Рішення

від 07.12.2022 по справі 914/2682/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2022 Справа № 914/2682/22

За позовом Комунального підприємства Адміністративно-технічне управління, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства Торгово-сервісний центр Роланд, с. Мальчиці Львівської області

про стягнення 703, 27 грн

Суддя Галамай О.З.

Секретар судового засідання Бараняк Н.Я.

За участю представників:

від позивача: Грицик І.Ю. представник;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Комунального підприємства Адміністративно-технічне управління до відповідача: Приватного підприємства Торгово-сервісний центр Роланд про стягнення 703, 27 грн за невиконання умов договору на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів від 01.02.2010.

Хід розгляду справи.

Ухвалою суду від 01.11.2022 відкрито спрощене позовне провадження, судове засідання призначено на 23.11.2022.

Ухвалою суду від 23.11.2022 розгляд справи відкладено на 07.12.2022.

У судовому засіданні 07.12.2021 представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити. Крім того, надала пояснення, що термін дії дозволу продовжувався та надалі був скасований; станом на день судового засідання заборгованість не сплачена, жодних листів від відповідача не надходило.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив.

Слід зазначити, що копію позовної заяви, скерованої позивачем 21.10.2022, відповідач отримав 25.10.2022.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі відповідач отримав за зазначеною у договорі адресою для листування 22.11.2022, а за юридичною адресою 05.11.2022 (трекінг 7901414649117).

Проте ухвала суду від 23.11.2022 станом на 07.12.2022 не вручена відповідачу (перебуває у точці видачі/доставки).

В рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Оскільки відповідач отримав як копію позовної заяви, так і копію ухвали про відкриття провадження у справі, копія ухвали від 23.11.2022 скеровувалась на його юридичну адресу та адресу для листування, зазначену в договорі, відповідач є належним чином повідомлений про розгляд справи.

Беручи до уваги закінчення строку розгляду спору, достатність доказів у справі для її вирішення, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін.

Аргументи сторін.

Позовна заява обґрунтована невиконанням укладеного сторонами договору на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів від 01.02.2010 в частині оплати за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій на суму 703, 27 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.

Обставини справи.

01 лютого 2010 року Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради (Робочий орган), Комунальним підприємством Адміністративно-технічне управління (Оператор) та Приватним підприємством Торгово-сервісний центр Роланд (Розповсюджувач) підписано договір на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів № 308 (далі - договір), відповідно до розділу 2 якого, такий договір регулює правовідносини, що виникають між Робочим органом, Оператором та Розповсюджувачем щодо встановлення спеціальних конструкцій для розміщення зовнішньої реклами на території м. Львова, а також надання у тимчасове платне користування місць для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресами і на терміни, визначеними у виданих дозволах на розміщення зовнішньої реклами у межах м. Львова, згідно з Правилами розміщення зовнішньої реклами у м. Львові.

Згідно з пунктом 3.2 1 договору Робочий орган зобов`язаний надавати Розповсюджувачу у тимчасове платне користування місця для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресами і на терміни, визначеними у виданих дозволах на розміщення зовнішньої реклами в межах м. Львова, згідно з Правилами розміщення зовнішньої реклами у м. Львові.

Пунктом 4.5. договору передбачено обов`язок Розповсюджувача здійснювати Оператору оплату за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій щомісячно до 25 числа поточного місяця за тарифними ставками, вказаними у додатку до договору.

Додатком до договору є місячні тарифні ставки, в яких зазначено, що щомісячний розмір плати визначається шляхом множення базового тарифу на розмір площі місця розташування спеціальної конструкції та величину відношення рекламної площі до площі розташування спеціальної конструкції, коефіцієнт економіко-планувальної зони у якій надається місце і коригується на рівень інфляції за попередній рік.

Відповідач отримав дозвіл на розміщення реклами площею 18 кв м., вид рекламоносія: одноярусний односторонній щит просто неба на газоні з тарифом у 2017 році: 1 816, 78 грн.

До позову позивач долучив помісячний журнал оплати за тимчасове користування місцями для розміщення зовнішньої реклами, в якому відображено, що станом на січень 2017 року існувало сальдо на суму 4 870, 95 грн, а за період січень вересень 2017 року відповідачу нараховано плату на суму 17 054, 28 грн, тобто загалом на суму 21 925, 23 грн.

Відповідач оплатив позивачу 21 221, 96 грн, які зараховано в рахунок погашення найдавнішої заборгованості.

Тому позивач просив стягнути з відповідача залишок неоплаченої заборгованості за вересень 2017 року на суму 703, 27 грн.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 569 від 21.05.2010 затверджено Правилами розміщення зовнішньої реклами на території Львівської міської територіальної громади (надалі - Правила).

Згідно з пунктом 6.1 Правил плата за тимчасове користування місцями, які перебувають у комунальній власності, для розташування рекламних засобів здійснюється на підставі договору між робочим органом, оператором та розповсюджувачем відповідно до Порядку надання розповсюджувачам зовнішньої реклами у тимчасове користування місць, що перебувають в комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій, який затверджує виконавчий комітет міської ради, а місцями, що перебувають у державній, приватній або обласній комунальній власності на договірних засадах з їх власником або уповноваженим ним органом (особою).

Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради, Комунальним підприємством Адміністративно-технічне управління та Приватним підприємством Торгово-сервісний центр Роланд після отримання дозволу на розміщення реклами підписано договір на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів№ 308 від 01.02.2010.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (стаття 903 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Сторонами у пункті 4.5 договору погоджено строк для оплати за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій щомісячно до 25 числа поточного місяця.

З долученого позивачем журналу оплат вбачається, що відповідачу нараховано 21 925, 23 грн за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій, з яких 4 870, 95 грн - сальдо на початок січня 2017 року та 17 054, 28 грн, нарахованих за січень-вересень 2017 року.

Проте відповідач оплатив лише 21 221, 96 грн. Жодних інших доказів, які б підтвердили протилежне відповідач суду не надав, а матеріали справи таких не містять.

Тому позивач підставно заявив до стягнення 703, 27 грн залишку неоплаченої заборгованості за вересень 2017 року за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо судового збору.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Торгово-сервісний центр Роланд (місцезнаходження: 81077, Львівська обл., Яворівський р-н, село Мальчиці, вул. Городоцька, будинок 1; ідент. код: 32390073) на користь Комунального підприємства Адміністративно-технічне управління (місцезнаходження: 79005, місто Львів, площа Міцкевича, будинок 6/7; ідент. код: 13804591) 703, 27 грн заборгованості та 2 481, 00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 12.12.2022.

Суддя Галамай О.З.