Рішення

від 12.12.2022 по справі 922/1256/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2022м. ХарківСправа № 922/1256/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Іванії К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова (бульвар Б. Хмельницького, 36-А, м. Харків, 61099) в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код 04059243) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віт Оіл" (вул. Михайла Стельмаха, 10А, офіс 507, м. Київ, 03040, ідентифікаційний код 40849706) про стягнення 1 442 671,08 грн за участю представників учасників справи:

прокурора - Пєскової Ю.В.

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Керівник Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віт Оіл" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у розмірі 1 442 671,08 грн. Прокурор також просить суд стягнути з відповідача судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається зокрема на те, що відповідач здійснює фактичне користування земельною ділянкою загальною площею 0,1600 га, кадастровий номер 6310138500:13:005:0011, на якій розташована належна відповідачу на праві власності нежитлова будівля літ. "Б-1", загальною площею 11 кв.м. по пр. Героїв Харкова (Московському), 273-Д у м. Харкові, без укладання договору оренди землі, у зв`язку з чим відповідач зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, а тому відповідач повинен відшкодувати розмір збережених коштів від безпідставно набутого майна за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 у розмірі 1 442 671,08 грн згідно ст. 1212-1214 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1256/22. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Про час та місце підготовчого засідання вирішено повідомити учасників справи додатково. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Судом встановлено, що копію ухвали Господарського суду Харківської області від 15.08.2022 про відкриття провадження у справі надіслано відповідачу на його адресу місцезнаходження, яку повідомив прокурор у позовній заяві та відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак копія ухвали Господарського суду Харківської області від 15.08.2022 про відкриття провадження у справі повернулась з поштовою відміткою від 26.08.2022 про її невручення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Отже, з моменту проставлення у поштовому повідомленні відмітки, починається обрахунок строку, обумовленого статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, для подачі відповідачем відзиву. При цьому відповідач не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про рух справи відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень та скористатись наданими йому процесуальними правами, проте такими можливостями не скористався.

За таких обставин відповідача було повідомлено про відкриття провадження у справі та як сторона у справі відповідач повинен був вживати заходів, щоб дізнатися про стан провадження.

Отож відповідач мав право подати до суду відзив на позовну заяву не пізніше 12.09.2022, проте у строк встановлений судом відповідач не надав до суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.09.2022 було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання призначено на 17.10.2022 о 12:40.

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 17.10.2022 про відкладення підготовчого засідання на 07.11.2022 об 11:00.

07.11.2022 до суду від представника відповідача надійшла заява про вступ у справу як представника відповідача (вх.№13343).

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 07.11.2022 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.11.2022 об 11:30.

13.11.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання (вх.№13958), в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд залишити позов без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України у зв`язку з відсутністю підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Харківської міської ради у цій справі.

В судовому засіданні 14.11.2022 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 14.11.2022 про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 28.11.2022 о 14:30.

В судовому засіданні 28.11.2022 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 28.11.2022 про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 12.12.2022 о 10:00 та про залишення без розгляду на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви від 14.11.2022 за вх.№13958. Дозволено прокурору надати додаткові пояснення щодо підстав для представництва та захисту інтересів держави в особі Харківської міської ради на підставі ч. 5 ст. 161 ГПК України.

06.12.2022 до суду від прокурора надійшли додаткові письмові пояснення (вх.№15628) щодо підстав для представництва та захисту інтересів держави в особі Харківської міської ради, в яких прокурор зокрема зазначає, що Харківська міська рада, усвідомлюючи порушення інтересів територіальної громади з боку відповідача та маючи відповідні повноваження для їх захисту, не зверталась до суду з відповідним позовом.

Присутній у судовому засіданні 12.12.2022 прокурор позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник позивача у судове засідання 12.12.2022 не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 6102271634594.

Представник відповідача у судове засідання 12.12.2022 не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Так, за відстеженням пересилання поштового відправлення за ідентифікатором № 6102271636384 Трекінг з інтернет-порталу АТ Укрпошта (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) вбачається, що ухвалу суду від 28.11.2022 отримано відповідачем 09.12.2022.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення прокурора, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ВІТ ОІЛ зареєстроване з 24.09.2016. Основним видом діяльності є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Право власності на нежитлову будівлю літ. Б-1, загальною площею 11 кв.м., розташованої по пр. Героїв Харкова (Московському), 273-Д у м. Харкові, зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю ВІТ ОІЛ на підставі передавального акту від 15.09.2016, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 306547427 від 04.08.2022.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.11.2021 за №НВ-0008140952021 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:13:005:0011, на якій розташована вищевказана нежитлова будівля, розташована на території Немишлянського району м. Харкова за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова (Московський), 273-Д, складає 0,1600 га, дата державної реєстрації земельної ділянки - 12.08.2004.

Так, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, від 29.05.2020 у справі №922/2843/19.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 16.06.2004 між Приватним підприємством ВІТ та Харківською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,1600 га, кадастровий номер 6310138500:13:005:0011, за адресою: пр. Героїв Харкова (Московський) (район ст. м. Індустріальна).

У подальшому, 17.12.2019 між Харківською міською радою та ПП ВІТ укладено угоду про розірвання вищевказаного договору оренди землі.

Відповідно до даних Публічної кадастрової карти України та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності або користування на земельну ділянку під вищевказаним об`єктом нерухомого майна за Товариством з обмеженою відповідальністю ВІТ ОІЛ не зареєстровано.

Згідно з Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1142/176-21 від 25.11.2021, виданим Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, проведено нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:13:005:0011, що розташована за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова (Московський), 273-Д.

Відповідно до інформації, наданої ГУ ДПС у Харківській області від 15.12.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю ВІТ ОІЛ не обліковується платником плати за землю (земельного податку з юридичних осіб або орендної плати з юридичних осіб) у Немишлянському районі м. Харкова, податкове зобов`язання не сплачується.

На підставі вищевказаних документів, головним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Федуновим Дмитром Андрійовичем в порядку ст. 189 Земельного кодексу України проведено обстеження земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Харків, пр. Московський, 273-Д та здійснено розрахунок безпідставно збережених ТОВ ВІТ ОІЛ коштів у розмірі орендної плати за використання вищезазначеної земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Так, розрахунок безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки площею 1600 кв.м. (0,1600 га), кадастровий номер 6310138500:13:005:0011, у період з 01.01.2021 по 31.12.2021 складає 1 442 671,08 грн.

Зазначений розрахунок здійснено на підставі вищевказаного Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1142/176-21 від 25.11.2021.

Отож, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 відповідачем не сплачено за користування земельною ділянкою 1 442 671,08 грн.

У позові зазначено, що відповідач порушив права та інтереси територіальної громади м. Харкова. При цьому, Харківською міською радою не було вжито будь-яких заходів щодо захисту порушених прав територіальної громади, у зв`язку з чим прокурор звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради про стягнення з відповідача на користь позивача 1 442 671,08 грн безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 на підставі статей 1212-1214 ЦК України.

Відповідач в установлений судом строк відзив на позов до суду не надав, позовні вимоги не спростував.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Матеріали справи свідчать, що відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, а тому відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинен відшкодувати позивачу всі доходи, які він одержав або міг одержати від цього майна.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, право власності на земельну ділянку на підставі рішення позивача не оформив, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Отже, відповідач у період з 01.01.2021 по 31.12.2021 не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Отож відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

Розмір доходу відповідача у період з 01.01.2021 по 31.12.2021 було розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

За розрахунком позивача, розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 склав 1 442 671,08 грн. Суд погоджується з вказаним розрахунком, оскільки він здійснений на підставі Земельного кодексу Українита Податкового кодексу України.

Суд також зазначає, що підстави та порядок стягнення коштів, які особа мала б отримати за звичайних умов, втім не отримала, визначені також статтею 22 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 224, ст. 225 Господарського кодексу України, за змістом яких упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

За змістом статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас відповідно до статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, як норми статей 22, 1166 Цивільного кодексу України так і статті 1212 Цивільного кодексу України унормовують відшкодування шкоди, зокрема, у вигляді неодержаних потерпілою особою доходів, що завдана як внаслідок неправомірних дій/бездіяльності, так і внаслідок безпідставного збагачення іншої особи за рахунок безпідставного збереження нею коштів, які належать (мають бути сплачені) цій потерпілій особі.

При цьому, правову кваліфікацію матеріально-правової природи вимоги про стягнення коштів має дати саме суд, виходячи з обставин справи.

Суд також зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права ґрунтується на вищенаведених положеннях чинного законодавства та підтверджується постановами Вищого господарського суду України від 09.08.2016 у справі № 922/5212/14, від 12.01.2017 у справі № 922/51/15, а також аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справі №922/207/15 та Верховного Суду від 25.05.2018р. у справі № 922/2976/17.

Щодо представництва прокурором та захисту інтересів держави в особі Харківської міської ради у цій справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура.

Згідно з п. 3 ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках та порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановленому законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України передбачає право прокурора звертатися до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави. Прокурор, звертаючись до суду, у позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Конституційний суд України у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 зазначив, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовують в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначають орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У справах за позовами прокурорів, заявлених в інтересах держави в особі уповноважених органів, позивачами є відповідні уповноважені органи, а прокурор у таких справах здійснює представництво їх інтересів в суді. Статус позивача прокурор набуває лише у випадках, коли звертається з позовом в інтересах держави у разі відсутності уповноваженого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду (постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №553/3280/16-а).

Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Згідно зі ст. 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Територіальна громада має право самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад, сіл селищ, міст через міські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Як визначено ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно зі ст. 26, 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 12 Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад, та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охоронною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

При цьому, враховуючи вимоги ст. 19 Конституції України територіальна громада м. Харкова як власник спірної земельної ділянки делегує Харківській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

У зв`язку з викладеним, Харківська міська рада є належним позивачем у вказаній справі.

Факт протиправного та безоплатного використання земель комунальної власності порушує інтереси держави в особі Харківської міської ради, як їх власника щодо реалізації передбаченого ч. 1 ст. 319 ЦК України права вільно, у встановленому законом порядку, розпоряджатися ними через уповноважений орган місцевого самоврядування.

Згідно з положеннями ст. 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.

Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Відповідно до положень ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (ст. 63 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.

У разі, коли вичерпано можливості збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону (ст. 66 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Отож місцеві інтереси знаходяться у тісному зв`язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому.

Недоотриманням безпідставно збережених коштів місцевим бюджетом порушує визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади м. Харкова як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку.

Таким чином, безоплатне використання землі ослаблює економічні основи територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради, що потребує прокурорського реагування у межах наданої Конституцією України компетенції.

У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду, надаючи висновок щодо застосування приписів статті 23 Закону України Про прокуратуру, вказала, що звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме, подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим.

Разом з цим, як встановлено вище, Харківською міською радою не було вжито заходи захисту прав територіальної громади щодо стягнення з відповідача - ТОВ ВІТ ОІЛ безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою у вигляді орендної плати та відповідний позов до останнього з цим же предметом та з цих же підстав до судів не пред`являвся.

Так, Немишлянською окружною прокуратурою м. Харкова було скеровано 27.06.2022 до Харківської міської ради листа щодо виявлених порушень з боку ТОВ ВІТ ОІЛ під час користування вищевказаною земельною ділянкою, на якій знаходиться вищевказаний об`єкт нерухомості та здійснені заходи самоврядного контролю щодо нарахування та стягнення з ТОВ ВІТ ОІЛ безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за користування вищевказаною земельною ділянкою.

За результатами розгляду вказаного листа Департаментом земельних відносин Харківської міської ради 26.07.2022 надано інформацію щодо використання земельної ділянки площею 0,1600 га, кадастровий номер 6310138500:13:005:0011, по пр. Героїв Харкова (Московському), 273-Д, у м. Харкові, у тому числі розрахунки безпідставно збережених ТОВ ВІТ ОІЛ коштів у вигляді орендної плати за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, акт обстеження земельної ділянки для вжиття заходів представницького характеру щодо звернення до суду із позовною заявою в інтересах Харківської міської ради про стягнення безпідставно збережених коштів.

Відповідно до Положення про Департамент земельних відносин Харківської міської ради (Додаток 134 до рішення 1 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 09.12.2020 № 7/20 Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 8 скликання в редакції рішення 9 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 22.12.2021 № 217/21) Департамент земельних відносин Харківської міської ради є самостійним виконавчим органом Харківської міської ради, який утворюється Харківською міською радою.

Департамент у своїй діяльності підзвітний та підконтрольний Харківській міській раді, підпорядкований виконавчому комітету Харківської міської ради, міському голові та заступнику міського голови з питань цифрової трансформації.

Департамент у межах своїх повноважень має право укладати від свого імені угоди з юридичними та фізичними особами, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов`язки, бути позивачем, відповідачем і третьою особою в суді.

Основними завданнями Департаменту є:

-Забезпечення реалізації повноважень Харківської міської ради та виконавчих органів Харківської міської ради в галузі земельних відносин.

-Регулювання земельних відносин для забезпечення прав на землю громадян, юридичних осіб, Харківської міської територіальної громади тощо та раціонального використання, а також охорони земель Харківської міської територіальної громади.

Крім того, зі змісту вказаного листа вбачається, що незважаючи на раніше надане окружній прокуратурі повідомлення від 10.06.2022 № 1479/0/225-22 про вжиття Департаментом земельних відносин Харківської міської ради самостійно заходів правового реагування на вищевказані порушення, ані Департаментом, ані Харківською міською радою не вживалися заходи щодо звернення до суду до ТОВ ВІТ ОІЛ про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за користування вищевказаною земельною ділянкою, оскільки міська рада має обмежені можливості для захисту інтересів територіальної громади м. Харкова в судах, зокрема з питань стягнення з недобросовісних користувачів земельними ділянками безпідставно збережених ними кошти у вигляді орендної плати.

У постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що вказаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обгрунтовані підстави для захисту інтересів держави.

З огляду на те, що вказані інтереси залишилися незахищеними, а в умовах воєнного стану територіальна громада м. Харкова потерпає від широкомасштабного вторгнення Російської Федерації, страждає дохідна частина місцевого бюджету, наведе стало підставою для звернення Немишлянською окружною прокуратурою м. Харкова до суду з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради.

Крім того, про прийняте рішення щодо наміру на звернення з відповідним позовом, у разі невжиття Харківською міською радою самостійно вищезазначених заходів, Немишлянською окружною прокуратурою м. Харкова 27.07.2022 в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру проінформовано листом Харківську міську раду.

Згідно інформації від 03.08.2022, наданої Департаментом земельних відносин Харківської міської ради, встановлено, що вказані порушення не усунуто та заходи реагування з боку міської ради на їх усунення не вжито.

Водночас, зазначено, що у разі подання Немишлянською окружною прокуратурою м. Харкова позовної заяви до ТОВ ВІТ ОІЛ про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за користування вищевказаною земельною ділянкою по пр. Московському, 273-Д, у м. Харкові, представниками Харківської міської ради буде забезпечена участь у вказаній справі, що підтверджує факт бездіяльності міської ради та невжиття заходів реагування на усунення вказаних порушень закону.

Згідно зі ст. 13 Конституції України, ст. 373 Цивільного кодексу України, ст. 1 Земельного кодексу України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ст. 14 Конституції України).

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Недоотриманням безпідставно збережених коштів місцевим бюджетом порушує визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади м. Харкова як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку.

Таким чином, безоплатне використання землі ослаблює економічні основи територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради, що потребувало прокурорського реагування у межах наданої Конституцією України компетенції.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вищевказані обставини свідчать про порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів територіальної громади м. Харкова та про допущення позивачем бездіяльності щодо їх захисту, а тому у прокурора були наявні достатні підстави для звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем, у встановленому законом порядку, позовні вимоги прокурора не спростовано.

Ураховуючи викладені обставини, суд вважає позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 1 442 671,08 грн законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат та керуючись статтею 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 21 640,07 грн належить покласти на відповідача, оскільки позов задоволено повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 14, 19, 124, 129, 140, 142 Конституції України, ст. 13-1, 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 4, 10, 16, 26, 33, 63, 66 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, ст. 120, 125, 152, 157, 206 Земельного кодексу України, ст. 22, 373, 1166, 1212-1214 Цивільного кодексу України, ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віт Оіл" (вул. Михайла Стельмаха, буд. 10А, офіс 507, м. Київ, 03040, ідентифікаційний код 40849706) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7, ідентифікаційний код 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 1 442 671,08 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 21 640,07 грн покласти на відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Віт Оіл" (вул. Михайла Стельмаха, 10А, офіс 507, м. Київ, 03040, ідентифікаційний код 40849706).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віт Оіл" (вул. Михайла Стельмаха, 10А, офіс 507, м. Київ, 03040, ідентифікаційний код 40849706) на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800; 61001, місто Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4) судовий збір у розмірі 21 640,07 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "13" грудня 2022 р.

СуддяІ.О. Чистякова