Постанова

від 13.12.2022 по справі 752/3517/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

13 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 752/3517/19

провадження № 61-1096св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Інформаційно-аналітичне інтернет-видання «КиевВласть» в особі головного редактора ОСОБА_2 ,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід-Капітал-Інвест»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Андрієнко А. М., Соколової В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Інформаційно-аналітичного інтернет-видання «КиевВласть» (далі - Інтернет-видання «КиевВласть») в особі головного редактора ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід-Капітал-Інвест» (далі - ТОВ «Захід-Капітал-Інвест»), в якому просила:

1) визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 та ТОВ «Захід-Капітал-Інвест», інформацію, опубліковану і поширену у мережі Internet:

- від ІНФОРМАЦІЯ_7 року, розміщену на веб-сайті Інтернет-видання «КиевВласть» у вигляді статті під назвою (мовою оригіналу): «ІНФОРМАЦІЯ_8» за наступним посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме наступний текст: «ІНФОРМАЦІЯ_9».»;

«ІНФОРМАЦІЯ_10»»;

«ІНФОРМАЦІЯ_11.»;

«ІНФОРМАЦІЯ_12 .»;

«ІНФОРМАЦІЯ_13.»;

«ІНФОРМАЦІЯ_14 » у статті під назвою «

ІНФОРМАЦІЯ_2 » за наступним посиланням:

ІНФОРМАЦІЯ_3 а саме: « ІНФОРМАЦІЯ_14.»

2) видалити інформацію, що розміщена на веб-сайті Інтернет-видання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у вигляді статті під назвою (мовою оригіналу): «ІНФОРМАЦІЯ_15» за наступним посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 та у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за наступним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 та у статті під назвою (мовою оригіналу): « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за наступним посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що вона є замовником виконання будівельних робіт, про які ідеться мова, а ТОВ «Захід-Капітал-Інвест» - генеральним підрядником.

Позивач вказувала, що наведені статті є неправдивою та недостовірною інформацією, що принижує честь, гідність і ділову репутацію. З посиланням на докази інформація не підтверджена, конкретних протиправних дій не зазначено, вирок у кримінальній справі не ухвалений, натомість будівництво здійснюється на законних підставах.

Зокрема, вказувала, що Солом`янським управлінням поліції міста Києва не здійснюється кримінальних проваджень відносно ТОВ «Захід-Капітал-Інвест», проте таке здійснюється Генеральною прокуратурою України, але без пред`явлення підозри.

Позивач зазначала, що саме депутатом ОСОБА_6 здійснюються неправомірні дії щодо вимагання коштів у забудовників та розповсюдження про них неправдивої інформації.

У частині будівництва п`ятиповерхового будинку - будівельна документація затверджена щодо триповерхових будинків.

Посилання на факт зсувонебезпечної території не підтверджено доказами, натомість будівництво погоджено у встановленому законом порядку.

Посилання на те, що ТОВ «Захід-Капітал-Інвест» є забудовником, не відповідає дійсності, оскільки таким є ОСОБА_1 та ще дві фізичні особи.

Вислови про граничну площу будинків є недостовірними, оскільки земельні ділянки виділені для будівництва житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд, а тому їх площа може перевищувати 250 кв. м.

Твердження у частині неможливості Державної архітектурно-будівельної інспекції провести перевірку позивач вважала надуманими, оскільки будь-яких запрошень вона не отримувала.

У частині цитати: «ІНФОРМАЦІЯ_16» вказувала, що початок будівництва було розпочато іншим забудовником та на підставі всіх необхідних документів, а завершується будівництво нею як новим забудовником.

Щодо вислову відповідача «какой-то неадекватный», позивач зазначала, що таке не відповідає дійсності, оскільки у статті не підтверджено наявності у неї психічних розладів.

ОСОБА_1 вважала, що статті спрямовані ввести в оману читача та створити в їхній уяві хибну думку про діяльність позивача та третьої особи, тому просила суд задовольнити позов.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 10 грудня 2020 року, ухваленим у складі судді Мазура Ю. Ю., позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача та третьої особи, інформацію, опублікована і поширена

у мережі Internet :

- від ІНФОРМАЦІЯ_7 року, розміщена на веб-сайті Інформаційно-аналітичного Інтернет-видання «КиевВласть» у вигляді статті під назвою (мовою оригіналу): «ІНФОРМАЦІЯ_8» за наступним посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 а саме наступний текст: «ІНФОРМАЦІЯ_16».»;

«ІНФОРМАЦІЯ_16».

«ІНФОРМАЦІЯ_17.»

Видалено інформацію, що розміщена на веб-сайті інтернет-видання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у вигляді статті під назвою (мовою оригіналу): «ІНФОРМАЦІЯ_8» за наступним посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 та у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за наступним посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 та у статті під назвою (мовою оригіналу): « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за наступним посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що поширена інформація містить відомості про події та факти, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 07 червня 2021 року, постановленою у складі судді Мазура Ю. Ю., у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Інформаційно-аналітичного Інтернет-видання «КиевВласть» в особі головного редактора ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви про скасування заочного рішення, суд першої інстанції вказав, що судом вживались всі можливі заходи щодо належного повідомлення відповідача, однак ні відповідач, ні представник відповідача не з`являлися у судові засідання у справі, у зв`язку з чим було ухвалено заочне рішення про задоволення позовних вимог на підставі аналізу доказів, які знаходяться у матеріалах справи.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 грудня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Інтернет-видання «КиевВласть» в особі головного редактора ОСОБА_2 , третя особа: ТОВ «Захід-Капітал-Інвест» про захист честі, гідності та ділової репутації, відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вказав, що не встановлено підстав вважати, що Інтернет-видання є юридичною особою і підпадає під дію регулювання Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», оскільки відповідно до статті 1 цього Закону під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. Інформаційно-аналітичне Інтернет-видання «КиевВласть» не є юридичною особою, до участі у справі не залучено авторів двох публікацій, окрім того, позивачем не доведено, хто є власником сайту, що має значення для визначення правомочності видаляти розміщену інформацію.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

18 січня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року (надійшла до суду 19 січня 2022 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

25 січня 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження, витребувано справу із Голосіївського районного суду міста Києва.

07 лютого 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 757/22307/17-ц (провадження № 61-48302св18) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19).

Заявник вважає, що апеляційний суд надав неправильну оцінку зібраним доказам та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

Стверджує, що опублікована інформація є недостовірною. Зазначає, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що у Солом`янському управлінні поліції міста Києва є кримінальне провадження відносно ТОВ «Захід-Капітал-Інвест» або відносно заявника.

Суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив обставини та факти, які вказують на те, що права позивача були порушені шляхом розміщення неправдивої інформації, яка порочить її честь, гідність та ділову репутацію.

Вказує, що нею було вірно встановлено суб`єктний склад сторін, а Інформаційно-аналітичне Інтернет-видання «КиевВласть» в особі головного редактора є належним відповідачем у справі.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Титикало Р. С. подав до Верховного Суду відзив, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, як таку, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_7 року на веб-сайті інформаційно-аналітичного Інтернет-видання «КиевВласть» була опублікована стаття під назвою (мовою оригіналу): «ІНФОРМАЦІЯ_8» та яка містить неправдиву інформацію. Стаття розміщена за наступним посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4.

У статті автором зазначається (мовою оригіналу):

- «ІНФОРМАЦІЯ_18.»

ІНФОРМАЦІЯ_19 року на веб-сайті Інформаційно-аналітичного Інтернет-видання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » опублікована стаття під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за наступним посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 а саме:

« ІНФОРМАЦІЯ_19.»

Не встановлено, що Інтернет-видання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » є юридичною особою.

Встановлено, що оспорювана інформація поширена в мережі Інтернет, автором статті від ІНФОРМАЦІЯ_7 року вказано ОСОБА_7 , автором статті від ІНФОРМАЦІЯ_19 року вказано ОСОБА_8 , автором статті від ІНФОРМАЦІЯ_20 року вказано ОСОБА_9 (головний редактор сайту Інтернет-видання «КиевВласть»).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального права та без порушень процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша та третя статті 13 ЦПК України).

Позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно (частина перша статті 50 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду заяви за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Отже, визначення відповідачів, предмет спору та підстави позову є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Схожі за змістом висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18).

У пункті 6.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19), на яку як на підставу касаційного оскарження посилається заявник, викладено висновок про те, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника веб-сайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет. Згідно з усталеною практикою у сфері реєстрації і користування доменними іменами у мережі Інтернет, власником веб-сайту може бути інша особа, ніж реєстрант доменного імені, яким адресується такий веб-сайт. У таких випадках, власник веб-сайту визначається у договорі, укладеному з реєстрантом доменного імені. Інформація щодо власника веб-сайту може бути отримана у хостинг-провайдера веб-сайту.

У статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що веб-сайт - це сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об`єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов`язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту і (або) облікового запису власника цього веб-сайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом; веб-сторінка - це складова частина веб-сайту, що може містити дані, електронну (цифрову) інформацію, інші об`єкти авторського права і (або) суміжних прав тощо; власник веб-сайту - це особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

Згідно статті 1 Закону України «Про телекомунікації» домен - це частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється; домен.UA - це домен верхнього рівня ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, створений на основі кодування назв країн відповідно до міжнародних стандартів, для обслуговування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет.

У разі, якщо питання про залучення усіх належних відповідачів у справі про захист честі та гідності фізичної особи судом першої інстанції не вирішено, суд може відмовити у позові з цих підстав.

При цьому достовірність поширеної інформації, спростування якої є предметом позову, судом не перевіряється.

Схожі за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 742/1159/18 (провадження № 61-48133св18) та від 18 грудня 2019 року у справі № 742/286/17 (провадження № 61-14303св19).

За змістом статті 46 ЦПК України здатність мати цивільні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції встановив, що позов пред`явлено до Інтернет-видання «КиевВласть», яке не має статусу юридичної особи, а отже не може бути відповідачем у цій справі, натомість авторами статей є ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

При зверненні з позовом ОСОБА_1 вказала відповідачем інтернет-видання «КиевВласть», яке не має статусу юридичної особи, а отже не може бути відповідачем у цій справі, натомість авторами статей вказані ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 . Клопотань про заміну відповідача чи залучення співвідповідачів позивач не заявляла.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позову, оскільки ні ймовірний власник веб-сайту (за умови його ідентифікації), ні автори статей не були залучені до участі у справі в якості належних відповідачів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване рішення постановлено без додержанням норм матеріального і процесуального права, та в основному ці доводи зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник