Рішення

від 13.12.2022 по справі 917/415/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2022 Справа № 917/415/22

м.Полтава

Суддя Паламарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали

за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Виконавчого комітету Градизької селищної ради, 39071, смт. Градизьк, вул. Гвардійська, 71, Глобинський район, Полтавська область

про стягнення 19 242,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

28.04.2022р. до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Виконавчого комітету Градизької селищної ради про стягнення 19242,53 грн. - заборгованості згідно договору поставки № 28 від 25.02.2021р.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2022р. даний позов був переданий на розгляд судді Паламарчука В.В.

Ухвалою від 04.05.2022р. суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали, та для подання заперечень до 5 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.

Згідно повідомлення по вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи, відповідач отримав копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду від 04.05.2022р. - 21.10.2022р.

Відповідач відзив не надав.

В ході розгляду даної справи господарським судом Полтавської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

У встановлені судом строки додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень від сторін до суду не надійшло.

Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник) та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Виконавчого комітету Градизької селищної ради (Покупець) було укладено Договір поставки №28 від 25.02.2021 р. (далі - Договір а.с.7-9).

За умовами Договору Постачальник зобов`язується поставити й передати у власність, а Покупець прийняти й оплатити продукцію в асортименті код ДК 021:2015: 15540000-5- Сирні продукти іменовану далі по тексту договору - Товар.

Відповідно до п. 1.2 Договору, характеристика, кількість, номенклатура, ціна й загальна вартість Товару, що поставляється по даному Договору, зазначається Сторонами в Специфікації до Договору, що є невід`ємною його частиною.

Товар поставляється Постачальником Покупцеві партіями, на кожну партію Товару Покупець виписує товарну накладну (п.1.3).

Ціна цього Договору становить 66 796,00 грн. в т.ч. ПДВ 11 132,66 грн.(п.3.1).

Ціна за одиницю товару зазначена в Додатку 1 до Договору (п.3.2).

Порядок і строки поставки узгоджуються сторонами в Специфікації (п.2.3).

Відповідно до п.3.1 Договору, умови оплати та строки поставки Товару узгоджуються Сторонами в Специфікації до Договору.

При невиконанні або неналежному виконанні Сторонами прийнятих на себе зобов`язань вони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України (п.7.1).

Згідно п. 7.3 Договору, при порушенні строків оплати Товару, Покупець сплачує Постачальникові неустойку у вигляді пені, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період прострочення оплати, від вартості несвоєчасного оплаченого Товару, за кожен день прострочення.

Даний Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами й діє до 31 грудня 2021 року, але в кожному разі до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань (п.9.4).

Згідно Специфікації (а.с.10) Постачальник поставляє Покупцю Сир твердий 417,475 кг на загальну суму 66 796,00 грн.

На виконання умов Договору Постачальник поставив Товар на загальну суму 66 796,00 грн. Проте, Покупець за поставлений товар розрахувався не в повному обсязі, а саме за видатковими накладними №ВЛ -0064022/рн від 20.12.2021р. на суму 4 988,15 грн. та №ВЛ-0062286/рн від 16.12.2021р. на суму 14 254,38 грн. (а.с.5-6).

Таким чином, станом на 27.04.2022р. сума простроченої заборгованості складала 19 242,53 грн.

18.04.2022р. позивач на адресу відповідача направив претензію вих. №151, щодо сплати 19 242,53 грн. заборгованості за Договором №28 від 25.02.2021р. (копія чека Укрпошти - а.с. 15).

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЦК України, цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст. 174 Господарського кодексу України (надалі Господарського кодексу України), господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо здійснення поставки товару. Так, судом досліджено видаткові накладні №ВЛ -0064022/рн від 20.12.2021р. на суму 4 988,15 грн. та №ВЛ-0062286/рн від 16.12.2021р. на суму 14 254,38 грн. (а.с.5-6) та встановлено, що вони мають всі необхідні реквізити, підписані сторонами, тож приймаються судом у якості належних доказів виконання позивачем умов договору поставки на вищевказану суму.

Оскільки матеріалами справи не підтверджено досягнення домовленості між сторонами щодо строку оплати поставленого товару, а факт поставки товару належним чином підтверджено товарними накладними, в даному випадку застосовуються положення ч. 1 ст. 692 ЦК України, відповідно до якого відповідач був зобов`язаний оплатити поставлений товар одразу після його прийняття.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Загальні положення частини другої статті 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов`язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України (далі ГК України) учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Отже, факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов`язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Строк виконання відповідачем даного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України, тобто строк починається з наступного дня після одержання товару.

Подані суду докази та первісні бухгалтерські документи сторонами не оспорюються, доказів визнання їх недійсними сторони суду не подали і на них під час розгляду справи не посилалися.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного чи доказів сплати боргу відповідач суду не надав; наявність заборгованості не заперечує.

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним договором та приписів цивільного законодавства України за отриманий товар не розрахувався.

Претензія від 08.04.2022р., залишена без реагування (докази направлення а.с.15).

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 19242,53 грн. заборгованості за поставку товару підтверджені документально та нормами матеріального права та підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Виконавчого комітету Градизької селищної ради (39071, смт. Градизьк, вул. Гвардійська, 71, Глобинський район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 43922872) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) заборгованість за Договором поставки №28 від 25.02.2021р. в розмірі 19 242,53 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 2 481,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України).

Суддя Паламарчук В.В.