Рішення

від 09.12.2022 по справі 907/571/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2022 р. м. УжгородСправа № 907/571/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/571/22

за позовною заявою акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Закарпатської філії АТ «Укртелеком», м. Ужгород до Мукачівського міського комунального підприємства «Центр інформаційних систем», м. Мукачево про стягнення суми 132 950,47 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 132 950,47 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено зобов`язання з відшкодування витрат, які понесені позивачем в результаті надання телекомунікаційних послуг у відповідності до умов укладеного між Мукачівським міським комунальним підприємством «Центр інформаційних систем» та ПАТ «Укртелеком» договору про надання послуг бізнес-мережі № 1189-17-61729 від 06.09.17 р., що призвело до звернення позивача до господарського суду із вимогами про стягнення з відповідача суми 132 950,47 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/571/22, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.08.2022 р. суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Вказана ухвала суду від 18.08.2022 р. у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування на забезпечення судочинства була надіслана відповідачу 08.09.2022 р. рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження юридичної особи, та як вбачається з відстеження поштового відправлення №8850101639218, отримана відповідачем 13.09.2022 р.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.09.2017 р. року між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» (змінено найменування на акціонерне товариство «Укртелеком») (далі Позивач) та Мукачівським міським комунальним підприємством «Центр інформаційних технологій» (далі - Відповідач) було укладено Договір №1189-17-61729 про надання послуг бізнес-мережі (далі Договір).

За умовами п. 1.1. Договору Оператор надає Бізнес-абоненту телекомунікаційні послуги Бізнес-мережі (далі - Послуги), що визначаються у Замовленні Послуг та відповідних Угодах/Додатках до цього Договору, а Бізнес-абонент отримує Послуги, визначені у відповідних Угодах, Додатках та Замовленні, та сплачує їх вартість. У разі зміни законодавства в сфері телекомунікацій щодо порядку надання та отримання телекомунікаційних послуг Оператор та Бізнес-абонент зобов`язуються з дати набрання чинності новим актом законодавства дотримуватись його положень. У такому випадку Договір застосовується лише в частині, яка не суперечить чинному законодавству

Під Бізнес-мережею розуміється система комплексного обслуговування Бізнес-абонента, що забезпечує надання повного спектра телекомунікаційних послуг з підвищеним рівнем обслуговування (п. 1.2 Договору).

Датою початку надання замовлених Бізнес-абонентом послуг вважається дата, яка визначена у відповідному акті та/або в наряді на підключення Послуг (п. 2.4 Договору).

Порядок оплати наданих телекомунікаційних Послуг в кредит. Оплата Послуг проводиться у національній валюті України. Рахунок (рахунок-акт) за Послуги Бізнес-абонент повинен оплатити не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок Оператора (п. п. 4.2, 4.3 Договору).

Пунктом 5.1 Договору визначено, що Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 06.09.2018 р.

У разі, коли жодна зі Сторін за два тижні до закінчення строку дії Договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати відносини, Договір вважається продовженим на кожний наступний рік на таких самих умовах (п. 5.2 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що з лютого по травень 2022 року позивачем було надано відповідачу послуги, про що свідчать рахунки-акти: № 2.2022.2140002200061729 від 28.02.2022 р. на суму 38 367,50 грн., № 3.2022.2140002200061729 від 31.03.2022 на суму 24 200,50 грн., № 4.2022.2140002200061729 від 30.04.2022 р. на суму 24 211,34 грн., №5.2022.2140002200061729 від 31.05.2022 р. на суму 11 633,23 грн.

За доводами Позивача, які підтверджуються матеріалами справи Відповідач в порушення умов Договору, здійснював оплату наданих послу не в повному обсязі, внаслідок чого в нього виникла та рахується заборгованість в розмірі 132950,47 грн., що і стало приводом звернення Позивача до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема договори та інші правочини. За частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли господарські правовідносини на підставі договору про надання послуг з телекомунікації, регулювання яких передбачено главою 63 підрозділу І Розділу ІІІ Цивільного кодексу України, а також Законом України "Про телекомунікації".

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За умовами п. 1.1. Договору Оператор надає Бізнес-абоненту телекомунікаційні послуги Бізнес-мережі (далі - Послуги), що визначаються у Замовленні Послуг та відповідних Угодах/Додатках до цього Договору, а Бізнес-абонент отримує Послуги, визначені у відповідних Угодах, Додатках та Замовленні, та сплачує їх вартість. У разі зміни законодавства в сфері телекомунікацій щодо порядку надання та отримання телекомунікаційних послуг Оператор та Бізнес-абонент зобов`язуються з дати набрання чинності новим актом законодавства дотримуватись його положень. У такому випадку Договір застосовується лише в частині, яка не суперечить чинному законодавству

Під Бізнес-мережею розуміється система комплексного обслуговування Бізнес-абонента, що забезпечує надання повного спектра телекомунікаційних послуг з підвищеним рівнем обслуговування (п. 1.2 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що з лютого по травень 2022 року позивачем було надано відповідачу послуги, про що свідчать рахунки-акти: № 2.2022.2140002200061729 від 28.02.2022 р. на суму 38 367,50 грн., № 3.2022.2140002200061729 від 31.03.2022 на суму 24 200,50 грн., № 4.2022.2140002200061729 від 30.04.2022 р. на суму 24 211,34 грн., №5.2022.2140002200061729 від 31.05.2022 р. на суму 11 633,23 грн.

При цьому, згадані вище рахунк-акти одночасно є актами передавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за вказаний розрахунковий період. Водночас, позивачем не надано доказів їх скерування на адресу відповідача, втім доказів звернення відповідача до позивача по факту неотримання рахунку відповідач не представив, а відтак суд вважає, що останній був обізнаний про сформовані та виставлені позивачем рахунки-акти за період з лютого по травень 2022 року.

Крім того, у відповідності до пункту 75 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року № 295 за особистим зверненням споживача з урахуванням технічної можливості обладнання телекомунікаційної мережі нарахована до сплати сума за надані послуги повинна бути розшифрована безоплатно тільки за той розрахунковий період, до якого споживач має претензії, із зазначенням номера абонента, якого викликав споживач, виду послуг, часу початку і закінчення їх надання, обсягу наданих послуг, суми коштів до сплати за кожний сеанс зв`язку. Доказів звернення відповідача до позивача щодо розшифрування нарахованої до сплати суми за кожний із розрахункових періодів (з лютого по травень 2022 року) відповідачем не представлено, що зумовлює суд до висновку про мовчазну згоду бізнес-абонента по розрахованій вартості наданих телекомунікаційних послуг за вказаний період.

Порядок оплати наданих телекомунікаційних Послуг в кредит. Оплата Послуг проводиться у національній валюті України. Рахунок (рахунок-акт) за Послуги Бізнес-абонент повинен оплатити не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок Оператора (п. п. 4.2, 4.3 Договору).

Відповідач в порушення умов Договору, не здійснив оплату наданих послу за період лютий травень 2022 року, внаслідок чого з урахуванням заборгованості, що існувала за минулі періоди в нього виникла та рахується заборгованість в розмірі 132 950,47 грн.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження здійснення повної оплати за надані телекомунікаційні послуги, за таких обставин, оскільки відповідач прийняв послуги, однак не здійснив повний розрахунок із позивачем, суд дійшов висновку про те, що відповідачем були порушені права та законні інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Закарпатської філії АТ «Укртелеком», м. Ужгород до Мукачівського міського комунального підприємства «Центр інформаційних систем», м. Мукачево про стягнення суми 132 950,47 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Мукачівського міського комунального підприємства «Центр інформаційних систем» (89600, Закарпатська обл., місто Мукачеве, Площа Духновича Олександра, будинок 2, код ЄДРПОУ 41426530) на користь акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Закарпатської філії АТ "Укртелеком" (88000, м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, буд. 4) суму 132 950,47 грн. (сто тридцять дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят гривень 47 коп.) боргу, а також суму 2 481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.) на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 13.12.2022.

Суддя О.Ф. Ремецькі