Ухвала

від 09.12.2022 по справі 916/1115/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"09" грудня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1115/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового Гутниковій О.С.

розглянувши заяву Миколаївського комунального підприємства „Миколаївводоканал про розстрочення виконання судового рішення від 23.11.2022р. вх. № ГСОО 2-1140/22 по справі №916/1115/22

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Рапід-Трейд (54030, м.Миколаїв, вул. Потьомкінська, буд. 13/5, офіс 6; код ЄДРПОУ 40292279)

До відповідача: Миколаївського комунального підприємства „Миколаївводоканал (54055, м. Миколаїв, вул. Погранична, 161; код ЄДРПОУ 31448144)

про стягнення 1248532,10 грн.

за участю представників:

від позивача: Косенчук С.І., адвокат за ордером

від відповідача: не з`явилися

Встановив: Рішенням господарського суду Одеської області від 17.10.2022р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Рапід-Трейд задоволено повністю. Стягнуто з Миколаївського комунального підприємства „Миколаївводоканал на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рапід-Трейд суму заборгованості за поставлений товар в розмірі 1188602 грн. 00 коп., 59930 грн. 10 коп. - суму повернення забезпечення виконання договору про закупівлю та витрати по сплаті судового збору у розмірі 18727 грн. 98 коп.

23.11.2022р. до господарського суду Одеської області від Миколаївського комунального підприємства „Миколаївводоканал надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення від 23.11.2022р. вх. № ГСОО 2-1140/22 по справі №916/1115/22.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.11.2022р. призначено заяву від 23.11.2022р. вх. № ГСОО 2-1140/22 по справі №916/1115/22 до розгляду у судовому засіданні на "09" грудня 2022 р. о 12:00. Запропоновано позивачу письмово викласти свою позицію щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду. Повідомлено учасників справи про судове засідання щодо розгляду заяви 09.12.2022р. о 12:00.

09.12.2022р. до суду позивачем супровідним листом було залучено до матеріалів справи витяг з сайту державних закупівель та витяг з тендерної документації.

В обґрунтування поданої заяви, Миколаївським комунальним підприємством „Миколаївводоканал було зазначено суду наступне.

Заявником зазначено суду, що у зв`язку зі станом в країні та тяжким фінансовим становищем підприємства відповідач не має можливості своєчасно виконати рішення суду. Відповідачем було зазначено суду, що Миколаївське комунальне підприємство „Миколаївводоканал є стратегічно важливим та соціальним значимим водопостачальним підприємством м. Миколаєва, оскільки забезпечує послуги з водопостачання та водовідведення у житлові будинки та квартири, школи, дошкільні заклади, лікарні, установи і організації, що фінансуються з бюджету. Відповідачем було зазначено суду, що відповідно до Статуту Миколаївське комунальне підприємство „Миколаївводоканал створене Миколаївською міською радою та основною метою діяльності підприємства є найбільш ефективне використання майна територіальної громади м. Миколаєва, а також забезпечення навколишнього природного середовища в процесі надання послуг з водопостачання та водовідведення, а предметом діяльності і є централізоване надання послуг з водопостачання та водовідведення. Відповідач є об`єктом критичної інфраструктури Миколаївської громади, який забезпечує фізичні та побутові потреби людей і без якого неможливо також існування та розвиток місцевої економіки.

Відповідачем було зазначено суду, що в результаті військової агресії на території Миколаївської та Херсонської областях підприємство зазнало пошкоджень, що вплинуло на фінансовий стан. Також було повідомлено суд, що зменшення споживчої потужності. Відповідачем було зазначено суду, що за перше півріччя перевищення втрат підприємства над доходами приблизно 25,0 млн. грн. призвело до нарощування станом на 1 липня 2022р. кредиторської заборгованості до 127,0 млн. грн. та отриманню збитків за І півріччя 2022р. у розмірі 32,794 млн. грн. За даними звіту про фінансові результати за 9 місяців 2020р. підприємство зазнало збитку від звичайної діяльності за звітний період у розмірі 77426 тис. грн. та непокритий збиток минулих років, за балансом 504476 тис. грн.

Відповідачем було зазначено суду, що крім населення підприємство також потерпає від несвоєчасної оплати іншими споживачами бюджетними установами, організаціями та підприємствами за отримані послуги. Також було зазначено суду, що оплата за договорами укладеними відповідачем залежить виключно від своєчасності та повноти сплати споживачами всіх категорій коштів за отримані послуги з водопостачання та водовідведення.

Відповідач зазначає, що виконання рішення в повному обсязі в значній мірі ускладнює фінансовий стан підприємства та фактично призведе до нездатності здійснювати фінансове забезпечення виробничої діяльності останнього, зумовить проведення процедури банкрутства.

За посиланням відповідача, розстрочення виконання рішення має для підприємства важливе значення, оскільки сприятиме оптимізації умов, за яких підприємство зможе забезпечити водопостачання та водовідведення.

З урахуванням викладеного та зазначено відповідач просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області від 17.10.2022р. по справі №916/1115/22 в сумі 1267260,08 грн. та 18727,98 грн. судового збору. на 11 місяців.

У судовому засіданні представником позивача були надані пояснення та зазначено суду, що позивач також за місцем розташування перебуває у Миколаєві, та знаходиться в такій саме ситуації, як і відповідач. Також було зазначено, що позивач наразі перебуває в скрутній ситуації, що призводить до скорочення видатків та вимушеного скорочення штатних працівників. Отже, позивач категорично заперечує проти задоволення заяви відповідача.

Суд, розглянувши заяву, заслухавши пояснення та доводи представника позивача у судовому засіданні, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Приписами ст. 1 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Поряд з цим, господарським процесуальним законодавством передбачено механізм розстрочення виконання рішення за наявності певних умов.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно до ч. 3 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вказані норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Розстрочення це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Так, розстрочення судом виконання судового рішення має бути пов`язано з об`єктивними та виключними обставинами, які ускладнюють його вчасне виконання, при цьому розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів як стягувача, так і боржника, між цим, оскільки право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд не повинен надавати перевагу жодній із сторін.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд зазначає, що обов`язковою умовою надання розстрочки виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення, які заявник повинен довести суду відповідно до ст. 74 ГПК України.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд доходить висновку, що наведені відповідачем обставини в поданій заяві, по-перше не доведені документально, а також не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають поточну діяльність відповідача, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість розстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається відповідач, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних насідків у зв`язку з цим.

Тому, з урахуванням інтересів всіх сторін у даній справі, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви, у суду відсутні.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що сторони територіально однаково знаходяться у місті Миколаєві та наразі перебувають в однакових умовах, з урахуванням наявності військової агресії та, відповідно несуть однакові наслідки за такими подіями.

На думку суду, відповідачем не надано обґрунтованих та переконливих доказів на підтвердження неможливості виконання ним судового рішення.

З огляду на встановлені судом обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, враховуючи інтереси як боржника, так і стягувача, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане у встановленому законом порядку, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви відповідача.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Миколаївському комунальному підприємству „Миколаївводоканал у задоволенні заяви від 23.11.2022р. вх. № ГСОО 2-1140/22 про розстрочення виконання рішення суду по справі №916/1115/22.

Повний текст ухвали складено та підписано 12 грудня 2022р.

Ухвала набрала законної сили 09 грудня 2022 року та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя Т.Г. Д`яченко