Рішення

від 24.11.2022 по справі 910/6139/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2022Справа № 910/6139/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Вершиніної Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеста - Буд"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача -

1) Національний природний парк "Голосіївський",

2) Комунальне підприємство «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача -

1) Державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Аврамченко Сніжана Сергіївна,

2) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Майдибура Оксана Василівна

про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду

Представники:

від прокуратури: Василюк О.Г.

від позивача: Дем`яненко С.О..;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи-1, на стороні позивача: не з`явився;

від третьої особи-2, на стороні позивача: не з`явився;

від третьої особи-1, на стороні відповідача: не з`явився;

від третьої особи-2, на стороні відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київська міська прокуратура в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі-позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеста - Буд" (далі-відповідач), в якому просить суд:

- усунути перешкоди Київській міській раді у володінні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду з кадастровим номером 8000000000:90:119:0063, шляхом скасування рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Аврамченко С.С. про державну реєстрацію прав та обтяжень від 11.11.2015 № 26024900 та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ТОВ "Авеста-Буд" на об`єкт нерухомого майна: незавершене будівництво (парковий простір загального користування); господарська будівля - КТП та допоміжні споруди загальною площею 92 кв.м (готовність об`єкту 63%) за адресою: Столичне шосе, 98-Д у Голосіївському районі м. Києва з одночасним припиненням права власності ТОВ "Авеста-Буд" на нього;

- усунути перешкоди Київській міській раді у володінні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду з кадастровим номером 8000000000:90:119:0063, шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Майдибури О.В. від 08.09.2016 № 31290711 та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ТОВ "Авеста-Буд" на об`єкт нерухомого майна: незавершене будівництво - автосалон з комплексом АЗК, що складається з фундаменту під будівлю компресорної, будівельна (готовність об`єкту - 17%) за адресою: Столичне шосе, 98-Г з одночасним припиненням права власності ТОВ "Авеста- Буд" на нього.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Київської міської ради від 29.10.2009 № 532/2601 (із змінами внесеними рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 № 446/3884), 28.10.2010 між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" укладено договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:90:119:0063). Проте, на момент прийняття рішення про державну реєстрацію за ТОВ "Авеста - Буд" права власності на об`єкт незавершеного будівництва вказаний договір оренди земельної ділянки був недійсний, що, на думку прокураутри, є підставою для скасування проведеної державної реєстрації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.09.2022. Зокрема, залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національний природний парк "Голосіївський", Комунальне підприємство "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа" та на стороні відповідача - державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Аврамченко Сніжану Сергіївну, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Майдибуру Оксану Василівну.

19.08.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Комунального підприємства "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа" надійшов відзив на позовну заяву, в якому третя особа-2, на стороні позивача зазначає, що питання права власності, розпорядження та використання земельних ділянок КП «ЛПГ «Конча-Заспа» належить виключно до компетенції Київської міської ради/її виконавчого органу Київської міської державної адміністрації/Департаменту земельних ресурсів КМДА, а тому підприємство зобов`язано виконувати та дотримуватись відповідних рішень та розпоряджень. Крім того, третя особа-2, на стороні позивача просить суд проводити розгляд даної справи без участі представника КП «ЛПГ «Конча-Заспа».

19.08.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду Національний природний парк "Голосіївський" подав письмові пояснення, в яких зокрема зазначає, що оскільки судовими рішеннями у справах № 910/14803/17 та №910/11164/16 визнано недійсними рішення Київської міської ради та, відповідно, договори оренди земельної ділянки, укладені між Київською міською радою та ТОВ "Авеста-Буд", а судовим рішенням у справі № 910/2323/18 зобов`язано усунути перешкоди в управлінні територією парку в межах земельної ділянки, то з огляду на припинення права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:119:0063, третя особа-1 на стороні позивача вважає, що відповідач втратив право забудови вказаної земельної ділянки

23.08.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Майдибура Оксана Василівна подала письмові пояснення, в яких зазначає, що на момент звернення відповідача у 2016 році щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво - автосалон з комплексом АЗС, у третьої особи-2, на стороні відповідача, як державного реєстратора не було підстав для відмови у державній реєстрації, як і не було підстав для зупинення розгляду заяви відповідача та зупинення державної реєстрації прав. Крім того, третя особа-2, на стороні відповідача просить суд підготовче засідання призначене на 01.09.2022 провести без участі приватного нотаріуса.

19.08.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Майдибура Оксана Василівна подала клопотання, в якому просить суд підготовче засідання призначене на 01.09.2022 провести без її участі.

У судовому засіданні 01.09.2022 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 22.09.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/6139/22 призначено на 13.10.2022.

У судовому засіданні 13.10.2022 оголошено перерву до 27.10.2022.

Судове засідання призначене на 27.10.2022 не відбулося у зв`язку із тим, що 27 жовтня 2022 року у будівлях Господарського суду міста Києва, розташованих по вул. Б. Хмельницького, 44, 44-Б, 44-В у місті Киеві, двічі припинялось постачання електричної енергії: з 11:45 год. до 13:20 год. і з 13:50 год. до 16:00 год., що унеможливило функціонування в цей час автоматизованої системи документообігу суду, реєстрацію документів, здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, фіксування судових засідань технічними засобами, внесення тектсів процесуальних документів, доступ до інформації про рух судових справ тощо, про що Господарським судом міста Києва складено відповідний акт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2022 призначено підготовче судове засідання на 24.11.2022.

У цьому судовому засіданні представник прокуратури та позивач підтримали заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача, третьої особи-2 на стороні позивача, третьої особи-1 на стороні відповідача та третьої особи-2 на стороні відповідача у судове засідання не з`явилися, однак були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суд відзначає, що третя особа-1 на стороні позивача (Національний природний парк "Голосіївський") повідомлялася ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте у судове засідання представників не направлено, заяв/клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не подано.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Так, з метою повідомлення третьої особи про розгляд справи по суті, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 27.10.2022 у даній справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження третьої особи-1 на стороні позивача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 35, м. Київ, 03035, проте, до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 27.10.2022.

При цьому суд зазначає, що представник третьої особи-1 на стороні позивача (Національний природний парк "Голосіївський") був присутній у судовому засіданні 01.09.2022.

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що третя особа-1 на стороні позивача мала право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 27.10.2022 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Тож, приймаючи до уваги, що представники відповідача та третіх осіб були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача та третіх осіб не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 24.11.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України «Про створення національного природного парку «Голосіївський» від 27.08.2007 року №794/2007 (із змінами, внесеними згідно з Указом Президента №976/2008 (976/2008) від 30.10.2008 року) на території міста Києва створено Національний природний парк «Голосіївський» площею 4 525, 52 га, в тому числі 1 879, 43 га земель, що вилучаються в установленому порядку у Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» та надаються національному природному парку «Голосіївський» в постійне користування, і 2 646, 09 га земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів згідно з додатком до Указу Президента.

Вказаний Додаток до Указу визначає, що без вилучення у землекористувача, Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», до складу Національного природного парку «Голосіївський» включаються землі площею 2406,07 гектарів.

29.10.2009 року Київською міською радою було прийнято рішення № 532/2601, у відповідності до якого та з урахуванням змін, внесених згідно з рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 року № 446/3884, вирішено укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" договір оренди земельної ділянки площею 2,69 га на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, салонів з продажу автомобілів і їх технічного обслуговування, зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням на умовах, визначених у договорі оренди земельної ділянки від 01.07.2008 р. N 79-6-00632, з урахуванням положень пункту 1 цього рішення, як заміну первісного зобов`язання (новація).

На виконання рішень Київської міської ради № 532/2601 та № 446/3884, між Київською міською радою та ТОВ "Авеста-Буд" 28.10.2010 року було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,6495 га для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, салонів з продажу автомобілів і їх технічного обслуговування зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням з кадастровим номером 8000000000:90:119:0063, що розташована у Голосіївському районі міста Києва на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1), який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної реєстрації) за №79-6-00791 та посвідчений приватним нотаріусом Київського місткого нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за № 1252.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" 09.11.2015 зареєстровано право власності на незавершене будівництво - господарська будівля - КТП та допоміжні споруди загальною площею 92 кв.м. (готовність об`єкту 63 %) на Столичному шосе, 98-Д (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:90:119:0063). Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 772822980000. Номер запису про право власності - 11988524. Підстава внесення запису про право власності - рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Аврамченко Сніжани Сергіївни про державну реєстрацію прав та обтяжень від 11.11.2015 № 26024900.

Крім того, 07.09.2016 зареєстровано право власності на незавершене будівництво - автосалон з комплексом АЗК, що складається з фундаменту під будівлю компресорної, будівельна готовність об`єкту - 17 %, належить до житлової нерухомості, будівництво здійснюється на Столичному шосе, 98-Г (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:90:119:0063) на території урочища «Бичок»). Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1020868580000. Номер запису про право власності - 16283809. Підстава внесення запису про право власності - рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Майдибури Оксани Василівни від 08.09.2016 № 31290711.

Проте, як зазначає позивач, вказана земельна ділянка входить до території Національного природного парку «Голосіївський», відноситься до земель природно-заповідного фонду, має комунальну форму власності, оскільки перебуває в користуванні КП «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа» КО «Київзеленбуд».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор та позивач зазначають, що підставою для реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" права власності на вказані вище об`єкти незавершеного будівництва був договір оренди земельної ділянки від 28.10.2010 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за № 1252, однак вказаний договір в подальшому було визнано недійсним в судовому порядку, що є підставою для скасування проведеної на його підставі державної реєстрації права власності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються зі статтею 20 Господарського кодексу України, визначено способи захисту прав та інтересів, одним з яких є визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси, зокрема, суб`єкта господарювання (ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду України належать:

природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища;

штучно створені об`єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам`ятки природи, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об`єктів, що оголошуються заказниками чи пам`ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:

заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;

пам`ятки природи поділяються на комплексні, пралісові, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні. Пам`ятки природи можуть розташовуватися на території інших об`єктів природно-заповідного фонду.

Частиною 1 ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.

На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

Відповідно до частини першої статті 150 Земельного кодексу України (далі - в редакцї, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) до особливо цінних земель відносяться, зокрема, землі природно-заповідного фонду.

Частина друга статті 150 Земельного кодексу України встановлює, що земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об`єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв`язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об`єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов`язаних з їх експлуатацією, за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

Згідно з статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів.

Відповідно до статті 131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до приписів Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

У порядку статті 317 Цивільного кодексу України право володіння, користування та розпорядження майном належать власнику.

Згідно з частинами 2, 3 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частин 1, 2 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з приписами статті 373 Цивільного кодексу України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до вимог статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а згідно вимог частини 1 статті 153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ст. 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Як встановлено судом вище, на виконання рішень Київської міської ради № 532/2601 та № 446/3884, між Київською міською радою та ТОВ "Авеста-Буд" 28.10.2010 року було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,6495 га для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, салонів з продажу автомобілів і їх технічного обслуговування зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням з кадастровим номером 8000000000:90:119:0063, що розташована у Голосіївському районі міста Києва на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1), який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної реєстрації) за №79-6-00791 та посвідчений приватним нотаріусом Київського місткого нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за № 1252.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" 09.11.2015 зареєстровано право власності на незавершене будівництво - господарська будівля - КТП та допоміжні споруди загальною площею 92 кв.м. (готовність об`єкту 63 %) на Столичному шосе, 98-Д (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:90:119:0063), а також 07.09.2016 зареєстровано право власності на незавершене будівництво - автосалон з комплексом АЗК, що складається з фундаменту під будівлю компресорної, будівельна готовність об`єкту - 17 %, належить до житлової нерухомості, будівництво здійснюється на Столичному шосе, 98-Г (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:90:119:0063) на території урочища «Бичок»).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Громадська організація "Корчувате-наш дім" та Національний природний парк "Голосіївський" звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеста Буд" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 28.10.2010 між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста - Буд", зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 79-6-00791, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М.

Так, постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 у справі № 910/11164/16, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 13.08.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2017 року №910/11164/16 скасовано та прийнято нове рішення, яким: «Позовні вимоги Національного природного парку "Голосіївський" задоволено повністю. Визнано недійсним Договір оренди земельної ділянки, укладений 28.10.2010 року між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авеста-Буд», зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №79-6-00791, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`янченко Т.М.»

При цьому, під час винесення постанови від 25.02.2019, апеляційним судом встановлено наступне:

- відповідно до Указу Президента України «Про створення національного природного парку «Голосіївський» від 27.08.2007 року №794/2007 (із змінами, внесеними згідно з Указом Президента №976/2008 (976/2008) від 30.10.2008 року) на території міста Києва створено національний природний парк «Голосіївський» площею 4 525, 52 га, в тому числі 1 879, 43 га земель, що вилучаються в установленому порядку у Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» та надаються національному природному парку «Голосіївський» в постійне користування, і 2 646, 09 га земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів.

- відповідно до згоди на розроблення документації із землеустрою від 28.12.2007 року наданої ТОВ «Авеста-Буд» зі змісту якої вбачається, що згода надається при умові внесення змін до рішення Київради від 19.07.2005 року №806/3381, згідно якого зазначена територія відноситься до природно-заповідних земель (урочище «Бичок»), а також врахування Указу Президента України №794/2007 від 27.08.2007 року «Про створення національного природного парку «Голосіївський», згідно якого територія відноситься до земель, які включаються до складу національного природного парку «Голосіївський» без вилучення у землекористувачів;

- рішення про внесення змін до рішення Київради від 19.07.2005 року №806/3381 не приймалось;

- Міністерством охорони навколишнього природного середовища України оформлено Охоронне зобов`язання №1-1-2 від 29.01.2008 року, яким передано під охорону землекористувачу (КП «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа» території, включені до складу національного природного парку «Голосіївський» без вилучення у землекористувача площею 2 406, 07 га, в тому числі й квартал 29 Голосіївського лісництва, що являє собою Урочище «Бичок» та спірну земельну ділянку в його складі;

- із аналізу Охоронного зобов`язання від 29.01.2008 року вбачається, що на заповідній території забороняється проведення господарської діяльності, яка може спричинити шкоду заповідному об`єкту та порушити екологічну рівновагу, а також забороняється зміна меж відведення і надання земельних ділянок для інших потреб, використання їх під будь-яке будівництво;

- згідно довідки №247 від 23.06.2008 року зі змісту якої вбачається, що землекористувачу КП «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа» спричинені збитки внаслідок вилучення земельної ділянки для ТОВ «Авеста-Буд» при укладанні договору оренди.

- спірна земельна ділянка площею 2,6495 га (кадастровий номер 8000000000:90:119:0063), що розташована на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва входить в межі Національного природного парку "Голосіївський" та належить до земель природно-заповідного фонду;

- ані органом державної влади, ані органом місцевого самоврядування не приймалось рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:119:0063), що розташована на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва;

- спірний договір оренди земельної ділянки площею 2,6495 га (кадастровий номер 8000000000:90:119:0063), що розташована на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва від 28.10.2010 року укладено з порушенням вимог ст. ст. 6, 7, 20 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», оскільки земельну ділянку природно-заповідного фонду (національного парку) надано для цілей, які негативно вплинуть на стан природоохоронних комплексів та унеможливлять їх використання за цільовим призначенням;

- зі змісту рішення Київської міської ради №532/2601 вбачається, що останнє приймалось відповідно до ст. ст. 9, 93 Земельного кодексу України, проте у відповідності до ст. 123 Земельного кодексу України відповідачем 2 не розроблявся проект відведення земельної ділянки, а також немає доказів звернення відповідача 2 з заявою до власника земельної ділянки про припинення користування земельною ділянкою площею 2,6495 га (кадастровий номер 8000000000:90:119:0063), що розташована на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва, яку було передано в оренду ТОВ «Авеста-Буд». Отже спірна земельна ділянка у передбаченому законом спосіб, шляхом прийняття уповноваженим органом відповідного рішення не вилучалась;

- спірний договір оренди земельної ділянки укладено з порушенням вимог ст. ст. 116, 123, 124, 142, 149, 150 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 9, 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», що є підставою для визнання його недійсним в порядку ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства екології та природних ресурсів, Національного природного парку "Голосіївський" звертався до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" в якому просив суд:

- зобов`язати Київську міську раду та Товариство з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" усунути Національному природному парку "Голосіївський" перешкоди в управлінні територією Національного природного парку "Голосіївський" в межах земельної ділянки площею 2,6495 га (кадастровий номер: 8000000000:90:119:0063), розташованої на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі міста Києва;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" припинити будівельні роботи на території Національного природного парку "Голосіївський" в межах земельної ділянки площею 2,6495 га (кадастровий номер: 8000000000:90:119:0063), розташованої на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі міста Києва;

- відновити становище, яке існувало до порушення та зобов`язати Київську міську раду і Товариство з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" привести територію Національного природного парку "Голосіївський" в межах земельної ділянки площею 2, 6495 га (кадастровий номер: 8000000000:90:119:0063), розташованої на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі міста Києва, у попередній стан, у тому числі шляхом звільнення Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" указаної території природно-заповідного фонду від розміщених на ній майна, споруд, об`єктів незавершеного будівництва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі № 910/2323/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 07.10.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2018 у справі №910/2323/18 скасовано та прийнято нове рішення, яким: « 1. Позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства екології та природних ресурсів України та Національного природного парку "Голосіївський" задоволено повністю.

2. Зобов`язано Київську міську раду та Товариство з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" усунути Національному природному парку "Голосіївський" перешкоди в управлінні територією Національного природного парку "Голосіївський" в межах земельної ділянки площею 2,6495 га (кадастровий номер: 8000000000:90:119:0063), розташованої на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі міста Києва;

3. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" припинити будівельні роботи на території Національного природного парку "Голосіївський" в межах земельної ділянки площею 2,6495 га (кадастровий номер: 8000000000:90:119:0063), розташованої на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі міста Києва.

4. Відновлено становище, яке існувало до порушення та зобов`язано Київську міську раду і Товариство з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" привести територію Національного природного парку "Голосіївський" в межах земельної ділянки площею 2, 6495 га (кадастровий номер: 8000000000:90:119:0063), розташованої на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі міста Києва, у попередній стан, у тому числі шляхом звільнення Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" указаної території природно-заповідного фонду від розміщених на ній майна, споруд, об`єктів незавершеного будівництва.».

Під час винесення вказаної постанови апеляційним судом також встановлено, що спірна земельна ділянка площею 2,6495 га (кадастровий номер 8000000000:90:119:0063), що розташована на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва входить в межі Національного природного парку "Голосіївський" та належить до земель природно-заповідного фонду.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/9823/17.

Отже, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

При цьому, суд зазначає, що преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 в справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України» та від 28.11.1999 року в справі «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Христов проти України» від 19.02.2009 та "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).

Отже, обставини, які встановлені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 у справі № 910/11164/16 та у постанові Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі № 910/2323/18, які набрали законної сили, мають преюдиційне значення та повторного доведення не потребують.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, суд зазначає, що договір оренди земельної ділянки, укладений 28.10.2010 року між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авеста-Буд», зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №79-6-00791, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до приписів ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 Цивільного кодексу України).

Частиною 4 ст. 334 Цивільного кодексу України визначено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Суд зазначає, що у даному випадку державна реєстрація права власності на об?єкти незавершеного будівництва за ТОВ «Авеста-Буд» в урочищі «Бичок» є перешкодою в реалізації державою речових прав на земельну ділянку природно-заповідного фонду.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення таких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр прав на нерухоме майно містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно у процесі проведення таких реєстраційних (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Разом з тим державній реєстрації підлягає заявлене право, державна реєстрація якого здійснюється суб`єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, установлених законом, зокрема за заявою про державну реєстрацію прав, поданою особою, за якою здійснюється реєстрація права. Тобто відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

При цьому навіть якщо буде встановлено, що суб`єкт державної реєстрації прав дотримався законодавства при внесенні запису про проведену державну реєстрацію права за іншою особою, це не є перешкодою для задоволення позову щодо скасування цього запису, якщо наявність такого запису порушує права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Аналогічна правова позиція викладено у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 915/572/17.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Статтею 324 Цивільного кодексу України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Згідно з положеннями ст. ст. 9, 83, 122 Земельного кодексу України, Київська міська рада є розпорядником земель територіальної громади міста, та відповідно суб?єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Суд зазначає, що оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, тож відповідний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наділяє ТОВ «Авеста-Буд» певними юридичними правами щодо вказаного майна і одночасно позбавляє відповідних прав на земельну ділянку, на якій воно розташовано, та яка входить до складу об?єкту природно-заповідного фонду - Національного природного парку «Голосіївський», державу в особі Київської міської ради.

При цьому, відповідно до постанови державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 06.01.2021 ВП № 59815803 виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 у справі № 910/2323/18 про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" припинити будівельні роботи на території Національного природного парку "Голосіївський" в межах земельної ділянки площею 2,6495 га (кадастровий номер: 8000000000:90:119:0063), розташованої на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі міста Києва - закінчено. Підставою для закінчення виконавчого провадження вказано те, що відповідно до акту державного виконавця від 21.09.2020 яким встановлено, що в межах земельної ділянки площею 2,6495 га (кадастровий номер 8000000000:90:119:0063) будівельні роботи не проводяться.

Крім того, згідно протоколу огляду місця події від 21.01.2022, на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:119:0063 в урочищі Бичок у Голосіївському районі м. Києва капітальні споруди відсутні; наявний об?єкт, що зовні схожий на недобудову, яка складається з бетонних блоків; основа частково залита бетонною сумішшю.

Обстеженням земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:119:0063, проведеним Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), встановлено, що земельна ділянка не огороджена, на ній ростуть зелені насадження, будівельні роботи не проводяться (акт обстеження № 22-0048-01 від 27.01.2022 ).

Таким чином, договір оренди земельної ділянки, укладений 28.10.2010 року між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авеста-Буд», зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №79-6-00791, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М., що був підставою для реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" права власності на об`єкти незавершеного будівництва визнаний недійсним в судовому порядку.

В свою чергу, оскільки наявність чинної реєстрації права власності за ТОВ «Авеста-Буд» на об?єкти незавершеного будівництва в урочищі Бичок порушує інтереси держави щодо безперешкодного володіння та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:119:0063, суд приходить до висновку про обгрунтованість заявлених прокурором вимог, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо усунення перешкоди Київській міській раді у володінні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду з кадастровим номером 8000000000:90:119:0063, шляхом скасування рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Аврамченко Сніжани Сергіївни про державну реєстрацію прав та обтяжень від 11.11.2015 № 26024900 та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ТОВ "Авеста-Буд" на об`єкт нерухомого майна: незавершене будівництво (парковий простір загального користування); господарська будівля - КТП та допоміжні споруди загальною площею 92 кв.м (готовність об`єкту 63%) за адресою: Столичне шосе, 98-Д у Голосіївському районі м. Києва з одночасним припиненням права власності ТОВ "Авеста-Буд" на нього та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Майдибури Оксани Василівни від 08.09.2016 № 31290711 та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ТОВ "Авеста-Буд" на об`єкт нерухомого майна: незавершене будівництво - автосалон з комплексом АЗК, що складається з фундаменту під будівлю компресорної, будівельна (готовність об`єкту - 17%) за адресою: Столичне шосе, 98-Г з одночасним припиненням права власності ТОВ "Авеста- Буд" на нього, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради - задовольнити.

2. Усунути перешкоди Київській міській раді у володінні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду з кадастровим номером 8000000000:90:119:0063, шляхом скасування рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Аврамченко Сніжани Сергіївни про державну реєстрацію прав та обтяжень від 11.11.2015 № 26024900 та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ТОВ "Авеста-Буд" на об`єкт нерухомого майна: незавершене будівництво (парковий простір загального користування); господарська будівля - КТП та допоміжні споруди загальною площею 92 кв.м (готовність об`єкту 63%) за адресою: Столичне шосе, 98-Д у Голосіївському районі м. Києва з одночасним припиненням права власності ТОВ "Авеста-Буд" на нього.

3. Усунути перешкоди Київській міській раді у володінні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду з кадастровим номером 8000000000:90:119:0063, шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Майдибури Оксани Василівни від 08.09.2016 № 31290711 та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ТОВ "Авеста-Буд" на об`єкт нерухомого майна: незавершене будівництво - автосалон з комплексом АЗК, що складається з фундаменту під будівлю компресорної, будівельна (готовність об`єкту - 17%) за адресою: Столичне шосе, 98-Г з одночасним припиненням права власності ТОВ "Авеста- Буд" на нього.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеста - Буд" (вул. Борисоглібська, буд. 16А/1, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код - 35251534) на користь Київської міської прокуратури (вул. Предславинська, буд. 45/9, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код - 02910019, банк: ДКСУ, м. Київ, код банку: 820172, р/р UA168201720343100001000011062) 4 962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 05.12.2022.

Суддя Щербаков С.О.