Рішення

від 12.12.2022 по справі 922/4981/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2022м. ХарківСправа № 922/4981/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Шевченко А.В.

за участю представників учасників процесу:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, місто Харків

до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Нирт", Харківська область, місто Ізюм,

про стягнення штрафу та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Приватного виробничо-комерційного підприємства "Нирт", про стягнення штрафу у розмірі 38 300,00 грн. та 38 300,00 грн. пені.

17 грудня 2021 року, ухвалою господарського суду Харківської області, позовну заяву Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду доказів на підтвердження повноважень Калмикової О.М. (із зазначенням посади головний спеціаліст відділу ОР), а також запропоновано належним чином здійснити оформлення додатків до позовної заяви.

28 грудня 2021 року, ухвалою господарського суду Харківської області, прийнято позовну заяву Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження та почато підготовче провадження. 21 лютого 2022 року, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Щодо реалізації сторонами права на подання заяв по суті справи: відповідачем надано письмові пояснення (вх. № 871 від 07 лютого 2022 року), які залишено без розгляду ухвалою господарського суду Харківської області від 07 лютого 2022 року.

При цьому, суд зазначає, що строки розгляду справи в порядку загального позовного провадження врегулювані розділом ІІІ ГПК України. Так, у відповідності до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Суд констатує, що в межах цієї справи були дотримані строки проведення підготовчого провадження.

В свою чергу, відповідно до ч. 1, 2 ст. 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Водночас,Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 рокуза№ 64/2022, затвердженогоЗаконом України від 24 лютого 2022 року№ 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 березня 2022 року№ 133/2022частково зміненостаттю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року за№ 64//2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженогоЗаконом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.Законом України № 2212-ІХ від 21 квітня 2022 рокузатвердженоУказ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.Законом України № 2263-іХ від 22 травня 2022 рокузатвердженоУказ Президента України від 17 травня 2022 року№ 341/2022 "Про затвердження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україніз 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Законом України №2500-IX від 15 серпня 2022 року затвердженоУказ Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022"Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Через постійні обстріли міста Харкова ворожими військами будівля, у якій розміщується Господарський суд Харківської області, зазнала пошкоджень, а приміщення суду зазнали часткових руйнувань. З моменту введення воєнного стану та початку ведення активних бойових дій на території Харківської області суд не може забезпечити безпеку апарату суду, суддів, а тому був вимушений обмежити присутність осіб у приміщенні суду до нормалізації обстановки з безпекою у регіоні та усунення руйнувань, у зв`язку з чим, у господарському суді Харківської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Проте, Господарський суд Харківської області продовжує здійснювати правосуддя та працює у дистанційному режимі. За змістом статей10,12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначеніКонституцією Українита законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Радою суддів України 02 березня 2022 року опубліковано рекомендації щодо роботи суддів в умовах воєнного стану, з урахуванням яких керівництвом Господарського суду Харківської області тимчасово до усунення вищезазначених обставин встановлено певний порядок роботи. Відповідно до частини 1 та 2статті Господарського процесуального кодексу Українизавданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-яким іншим міркуванням в судовому процесі. Також, суд зазначає, що протягом тривалого часу було неможливим відправлення відповідачу судової кореспондеції, про що свідчать відповідні акти, адже останній знаходився на тимчасово окупованій території (м. Ізюм).

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений з об`єктивних причин вийти за межі строку, встановленогост. 195 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, суд здійснив усі необхідні дії для розгляду справи, а в матеріалах справи достатньо матеріалів для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Як зазначено у позовній заяві, за результатами розгляду справи № 7 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу адміністративною колегією Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 14-р/к від 05 грудня 2018 року яким визнано, що Приватне виробничо-комерційне підприємство "Нирт" порушило законодавство про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді подання інформації в неповному обсязі на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01-45/64 від 24 квітня 2018 року, яка стосувалась участі Приватного виробничо-комерційного підприємства "Нирт" у процедурі торгів, що проводились за допомогою електронних закупівель "Prozorro", ідентифікатор закупівлі в системі UA-2018-01-12-000142-c.

За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, наведене в пункті 1 резолютивної частини рішення № 14-р/к від 05 грудня 2018 року, відповідно до статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", на Приватне виробничо-комерційне підприємство "Нирт" накладено штраф у розмірі 38 300,00 грн. Вказане рішення було направлено на адресу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Нирт" та отримано останнім 11 грудня 2018 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення із трек-номером 9340405914210.

Беручи до уваги вищезазначене та з урахуванням статті 7 Закону України "Про захист економічної конкуренції", штраф підлягав сплаті відповідачем у строк до 11 лютого 2019 року (включно).

При цьому, позивач зазначає, що частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути поновлено. Рішення №14-р/к не оскаржувалось відповідачем, а отже є обов`язковим до виконання.

Позивач вказує, що штраф у розмірі 38 300,00 грн., в порушення частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", станом на момент розгляду справи відповідачем не сплачений. Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, а також нарахування пені у відповідності до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Предметом доказування у даній справі є встановлення факту законності нарахування штрафу та пені за порушення відповідачем антимонопольного законодавства.

Згідно статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Приписами статті 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів. Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо. Відповідно до статті 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" державний уповноважений Комітету має право при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом. Відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність. Згідно статті 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Отже, відповідно до вищевказаних норм територіальне відділення Антимонопольного комітету України має право та наділене відповідними повноваженнями здійснювати контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції при здійсненні закупівель, а також приймати рішення про визнання вчинення суб`єктом господарювання порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення якого є обов`язковим для виконання, чим спростовуються доводи скаржника в цій частині апеляційної скарги.

З 01 червня 2020 року було впроваджено реформу територіальних відділень Антимонопольного комітету України, що підтверджується розпорядженням від 28 листопада 2019 року за № 23-рп "Про реорганізацію територіальних відділень Антимонопольного комітету України" (в редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 07 травня 2020 року за № 5-рп) (далі за текстом розпорядження № 23-рп). Відповідно до вказаного вище розпорядження № 23-рп постановлено припинити з 01 червня 2020 року Луганське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України шляхом приєднання до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Згідно з пунктом 6.4 розпорядження № 23-рп, Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України визнано правонаступником всіх майнових прав та обов`язків Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету. Пунктом 6.10 розпорядження № 23-рп постановлено Луганському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України 01 червня 2020 року припинити виконання функцій, що покладені на територіальне відділення Антимонопольного комітету України Положенням про територіальне відділення. За пунктом 6.13 розпорядження № 23-рп постановлено Харківському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України з 02 червня 2020 року розпочати виконання функцій, покладених Положенням про територіальне відділення, що були віднесені до компетенції Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. 12 червня 2020 року Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України перейменовано у Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, про що свідчать дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таким чином, розпорядженням № 23-рп визначено, що Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету є правонаступником всіх майнових прав та обов`язків Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, а отже, в даному випадку, правонаступництво не пов`язується з державною реєстрацією припинення Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. З огляду на викладене, судом встановлено, що Харківське обласне відділення Антимонопольного комітету є правонаступником всього майна, всіх прав та обов`язків Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Датою виникнення універсального правонаступництва у Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України слід вважати 02 червня 2020 року, з якої він є правонаступником Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

З огляду на викладене, суд зазначає, що саме Харківське обласне відділення Антимонопольного комітету, що перейменовано в Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, має цивільну правоздатність бути учасником даної справи та, відповідно, має коло прав та обов`язків, пов`язаних із вирішенням питання щодо стягнення з відповідача штрафу, накладеного за рішенням Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо. Згідно з пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" подання інформації Комітету в неповному обсязі у встановлені органами строки є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових чи уповноважених представників суб`єкта господарювання за відповідною юридичною адресою, рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Частиною 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 14-р/к від 05 грудня 2018 року було направлено відповідачу поштовим зв`язком та 11 грудня 2018 року було ним отримано, про що свідчать дані з рекомендованого повідомлення про вручення із трек-номером 9340405914210, а відтак штраф підлягав сплаті відповідачем у строк до 11 лютого 2019 року (включно). Як свідчать матеріали справи та не спростовано відповідачем, останній не звертався до Луганського відділення з клопотанням щодо продовження строку надання інформації на Вимогу.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Проте, відповідачем не було реалізоване його право оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України, у межах якого і мали б бути досліджені та оцінені докази щодо підстав та мотивів винесення рішення, за яким визначено відповідача порушником антимонопольного законодавства.

Згідно статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не сплатив штраф в розмірі 38 300,00 грн., накладений на нього рішенням адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від № 14-р/к від 05 грудня 2018 року у двомісячний строк з дня вручення рішення про накладення штрафу (статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), оскільки станом на час розгляду справи відповідач протилежного до матеріалів справи не долучив.

При цьому, сума штрафу була вирахувана адміністративною колегією Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з урахуванням даних доходу (виручки) Приватного виробничо-комерційного підприємства "Нирт" від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2017 рік, яка становила 3 834 420,00 грн.

Аналіз положень чинного законодавства України дає підстави для висновку, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, Цивільний кодекс України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання. Виходячи із цих загальних засад, має встановлюватися і наявність або відсутність вини: особа має визнаватися невинуватою, якщо вона вжила всіх заходів для належного виконання зобов`язання при тому ступені турботливості та обачності, що вимагалася від неї за характером зобов`язання та умовами обороту.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, які саме заходи були вжиті відповідачем з метою оплати штрафу, накладеного на нього рішенням Антимонопольного комітету України. Крім того, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження сплати всієї суми штрафу у строк встановлений Законом, у зв`язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин, суд задовольняє позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 38 300,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати останнім штрафу за період з 12 лютого 2019 року по 13 грудня 2021 року в розмірі 38 300,00 грн., враховуючи при цьому обмеження щодо розміру пені, встановлені частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання у Господарському кодексі України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України). Відповідно до пункту 1 статті 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У відповідності до абзацу 1 частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

З урахуванням положень абзацу 1 частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" позивач просить стягнути з відповідача 38 300,00 грн. пені за вказаний період за наступним розрахунком:

- сума штрафу, накладеного на відповідача становить 38 300,00 грн.;

- період прострочення сплати штрафу складає з 12 лютого 2019 року по 13 грудня 2021 року, а відтак відповідачем прострочено 1036 днів сплати штрафу, а сума пені за прострочення сплати штрафу за цей період складає 594 664,00 грн.

- при цьому, позивачем враховано обмеження, встановлені частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", згідно яких розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного рішенням АМКУ, у зв`язку з чим позивач визначив розмір пені в сумі 38 300,00 грн.

Враховуючи допущення відповідачем порушення статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", перевіривши правильність розрахунків та межі граничного строку та розміру нарахування, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення пені та наявності підстав для їх задоволення в межах сум, визначених позивачем, а саме в розмірі 38 300,00 грн.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Вказане положення означає, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, у зв`язку з чим позовні вимоги, з урахуванням встановлених судом обставин справи, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України"" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судові витрати зі сплати позивачем при поданні позову судового збору, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 208-210, 216-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Нирт" (64309, Харківська область, місто Ізюм, вулиця Маршала Федоренко, будинок 1, кімната 3; код ЄДРПОУ: 32656453) на користь Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, місто Харків, майдан Свободи, будинок 5, Держпром, 6 під`їзд, 1 поверх, кімната 35; код ЄДРПОУ: 22630473) штраф у розмірі 38 300,00 грн., пеню у розмірі 38 300,00 грн., а також судові витрати (сплачений судовий збір) в сумі 2 270,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "12" грудня 2022 р.

СуддяН.В. Калініченко