Рішення

від 13.12.2022 по справі 924/637/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" грудня 2022 р. Справа № 924/637/22

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Грамчука І.В., при секретарі судового засідання Мартинюк А.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Леман Інвест" м. Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Адвісмаш" м. Хмельницький

про стягнення 39550,42 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Зубик Н.В.

В судовому засіданні згідно зі ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Леман Інвест" м. Дніпро звернулося з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Адвісмаш" м. Хмельницький про стягнення 39550,42 грн., з яких 28688,63 грн. пені, 9961,00 грн. інфляційних втрат та 900,79 грн. 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України. В обґрунтування позову позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2022 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Леман Інвест" м. Дніпро до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Адвісмаш" м. Хмельницький про стягнення 235208,52 грн. задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Адвісмаш" (м. Хмельницький, вул. Чорновола,88, код 33087990) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Леман Інвест" (м. Дніпро, вул. Івана Акінфієва,18, оф. 216, код 43049704) - 45144,25 грн. 20% штрафу, 4290,22 грн. 3% річних, 9083,17 грн. інфляційних втрат та 1554,93 грн. витрат зі сплати судового збору. Провадження у справі в частині стягнення 131546,63 грн. основного боргу припинено. В позові в частині стягнення 45144,25 грн. штрафу відмовлено. 14.06.2022 видано наказ. Враховуючи неоплату поставлено товару, позивач донарахував пеню, інфляційне нарахування, та 3% річних.

Ухвалою суду від 05.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10:00 год. "06" жовтня 2022р. Встановлено відповідачу строк до 17.09.2022р. для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, направлення копії відзиву та доданих документів іншим учасникам справи відповідно до ст. 178 ГПК України та подання доказів направлення суду. Встановити позивачу строк до 30.09.2022р. для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України, направлення відповіді на відзив іншим учасникам справи, подання доказів направлення суду.

У відзиві на позов (вх. №05-22/5015/2 від 15.09.2022) відповідач просить суд у позові відмовити повністю. В обгрунтування своїх заперечень посилається на те, що відповідачем вживались заходи по виконанню зобов`язання, що підтверджується платіжними дорученнями. Звертає увагу на ситуацію в країні, введення воєнного стану на території України, що вплинуло на економіку країни і на подальшу роботу підприємства. Вважає, що розмір завданих збитків в результаті порушення строків виконання зобов`язання відповідачем є неспіврозмірним із розміром заявлених позивачем збитків.

У відповіді на відзив (вх. №05-22/5109/22 від 20.09.2022) позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що викладені мотиви відповідача для відмови у задоволенні позову є безпідставними. Звертає увагу на те, що період оплати вартості товару був за період жовтень 2020 - травень 2022. Посилається на ст. 610, п.3 ст. 611 ЦК України.

Ухвалою суду від 06.10.2022 відкладено підготовче засідання у справі №924/637/22 на 11:00 год. 02 листопада 2022 р.

Ухвалою суду від 02.11.2022 закрито підготовче провадження у справі №924/637/22. Призначено справу №924/637/22 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 11:00 год. "21" листопада 2022 р.

Ухвалою суду від 21.11.2022 судове засідання по справі № 924/637/22 відкладено на 11 год. "13" грудня 2022 р.

Позивач у клопотанні/заяві (вх.№05-22/6640/22 від 28.11.2022) позовні вимоги підтримав та просить позовні вимоги задовольнити. Розгляд просить здійснювати за відсутності позивача.

Відповідач в судовому засіданні просить суд відмовити у позові.

Суд під час розгляду матеріалів справи та справи №924/179/22 встановив наступні обставини.

27.01.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Леман Інвест" м. Дніпро (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Адвісмаш" м. Хмельницький (Покупець) було укладено договір поставки №27/01/2021, згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов`язується у порядку та строки, встановлені цим договором постачати (передавати у власність) Покупцю металопродукцію, а покупець зобов`язується прийняти товар, у порядку та строки встановлені договором оплатити вартість товару.

Відповідно до п. 1.2 договору, кожна партія Товару визначається Специфікацією, що є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток №1) в якій зазначається: найменування (асортимент, номенклатура за сортами, марками, типами, розмірами) кількість, ціна за одиницю, загальна сума Товару, що поставляється за цим Договором, а також умови терміни поставки та оплати.

Постачальник гарантує, що є власником Товару, що постачається за цим Договором і Товар будь-яким способом не відчужений, не закладений, не перебуває в спорі і під арештом, прав щодо нього у третіх осіб не має. (п. 1.3 договору).

Згідно з п. 1.4 договору, Товар може поставлятися частинами (партіями) в межах Специфікації. Під партією розуміється автомобільна норма або інша норма, що вказана з одному товарно - транспортному документі.

Пунктом 1.5 договору передбачено, що за цим Договором Покупцю на усну чи письмову вимогу може бути надано послугу різання металопрокату та послуги транспортування металопрокату. Вартість таких послуг вноситься до специфікації та/або рахунку на оплату Покупцю.

Згідно п. 2.1 договору, кількість товару обумовлюється в Специфікаціях до договору.

Відповідно до п. 4.1 договору, умови поставки товару по кожній окремій партії обумовлюється Сторонами в Специфікаціях до договору,

Право власності на Товар, а також ризик випадкової загибелі та/або пошкодження Товару переходять від Постачальники до Покупця з моменту передачі-приймання Товару на складі Постачальника або передачі Товару перевізнику Покупця Факт передачі Товару засвідчується підписанням сторонами видаткової накладної, або підписання Постачальником та представником (водієм) перевізника Покупця або Покупцем товарно-транспортної накладної. Дата отримання партії товару Покупцем вказується а видатковій накладній, або у товарно - транспортній . накладній. Передача Товару Постачальником здійснюється лише особі, уповноваженій Покупцем на приймання Товару від Постачальника. Повноваження особи підтверджується довіреністю або, якщо уповноважена особа є представником (водієм) перевізника, листом Покупця, в якому Покупець вказує найменування юридичної особи перевізника або "П.І.Б. фізичної особи - підприємця перевізника, ідентифікаційний номер перевізника, ПІ.Б. водія марку та державний номер транспортного засобу, паспортні дані або дані водійського посвідчення водія. (п. 4.4 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що ціна товару визначається на підставі узгодженої сторонами у Специфікації і може бути змінена за попереднім узгодженням сторін та зазначається у Специфікації до цього договору.

Загальна сума цього Договору визначається сумою вартостей всіх партій Товару поставленого на підставі рахунку - фактури та Специфікації до цього Договору. (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 5.3 договору, Постачальник має право направити Покупцю акт звірки розрахунків, а Покупець зобов`язаний підписати такий акт протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його отримання та один примірник акта відправити Постачальнику. В разі якщо Покупець у вказаний строк не надішле підписаний акт або мотивовані зауваження, такий акт вважається підписаним Покупцем.

Термін оплати вказується у Договорі, Специфікації та в рахунках на оплату. (п. 5.5 договору.)

Відповідно до п. 6.1 договору, оплата Товару здійснюється Покупцем у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок Постачальника у строк, вказаний у Специфікації до цього Договору.

Згідно п. 6.3 договору, Покупець здійснює оплату за цим Договором на умовах і у терміни передбачені у відповідних Специфікаціях до цього Договору.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що якщо Специфікацією до цього Договору на конкретну партію Товару передбачена попередня оплата, Постачальник, має право поставити Товар Покупцю без попередньої оплати, при цьому Покупець зобов`язаний оплатити поставлений Товар у повному обсязі в термін не пізніше 1 (одного) банківського дня від дати поставки.

Відповідно до п. 6.5 договору, у разі поставки Товару в більшій кількості ніж Сторони погодили в Специфікації, вартість різниці сплачується покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту підписання видаткової накладної, якщо інші терміни оплати не будуть узгоджені Сторонами додатково.

Згідно п. 7.1 договору, прийом - передача Товару за якістю проводиться у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, іншими обов`язковими для сторін правилами, а також супровідними документами, що засвідчують якість товару що поставляються.

Прийом - передача Товару оформлюється видатковою накладною, або Товарно - транспортною накладною у випадку передачі Товару перевізнику Покупця.

Відповідно до п. 8.2. договору у разі невиконання або неналежного виконання Покупцем зобов`язань по оплаті за цим Договором він несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період її нарахування, за кожен день прострочення з дня виникнення заборгованості до дня фактичної оплати, сплачує заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також сплачує штраф у розмірі, 20% відсотків від суми заборгованості.

Згідно п. 12.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. Якщо до закінчення дії даного договору будь-яка із сторін письмово не попередить іншу сторону про припинення дії договору або між сторонами не буде укладено новий договір, даний договір вважається автоматично пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих же умовах.

Договір підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

Між сторонами укладено 27.08.2021р. специфікацію №8 до Договору поставки №27/01/2021 від 27.01.2021р.

Згідно специфікації №8 від 27.08.2021р. Постачальник здійснив поставку товару Покупцеві - ст. листи 8*2000*6000 ст. 45, ст. лист 16*2000*6000 ст 45, ст. лист 10*2000*6000 ст 30хгса, ст. лист 14*2000*6000 ст 30хгса, ст. лист 12*2000*6000 ст S355, на загальну суму 451005,02 грн. з ПДВ. Умови оплати - оплата протягом 30 календарних днів. Умови поставки - FCA м. Дніпро. Строк поставки: серпень 2021р. Дана специфікація є невід`ємною частиною договору поставки №27/01/2021 від 27.01.2021р. і вступає в силу з дати й підписання сторонами.

Дана специфікація підписана сторонами та скріплена печатками.

На виконання умов договору поставки №27/01/2021 від 27.01.2021 та специфікації №8 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 451442,53 грн., що підтверджується видатковою накладною № 350 від 31.08.2021р., товарно-транспортною накладною №Р350 від 31.08.2021р., довіреністю №143 від 27.08.2021р. та рахунком на оплату товару №503 від 27.08.2021р. на суму 451005,02 грн.

Позивач взяті на себе зобов`язання виконав в повному обсязі та передав відповідачу товар, що підтверджується договором поставки, специфікаціями, видатковою накладною.

Відповідач з позивачем за отриманий товар розрахувався з прострочкою платежу, що підтверджується платіжними дорученнями №4750 від 29.10.2021 на суму 20000,00 грн., №5919 від 15.11.2021 на суму 30000,00 грн., №1230 від 16.12.2021 на суму 20000,00 грн., №1249 від 22.12.2021 на суму 20000,00 грн., №6049 від 30.12.2021 на суму 30000,00 грн., №1295 від 14.01.2022 на суму 20000,00 грн., №6105 від 24.01.2022 на суму 50000,000 грн., №21 від 01.02.2022 на суму 30000,00грн., №58 від 14.02.2022 на суму 40000,00 грн., №78 від 18.02.2022 на суму 30000,00 грн., №197 від 06.04.2022 на суму 30000,00 грн., №322 від 04.05.2022р. на суму 40000,00 грн., №330 від 05.05.2022р. на суму 30000,00 грн., № 347 від 09.05.2022р. на суму 61442,53 грн.

Враховуючи викладене позивач згідно п. 8.2 договору нарахував відповідачу 28688,63 грн. пені за період з 01.10.2021 по 31.03.2022 .

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 9961,00 грн. за період з 01.02.2022р. по 30.04.2022р. та 900,79 грн. 3% річних за період з 22.02.2022р. по 08.05.2022р.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором позивач звернувся з позовом до суду про стягнення 39550,42 грн., з яких 28688,63 грн. пені, 9961,00 грн. інфляційних втрат та 900,79 грн. 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

Аналізуючи надані докази та пояснення учасників процесу, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають із договорів поставки. Так, на підставі договору поставки № 27/01/2021 від 27.01.2021 та специфікацій № 8 та № 9 позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 466641,13 грн., що підтверджується підписаними між сторонами та скріпленими відтисками їх печаток видатковими накладними №350 від 31.08.2021р. на суму 451442,53 грн., № 447 від 23.09.2021 на суму 15198,60 грн.

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Частиною 1 ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що ціна товару визначається на підставі узгодженої сторонами у Специфікації і може бути змінена за попереднім узгодженням сторін та зазначається у Специфікації до цього договору.

Загальна сума цього Договору визначається сумою вартостей всіх партій Товару поставленого на підставі рахунку - фактури та Специфікації до цього Договору. (п. 5.2 договору).

Термін оплати вказується у Договорі, Специфікації та в рахунках на оплату. (п. 5.5 договору.)

Згідно п. 6.3 договору, Покупець здійснює оплату за цим Договором на умовах і у терміни передбачені у відповідних Специфікаціях до цього Договору.

Відповідно до п. 6.5 договору, у разі поставки Товару в більшій кількості ніж Сторони погодили в Специфікації, вартість різниці сплачується покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту підписання видаткової накладної, якщо інші терміни оплати не будуть узгоджені Сторонами додатково.

Згідно специфікації №8 від 27.08.2021р. відповідач зобов`язаний був провести оплату протягом 30 календарних днів, а відповідно до специфікації №9 - оплата - 100%.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач виконав свої зобов`язання за Договором. Відповідач прийняв товар, однак обов`язку по його оплаті в строк встановлений договором не виконав.

Відповідачем було сплачено з порушенням строку оплати на користь позивача заборгованість за договором поставки в сумі 451442,53 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №4750 від 29.10.2021 на суму 20000,00 грн., №5919 від 15.11.2021 на суму 30000,00 грн., №1230 від 16.12.2021 на суму 20000,00 грн., №1249 від 22.12.2021 на суму 20000,00 грн., №6049 від 30.12.2021 на суму 30000,00 грн., №1295 від 14.01.2022 на суму 20000,00 грн., №6105 від 24.01.2022 на суму 50000,000 грн., №21 від 01.02.2022 на суму 30000,00грн., №58 від 14.02.2022 на суму 40000,00 грн., №78 від 18.02.2022 на суму 30000,00 грн., №197 від 06.04.2022 на суму 30000,00 грн., №322 від 04.05.2022р. на суму 40000,00 грн., №330 від 05.05.2022р. на суму 30000,00 грн., № 347 від 09.05.2022р. на суму 61442,53 грн.

За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 8.2. договору у разі невиконання або неналежного виконання Покупцем зобов`язань по оплаті за цим Договором він, несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період її нарахування, за кожен день прострочення з дня виникнення заборгованості до дня фактичної оплати, сплачує заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також сплачує штраф у розмірі, 20% відсотків від суми заборгованості.

У п.6.1 договору передбачено, що оплата Товару здійснюється Покупцем у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок Постачальника у строк, вказаний у Специфікації до цього Договору.

У специфікації №8 від 27.08.2021 у п.2 передбачено умови оплати: оплата протягом 30 календарних днів.

Відповідно до видаткової накладної про поставку продукції, відповідачем було її отримано 31.08.2021 року.

З урахуванням тридцятиденного строку на оплату продукції, кінцевим строком оплати є 29.09.2021 року.

У зв`язку з чим правомірним є нарахування пені починаючи з 30.09.2021 року.

Таким чином, строк нарахування пені починається з першого дня прострочення відповідачем оплати, а саме з 30.09.2021 року.

Також, суд зауважує, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно - господарські санкції (частини перша, друга статті 217 Господарського кодексу України). Штрафними санкціями відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 зі справи N 910/2031/16, Верховного Суду від 10.04.2018 зі справи N 916/804/17 та Верховного Суду від 10.09.2020 зі справи N 916/1777/19.

У пункті 8.2 договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання Покупцем зобов`язань по оплаті за цим Договором він, несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період її нарахування, за кожен день прострочення з дня виникнення заборгованості до дня фактичної оплати, сплачує заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також сплачує штраф у розмірі, 20% відсотків від суми заборгованості.

Здійснивши перерахунок пені за допомогою інформаційно-правововї системи „Законодавство", суд встановив, що правомірним є стягнення з відповідача пені в розмірі 28898,89 грн. за період з 30.09.2021 по 31.03.2022. Оскільки позивачем нараховано 28688,63 грн. пені в межах можливих нарахувань, а тому необхідно задоволити.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, судом враховується наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу нарахував відповідачу 900,79 грн. 3% річних за період з 22.02.2022 по 08.05.2022 та 9961,00 грн. інфляційних втрат за період лютий 2022-квітень 2022.

Щодо інфляційного збільшення за період з лютого 2022 по квітень 2022 правомірним є нарахування 14038,95 грн., проте позивачем здійснено нарахування в межах можливих нарахувань, а тому позовні вимоги щодо стягнення 9961 грн. інфляційних нарахувань необхідно задоволити.

Суд, перевіривши правильність нарахування 3% річних за період 22.02.2022 по 08.05.2022 правомірним є нарахування в сумі 900,80 грн., проте позивач нарахував в межах можливих нарахувань, а тому позовні вимоги в частині стягнення 900,79 грн. необхідно задовольнити.

Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до статті 73 Господарського кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона, згідно із статтею 74 Господарського кодексу України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Щодо стягнення заявлених позивачем адвокатських витрат в сумі 10000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката, позивачем було надано до суду:

- договір про надання правової допомоги від 10.08.2022 року, укладений між позивачем та адвокатом Ковальчуком Д.Ю.;

- платіжне доручення № 416 від 19.08.2022 року про сплату позивачем на користь адвоката Ковальчука Д.Ю. правничої допомоги у розмірі 10000,00 грн.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, згідно зі ст. 126 ГПК України, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Адвокатом було здійснено розрахунок ціни позову та розміру судових витрат, а також участь у судових засіданнях.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, витрати на послуги адвоката позивача у даному випадку покладаються на відповідача, які складають 10000,00 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 210, 220, п.2 ч.1 ст. 231, ст. ст. 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Леман Інвест" м. Дніпро до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Адвісмаш" м. Хмельницький про стягнення 39550,42 грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Адвісмаш" (м. Хмельницький, вул. Чорновола,88, код 33087990) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Леман Інвест" (м. Дніпро, вул. Івана Акінфієва,18, оф. 216, код 43049704) - 28688,63 грн. (двадцять вісім тисяч шістсот вісімдесят вісім гривень 63 коп.) пені, 900,79 грн. (дев`ятсот гривень 79 коп.) 3% річних, 9961,00 грн. (дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят одна гривня 00 коп.) інфляційних втрат, 10000,00 грн. (десять тисяч гривень) правничої допомоги та 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст складено 13.12.2022р.

Суддя І.В. Грамчук

Відрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (49027, м. Дніпро, вул. Івана Акінфієва,18, оф. 216) ІНФОРМАЦІЯ_1

3 - представнику позивача - адвокату Ковальчуку Д.Ю. ІНФОРМАЦІЯ_2

4 - відповідачу (29010, м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88; ІНФОРМАЦІЯ_3)