищує 100 тисяч, здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме: суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії; упродовж трьох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб`єкт господарювання; фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Згідно зі ч. 1,2 ст. 56 Закону України „Про ринок електричної енергії постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України „Про ринок електричної енергії споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії.

Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Оплата за електричну енергію здійснюється Споживачем виключно в грошовій формі. Розрахунки за цим Договором здійснюються Споживачем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у національній валюті на поточний рахунок Постачальника, на підставі виставленого рахунку (платіжного документу) та акту прийняття-передавання Постачальника. При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором в інший спосіб не заборонений чинним законодавством. Оплата по даному Договору буде здійснюватися за рахунок бюджетних коштів. У разі затримання бюджетного фінансування, розрахунок по даному Договору здійснюється протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з моменту отримання Споживачем бюджетних коштів на свій рахунок. Розрахунки за спожиту електроенергію проводяться відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, при цьому зобов`язання по оплаті за договором виникають лише у разі наявності відповідного бюджетного призначення в межах фактичних надходжень на рахунки Споживача (п. 5.5 Договору).

Судом встановлено, що на виконання умов договору відповідно до акту приймання-передачі електричної енергії № 962 від 11.01.2022 року та рахунку на оплату №25 від 11.01.2022 року з додатками, Позивач поставив Відповідачу електричну енергію у грудні 2021 року в загальному обсязі - 5,91 тис. кВт/год. на загальну суму - 21 039,60 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу положень ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 Цивільного Кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи, встановлено, а відповідачем жодним чином не спростовано порушення строків оплати за поставлений товар.

У зв`язку з чим позовна вимога про стягнення суми 21 039,60 грн. основної заборгованості за спожиту електричну енергію є правомірною та підлягає задоволенню.

Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договорами. Порушення відповідачем свого зобов`язання, в частині проведення повної оплати за поставлений товар, надає позивачеві право на нарахування відповідачеві інфляційних втрат, відсотків річних та штрафних санкцій, передбачених умовами договору та законодавством.

З огляду на прострочення відповідачем строку оплати за товар, позивачем, заявлено позовні вимоги про стягнення 356,23 грн. - трьох відсотків річних, 3 600,37 грн.- пені, 2 613,12 грн. інфляційних втрат та 2 103,96 грн. штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В силу положень статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 8 Комерційної пропозиції встановлено, що за внесення платежів, передбачених умовами договору з порушенням термінів, визначених комерційною пропозицією споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення.

Крім того, відповідно до п. 8 Комерційної пропозиції передбачена відповідальність Відповідача за прострочення проведення платежу понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 10% (десяти відсотків) від вартості поставленого обсягу електричної енергії в місяці, за який виникла заборгованість.

Відповідно до ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Тобто, та обставина, що сторони в умовах договору погодили, що неустойка нараховується та сплачується за кожний прострочений день, не означає погодження сторонами іншого, аніж встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України строку, за який нараховується неустойка.

Нарахування позивачем відповідачеві пені повинно відповідати встановленим правилам. Так, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Умовами Договору сторони не погодили інший період нарахування пені.

Судом перевірено розрахунок пені за період 19.01.2022 р. по 12.08.2022 р. та встановлено, що позивач не виконав приписи ч. 6 ст.232 ГПК та здійснив розрахунок пені за більший період ніж встановлений законодавством, в той час коли розрахунок пені обмежується періодом в 6 місяців. Відтак, суд здійснив перерахунок пені з урахуванням наведеного, та задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені в межах 2 879,83 грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу у розмірі 10% від суми простроченого платежу, а саме 2 103,96, вважає його вірним, а позовну вимогу про його стягнення такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку трьох відсотків річних, та інфляційних втрат на підставі вимог ст. 625 ЦК України вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у межах заявлених позовних вимог.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОГАЗ ЛТД", м. Черкаси до Медичного реабілітаційного центру «Шаян» МВС України, с. Шаян Хустського району про стягнення суми 29 713,28 грн. підлягають задоволенню частково в розмірі 28 992,74 грн.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача в сумі 2 420,83 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Медичного реабілітаційного центру Шаян МВС України (90457, Закарпатська обл., Хустський район, село Шаян, вулиця Шаянська, будинок 17, код ЄДРПОУ 23312096) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогаз ЛТД» (18002, Черкаська область, м. Черкаси, вулиця Гоголя, будинок 137, код ЄДРПОУ 41665589)

суму 28 992,74 грн (двадцять вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто дві гривні 74 коп.) в т.ч. 21 039,60 грн сума основного боргу, 2 879,83 грн пені, 2 103,96 грн. штрафу, 356,23 грн. трьох відсотків річних та 2 613,12 інфляційних втрат, а також суму 2 420,83 грн (дві тисячі чотириста двадцять гривень 83 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 13.12.2022.

Суддя О.Ф. Ремецькі