Рішення

від 08.12.2022 по справі 914/1897/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2022 Справа № 914/1897/22

За позовом:Приватного підприємства «Агророзвиток», м. Черкасидо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНС - 2000», Львівська обл., смт Підбужпро:стягнення заборгованості, пені, штрафу, інфляційних втрат Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Шевчук О.О.Представники сторін:від позивача:не з`явився;від відповідача:не з`явився.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ПП «Агророзвиток» до ТОВ «ЄВРОТРАНС - 2000» про стягнення заборгованості, пені, штрафу, інфляційних втрат.

Ухвалою від 19.08.2022 суд залишив позовну заяву без руху та встановив заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви.

Приватне підприємство «Агророзвиток» направило на адресу суду заяву (вх. №18073/22 від 31.08.20222), якою усунуто недоліки позовної заяви у встановлений строк.

У період з 29.08.2022 по 09.09.2022 суддя Крупник Р.В. перебував у відпустці.

Ухвалою від 12.09.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначив на 03.10.2022.

Ухвалою від 03.10.2022 розгляд справи по суті відкладено на 24.10.2022.

Ухвалою від 24.10.2022 суд задовольнив клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Також, ухвалою від 24.10.2022 розгляд справи по суті відкладено на 14.11.2022.

14.11.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Крупника Р.В. на лікарняному.

Ухвалою від 22.11.2022 розгляд справи по суті призначено на 08.12.2022.

У судове засідання призначене на 08.12.2022 представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Що стосується сторони відповідача, то явки повноважного представника відповідна сторона не забезпечила у жодне із призначених судових засідань у даній справі, у т.ч. у судове засідання 08.12.2022. Про причини неявки уповноваженого представника у судове засідання призначене на 08.12.2022 відповідач не повідомляв.

Слід зазначити, що поштове відправлення №7901414622227, яким на юридичну адресу відповідача, а саме: 82180, Львівська обл., смт Підбуж, вул. Шкільна, буд. 1/1, направлялася ухвала про відкриття провадження у справі, повернулося на адресу суду із зазначенням причин невручення: за закінченням терміну зберігання.

З листа-відповіді АТ «Укрпошта» (вх. №23090/22 від 07.11.2022) вбачається, що рекомендований лист №7901414622227, адресований відповідачу, 15.09.2022 надійшов до відділення поштового зв`язку 82180 і був досланий згідно заяви ТОВ «ЄВРОТРАНС - 2000» на переадресацію письмової кореспонденції на адресу: вул. Трускавецька, 64/1, м. Дрогобич, 82100.

Відповідний рекомендований лист 20.09.2022 надійшов до відділення поштового зв`язку 82100 та в цей же день був переданий у доставку листоноші. За вказаною адресою адресата фактично не виявлено, оскільки він за зазначеною адресою не значиться, листа не було вручено і повідомлення про надходження рекомендовано листа за вказаною відправником адресою не було залишено. Контактний номер телефону одержувача не було зазначено відправником, тому працівники відділення поштового зв`язку не мали змоги зв`язатись із представником ТОВ «ЄВРОТРАНС - 2000» та повідомити про надходження поштового відправлення. Порядок доставки поштових відправлень з ТОВ «ЄВРОТРАНС - 2000» не узгоджені, у відділенні поштового зв`язку 82100, м. Дрогобич відсутні заяви на доставку поштових відправлень та довіреності на довірену особу для отримання поштових відправлень. У зв`язку із цим, зазначений лист був повернутий на зворотну адресу 14.10.2022.

Із тих же ж причин на адресу суду повернулася ухвала від 03.10.2022 (поштове відправлення №7901414641256) та ухвала від 24.10.2022 (поштове відправлення №7901414655036), яка направлялася за адресою: 82100, м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 64/1.

З огляду на викладене, враховуючи те, що адреса (82180, Львівська обл., смт Підбуж, вул. Шкільна, буд. 1/1), на котру відправлялася кореспонденція суду є юридичною адресою відповідача і останній не повідомляв про зміну цієї адреси, то в силу положень ст. 242 ГПК України, ТОВ «ЄВРОТРАНС - 2000» вважається таким, що належним чином повідомлене про розгляд справи №914/1897/22.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Позов обґрунтовано тим, що між ПП «Агророзвиток» (постачальник) та ТОВ «ЄВРОТРАНС - 2000» (покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів №80 від 11.12.2020, згідно із яким постачальник зобов`язується поставляти, організовувати та забезпечувати заправку паливно-мастильними матеріалами автотранспорту покупця, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати відпущені паливно-мастильні матеріали.

Як стверджує позивач, свої зобов`язання за договором він виконав належним чином, однак відповідач не оплатив їх вартості, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 73095,17 грн.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, ПП «Агророзвиток» звернулося до суду із цим позовом про стягнення 113081,64 грн. заборгованості, з яких 73095,17 грн. основного боргу; 10273,35 грн. пені; 7784,62 грн. інфляційних втрат; 21928,50 грн. штрафу.

Аргументи відповідача.

Відповідач своїм правом на висловлення заперечень проти позову, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), не скористався та не подав до суду у встановлений процесуальним законом строк відзиву на позовну заяву.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

11.12.2020 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів №80 (надалі - Договір), згідно із п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставляти, організовувати та забезпечувати заправку паливно-мастильними матеріалами автотранспорту покупця, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати відпущені паливно-мастильні матеріали (ПММ).

Відповідно до п. 1.4. Договору розрахунки за відпущені через роздрібну мережу АЗС ПММ за цим договором, здійснюються виключно у безготівковій формі із застосуванням: електронної паливної картки (смарт-картка) грошова - спеціального платіжного засобу у вигляді емітованої у встановленому діючим законодавством порядку пластикової картки встановленого зразку, що використовується для ініціювання переказу грошових коштів з умовного рахунку платника.

Поставка товару, вказаного в п. 1.1. даного договору буде здійснюватися партіями (п. 1.7. Договору).

Згідно із п. 2.1.1. Договору покупець перераховує у безготівковому вигляді грошові кошти в якості оплати за ПММ на банківський рахунок постачальника на протязі 14 (чотирнадцяти) банківських днів з моменту отримання ПММ згідно належним чином оформлених чеків, накладних та у розмірі, вказаному у рахунках-фактурах відповідно до фактично поставленого обсягу ПММ.

Пунктом 2.1.2. Договору передбачено, зокрема, що постачальник на підтвердження свого обов`язку, що випливає з цього договору, видає безплатно покупцеві в користування електронну паливну картку (смарт-картку) грошову, на умовний рахунок якої зараховуються грошові кошти, сума яких попередньо була погоджена між покупцем та постачальником. Смарт-картки передаються покупцю у кількості згідно із домовленістю сторін за актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору.

Між сторонами підписано Акт приймання-передачі паливних карт від 11.12.2020 до Договору, згідно із яким позивач передав у користування відповідача паливні картки мережі АЗС «БРСМ-НАФТА».

Як передбачено п.п. 2.1.9 - 2.1.10. Договору постачальник до 5 числа місяця наступного за звітним видає покупцю видаткову накладну на кількість і суму отриманих ПММ. Видаткові накладні та інші документи первинного бухгалтерського обліку не підписані покупцем протягом 10 днів з дати отримання, підписані лише зі сторони постачальника вважаються належно оформленими, вірним та мають юридичну силу.

Датою поставки нафтопродуктів та/або інших товарів, послуг вважається дата їх одержання на АЗС постачальника, яка зазначена в контрольному сліпі (чеку) за кожною операцією (п. 3.1. Договору).

З матеріалів справи вбачається, що сторонами підписано Акт звірки взаєморозрахунків за період: 01.01.2021 - 30.11.2021, згідно із яким позивач поставив товар за Договором на суму 463724,82 грн., а відповідач оплатив його вартість частково у розмірі 359937,50 грн. Заборгованість відповідача станом на 30.11.2021 становила 103787,32 грн.

У подальшому, відповідач продовжував оплачувати вартість поставленого товару та перерахував позивачу 60000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №@2PL422166 від 28.01.2022 та №502 від 17.02.2022.

Судом встановлено, що неоплаченими згідно вказаного вище Акту звірки взаєморозрахунків залишилися сума у розмірі 43787,32 грн. (103787,32 - 60000,00), яка складається із заборгованості за наступними наявними у матеріалах справи видатковими накладними:

- ВН №АГ-000003227 від 15.09.2021 на суму 16285,85 грн., зважаючи на часткове погашення у розмірі 11589,92 грн. (27875,77 - 11589,92);

- ВН №АГ-000003445 від 30.09.2021 на суму 1860,53 грн.;

- ВН №АГ-000003905 від 29.10.2021 на суму 25640,94 грн.

Також, після підписання Акту звірки позивач здійснив поставку відповідачу товару за Договором на загальну суму 29307,85 грн., на підтвердження він чого подав до суду копії видаткових накладних №АГ-000000437 від 15.02.2022 на суму 1933,14 грн. та №АГ-000000804 від 28.02.2022 на суму 27374,71 грн., які підписані лише позивачем, копії зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних №669 від 15.02.2022 та №973 від 28.02.2022.

На підтвердження існування заборгованості за вказаними двома видатковими накладними позивач також подав до суду витяг із реєстру видаткових накладних за лютий 2022, а також інформаційну довідку про заправки за період: лютий 2022.

Таким чином, станом на момент постановлення рішення заборгованість відповідача перед позивачем становить 73095,17 грн. (43787,32 + 29307,85).

Приватне підприємство «Агророзвиток» направляло на адресу відповідача вимоги про сплату існуючої заборгованості №5 від 24.01.2022 та №46 від 27.07.2022, які залишились без належного реагування.

У пункті 5.2. Договору сторони погодили, що у разі прострочення терміну оплати за цим Договором покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день такого прострочення, а також інфляційні збитки, що поніс постачальник та 30 (тридцять) відсотків від розміру дебіторської заборгованості - штрафних санкцій. Сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють покупця від виконання прийнятих зобов`язань за цим договором.

На підставі 5.2. Договору, а також ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач здійснив нарахування на основну суму заборгованості 10273,35 грн. пені, 21928,50 грн. штрафу та 7784,62 грн. інфляційних втрат.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як передбачено ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів №80 від 11.12.2020.

Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв обумовлений товар на загальну суму 73095,17 грн., що підтверджується видатковими накладними №АГ-000003227 від 15.09.2021 на суму 16285,85 грн., №АГ-000003445 від 30.09.2021 на суму 1860,53 грн.; №АГ-000003905 від 29.10.2021 на суму 25640,94 грн., а також №АГ-000000437 від 15.02.2022 на суму 1933,14 грн. та №АГ-000000804 від 28.02.2022 на суму 27374,71 грн.

При цьому, суд зауважує, що попри підписання видаткових накладних №АГ-000000437 від 15.02.2022 та №АГ-000000804 від 28.02.2022 лише стороною позивача, наявними матеріалами справи підтверджується факт здійснення ПП «Агророзвиток» господарських операцій з поставки за цими накладними.

Зокрема, за відповідними господарськими операціями позивачем було оформлено податкові накладні №669 від 15.02.2022 та №973 від 28.02.2022, зареєстровані в ЄРПН, які згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 29.06.2021 по справі №910/23097/17, можуть бути належним доказом правочину.

Крім цього, відповідно до п. 2.1.10. Договору видаткові накладні та інші документи первинного бухгалтерського обліку не підписані покупцем протягом 10 днів з дати отримання, підписані лише зі сторони постачальника вважаються належно оформленими, вірним та мають юридичну силу.

У матеріалах справи наявні докази відправки позивачем відповідачу копії позовної заяви з додатками до неї, серед яких, зокрема, вказані вище видаткові накладні. Оригіналами опису вкладення у цінний лист, накладної №1801507709296, чеку про оплату відправки відповідного поштового відправлення, а також роздруківкою трекінгу поштового відправлення з офіційного сайту АТ «Укрпошта» підтверджується факт вручення особисто представнику відповідача 07.09.2022, зокрема видаткових накладних №АГ-000000437 від 15.02.2022 та №АГ-000000804 від 28.02.2022.

Також, позивач надав суду копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №1801507709296 відповідачу, на кому міститься підпис директора ТОВ «ЄВРОТРАНС - 2000» - Петльовича Р.М.

Усе викладене вище дає підстави для висновку про те, що видаткові накладні №АГ-000000437 від 15.02.2022 та №АГ-000000804 від 28.02.2022 у відповідності до положень п. 2.1.10. Договору слід вважати оформленими належним чином та такими, що мають юридичну силу, а отже вони є належним та допустимими доказами здійснення позивачем поставок.

Суд звертає увагу на те, що отримання відповідачем примірника позовної заяви із додатками до неї свідчить про його поінформованість щодо факту звернення позивача до суду із вимогою про стягнення заборгованості, в т.ч. і за означеними вище видатковими накладними. Відтак, він міг скористатись гарантованим йому Господарським процесуальним кодексом України правом на висловлення заперечень як щодо позову в цілому, так і щодо здійснення позивачем окремих поставок. Однак, проігнорувавши відповідний факт, ТОВ «ЄВРОТРАНС - 2000» все ж вирішило не реалізовувати надані йому процесуальним законодавством права, що узгоджується із положенням ч. 2 ст. 14 ГПК України про те, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із п. 2.1.1. Договору покупець перераховує у безготівковому вигляді грошові кошти в якості оплати за ПММ на банківський рахунок постачальника на протязі 14 (чотирнадцяти) банківських днів з моменту отримання ПММ згідно належним чином оформлених чеків, накладних та у розмірі, вказаному у рахунках-фактурах відповідно до фактично поставленого обсягу ПММ.

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач свого обов`язку щодо оплати вартості поставленого товару за Договором у погоджений сторонами строк належним чином не виконав, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 73095,17 грн.

Зважаючи на те, що доказів повної чи часткової сплати вказаної суми заборгованості відповідачем надано не було, суд доходить висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення із відповідача основної суми заборгованості.

Звернувшись до суду із позовом, позивач, окрім основної суми заборгованості, також просить стягнути із відповідача 10273,35 грн. пені, 21928,50 грн. штрафу та 7784,62 грн. інфляційних втрат.

Належним чином проаналізувавши вказані позовні вимоги, а також докази подані на їх підтвердження, суд зазначає наступне.

У пункті 5.2. Договору сторони погодили, що у разі прострочення терміну оплати за цим Договором покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день такого прострочення, а також інфляційні збитки, що поніс постачальник та 30 (тридцять) відсотків від розміру дебіторської заборгованості - штрафних санкцій. Сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють покупця від виконання прийнятих зобов`язань за цим договором.

Як передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявленої позивачем до стягнення суми штрафу, судом встановлено, що позивач має право на стягнення із відповідача 21928,55 грн. (73095,17 х 30/100). Разом з цим, оскільки він просить стягнути лише 21928,50 грн., то саме вказана сума штрафу підлягає задоволенню.

Що стосується вимог про стягнення із відповідача 10273,35 грн. пені та 7784,62 грн. інфляційних втрат, то суд зазначає наступне.

Зі змісту розрахунків позивача вбачається, що пеня та інфляційні втрати нараховуються ним на суму 73095,00 грн. Періодом нарахування пені є: 11.03.2022 - 10.08.2022. Інфляційні втрати нараховуються за березень-травень 2022 року.

Суд звертає увагу на те, що право на нарахування пені та інфляційних втрат на суму 73095,00 грн. виникає у позивача лише з 19.03.2022, оскільки саме вказаний день є першим днем прострочення платежу за видатковою накладною №АГ-000000804 від 28.02.2022 на суму 27374,71 грн.

Таким чином, нарахування пені з 11.03.2022 по 18.03.2022 повинно здійснюватися на суму у розмірі 45720,46 грн. (16285,85 + 1860,53 + 25640,94 + 1933,14). В свою чергу, враховуючи умови обрахунку використані позивачем, нарахування пені з 19.03.2022 здійснюється на суму 73095,00 грн.

Що стосується інфляційних втрат, то їх нарахування у березні 2022 року є можливим виключно на суму 45720,46 грн., оскільки вказана заборгованість існувала більше половини цього місяця.

В свою чергу, нарахування індексу інфляції за березень 2022 року на суму 73095,00 грн. є неможливим, оскільки період прострочення грошового зобов`язання на вказану суму становить менше місяця.

Вказане відповідає правовим висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19.

Враховуючи викладене вище, здійснивши власний розрахунок, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення суми пені та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 10153,36 грн. та 6479,18 грн. відповідно, з огляду на таке.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2449,74 грн.

Керуючись ст. 4, 74, 76-80, 123, 129, 236-242, 247-252Господарськогопроцесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНС-2000» (82180, Львівська обл., смт Підбуж, вул. Шкільна, буд. 1/1; код ЄДРПОУ 20829835) на користь Приватного підприємства «Агророзвиток» (18002, м. Черкаси, вул. Гагаріна, буд. 39, кв. 31; код ЄДРПОУ 37106209) 73095,17 грн. основної заборгованості, 21928,50 грн. штрафу, 10153,36 грн. пені, 6479,18 грн. інфляційних втрат та 2449,74 грн. судового збору.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 13.12.2022.

Суддя Крупник Р.В.