Ухвала

від 13.12.2022 по справі 910/9454/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13.12.2022Справа № 910/9454/22За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕУ ЕНЕРГО"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 3 249 654,85 грн

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін: без повідомлення (виклику)

УСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕУ ЕНЕРГО" до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 3 249 654,85 грн у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 11996/07 від 30.12.2015.

В підготовчому засіданні 30.11.2022 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, оголосити перерву в підготовчому засіданні на 21.12.2022.

09.12.2022 до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.

За приписами ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, заява про збільшення розміру позовних вимог має відповідати вимогам щодо форми і змісту позовної заяви, що визначені статтею 162 та вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає вимоги щодо документів, які додаються до позовної заяви. Невідповідність заяви про збільшення розміру позовних вимог таким вимогам є підставою для настання процесуальних наслідків, що встановлені Господарським процесуальним кодексом України у випадку подання позовної заяви без додержання вимог, встановлених законом.

Так, за правилами, визначеними у п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України, у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред`явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481,00 грн.

Оскільки позивачем збільшено розмір позовних вимог на 2 478 969,67 грн, він мав доплатити судовий збір у розмірі 37 184,55 грн.

Однак, в порушення зазначених приписів заява позивача про збільшення розміру позовних вимог не містять доказів сплати судового збору у вказаному розмірі, а натомість у заяві викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору до кінця розгляду справи, обґрунтоване відсутністю коштів на таку сплату, оскільки з 20.10.2022 рахунки позивача арештовані органами ДВС.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду враховуючи майновий стан сторони за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою вищевказаної норми Закону передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини 1 статті 8, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини 1 статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 940/2276/18.

З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним та вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 цієї ж норми можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що приписи пункту 1 частини 1статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20 та ухвалах від 05.03.2021 року у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 20.08.2020 року у справі № 910/6421/19, від 18.05.2020 у справі №910/704/19, від 24.01.2020 у справі № 915/923/15.

У даній справі позивачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "АЕУ ЕНЕРГО", яке є самостійним суб`єктом господарської діяльності, яка здійснюється ним самостійно та на власний ризик.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд не вбачає правових підстав для відстрочення сплати судового збору за збільшення розміру позовних вимог, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні відповідного клопотання позивача.

Зважаючи на відсутність доказів сплати судового збору у матеріалах заяви та відсутність підстав для задоволення заяви позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає, що позивачем не виконано п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Ураховуючи викладене вище, заява про збільшення позовних вимог залишається без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст. 8 Закону України «Про судовий збір», статтями 46, 163, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕУ ЕНЕРГО" про відстрочення сплати судового збору відмовити.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕУ ЕНЕРГО" про збільшення позовних вимог залишити без руху.

3. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, шляхом подання до суду доказів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 37 184,55 грн за реквізитами Господарського суду міста Києва, які розміщені на офіційному веб-сайті Судової влади.

4. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 ГПК України, за яким заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Ю. Трофименко