Рішення

від 05.12.2022 по справі 910/3452/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.12.2022Справа № 910/3452/22

За позовом Державної служби експортного контролю України

до Державного підприємства "Українські спеціальні системи"

про стягнення 6 947 756,73 грн,

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Ратківська А.Р.

Представники:

від позивача - Лєзін Є.Є.,

від відповідача - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна служба експортного контролю України (далі - позивач, Держекспортконтроль) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Українські спеціальні системи" (далі - відповідач, ДП "УСС") про стягнення 6 947 756,73 грн штрафних санкцій за Договором № 11.568/20 від 20.10.2020, з яких: 472 556,73 грн неустойки, 6 475 200,00 грн штрафу.

Позовні вимоги обгрунтовані простроченням відповідачем строку надання послуг за етапами 10, 11, 12 Календарного плану (в редакції Додаткової угоди № 3 від 31.03.2021 до Договору № 11.568/20 від 20.10.2020).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2022 залишено позовну заяву Держекспортконтролю без руху.

20.05.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків. У якості додатку до наведеної заяви додано заяву про уточнення позовних вимог, в якій розмежовано суми неустойки та штрафу, визначені позивачем до стягнення з відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/3452/22, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 20.06.2022 о 10:00 год.

17.06.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшов супровідний лист з переліком посилань на висновок щодо застосування відповідної норми права у подібних правовідносинах, викладений в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду.

У підготовче засідання, призначене на 20.06.2022, з`явилися представники позивача та відповідача.

У підготовчому засіданні 20.06.2022 представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання. Судом усне клопотання відповідача задоволено.

Суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 18.07.2022 о 10:20 год.

22.06.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з доданими до нього додатками.

11.07.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву з доданими до неї додатками.

У підготовчому засіданні 18.07.2022 суд долучив до матеріалів справи подані сторонами відзив на позовну заяву та відповідь на відзив на позовну заяву з доданими до них додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 продовжено строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів, відкладено підготовче засідання у справі на 19.09.2022 о 11:00 год.

18.07.2022 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву з доданими до них додатками.

У підготовче засідання, призначене на 19.09.2022, з`явилися представники позивача та відповідача.

У підготовчому засіданні 19.09.2022 суд долучив до матеріалів справи заперечення на відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні, призначеному на 19.09.2022 суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.10.2022 о 11:20 год.

Судове засідання, призначене на 10.10.2022, не відбулося у зв`язку з серією ракетних ударів рф по Києву, задля збереження життя, здоров`я та убезпечення учасників судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 призначено судове засідання у справі на 14.11.2022 о 12:00 год.

У судове засідання, призначене на 14.11.2022, з`явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 14.11.2022 здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

У судовому засіданні 14.11.2022 суд заслухав вступне слово позивача та відповідача.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 14.11.2022 судом здійснювалось з`ясування обставин справи та дослідження доказів, після чого суд перейшов до судових дебатів.

Суд на стадії судових дебатів суд оголосив перерву у судовому засіданні до 05.12.2022 о 10:20 год.

У судове засідання, призначене на 05.12.2022, з`явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання 05.12.2022 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою про оголошення перерви в судовому засіданні.

У судовому засіданні 05.12.2022 представник позивача у судових дебатах виступив з промовою (заключним словом).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 05.12.2022 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими сторони обґрунтовували обставини справи, суд

УСТАНОВИВ:

20.10.2020 між Державною службою експортного контролю України (далі - замовник, позивач) та Державним підприємством "Українські спеціальні системи" (далі - виконавець, відповідач) укладено Договір № 11.568/20 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору:

- виконавець зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим Договором надати замовникові послуги, зазначені в п. 1.2 Договору, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги (п. 1.1);

- найменування послуги: Створення інформаційно-телекомунікаційної системи у сфері експортного контролю (ITC ЕК) та комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) (код ДК 021-2015-72220000-3 - консультаційні послуги з питань систем та з технічних питань) (п. 1.2);

- перелік та зміст послуг, специфікація програмної продукції та послуг, що є предметом Договору, строки їх надання та вартість визначаються у Додатку № 1 до Договору, який є невід`ємною частиною Договору (п. 1.3);

- виконавець повинен надати замовнику послуги в повному обсязі та строк, який відповідає Календарному плану (Додаток № 1 до цього Договору), Технічному завданню (вимогам) (Додаток № 2 до цього Договору), положенням даного Договору (п. 2.1);

- ціна даного Договору становить 2 698 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 449 666,67 грн (п. 3.1);

- послуги надаються поетапно, відповідно до Календарного плану, який наведений в Додатку № 1 до цього Договору (далі - Календарний план) (п. 5.1);

- перелік документації та результати послуг, що підлягають оформленню та здачі виконавцем замовнику під час та по закінченні дії Договору, визначаються Календарним планом (п. 5.3);

- приймання результатів наданих послуг здійснюється з урахуванням їх відповідності вимогам даного Договору, Календарному плану та Технічному завданню комісією замовника за участю виконавця. Робота комісії завершується складанням Протоколу з висновком про відповідність (невідповідність) наданих послуг Технічному завданню та Календарному плану, а також, у разі виявлення комісією невідповідностей вимогам Технічного завдання та Календарного плану, зазначенням переліку необхідних доопрацювань і строками їх виконання. Не пізніше останнього робочого дня строку виконання відповідного етапу Календарного плану, виконавець передає замовнику результати, передбачені Календарним планом, та Акт здачі-приймання наданих послуг в 2 (двох) примірниках, які підписані виконавцем (надалі - Акт), супровідним листом з відповідною вихідною/вхідною реєстрацією (п. 5.4);

- замовник протягом 10 (десяти) робочих днів повинен підписати отриманий Акт та повернути виконавцю 1 (один) примірник Акту або направити виконавцю письмову вмотивовану відмову від прийняття послуг із зазначенням переліку недоліків, які необхідно усунути. Замовник також зобов`язаний разом із примірником підписаного сторонами Акту повернути виконавцю по 1 (одному) примірнику результатів, визначених в п. 5.5 цього Договору, які оформлені на паперових носіях та підписані уповноваженими представниками сторін (п. 5.5);

- у випадку, якщо замовник у визначений в п. 5.6 цього Договору строк не поверне виконавцю підписаний Акт або в цей же строк не надасть виконавцю вмотивованої відмови від приймання наданих послуг, то послуги, зазначені в такому Акті, вважаються прийнятими, і Замовник зобов`язаний їх оплатити у повному обсязі відповідно до умов цього Договору протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання відповідного Акту (п. 5.6);

- замовник має право: вимагати від виконавця надання послуги у строки, встановлені цим Договором; відмовитись від приймання послуги, якщо вона не відповідає Технічному завданню та умовам Договору (пп. 6.2.1, 6.2.4 п. 6.2);

- виконавець зобов`язується: забезпечити надання послуги у строки, встановлені цим Договором і Календарним планом надання послуги; забезпечити надання послуги, якість якої відповідає умовам, встановленим розділом 2 цього Договору; у разі неможливості в передбачений цим Договором строк надати послугу, невідкладно повідомити про це замовника (пп. 6.3.1, 6.3.2, 6.3.7 п. 6.3).

Додатковою угодою № 1 від 23.11.2020 до Договору внесені зміни, а саме: пункт 13.1 Договору був викладений в такій редакції: "Невід`ємною частиною цього Договору є: Додаток №1. Календарний план надання послуг. Додаток №2. Технічні умови до надання послуг. Додаток №3. Технічне завдання. Додаток № 4. Калькуляція кошторисної вартості надання послуг", Додаток № 4 до Договору додано до цієї Додаткової угоди. Інші умови Договору, не обумовлені цією Додатковою угодою, залишено незмінними.

Додатковою угодою № 2 від 18.12.2020 до Договору внесені зміни, а саме: пункт 11.1 Договору викладено в такій редакції: "Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 березня 2021 року, а в частині розрахунків і гарантійних зобов`язань за даним Договором до повного їх виконання сторонами", Додаток № 1 до Договору "Календарний план надання послуг" викладено в новій редакції, доданій до цієї Додаткової угоди. Інші умови Договору, не обумовлені цією Додатковою угодою, залишено незмінними.

Додатковою угодою № 3 від 31.03.2021 до Договору внесені зміни, а саме: доповнено Договір пунктами 6.2.11, 6.3.11, 6.3.1.12, а пункти 8.2, 11.1, 11.3 Договору викладено в такій редакції: "8.2. У разі затримки надання послуги в цілому по Договору або кожного етапу передбаченого Календарним планом або надання її не в повному обсязі виконавець сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від ціни Договору за кожний день затримки, але не більше 20 % від ціни Договору, за прострочення понад 10 (десять) робочих днів додатково сплачується штраф в розмірі 10 % від ціни Договору, за кожні 10 (десять) робочих днів затримки надання Послуги", "11.1.Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 липня 2021 року, а в частині розрахунків і гарантійних зобов`язань за даним Договором до повного їх виконання сторонами", "11.3. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення". Додаток № 1 до Договору "Календарний план надання послуг" викладено в новій редакції, доданій до цієї Додаткової угоди. Інші умови Договору, не обумовлені цією Додатковою угодою, залишено незмінними.

Пунктом 4 Додаткової угоди № 3 від 31.03.2021 до Договору сторони підтвердили, що станом на дату укладення цієї Додаткової угоди, виконавцю залишається виконати послуги з 10 по 12 етап Календарного плану, що є додатком до Договору, на загальну суму 1 184 235,85 грн.

Відповідно до "Календарного плану надання послуг за предметом закупівлі: Послуга зі Створення інформаційно-телекомунікаційної системи у сфері експортного контролю (ITC ЕК) та комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) (код ДК 021-2015-72220000-3 - консультаційні послуги з питань систем та з технічних питань)" (Додаток № 1 до Договору) (в редакції Додаткової угоди № 3 від 31.03.2021) (далі - Календарний план):

10 етап: назва етапу - Доопрацювання архітектури програмного забезпечення STRATLINK шляхом розділення підсистем обробки конфіденційної та службової інформації; результат етапу - надання повної версії програмного забезпечення STRATLINK на електронному носії інформації. Розгортання програмного забезпечення на обладнанні ІТС ЕК. Надання опису; термін виконання - до 15.06.2021; вартість послуг з ПДВ - 105 035,85 грн;

11 етап: назва етапу - Розробка та погодження технічного завдання на створення КСЗІ, результат етапу - технічне завдання на створення КСЗІ, погоджене Адміністрацією Держспезв`язку, термін виконання - до 05.05.2021; вартість послуг з ПДВ - 388 512,00 грн;

12 етап: назва етапу - Розробка техноробочого проекту на КСЗІ. Впровадження КСЗІ ITC ЕК в дію. Організація проведення первинної державної експертизи КСЗІ ITC ЕК, результат етапу - Документація техноробочого проекту. Попередні випробування КСЗІ ITC ЕК. Протокол попередніх випробувань КСЗІ ITC ЕК. Дослідна експлуатація КСЗІ ITC ЕК. Акт завершення дослідної експлуатації КСЗІ ITC ЕК. Акт завершення робіт зі створення КСЗІ. Проєкт Експертного висновку на КСЗІ ITC ЕК, направлений до Держспецзв`язку. Необхідні документи для проведення первинної державної експертизи КСЗІ ITC ЕК готує організатор експертизи, термін виконання - до 31.07.2021; вартість послуг з ПДВ - 690 688,00 грн.

Позивач у позовній заяві зазначив, що послуги за Договором за етапами 10, 11, 12 в терміни, передбачені Календарним планом, відповідач не надав, що є підставою для сплати ним штрафу та неустойки, передбачених Договором.

На підтвердження порушення відповідачем строків надання послуг за етапами 10, 11, 12, позивач надав Акти здачі-приймання послуг, а саме:

Акт здачі-приймання наданих послуг № 1663 від 24.12.2021 про надання послуг за етапом 10 на загальну суму 105 035,85 грн;

Акт здачі-приймання наданих послуг № 1618 від 19.07.2021 про надання послуг за етапом 11 на загальну суму 388 512,00 грн;

Акт здачі-приймання наданих послуг № 2516 від 24.12.2021 про надання послуг за етапом 12 на загальну суму 690 688,00 грн.

З огляду на порушення відповідачем строків надання послуг за етапами 10, 11, 12 Календарного плану (в редакції Додаткової угоди № 3 від 31.03.2021 до Договору), позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогами про стягнення з відповідача на підставі п. 8.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 3 від 31.03.2021 до Договору) 6 475 200,00 грн штрафу та 472 556,73 грн неустойки, а всього 6 947 756,73 грн.

Згідно наведеного у позовній заяві, заяві про усунення недоліків та відповідно до Детального розрахунок неустойки та штрафних санкцій за Договором (т.1 а.с.91-93), позивач здійснив розрахунок неустойки та штрафу:

- по 10 етапу за період з 16.06.2021 по 15.12.2021, який, на твердження позивача, становить 191 день, з яких робочих 133;

- по 11 етапу за період з 06.05.2021 по 08.07.2021, який, на твердження позивача, становить 64 дні, з яких робочих 43;

- по 12 етапу за період з 01.08.2021 по 23.12.2021, який, на твердження позивача, становить 145 днів, з яких робочих 102.

Розрахунок неустойки та штрафу за затримку надання послуг позивач здійснив окремо щодо кожного спірного етапу (10, 11, 12) та виходячи із ціни Договору у сумі 2 698 000,00 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував у повному обсязі, зазначивши таке.

Підписанням актів здачі-приймання наданих послуг № 1663 від 24.12.2021, № 1618 від 19.07.2021, № 2516 від 24.12.2021, на думку відповідача, позивач підтвердив, що у нього відсутні будь-які претензії до відповідача щодо умов виконання умов Договору, в тому числі щодо термінів надання послуг, встановлених Календарним планом.

Позивач не надав Протоколів з висновком про відповідність (невідповідність) наданих послуг Технічному завданню та Календарному плану, передбачених п. 5.4 Договору. На думку відповідача, за відсутності такого протоколу та зазначених у ньому претензій/зауважень щодо невідповідності наданих послуг Календарному плану, позивач прийняв всі послуги та погодився, що вони виконані належним чином.

Відповідач вважає, що позивач допустив помилку при обчисленні строку прострочення надання послуг по 10 етапу, оскільки за період з 16.06.2021 по 15.12.2021 минуло 183 календарних днів, з яких робочих 128. Крім того, позивач неправильно зазначив дату надання послуг по 10 етапу, оскільки відповідач листом від 16.06.2021 за вих. № 02-1147 направив на адресу позивача, а останній 22.06.2021 отримав результат робіт за 10 етапом та акт здачі-приймання наданих послуг № 1663 у двох примірниках. Отже, як стверджує відповідач, він надав позивачу послуги за 10 етапом 16.06.2021, тобто з простроченням встановленого строку на 1 календарний/робочий день.

Відповідач вважає, що позивач допустив помилку при обчисленні строку прострочення по 11 етапу, оскільки послуги за цим етапом були надані 08.07.2021, тому ця дата виключається із періоду прострочення за 11 етапом.

Відповідач вважає, що штрафні санкції за неналежне виконання умов Договору мають застосовуватися не щодо кожного етапу окремо, а за зобов`язанням в цілому. Оскільки датою закінчення надання послуг за Договором є 31.07.2021 і в повному обсязі (всі етапи) послуги були виконані 24.12.2021, то строк прострочення складає 145 календарних днів з 01.08.2021 по 23.12.2021, за який підлягає стягненню неустойка у розмірі 180 285,53 грн та штраф у розмірі 2 751 960,00 грн згідно наданого відповідачем контррозархунку (т.1 а.с.165).

Відповідач звернув увагу, що зазначений позивачем розмір штрафних санкцій (неустойка, штраф) істотно перевищую ціну Договору, що є несправедливим, невиправдано обтяжливими та непропорційним до наслідків наданих послуг.

Позивач заперечив доводи відповідача щодо недолучення позивачем Протоколів з висновком про відповідність (невідповідність) наданих послуг Технічному завданню та Календарному плану, оскільки факт остаточного прийняття наданих послуг відповідно до п. 5.5 Договору підтверджується наданими актами здачі-приймання наданих послуг, а протоколи є проміжним етапом прийняття наданих послуг, мають технічний характер у процесі прийняття послуг за Договором та не мають суттєвого значення.

Щодо періоду прострочення надання послуг за 10 етапом, позивач зазначив, що він становить 191 календарний день, з яких 133 робочі (з 16.06.2021 по 24.12.2021). Водночас, для розрахунку штрафу була взята кінцева дата - 23.12.2021, оскільки 24.12.2021 позивач прийняв послуги за 10 етапом. Неустойка обрахована позивачем за пів року (16.06.2021 по 15.12.2021), що складає 183 дні.

Щодо твердження відповідача про те, що послуги за 10 етапом були надані 16.06.2021, позивач зазначив, що отримав лист відповідача від 16.06.2021 за вих. № 02-1147, розглянув його та листом № 4218/72-21 від 02.07.2021 надіслав відповідачу вмотивовану відмову від прийняття послуг. Викладені позивачем у листі № 4218/72-21 від 02.07.2021 зауваження відповідачем були враховані та в подальшому усунені, остаточно послуги за 10 етапом були надані 24.12.2021.

Щодо строків надання послуг за 11 етапом, позивач зазначив, що оскільки відповідач надав результат послуг за 11 етапом листом від 08.07.2021 № 04-1308, який позивач отримав 09.07.2021 та 19.07.2021 підписав відповідний Акт № 1618, то при здійсненні розрахунків позивач визначив дату надання послуг 08.07.2021 (за день до того, як надійшов лист відповідача).

Позивач звернув увагу, що розрахунок неустойки та штрафу за прострочення виконання відповідачем кожного етапу окремо, прямо передбачено домовленістю сторін (п. 8.2 Договору (у редакції Додаткової угоди від 31.03.2021 № 3 до Договору)), а відтак зроблений позивачем вірно.

Відповідач вважає необгрунтованими посилання позивача на лист від 02.07.2021 за вих. № 4218/72-21 як на мотивовану відмову від прийняття послуг (робіт), оскільки умовами Договору передбачено, шо надання мотивованої відмови від прийняття послуг (робіт) здійснюється комісією замовника за участю виконавця у формі Протоколу з висновком про відповідність (невідповідність) наданих послуг Технічному завданню та Календарному плану.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Аналіз умов укладеного між сторонами Договору № 11.568/20 від 20.10.2020 свідчить про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (ч. 1 ст. 853 ЦК України).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом частини першої та другої статті 217 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Положеннями статті 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а саме невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

За приписами ч. 1, 2, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Предметом спору у даній справі є наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій за Договором № 11.568/20 від 20.10.2020 у сумах, визначених позивачем.

Судом встановлено, що відповідно до умов п. 5.1 Договору послуги надаються поетапно, відповідно до Календарного плану, який наведений в Додатку № 1 до цього Договору (п. 5.1).

Відповідно до Календарного плану (в редакції Додаткової угоди № 3 від 31.03.2021 до Договору) відповідач мав надати послуги за 10 етапом - до 15.06.2021; за 11 етапом - до 05.05.2021; за 12 етапом - до 31.07.2021.

Наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання наданих послуг № 1663 від 24.12.2021, № 1618 від 19.07.2021, № 2516 від 24.12.2021 (т.1 а.с. 34, 35, 37) підтверджується надання відповідачем послуг за етапами 10, 11, 12 відповідно. Наведені акти підписані представниками сторін та підтверджують, що послуги за етапами 10, 11, 12 надані у повному обсязі та належної якості, та сторони не мають взаємних претензій.

Судом враховано, що умовами п. 5.4 Договору сторони передбачили, що виконавець передає замовнику результати, передбачені Календарним планом, та Акт здачі-приймання наданих послуг в 2 (двох) примірниках, які підписані виконавцем, супровідним листом з відповідною вихідною/вхідною реєстрацією, не пізніше останнього робочого дня строку виконання відповідного етапу Календарного плану.

Щодо надання послуг за 10 етапом Календарного плану.

Судом встановлено, що супровідним листом № 02-1147 від 16.06.2021 відповідач направив на адресу позивача на виконання 10 етапу Календарного плану повну версію програмного забезпечення STRATLINK на електронному носії інформації, опис програмного забезпечення з урахуванням доопрацьованих функцій та Акт здачі-приймання наданих послуг № 1663 (т.1 а.с.164).

Позивач не заперечив, що отримав такий лист відповідача (вхідний від 23.06.2021 № 2250-21) та розглянув його з дотриманням строку, визначеного п. 5.5 Договору.

Листом № 4218/72-21 від 02.07.2021 (т.1 а.с. 172) позивач повідомив відповідача про невідповідність наданої послуги умовам Договору та вимогам п. 10 Календарного плану, у зв`язку з чим повернув Акт здачі-приймання наданих послуг № 1663 та інші матеріали, надані супровідним листом № 02-1147 від 16.06.2021, без підписання та заявив відповідачу про відмову від прийняття послуг, передбачених п. 10 Календарного плану, просив у найкоротші терміни усунути зауваження.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про незгоду відповідача із зауваженнями щодо невідповідності наданих послуг за 10 етапом умовам Договору, викладеними позивачем у листі № 4218/72-21 від 02.07.2021.

Відповідачем були враховані та усунені відповідні зауваження за 10 етапом, про що свідчить Акт здачі-приймання наданих послуг № 1663, складений та підписаний 24.12.2021.

Суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача, який за відсутності наданого позивачем Протоколу з висновком про відповідність (невідповідність) наданих послуг Технічному завданню та Календарному плану, передбаченого п. 5.4 Договору, стверджував, що позивач прийняв всі послуги та погодився, що вони виконані належним чином. При цьому судом враховано таке.

Аналіз змісту умов п. 5.4, 5.5, 5.6 Договору свідчить, що надання послуг у строки, розмірах та на умовах, визначених Договором, підтверджується саме Актом здачі-приймання послуги.

Матеріали справи не містять жодних Протоколів з висновком про відповідність (невідповідність) наданих послуг Технічному завданню та Календарному плану, передбачених п. 5.4 Договору. Водночас, вищезазначений лист позивача № 4218/72-21 від 02.07.2021 за своїм змістом свідчить про невідповідність наданих відповідачем (супровідним листом № 02-1147 від 16.06.2021) послуг за 10 етапом умовам Договору та п. 10 Календарного плану, і таке не спростовано відповідачем. Матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо не оформлення протоколу, передбаченого п. 5.4 Договору, станом на час отримання відповідачем листа позивача № 4218/72-21 від 02.07.2021. Крім того, складений та підписаний сторонами Акт здачі-приймання наданих послуг № 1663 від 24.12.2021, свідчить, що його складення саме 24.12.2021 вірогідно і було обумовлене тим, що відповідач здійснив усунення зауважень позивача, визначених листом № 4218/72-21 від 02.07.2021, після чого послуги за 10 етапом були прийняті позивачем.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Враховуючи надані сторонами докази та встановлені на їх підставі обставини у сукупності, суд дійшов висновку, що подані позивачем в обґрунтування заявлених ним позовних вимог докази є більш вірогідними ніж докази, подані відповідачем на їх спростування.

Враховуючи наведе, суд доходить висновку, що наявними в матеріалах справи доказами у їх сукупності підтверджується, що послуги за 10 етапом відповідачем були надані 24.12.2021, відтак затримка надання послуг за 10 етапом тривала з 16.06.2021 по 23.12.2021 (191 календарний день, з яких 133 робочі).

Щодо надання послуг за 11 етапом Календарного плану.

Судом встановлено, що результат послуг за 11 етапом разом із Актом здачі-приймання наданих послуг № 1618 відповідач надав позивачу листом № 04-1308 від 08.07.2021, який позивач отримав 09.07.2021 та зареєстрував за вхідним № 2459-21 (т.1 а.с.36).

19.07.2021 позивач підписав Акт здачі-приймання наданих послуг № 1618 з дотриманням строку, визначеного п. 5.5 Договору

Позивач зазначив, що при здійсненні розрахунків штрафних санкцій за 11 етапом врахував 08.07.2021 (день до того, як надійшов лист відповідача № 04-1308 від 08.07.2021).

За доводами відповідача, оскільки послуги за 11 етапом були надані ним 08.07.2021, то ця дата виключається із періоду прострочення за 11 етапом. Суд відхиляє доводи відповідача про допущену позивачем помилку при обчисленні строку прострочення по 11 етапу як необгрунтовані з огляду на таке.

Лист відповідача № 04-1308 від 08.07.2021 отриманий позивачем саме 09.07.2021, що підтверджується вхідним реєстраційним номером позивача № 2459-21 від 09.07.2021. Тоді як відповідачем не подано доказів направлення цього листа засобами поштового зв`язку (фіскальний чек, квитанція, опис вкладення, тощо) або отримання цього листа позивачем особисто саме 08.07.2021.

Враховуючи наведе, суд доходить висновку, що наявними в матеріалах справи доказами у їх сукупності підтверджується, що послуги за 11 етапом відповідачем були надані 09.07.2021, відтак затримка надання послуг за 11 етапом тривала з 06.05.2021 по 08.07.2021 (64 календарних дні, з яких 43 робочі).

Щодо надання послуг за 12 етапом Календарного плану.

Наявним в матеріалах справи Актом здачі-приймання наданих послуг № 2516 від 24.12.2021 підтверджується надання відповідачем послуг за 12 етапом 24.12.2021, відтак затримка надання послуг за 12 етапом тривала з 01.08.2021 по 23.12.2021 (145 календарних днів, з яких 102 робочі), що не заперечувалось відповідачем.

Отже, встановлені судом обставини свідчать, що відповідач не виконав зобов`язання за Договором за етапами 10, 11, 12 у строк, встановлений Календарним планом (в редакції Додаткової угоди № 3 від 31.03.2021 до Договору), а відтак в силу приписів ст. 612 ЦК України вважається таким, що прострочив, у зв`язку з чим настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Щодо відповідальності відповідача за неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором.

Пунктом 8.1 Договору встановлено, що за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п. 8.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 3 від 31.03.2021) сторони узгодили, що у разі затримки надання послуги в цілому по Договору або кожного етапу передбаченого Календарним планом або надання її не в повному обсязі виконавець сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від ціни Договору за кожний день затримки, але не більше 20 % від ціни Договору, за прострочення понад 10 (десять) робочих днів додатково сплачується штраф в розмірі 10 % від ціни Договору, за кожні 10 (десять) робочих днів затримки надання Послуги.

Зміст наведеного пункту Договору свідчить, що сплата неустойки та штрафу за затримку надання послуг кожного етапу за Календарним планом прямо передбачена цим пунктом Договором. Такі умови Договору визначені на розсуд сторін і погоджені ними, з огляду на підписання сторонами Договору, додатків та додаткових угод до нього.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на встановлені судом обставини затримки надання відповідачем послуг за 10, 11, 12 етапами Календарного плану, суд доходить висновку про наявність підстав для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої п. 8.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 3 від 31.03.2021).

Позивач на підставі п. 8.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 3 від 31.03.2021) заявив до стягнення з відповідача 6 475 200,00 грн штрафу та 472 556,73 грн неустойки, розрахунок яких здійснив окремо щодо кожного спірного етапу (10, 11, 12) та виходячи із ціни Договору у сумі 2 698 000,00 грн.

Враховуючи узгоджені сторонами умови п. 8.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 3 від 31.03.2021), суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача про те, що штрафні санкції за неналежне виконання умов Договору у формі прострочення виконання робіт мають застосовуватися не щодо кожного етапу окремо, а за зобов`язанням в цілому.

Так, дослідивши зміст прав та обов`язків сторін у цій справі, суд зазначає, що встановлення окремих етапів виконання робіт слугує загальній меті укладення Договору - отримання результату таких робіт, яким у спірному випадку є створення інформаційно-телекомунікаційної системи у сфері експортного контролю (ITC ЕК) та комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) (код ДК 021-2015-72220000-3), кожний такий окремий етап не є самостійним процесом, а є складовою частиною цілісного комплексу робіт, що є предметом Договору. Водночас, відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору, а відтак сторони мали право на власний розсуд визначити зміст п. 8.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 3 від 31.03.2021), яким узгодили сплату неустойки та штрафу за затримку надання послуг кожного етапу за Календарним планом.

Посилання відповідача (на підтвердження власних доводів про застосування штрафних санкцій не щодо кожного етапу окремо, а за зобов`язанням в цілому) на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 суд вважає безпідставним, позаяк зазначену постанову прийнято за інших предмета і підстав позову, іншого суб`єктного складу учасників судового процесу, інших фактичних обставин та зібраних у справі № 910/12876/19 доказів.

Крім того, у п. 3 заперечень на відповідь на відзив відповідач посилається на редакцію пункту 8.2 Договору, яка була змінена після підписання сторонами Додаткової угоди № 3 від 31.03.2021 до Договору.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок штрафу у загальній сумі 6 475 200,00 грн і встановив, що вказаний розрахунок виконаний позивачем відповідно до умов Договору та з урахуванням положень чинного законодавства України.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок неустойки у загальній сумі 472 556,73 грн і встановив, що вказаний розрахунок виконаний позивачем відповідно до умов Договору та з урахуванням положень чинного законодавства України, зокрема, ч. 6 ст. 232 ГК України. При цьому позивач вірно визначив періоди нарахування неустойки за кожним спірним етапом (за 10 етапом - за період з 16.06.2021 по 15.12.2021, за 11 етапом - за період з 06.05.2021 по 08.07.2021, за 12 етапом - за період з 01.08.2021 по 23.12.2021) та вірно здійснив нарахування неустойки від ціни Договору у сумі 2 698 000,00 грн.

Таким чином, оскільки факт затримки надання послуг за 10, 11, 12 етапами Календарного плану (в редакції Додаткової угоди № 3 від 31.03.2021 до Договору № 11.568/20 від 20.10.2020) підтверджується матеріалами справи, а відповідачем вказані обставини не спростовані, суд, зважаючи на порушення відповідачем умов Договору, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Держекспортконтролю до ДП "УСС" про 6 475 200,00 грн штрафу та 472 556,73 грн неустойки.

Водночас судом враховано, що відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зазначені норми чинного законодавства України не містять переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

За змістом зазначених норм, вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права, а саме статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України неодноразово послідовно викладався Верховним Судом у постановах, зокрема, але не виключно, від 26.07.2018 у справі №924/1089/17, від 12.12.2018 у справі №921/110/18, від 14.01.2019 у справі №925/287/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 27.03.2019 у справі №912/1703/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 03.06.2019 у справі №914/1517/18, від 23.10.2019 у справі №917/101/19, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі №916/545/19, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 14.01.2020 у справі №911/873/19, від 10.02.2020 у справі №910/1175/19, від 19.02.2020 у справі №910/1303/19, від 26.02.2020 у справі №925/605/18, від 17.03.2020 №925/597/19, від 18.06.2020 у справі №904/3491/19 від 14.04.2021 у справі №922/1716/20.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 вказала таке: справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин; закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах; господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань; якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

Виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги, що станом на 24.12.2021 відповідачем виконано весь обсяг робіт за Договором, що прострочення виконання робіт мало місце лише щодо етапів 10, 11, 12 робіт, що загальний розмір штрафних санкцій (6 947 756,73 грн) значно перевищує ціну Договору (2 698 000,00 грн), тоді як позивачем не надано будь-яких доказів завдання йому збитків внаслідок порушення відповідачем строків виконання робіт за Договором, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України, суд на власний розсуд та за своїм внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність у даному випадку обставин, за яких можливе зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 269 800,00 грн (10% від ціни Договору).

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Державної служби експортного контролю України та стягнення з Державного підприємства "Українські спеціальні системи" 472 556,73 грн неустойки, 269 800,00 грн штрафу.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 104 215,35 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 9 ст. 129 ГПК України передбачено, зокрема, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір покладається на відповідача, з огляду те, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, а часткове задоволення позовних вимог обумовлене реалізацією судом свого права на зменшення неустойки (штрафу).

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 104 215,35 грн покладається на відповідача повністю, як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Керуючись ст. 13, 73, 74-80, 86, 123, 124, 129, 236-241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Українські спеціальні системи" (Україна, 04119, МІСТО КИЇВ, ВУЛИЦЯ ЮРІЯ ІЛЛЄНКА, БУДИНОК 83Б; ідентифікаційний код 32348248) на користь Державної служби експортного контролю України (Україна, 04080, МІСТО КИЇВ, ВУЛИЦЯ КИРИЛІВСЬКА, БУДИНОК 19-21; ідентифікаційний код 00010300) 472 556,73 грн (чотириста сімдесят дві тисячі п`ятсот п`ятдесят шість гривень 73 коп.) неустойки, 269 800,00 грн (двісті шістдесят дев`ять тисяч вісімсот гривень 00 коп.) штрафу, 104 215,35 грн (сто чотири тисячі двісті п`ятнадцять гривень 35 коп.) судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.

Повне рішення складено 13.12.2022.

Суддя Оксана ГУМЕГА