Рішення

від 09.12.2022 по справі 907/620/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2022 р. м. УжгородСправа № 907/620/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/620/22

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхована компанія «ПРОВІДНА», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перевізник-Мукачево", м. Мукачеве про стягнення суми 6 386,90 грн. шкоди.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області із позовом до відповідача про стягнення суми 6 386,90 грн., шкоди в порядку регресу посилаючись на положення ст. 1172 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/620/22, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.09.2022 р. суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Вказана ухвала суду від 06.09.2022 р. була надіслана відповідачу 07.09.2022 р. рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження юридичної особи, та як вбачається з відстеження поштового відправлення №8850101639390, отримана відповідачем 13.09.2022 р.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2018 року між ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» (далі Позивач) та ТОВ «Перевізник Мукачево» (далі - Відповідач) було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/8891209 (далі Поліс). Забезпеченим ТЗ за Полісом є ПАЗ, д.н. НОМЕР_1 (надалі Забезпечений ТЗ)

26.01.2019 року в м. Мукачево відбулася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю Забезпеченого ПАЗ, д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який працює водієм в ТОВ «Перевізник Мукачево» та ТЗ Opel Vectra, д.н. НОМЕР_2 .

Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.03.2019 року встановлено, що водій ОСОБА_1 26 січня 2019 року о 10 год. 30 хв. в м.Мукачево, вул. Мункачі, 11, керуючи транспортним засобом марки «ПАЗ-32051-110», державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу та вчинив зіткнення з автомобілем марки «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який зупинився для надання переваги в русі зустрічному транспортному засобу, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, після чого самовільно залишив місце ДТП, чим порушив вимоги п.п. 2.3 «Б», 2.10 (д), 13.1, 13.3 ПДР України.

Вказаною постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та на підставі ч.2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Факт перебування водія ОСОБА_1 у трудових правовідносинах з Відповідачем підтверджується Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 березня 2019 року (Справа № 303/743/19).

В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено ТЗ Opel Vectra, д.н. НОМЕР_2 .

Враховуючи наявність Полісу, власник пошкодженого ТЗ Opel Vectra, д.н. НОМЕР_2 звернувся до ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» з повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ Opel Vectra, д.н. НОМЕР_2 було проведено його огляд, про що складено акт огляду, а також замовлено експертизу про вартість матеріального збитку, яку відображено у звіті №60-D/50/7, відповідно якого матеріальний збиток завданий власнику автомобіля Opel Vectra, д.н. НОМЕР_2 складає 10064,28 грн з урахуванням ПДВ та 8386,90 грн. без урахування ПДВ.

20.03.2019 року між Позивачем та потерпілою стороною було укладено договір про врегулювання страхового випадку №2300256393 за страховим полісом АК/8890209 від 17.10.2018 року, відповідно до якого сторони домовилися, що сума страхового відшкодування становить 6 386,90 грн.

На підставі зібраних документів та згідно заяви про виплату страхового відшкодування, ПрАТ «СК «Провідна» складено страховий акт №23002563931 на суму 6386,90 грн., виплату якої здійснено на користь потерпілого.

Відповідно до Полісу страхувальником виступає Відповідач, а також ТЗ ПАЗ, д.н. НОМЕР_1 є власністю відповідача.

Так, з метою захисту своїх законних прав та інтересів позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 6 386,90 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Нормами статті 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно з ч. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).

Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до ч. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, а МТСБУ компенсує витрати особи, звільненої від цього виду обов`язкового страхування на підставі пункту 13.1 статті 13 цього Закону або відповідальність якої застрахована іноземною страховою компанією відповідно до умов Міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", за умови, що такі витрати здійснюються за згодою страховика (МТСБУ). У компенсації витрат може бути відмовлено повністю або частково, якщо такі витрати здійснені без попереднього погодження із страховиком (МТСБУ). Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Як передбачено приписами ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 22 Цивільного кодексу України, стягнення збитків є формою відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, за приписами вказаної статті, для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: - протиправної поведінки; - шкоди; - причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою; - вини.

Наявність зазначених елементів свідчить про існування складу цивільного правопорушення, що є підставою для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди.

26.01.2019 року в м. Мукачево відбулася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю Забезпеченого ПАЗ, д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який працює водієм в ТОВ «Перевізник Мукачево» та ТЗ Opel Vectra, д.н. НОМЕР_2 .

В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено ТЗ Opel Vectra, д.н. НОМЕР_2 .

Враховуючи наявність Полісу, власник пошкодженого ТЗ Opel Vectra, д.н. НОМЕР_2 звернувся до ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» з повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ Opel Vectra, д.н. НОМЕР_2 було проведено його огляд, про що складено акт огляду, а також замовлено експертизу про вартість матеріального збитку, яку відображено у звіті №60-D/50/7, відповідно якого матеріальний збиток завданий власнику автомобіля Opel Vectra, д.н. НОМЕР_2 складає 10064,28 грн з урахуванням ПДВ та 8386,90 грн. без урахування ПДВ.

20.03.2019 року між Позивачем та потерпілою стороною було укладено договір про врегулювання страхового випадку №2300256393 за страховим полісом АК/8890209 від 17.10.2018 року, відповідно до якого сторони домовилися, що сума страхового відшкодування становить 6386,90 грн.

Згідно заяви про виплату страхового відшкодування, ПрАТ «СК «Провідна» складено страховий акт №23002563931 на суму 6386,90 грн., виплату якої здійснено на користь потерпілого.

Таким чином, позивачем було у повному обсязі, відшкодовано потерпілій особі завдану водієм автомобіля шкоду.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.03.2019 року встановлено, що водій ОСОБА_1 26 січня 2019 року о 10 год. 30 хв. в м.Мукачево, вул. Мункачі, 11, керуючи транспортним засобом марки «ПАЗ-32051-110», державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу та вчинив зіткнення з автомобілем марки «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який зупинився для надання переваги в русі зустрічному транспортному засобу, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, після чого самовільно залишив місце ДТП, чим порушив вимоги п.п. 2.3 «Б», 2.10 (д), 13.1, 13.3 ПДР України.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що внаслідок протиправної поведінки водія ОСОБА_1 , вина якого встановлена постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.03.2019 р. фізичній особі ОСОБА_2 була завдана шкода.

Зважаючи на те, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ПАЗ, д.н. НОМЕР_1 , була застрахована за Полісом АК/8891209, саме Приватне акціонерне товариство «Страхована компанія «ПРОВІДНА» виплатила потерпілій особі страхове відшкодування у розмірі завданої шкоди.

У Підпункті "в" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Як встановлено у Постанові Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.03.2019 року водій ОСОБА_1 після вчинення зіткнення з автомобілем марки «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , самовільно залишив місце ДТП.

Оскільки водій застрахованого транспортного засобу, який спричинив ДТП, після ДТП самовільно залишив місце ДТП, у позивача виникло право звернутися в порядку регресу про відшкодування шкоди до такого водія.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 905/1391/91.

Факт перебування водія ОСОБА_1 у трудових правовідносинах з відповідачем підтверджується Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 березня 2019 року (Справа № 303/743/19).

У матеріалах справи відсутні докази, які б заперечували факт перебування водія у трудових відносинах з Відповідачем станом на дату ДТП та тих обставин, що шкода була завдана останнім під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже, аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхована компанія «ПРОВІДНА», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перевізник-Мукачево", м. Мукачеве про стягнення суми 6 386,90 грн. шкоди підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕВІЗНИК МУКАЧЕВО» (89600, Закарпатська обл., місто Мукачеве, площа Духновича, будинок 6/3 а, код ЄДРПОУ 40544409) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, будинок 25, код ЄДРПОУ 23510137) суму 6 386,90 грн. (шість тисяч триста вісімдесят шість гривень 90 коп.) шкоди, а також суму 2 481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.) на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 13.12.2022.

Суддя О.Ф. Ремецькі