ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.12.2022 Справа № 914/166/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Бондаренко А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Державного підприємства «Львіввугілля», м.Сокаль Львівської області в особі відокремленого підрозділу «Шахта Степова», с.Глухів Червоноградського району Львівської області
до відповідача 1: Головного управління ДПС у Львівській області, м.Львів,
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна біржа», м.Полтава,
третя особа 1, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Брокцентр», м.Київ,
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Приватне підприємство «Фірма АТС», м.Луцьк,
про визнання біржових торгів незаконними та скасування їх результатів; визнання недійсним договору купівлі-продажу укладеного за результатами біржових торгів.
За участю представників:
від позивача:не з`явився
від відповідача 1: Кісіль Роман Любомирович - представник;
від відповідача 2: не з"явився
від третьої особи 1: не з`явився
від третьої особи 2: Свіденко Констянтин Борисович - представник (в режимі відеоконференції)
Заяв про відвід не поступало.
Розгляд справи судом.
На розгляд Господарського суду Львівської області Державним підприємством «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Степова» подано позов до Головного управління ДПС у Львівській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна біржа» про визнання біржових торгів проведених ТОВ Українська універсальна біржа 14.12.2021р. з продажу майна ДП Львіввугілля, яке перебуває у податковій заставі Головного управління ДПС у Львівській області, лот №10/21-п: вугілля марки Г(Г2) (0-200), вологістю 7,8%, зольністю 34,6%, кількість 2500тонн незаконними та скасування результатів цих торгів; визнання недійсним договору купівлі-продажу укладеного за результатами біржових торгів 14.12.2021р., а саме по лоту №10/21-п: вугілля марки Г(Г2) (0-200), вологістю 7,8%, зольністю 34,6%, кількість 2500тонн.
Ухвалою суду від 24.01.2022р. позовну заяву залишено без руху та встановлено строк на виправлення допущених недоліків. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Брокцентр» до участі у справі в якості третьої особи, на стороні відповідача 1 та призначено підготовче засідання на 01.03.2022р., суд встановив строк для реалізації сторонами своїх процесуальних прав.
05.04.2022р. позивачем подано заяву за вх.№7184/22 від 05.04.2022р. про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить: - визнати біржові торги проведені Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна біржа» 14.12.2021року з продажу майна Державного підприємства «Львіввугілля», яке перебуває у податковій заставі Головного управління ДПС у Львівській області, а саме: лот №10/21-п: вугілля марки Г(Г2) (0-200), вологістю 7,8%, зольністю 34,6%, кількість -2500тонн незаконними та скасувати результат цих торгів; - визнати договір купівлі-продажу майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі, №10/21-п/2Д від 29.12.2021 року недійсним.
Ухвалою суду від 05.04.2022р. продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 03.05.2022р. Подальший хід розгляду справи у підготовчому засіданні викладено у відповідних ухвалах суду. Ухвалою від 24.05.2022р. суд залучив до участі у справі ПП «Фірма АТС» та відклав підготовче засідання на 14.06.2022р. Ухвалою від 12.07.2022р. відкладено розгляд справи на 26.07.2022р. та зобов`язано відповідачів надати суду пакет документів біржових торгів, проведених ТОВ Українська універсальна біржа 14.12.2021р. з продажу заставного майна ДП «Львіввугілля». Ухвалою суду від 26.07.2022р. закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 06.09.2022р. Ухвалою суду від 04.10.2022р. в задоволенні клопотання про виклик свідків відмовлено, відкладено розгляд справи на 25.10.2022р. 18.10.2022р. третя особа 2 подала заяву вх.№21467/22 про розподіл судових витрат (правової допомоги) .Ухвалами суду від 25.10.22р та від 15.11.22р. розгляд справи відкладено до 06.12.22р.
В судове засідання 06.12.2022р. позивач явку представника не забезпечив, на електронну пошту суду від позивача поступило клопотання вх.№24867/22 від 02.12.22р. про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю забзпечити явку повноважного представника в судове засідання. Дане клопотання не скріплено електронним цифровим підписом учасника справи (його представника), відтак не підписано заявником чи його представником.
Процесуальні документи в електронній формі мають надаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власним підписом учасника справи (його представника).
Згідно із ч.2 ст.170 ГПК України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Відповідно до ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Враховуючи вищевикладене, та вимоги ст. 170 ГПК України, клопотання вх.№24867/22 від 02.12.22р. про відкладення розгляду підлягає поверненню заявнику без розгляду.
В судове засідання 06.12.2022р. представники відповідача 1 та третьої особи 2 в судове засідання явку забезпечили , надали пояснення по суті справи, проти позовних вимог заперечили та просили в задоволенні позову відмовити.
В судове засідання 06.12.2022р. відповідачем 2 та третьою особою 1 явки повноважних представників не забезпечено. Судом належно виконано обов`язок щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача 2 та третю особу 1, що підтверджується скеруванням ухвали суду на електронні адреси учасників справи, внесенням ухвал в .
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов`язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, та те, що неявка представників учасників справи не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи вимоги ст. 202 ГПК України, та строки розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та за наявними у справі матеріалами.
Позиції учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на балансі ВП «Шахта Степова» ДП «Львіввугілля» знаходиться вугілля марки Г (Г-2) (0-200), вологістю 7,8%, зольністю 34,6%, кількість - 2500 т. 29.12.2021р. з листів ТзОВ «Торговий дім «Брокцентр» позивачу стало відомо, що 14.12.2021р. Головне управління ДПС у Львівській області, з метою погашення існуючого податкового боргу, виставило вказане майно, яке перебувало у податковій заставі Головного управління ДПС у Львівській області згідно акту опису майна №11 від 25.06.2018р., на прилюдні торги через ТзОВ «Українська універсальна біржа». Переможцем біржових торгів було визначено ПП «Фірма АТС» з яким укладено договір купівлі-продажу №10/21-п/2Д майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі від 29.12.2021р. Як стверджує позивач, в порушення норм податкового законодавства відповідачами здійснено реалізацію майна без рішення суду, оскільки постановою Верховного Суду від 18.03.2020р. у справі №813/3962/15 такий дозвіл був наданий на погашення податкового боргу у розмірі 1429210,25 грн за рахунок заставного майна за актом №3 від 24.04.2015 і таке майно звільнено з податкової застави 25.06.2018р. Зазначає, що реалізація майна за актом №11 здійснена із значно заниженою ціною, а також за відсутності інформації на сайті біржі про реалізацію такого.
У додаткових поясненнях за вх.№13577/22 від 28.06.2022р. позивач вказує, на те що постанова ВС від 18.03.2020р. у справі №813/3962/15 є результатом розгляду позову про надання дозволу на реалізацію конкретно визначеного майна згідно акту №3 від 24.04.2015р., а не на все чи будь-яке рухоме майно, що перебуває у податковій заставі . Реєстрація заставного майна за вказаними актами у реєстрі здійснена як окреме обтяження, а не шляхом внесення змін до обтяження. Позивач зазначив, що оцінка ним не була проведена, оскільки, у період карантину робота підприємства була частково призупинена. У звіті про визначення вартості майна, виготовленому на замовлення контролюючого органу згідно договору №12/21 від 02.11.2021р., відомості щодо ціни вказані невідомо на яку дату та не за місцем розташування майна. Інформація про продаж майна у газеті оприлюднена з порушенням встановлених законодавством строків.
Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву за вх.№6431/22 від 21.03.2022р. просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити, з огляду на наступне. 24.04.2015р. проведено опис майна в податкову заставу згідно акту опису №3, а 25.06.2018 проведено заміну предмета податкової застави згідно з актом №11 та проведено реєстрацію застави в Державному реєстрі обтяжень, номер запису 16962648. Згідно постанови ВС від 18.03.2020р. у справі №813/3962/15 надано дозвіл ГУ ДПС у Л/о на погашення суми податкового боргу ДП «Львіввугілля» у розмірі 1429210,15 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Листом від 27.03.2020р. за № 14435/10/58.9-12 Червоноградське управління ГУ ДПС у Л/о зверталось до ДП «Львіввугілля» з пропозицією самостійно визначити оцінювача та провести експертну оцінку майна, описаного згідно акта опису №11 від 25.06.2018р. Такий лист отриманий адресатом 09.04.2020р., однак залишений без відповіді. 02.11.2021р. контролюючим органом згідно п.95.12 ст.95 ПК України укладено договір на проведення оцінки описаного майна за №12/21. За результатами оцінки вартість оціненого майна станом на 09.11.2021р. склала 2855000,00 грн. Також, 17.11.2021р. було проведено рецензування звіту про оцінку. 12.11.2021р. з метою організації біржових торгів для реалізації заставного майна ДП «Львіввугілля» укладено договір-доручення на продаж майна, відомості про що розміщено на сайті ДПС України та товарної біржі. Вітак, ДП «Львіввугілля» мало можливість скерувати заперечення щодо проведення торгів. Участі в проведенні аукціону представник підприємства не приймав, хоча був належно повідомлений, від підпису договору купівлі-продажу уповноважені особи ДП «Львіввугілля» відмовились, проте звернулись з листом №1918/5-10 від 29.12.2021р. про призупинення підписання договору. 11.01.2022р. Листом №535/6/13-01-13-02-09 надано відповідь. Поступлення у бюджет з продажу заставного майна складають: 29.12.2021р. - 620,0 тис.грн. та 14.01.2022р. - 1945,5 тис.грн.
Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву за вх.№10800/22 від 23.05.2022р. зазначив, що відповідно до постанови ВС від 18.03.2020р. у справі 813/3962/15 суд надав дозвіл на погашення суми податкового боргу ДП «Львіввугілля» у розмірі 1429210,15 грн за рахунок рухомого майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, згідно актів опису №2 та №3 від 24.04.2015р. 25.06.2018р. сторонами було змінено предмет податкової застави. 14.12.2021р. відбулись біржові торги. Інформація про такі торги та іх результати була опублікована на офіційному вебсайті біржі та знаходиться у вільному доступі. 29.12.2021р. за результатами біржових торгів у присутності двох понятих було підписано договір купівлі-продажу №10/21-п/2Д майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі від 14.12.2021р. Відповідач зазначає, що чинне законодавство не містить вимоги про інформування особи, майно якої описано у податкову заставу про факт його продажу. Відтак вимоги позивача вважає безпідставними. Відповідач-2 просив розглянути справу без участі представника відповідача 2.
Третьою особою 1 подано відзив на позов за вх.№10664/22 від 20.05.2022р., у якому зазначається, що висновки позивача не відповідають фактичним обставинам справи, а саме: звіт про незалежну оцінку вугільної продукції складено ТзОВ «Бюро «Ваш експерт+» станом на 09.11.2021р., вартість оціненого майна 2855000,00 грн., а також з метою встановлення його ринкової вартості 17.11.2021р. отримано рецензію на звіт про оцінку. Наказом ДП «Львіввугілля» №225 від 16.11.2021р. встановлено, що з листопада 2021р. по підприємству була визначена відпускна ціна реалізації вугілля марки Г (Г2) (0-200) із золою 23,0%, вологою 8,9% - 3500 грн/т з приміткою про знижку за зольність. Оголошення про проведення біржових торгів розміщене на офіційному сайті товарної біржі та було опубліковане у газеті «Експрес об`ява» №47(5401) від 3-9 грудня 2021р. (стор.14). 09.12.2021р. ПП «Фірма АТС» було подано заявку №09/21 на участь у біржових торгах. За наслідками проведених біржових торгів складено Протокол №10/21-п/2 від 14.12.2021р. Позивачу двічі напрявлялися листи з метою підпису договору купівлі-продажу. 29.12.2021р. у присутності представника позивача було підписано такий договір. Зазначає, що реалізація заставного майна була проведена на підставі рішення суду та згідно акту №11 опису майна (щодо зміни предмета податкової застави) від 25.06.2018 взамін акту №3 від 24.04.2015р. Даним актом позивач добровільно здійснив заміну заставного майна, що не суперечить нормам ПК України.
Третьою особою 2 подано пояснення по суті спору вх. №11398/22 від 30.05.2022р., у якому окрім вищезазначеного вказує на те, що відповідно до протоколу № 10/21-п/2 проведення біржових торгів від 14.12.2021р. переможцем біржових торгів стало ПП «Фірма «АТС», лот придбано за ціною 2855000,00 грн. Договір купівлі-продажу було підписано 21.12.2021 в присутності представника позивача. ПП «Фірма «АТС» у повному обсязі виконало взяті на себе зобов`язання, передбачені договором купівлі-продажу, у зв`язку з чим відповідно до п. 4.2 договору та п. 95.14 ст. 95 Податкового Кодексу України, набуло право власності на майно. На день подання даних пояснень позивачем не виконано обов`язку щодо передачі майна відповідно до п. 4.3 договору купівлі-продажу. Актом опису майна №11 від 28.06.2018р. замінено предмет податкової застави, переданого згідно з актом № 3 від 24.04.2015р. і дозвіл на продаж за яким надано постановою ВС від 18.03.2020р. Тобто позивачем добровільно (за його заявою) та за згодою контролюючого органу проведено заміну майна, що перебуває в податковій заставі - взамін майна, переданого в заставу згідно акту № 3, надано інше майно тієї ж групи товарів, тієї ж кількості, проте з кращими якісними характеристиками, балансова вартість якого не є меншою вартості попереднього майна. Зазначає, що згідно приписів ПК України дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, надається не на конкретно визначене майно, а на суму податкового боргу. При цьому майно платника, що підлягає продажу, не обмежується виключно майном, зазначеним в акті опису майна. ДП «Львіввугілля» не скористалось правом самостійно обрати оцінювача та провести експертну оцінку майна, описаного згідно акту № 11, тому контролюючий орган на підставі п.95.12 ст.95 ПК України самостійно укладав договір про проведення оцінки майна та її рецензування. Разом з цим, позивач, посилаючись на занижену вартість майна, не провів/не замовив власну експертну оцінку майна та не надав належних доказів необ`єктивності та/або недостовірності виконаної оцінки. Зазначена у позові ДП «Львіввугілля» вартість 3500 грн. на реалізацію вугілля визначена самостійно, а не суб`єктом оціночної діяльності; є договірною та підлягає коригуванню в залежності від показників зольності та вологості вугілля; вказана станом на 16.11.2021р, а тому може відрізнятись від ціни, указаної в Звіті (станом 09.11.2021р.). Щодо правонаступництва контролюючого органу третя особа зазначає, що 30.12.2020р. Верховний Суд в рамках справи № 805/4361/17-а досліджував питання щодо встановлення факту публічного правонаступництва. З огляду на викладене, вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, адже права та інтереси позивача не порушені.
У запереченнях вх.№14123/22 від 04.07.2022 третя особа 2 додатково зазначила, що позивач упродовж визначеного законодавством терміну на проведення ним оцінки свого заставного майна не звертався до контролюючого органу з підстав тимчасової неможливості проведення оцінки та погодження її проведення у майбутньому. Звертає також увагу суду, що оголошення про торги було заздалегідь опубліковане на офіційному вебсайті біржі, претензії інших потенційних учасників з цього приводу відсутні, відтак такі обставини не вплинули на права та законні інтереси позивача.
Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа №813/3962/15 за позовом Сокальської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Державного підприємства «Львіввугілля» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постановою Верховного Суду від 18.03.2020р. у справі №813/3962/15 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року у справі № 813/3962/15 скасовано; ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.
Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено у постанові Верховного суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 18.03.20р. у справі №813/3962/15 ДП «Львіввугілля» перебуває на податковому обліку у контролюючому органі та згідно з довідкою позивача податковий борг відповідача станом на 22 липня 2015 року становив 18 295 624,15 грн.
30 травня 2011 року прийнято рішення за № 7 про опис майна у податкову заставу та 24 квітня 2015 року податковим керуючим здійснено опис майна відповідача, а саме: рядового вугілля марки «Г», золою - 56,3 % та вологою - 6,2 %, що зберігається на вугільному складі і знаходяться на обліку у ВП «Шахта «Відродження» ДП «Львіввугілля», який оформлений актом № 2 на суму 191710,25 грн; та рядового вугілля марки «Г», золою - 48,2 % та вологою - 6,9 %, що зберігається на вугільному складі ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля», який оформлений актом № 3 на суму 1 237500,00 грн. Вказані обтяження включені до державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 46890664 та № 46890668 від 28 квітня 2015 року.
З метою погашення податкового боргу контролюючий орган на підставі постанов Львівського окружного адміністративного суду: від 6 червня 2014 року у справі № 813/3761/14; від 23 лютого 2015 року у справі № 813/878/15; від 25 березня 2014 року у справі № 813/1567/14; від 15 листопада 2012 року у справі № 2а-7303/12/1370; від 9 червня 2015 року у справі № 813/1774/15 та у відповідності до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України надсилав у банки, які обслуговують ДП «Львіввугілля», інкасові доручення (платіжні вимоги). Зокрема, за № 311, № 312, № 313, № 314, № 315 від 1 липня 2015 року, за № 316 та № 317 від 3 липня 2015 року про стягнення з рахунків підприємства податкового боргу в сумі 6 387336,89 грн (непогашена сума згідно вищезазначених судових рішень про стягнення), проте усі вищевказані платіжні вимоги були повернуті установами банків без виконання через відсутність коштів на рахунках, що підтверджується відмітками посадових осіб банку на звороті платіжних вимог.
Постановою Верховного Суду від 18.03.2020р. у справі №813/3962/15 ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково та надано дозвіл на погашення суми податкового боргу ДП «Львіввугілля» в розмірі 1429210,25 грн за рахунок рухомого майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, згідно актів опису майна № 2 та № 3 від 24 квітня 2015 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
25.06.2018 позивачем за підписом уповноважених осіб ДП «Львіввугілля» та ВП «Шахта Степова» проведено заміну предмета податкової застави, а саме звільнено із податкової застави майно- вугілля марки «Г», золою - 48,2 % та вологою - 6,9 %, що зберігається на вугільному складі ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля», який оформлений актом № 3 на суму 1 237500,00 грн. та внесено у податкову заставу майно - вугілля марки Г (Г2) (0-200), вологістю 7,8%, золністю 34,6%, кількістю 2500 тонн, загальною вартістю 4590,2 тис.грн., що оформлено актом №11 опису майна (щодо заміни предмета податкової застави).
Дану заміну предмета податкової застави здійснено за погодженням із податковим органом, що підтверджується підписанням акта №11 від 25.06.18р. податковим керуючим С.Я.Бабічук.
Реєтрацію податкової застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна проведено 27.06.2018р., реєстраційний номер 16962648, що визнається учасниками справи у додаткових поясненнях позивача вх.13577/22 від 28.06.22р. та у відзиві відповідача 1 вх.№ 6431/22 від 21.03.22р.
Листом №14435/10/58.9-12 від 27.03.2020р. Червоноградське управління ГУ ДПС у Львівській області звернулось до ДП «Львіввугілля`в якому повідомило, що станом на 01.03.19р. заборгованість до бюджетів ДП «Львіввугілля» складає 698 003,5 тис.грн. Станом на 01.03.20р. у податкову заставу актами опису від 09.09.11р. №16 від 06.12.11р. №57 від 29.02.12р. №№4,5,7, та 10; від 17.02.15р. №3 та №4 та від 25.06.18р. №10,11,12,13,14 описано майно, яке належним чином зареєстроване в податкову заставу. Відповідно до п.95.12 ст.95 ПК України від 02.12.10р. зі змінами та доповненнями та на виконання постанови ВС України від 18.03.20р. у справі № 813/3962/15 ДПС зобов`язує ДП`Львіввугілля» самостійно протягом встановленого терміну визначити оцінювача та провести експертну оцінку майна, описаного актами опису майна (щодо заміни предмета податкової застави ) від 25.06.18р. №11, 12 та надати звіт про проведену оцінку описаного майна у податкову заставу.
Проте, позивач оцінки майна не провів, звіт про проведену оцінку описаного майна у податкову заставу не надав. До матеріалів справи також не долучено доказів проведення ДП «Львіввугілля» оцінки майна.
02.11.2021 ГУ ДПС у Львівській області (замовник) та ТзОВ «Бюро «Ваш експерт+» (виконавець) укладено договір №12/21 на проведення оцінки майна, згідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання зобов`язань по проведенню робіт з незалежної оцінки майна: вугільної продукції: вугілля Г(Г2)(0-200), вологість 7,8 %, зольність 34,6% загальною вагою 2500тонн, згідно Акту опису майна від 25.06.18р. , щодо зміни предмету податкової застави ДП «Львіввугілля»; вугілля Г(Г2)(0-200), вологість 6,2 %, зольність 56,3% загальною вагою 757 тонн, згідно Акту опису майна від 25.06.18р., щодо зміни предмету податкової застави ДП «Львіввугілля».
Відповідно звіту №14-05/21 про незалежну оцінку вартості вугільної продукції ДП «Львіввугілля» вартість оціненого майна (вугілля марки Г (Г-2) (0-200), вологістю 7,8%, зольністю 34,6%, кількість - 2500т) станом на 09.11.2021р. складала 2855,0 тис.грн. Згідно Загального висновку рецензента від 17.11.2021р. зазначено, що звіт про оцінку вцілому відповідає вимогам нормативно-правових актів, суб`єкт оціночної діяльності мав право здійснювати оцінку зазначеного у звіті об`єкта оцінки з метою зазначеною у звіті станом на дату оцінки, вид вартості обрано у відповідності до вимог нормативно-правових актів з оцінки майна, зібраних вихідних даних та іншої інформації достатньо для визначення вартості об`єкту оцінки.
12.11.2021р. ГУ ДПС у Львівській області та ТзОВ «Торговий дім «Брокцентр» укладено договір-доручення на продаж майна на біржових торгах.
Оголошення про проведення біржових торгів, зокрема розміщені 22.11.21р., 06.12.221р. на офіційному сайті ТзОВ «Українська універсальна біржа» (https://www.uub.com.ua/rus/ presscenter/novosti-birzhi/obyavlenye-ooo-ukraynskaya-unyversalnaya-byrzha-provodyt-byrzhevye-torgy-lot-1021-p-po-prodazhe-ymushestva-nahodyashegosya-v-nalogovom-zaloge-gu-gns-vo-lvovskoj-oblasty/ та опубліковане у газеті «Експрес об`ява» №47(5401) від 3-9 грудня 2021р.
09.12.2021 ПП «Фірма «АТС» подано заявку № 09/21 на участь у біржових торгах з продажу лоту №10/21-п: вугілля марки Г (Г-2) (0-200), вологістю 7,8%, зольністю 34,6%, кількість - 2500т. Початкова ціна 2855000,00 грн. 14.12.2021 проведено біржові торги з продажу лоту №10/21-п на суму 2855000,00 грн., за результатами проведених біржових торгів переможцем визначено ПП «Фірма «АТС» про що складено протокол №10/21-п/2 проведення біржових торгів від 14.12.2021р..
Інформація про результати біржових торгів, проведених 14.12.202р. стосовно продажу лоту №10/21-п була розміщена на офіційному сайті ТзОВ «Українська універсальна біржа» 21.12.2021р.( https://www.uub.com.ua/rus/presscenter/novosti-birzhi/soobshene-o-rezultatah-provedennyh-brzhevyh-torgov-ooo-ukranskoj-unversalnoj-brzhej-14-dekabrya-2021-goda/)
17.12.2021р. та повторно 23.12.2021р. ТзОВ «Торговий дім «Брокцентр» надсилав листи №03-12/21 від 15.12.2021р. та №14-12/21 від 23.12.2021р. позивачу щодо направлення представника для підписання договору купівлі-продажу, які позивач отримав 29.12.2021р. 29.12.2021р. ВП «Шахта Степова» ДП «Львіввугілля» листом №1918/5-10 звернулось до ГУ ДПС у Львівській області про призупинення підписанння договору.
29.12.2021р. ГУ ДПС у Львівській області в особі повіреного ТзОВ» «Торговий дім «Брокцентр» та ПП «Фірма «АТС» на підставі акту №11 опису майна (щодо заміни предмета податкової застави) від 25.06.2018 (взамін акту опису №3 від 24.04.2015р.), постанови Верховного Суду від 18.03.2020р. у справі №813/3962/15 укладено договір купівлі-продажу №10/21-п/2Д майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі, відповідно до умов якого продаець продав, а покупець купив на біржових торгах, проведених ТзОВ «Українська універсальна біржа» майно, а саме: вугілля марки Г (Г-2) (0-200), вологістю 7,8%, зольністю 34,6%, кількість - 2500т., місцезнаходження: 80084. Львівська область, Сокальський район, село Глухів, вул.Червоноградська, 22-Б. Договір, відповідно до п.95,14 ст.95 ПК України, підписано за присутності двох понятих, ДП «Львіввугілля» ВП «Шахта Степова» від підпису відмовився.
На виконання умов договору купівлі-продажу №10/21-п/2Д майна платника податків від 29.12.2021р. ПП «Фірма «АТС» перераховано кошти в сумі 2855000,00 грн. згідно платіжних доручень №223 від 21.12.21р та №242 від10.01.22р. від 2021р. ,копії яких долучено до справи.
11.01.2022р. ГУ ДПС у Львівській області листом №535/6/13-01-13-02-09 надано відповідь на лист №1918/5-10 від 29.12.2021р., в якому зазначено, що вся інформація про укладення договорів-доручень на реалізацію майна підприємств-боржників викладена на сайті ДПС України із зазначеними характеристиками лотів і що починаючи з 30.10.21р.- саме з висвітлення на сайті ДПС України , ДП «Львіввугілля» мало можливість скерувати в ГУ ДПС у Львівській області заперечення щодо проведення торгів вцілому.
13.01.2022 позивач звернувся до ГУ ДПС у Львівській області з листом №47/5-4 від 12.01.2021р. про надання пакету документів проведених біржових торгів по лоту №10/21-п від 14.12.2021р. Листом від 26.01.22р ГУ ДПС у Львівській області зазначено, що в частині отримання інформації щодо протоколу проведення біржових торгів та договору купівлі-продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі належить звернутись до ТзОВ «Торговий дім «Брокцентр».
Оцінка суду.
Згідно п. 41.1, 41.4 ст. 41 Податкового кодексу України податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Контролюючі органи, до яких належить віповідач 1, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
У позовній заяві ДП «Львіввугілля» зазначає, що на момент прийняття Верховним Судом постанови від 18.03.2020 у справі № 813/3962/15, надано дозвіл Червоноградській ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області на погашення суми податкового боргу позивача за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі та заміну сторони її правонаступником не проведено.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. Правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуггя) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин. Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права. Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №296 реорганізовано Червоноградську ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, шляхом її приєднання як структурного підрозділу до Головного управління ДФС у Львівській області. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 №846) утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 19.06.2019 № 537 (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846) утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби та реорганізовані деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби, зокрема утворено ГУ ДПС у Львівській області. Наказом ГУ ДПС у Львівській області від 03.09.2019 №8 останнім розпочато виконання функцій та повноважень Головного управління ДФС у Львівській області, що припиняється.
Отже, з 03.09.2019 усі повноваження, права та обов`язки Головного управління ДФС у Львівській області (яке є правонаступником Червоноградської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області) передано новоствореному контролюючому органу узазначеній сфері, яким є ГУ ДПС у Львівській області. Враховуючи зазначене, з урахуванням факту публічного правонаступництва до ГУ ДПС у Львівській області перейшли права та обов`язки Головного управління ДФС у Львівській області та, як наслідок, і повноваження Червоноградської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, в тому числі, на здійснення реалізації майна позивача, шо перебуває у податковій заставі, з метою погашення суми податкового боргу.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 87.2 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Серед іншого, не може бути джерелом погашення податкового боргу майно боржника, що перебуває в іншій, ніж податкова, заставі.
Податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави (п.п. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до п. 88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Пунктами 89.1-89.3 ПК України визначено, що право податкової застави виникає, зокрема, у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених цим кодексом, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.(п.89.3 ПК України)
За приписами п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Так, відповідно до постанови Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 18.03.20року у справі № 813/3962/15, суд надав дозвіл на погашення суми податкового боргу ДП «Львіввугілля» у розмірі 1 429 210, 25 грн. за рахунок рухомого майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, згідно актів опису майна № 2 та № 3 від 24.04.2015 року. Згідно з актом опису майна №11 від 25.06.2018 року (щодо заміни предмета податкової застави), з податкової застави було звільнено майно зазначене в акті опису майна №3 від 24.04.15рр. : вугілля марки Г, зольністю 48, 2%, вологістю 6, 9%, кількістю 2 500 тонн. Натомість, до податкової застави було внесено майно: Вугілля марки Г (Г2) (0-200). вологістю 7. 8%, зольністю 34, 6%, кількістю 2 500 тонн.
Як вбачається із постанови Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 18.03.20року у справі № 813/3962/15, судом надано дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Відповідно до положень п.89.6, 89.7 ст. 89 ПК України якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі. Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою контролюючого органу.
Положеннями п. 89.5. ПК України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем за його заявою та за згодою контролюючого органу проведено заміну майна, що перебуває в податковій заставі (акт опису майна №11) - взамін майна, переданого в заставу згідно Акту № 3, надано інше майно тієї ж групи товарів, тієї ж кількості, проте з кращими якісними характеристиками, балансова вартість, якого не є меншою вартості попереднього майна.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що у позивача був наявний податковий борг, який не можливо було погасити за рахунок грошових коштів; постановою Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 813/3962/15 надано дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу позивача за рахунок майна платника податків, що перебувало у податковій заставі; майно, яке відчужено на спірних біржових торгах, передано в податкову заставу самим позивачем на підставі акту опису майна № 11 (щодо заміни предмета податкової застави), який складено позивачем 25.06.18р., взамін майна зазначеного в акті опису №3 від 24.04.15р., яке було звільнено з податкової застави позивачем до прийняття постанови Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 813/3962/15, про що було відомо позивачу, як учаснику справи № 813/3962/15 на час прийняття рішення судом; заміна предмета податкової застави проведена відповідно до вимог законодавства за згодою контролюючого органу; дане майно є майном тієї ж групи товарів, тієї ж кількості, проте з кращими якісними характеристиками.
Відповідно до п. п. 95.16, 95.17 ПК України інформація про склад майна платників податків, призначеного для продажу, оприлюднюється відповідною біржею. Інформація про час та умови проведення прилюдних торгів майном платників податків оприлюднюється відповідною біржею.
Як встановлено судом оголошення про проведення біржових торгів з продажу майна, яке перебуває в податковій заставі ГУ ДПС у Львівській області (лот № 10/21-п: вугілля марки Г(Г2) (0-200), вологістю 7,8%, зольністю 34,6% у кількості 2500 т), зокрема були розміщені 22.11.21р., 06.12.221р. на офіційному сайті ТзОВ «Українська універсальна біржа» та опубліковане у газеті «Експрес об`ява» №47(5401) від 3-9 грудня 2021р.
Відповідно до п. 95.10. ст.95 ПК України з метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Платник податків має право самостійно здійснити оцінку шляхом укладення договору з оцінювачем. Якщо платник податків самостійно не здійснює оцінку протягом одного місяця з дня прийняття рішення про реалізацію майна, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна. (п. 95.12. ст.95 ПК України).
Як вбачається із матеріалів справи та зазначється позивачем оцінки майна не проведено, звіт про проведену оцінку описаного майна у податкову заставу не надано. ГУ ДПС у Львівській області завчасно зверталось до ДП «Львіввугілля» листом з пропозицією самостійно обрати оцінювача та провести експертну оцінку майна, описаного Актом № 11 опису майна (щодо заміни предмета податкової застави). Водночас, ДП «Львіввугілля» таким правом не скористалось. У зв`язку з цим ГУ ДПС у Львівській області залучено ТОВ «Бюро «Ваш Експерт+» для проведення оцінки вартості вугільної продукції позивача. Такі дії ГУ ДПС у Львівській області повністю узгоджуються з вимогами чинного законодавства стосовно порядку проведення біржових торгів з продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.
Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що незалежна оцінка майна проводиться на підставі договору на проведення оцінки між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.
Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання (абзац 3 ч.2 ст.3 наведеного Закону).
Суб`єктами оціночної діяльності є: суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі (частина перша статті 5 Закону про оцінку майна).
Оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності, зокрема, зобов`язані дотримуватися під час здійснення оціночної діяльності вимог Закону про оцінку майна та нормативно-правових актів з оцінки майна, забезпечувати об`єктивність оцінки майна, повідомляти замовника про неможливість проведення об`єктивної оцінки у зв`язку з виникненням обставин, які цьому перешкоджають (згідно із статтею 13 Закону про оцінку майна).
Згідно зі ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.
Позивач, як платник податків, протягом тривалого часу був обізнаний з існуванням у нього податкового боргу, перебуванням майна в податковій заставі та існуванням судового рішення про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок заставного майна, а також був повідомлений про намір контролюючого органу, щодо реалізації заставного майна, про що свідчить лист Червоноградського управління ГУ ДПС у Львівській області №14435/10/58.9-12 від 27.03.2020р. Однак, у порушення вимог чинного законодавства, позивач не вжив належних та своєчасних заходів щодо недопущення, а в подальшому і погашення існуючого податкового боргу. Будучи поінформованим про наслідки несплати податкового боргу та перебування майна в податковій заставі, позивач не вжив заходів щодо погодження з контролюючим органом інших термінів проведення оцінки майна та надання її результатів.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивач, покликаючись на занижену вартість реалізованого майна, не провів та не замовив власну оцінку майна, не падав належних доказів необ`єктивності та/або недостовірності виконаної оцінки. Зазначена в позові ДП «Львіввугілля» вартість (3 500 грн.) на реалізацію продукції вугілля не може бути прийнята судом до уваги, оскільки остання визначена самим позивачем 16.11.2021р. та є договірною; встановлена не суб`єктом оціночної діяльності в порядку Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», не є остаточною, та підлягає коригуванню в залежності від показників зольності та вологості вугілля; вказана станом на 16.11.2021, та може відрізнятись від ціни, вказаної в Звіті станом 09.11.2021р. Інших доказів в підтвердження обставин, щодо заниження вартості реалізованого майна, позивачем не представлено. Заперечуючи звіт про оцінку майна, позивач не довів належними доказами того, що оцінене податковим органом майно, яке було реалізоване на прилюдних торгах, має більшу/іншу вартість, ніж вказано у звіті про незалежну оцінку.
Пунктом 63 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 № 1440 рецензування полягає у неупередженому об`єктивному розгляді оцінки майна особою, яка не має особистої матеріальної або іншої заінтересованості в результатах такої оцінки, відповідно до напряму та спеціалізації її кваліфікаційного свідоцтва. При цьому, положеннями п. 55 Національного стандарту № 1 передбачено, що оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна згідно із законодавством. Особи, що надають недостовірні вихідні дані, використання яких під час оцінки призвело до надання необ`єктивного висновку про вартість майна, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відтак, твердження позивача про занижену вартість заставного майна, відсутність дозволу на його продаж не знайшли свого правового обгрунтування, адже такі ґрунтуються на припущеннях, які суперечать фактичним обставинам справи. Отже, за наслідками розгляду справи судом не встановлено, що під час проведення біржових торгів та укладення оспорюваного договору будь-яких порушень, заборон чи вказівок, наведених нормах Податкового кодексу України, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів. Тому, відсутні правові підстави для визнання біржових торгів незаконними та скасування результатів цих торгів.
За відсутності підстав для визнання недійсними результатів біржових торгів, відсутні і підстави для задоволення вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного за результатами таких торгів.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Зі змісту наведених норм вбачається, що право на позов в особи виникає лише тоді, коли її право, свобода чи інтерес або порушені, або невизнані, або оспорюються.
Отже, навіть у разі обґрунтованого і підставного позову, але у разі, коли жодне право особи, яке звернулася із позовом не порушене і не оспорюється, то правових підстав для задоволення такого позову немає.
Виходячи із змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Під порушенням права слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного суду від 20.01.2021р. №910/8992/19 (910/20867/17), якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не установлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, у суду немає правових підстав для задоволення позову. Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу, в тому числі визнання правочину недійсним, має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципу верховенства права.
Позивачем, обґрунтовуючи свої вимоги за позовом неправомірністю дій відповідача, відповідно до приписів ст. 74 ГПК України, не обгрунтовано та не надано жодних доказів на підтвердження порушення прав позивача, зокрема не підтверджено продажу майна за заниженою вартістю, не обгрунтовано також яким чином задоволення даного позову відновить права позивача, зокрема за умови наявності податкового боргу . За даних обставин, позиція позивача свідчить про безпідставність і надуманість аргументів про невідповідність оцінки майна та результатів аукціону і фактично свідчить про незгоду позивача з діями контролюючого органу та самим фактом продажу його майна в рахунок погашення податкового боргу . Відтак, виходячи зі змісту суб`єктивного права за захистом якого звернувся позивач до суду, заявлені позовні вимоги не обгрунтовані, не доведені належними доказами, не спрямовані на захист порушеного права чи його відновлення, у зв`язку з чим заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.129 Конституції України та статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно з ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст.78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд бере до уваги позицію ЄСПЛ, зазначену у п.58 рішення ЄСПЛ у справі Серявін та інші проти України, де зазначено, що суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, подані докази у їх сукупності, надані пояснення учасників справи, позовні вимоги є не обгрунтовані не доведені належними доказами, тому задоволенню не підлягають.
Судовий збір покладається на позивача, відповідно до вимог ст.129 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 123, 124, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 12.12.2022р.
Суддя Іванчук С.В.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2022 |
Оприлюднено | 15.12.2022 |
Номер документу | 107830936 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Іванчук С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні