Рішення

від 29.11.2022 по справі 686/16968/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/16968/22

Провадження № 2/686/5139/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2022 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Палінчака О.М.,

за участю секретаря Антосєва В.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача

Мартинюка О.О.,

представника третьої особи

Бойкачова А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця», начальника виробничого підрозділу Локомотивне депо Гречани регіональної філії «Південно-західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» Хардіна Романа Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Дорожня профспілкова організація Південно-Західної залізниці «Вільна профспілка машиністів України» про скасування наказу про переведення та звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,-

встановив:

15 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до регіональної філії «Південно-західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», начальника виробничого підрозділу Локомотивне депо Гречани регіональної філії «Південно-західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» Хардіна Р.О., зазначивши третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Дорожню профспілкову організацію Південно-Західної залізниці «Вільна профспілка машиністів України» про скасування наказу про переведення та звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 11 липня 2016 року позивач був прийнятий у виробничий підрозділ Локомотивне депо «Гречани» Регіональної філії «Південно-західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» на посаду помічника машиніста тепловоза. 23 травня 2022 року, з численними порушеннями, без участі членів первинної профспілкової організації, керівником Локомотивне депо «Гречани» було організовано проведення позачергової перевірки знань, із результатами якої позивач не погодився, подавши заяву про проведення перевірки його знань у комісії вищого рівня. Проте, керівництво підрозділу не вжило жодних заходів щодо задоволення вимоги працівника, і незважаючи на відсутність належно оформлених результатів перевірки знань, наказом № 79/ос від 30 травня 2022 року позивач був переведений на посаду моториста поворотного круга 3 розряду, при цьому копію наказу не було вручено.

Позивач вказує, що в подальшому, наказом № 31 від 31 травня 2022 року він був переведений на базу запасу локомотивів для виконання обов`язків слюсаря з ремонту рухомого складу 3-го розряду (копію наказуроботодавець невручав,не повідомлявсяпозивач проістотні умовипраці,не визначенойому робочогомісця,не проведеноінструктажі зохорони праці,не забезпеченонеобхідними дляроботи засобами,а такожне повідомленопро режимробочого часутощо), згоду позивач на переведення у смт. Чорний Острів не давав, а тому наказ про переведення є незаконним.

29червня 2022року керівникЛокомотивного депо«Гречани» направивголові ВПМУлокомотивного депо«Гречани» БогачукуМ.А,подання назвільнення зроботи помічникамашиніста тепловоза за прогул. При цьому, профспілкова організація згоди на звільнення позивача не давала. Наказом № 93/ос від 13.07.2022 року позивач був звільнений з роботи з посади машиніста поворотного круга 3 розряду на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України з 15 липня 2022 року.

Щодо обставин прогулу, то позивач вказує, що в документах зазначено, що працівник бувне переведений з посади моториста поворотного круга 3 розряду, а нанього булопокладено виконанняобов`язків слюсаря з ремонту рухомого складу 3-го розряду, а саме: у трудовій книжці працівника відсутній записпро йогопереведення на підставі наказу № 31 від 31.05.2022 року. З 09.06.2022 року по 13.06.2022 року працівник знаходився на черговіймедичній комісіїпо перевірцістану здоров`яза посадоюмоториста поворотногокруга, а не слюсаря з ремонту рухомого складу. У період з 16 по 18 червня 2022 року позивач був направлений у відрядження в м. Київ для проходження позачергової перевірки знань в комісії вищого рівня як «помічник машиніста тепловозу». Зі змісту подання про звільнення зазначено, що працівник постійно обіймаєпосаду мотористаповоротного круга на підставі наказу № 79/ос від 30 травня 2022 року. У наказі про звільнення прямо зазначено посада працівника: моториста поворотного круга.

Також, позивач зазначив, що місце роботи за основною посадою моториста поворотного круга знаходиться в межах м. Хмельницького, а місце роботи за т.в.о. посади слюсаря з ремонту рухомого складу знаходиться у смт. Чорний острів Хмельницького району і є віддаленими один від одного. При цьому, роботодавець не забезпечував доставку позивача службовим автотранспортом до місця роботи, а після її закінчення - до місця проживання, хоча він проживає на відстані більш ніж 2 км від підприємства. Однак, роботодавець не врахував законодавчих гарантій та незаконно звільнив працівника за прогул, хоча позивач не вчиняв прогулу, за який міг бути звільнений з основного місця роботи.

А тому, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача середній заробіток за період вимушеного прогулу з 16.07.2022 року по 29.11.2022 року у розмірі 56799 грн. 32 коп.

Ухвалою судді від 19 серпня 2022 року позовну заяву було прийнято до провадження та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному провадженні.

14 вересня 2022 року в судовому засіданні представник третьої особи подав письмові пояснення, в яких підтримує позовні вимоги позивача в повному обсязі, вважає їх законними та обґрунтованими.

Позивач подав до суду заяву про заміну неналежного відповідача Регіональну філію «Південно-Західна залізниця» на належного відповідача - акціонерне товариство «Українська залізниця».

21 вересня 2022 року до суду надійшов відзив по позовну заяву від АТ «Українська залізниця», в якому представник відповідача просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

26 вересня 2022 року в судовому засіданні клопотання позивача задоволено та замінено неналежного відповідача на належного - акціонерне товариство «Українська залізниця».

В судовому засіданні позивач та його представник просили задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Мартинюк О.О. заперечив проти задоволення позову.

Представник третьої особи Бойкачов А.М. підтримав заявлені позивачем позовні вимоги.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Основні засади судочинства встановлені ч. 2 ст. 129 Конституції України, доповнюють основоположний принцип верховенства права, який визнається і діє в Україні відповідно до ст. 8 Основного Закону. Ця норма є визначальною у системі державної політики щодо захисту прав та свобод людини і громадянина.

Зазначені конституційні положення кореспондуються з положеннями статтей 2 та 4 ЦПК України, ст. 5-1 КЗпП України та ст. 15 ЦК України.

Так, судом встановлено, що 11 липня 2016 року на підставі наказу № 70/ос ОСОБА_1 прийнятий у виробничий підрозділ Локомотивне депо «Гречани» Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» на посаду помічника машиніста тепловоза, що підтверджується записом у трудовій книжці ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 , копією наказу про прийняття на роботу, копією особової картки працівника №0062.

Із копії протоколу № 54 від 23.05.2022 та копії протоколу засідання комісії з перевірки знань від 23.05.2022, вбачається, що комісія перевірила знання ПТЕ, ІРС, ІСІ, діючих наказів та розпоряджень у працівника помічника машиніста ОСОБА_1 і комісія постановила, що ОСОБА_1 показав відсутність необхідного обсягу знань для роботи помічником машиніста тепловоза і йому запропонована інша робота відповідно до обсягу знань слюсар по ремонту рухомого складу. Проте, відповідно до запису у вказаному протоколі вбачається, що ОСОБА_1 не погодився з даним рішенням 27.05.2022 року.

27 травня 2022 року ОСОБА_1 адресував заяви начальнику локомотивного депо «Гречани» ОСОБА_3 із проханням про проведення повторної перевірки знань в комісії вищого рівня у зв`язку із не згодою з результатами проведення як першої, так і другої позачергової перевірки знань та надання копій усіх протоколів не здачі позачергових іспитів.

А згідно Акту від 30.05.2022 14:30 год. працівники локомотивного депо Гречани засвідчили, що працівник ОСОБА_1 не здав двічі іспит. Даною комісією було запропоновано його переведення, за результатами іспитів на вакантну посаду, а саме: слюсаря з ремонту рухомого складу 3 розряду, від даної посади працівник ОСОБА_1 відмовився, про що складений акт. Другою пропозицією була вакантна посада моториста поворотного круга 3 розряду, на яку він погодився.

Тому, наказом (розпорядженням) начальника виробничого підрозділу локомотивного депо Гречани № 79/ос від 30.05.2022 ОСОБА_1 був переведений з посади помічника машиніста тепловоза на посаду моториста поворотного круга 3 розряду. Відповідно до копії вказаного наказу підставою для переведення є протокол засідання комісії з перевірки знань від 23.05.2022 р. зі збереженням середнього заробітку протягом двох тижнів.

Наказом №99 від 30.05.2022 року «Про допуск до стажування» після проведення навчання з охорони праці працівнику цеха експлуатації ОСОБА_1 призначено стажування на робочому місці моториста поворотного круга терміном 3 зміни з 30.05.2022 року.

Із доповідної записки від 30.05.2022 року вбачається, що у зв`язку з призовом на військову службу трьох слюсарів з ремонту рухомого складу, начальник бази запасу просить допомогти в своєчасному виконанні робіт щодо консервації рухомого складу у встановлені терміни додатковими працівниками, а саме слюсарем з ремонту рухомого складу.

Рапортом начальник локомотивного депо Гречани від 31.05.2022 року по виробничій необхідності для консервації рухомого складу на базі запасу локомотивів, в.о. ТГЗЕ ОСОБА_4 просив перевести моториста поворотного круга ОСОБА_1 на виконання обов`язків слюсаря з рухомого складу на базу запасу локомотивів терміном на 1 місяць.

Дані обставини, також, підтверджуються копіями наказів по особовому складу про увільнення з роботи слюсарів з ремонту рухомого складу від роботи від 25.02.2022 року; від 14.03.2022 року.

І згідно наказу № 31 від 31.05.2022 року на підставі рапорту від 31.05.2022 року, ОСОБА_1 було переведено на базу запасу локомотивів для виконання обов`язків слюсаря з ремонту рухомого складу 3 розряду з 01.06.2022 року.

Позивач ОСОБА_1 у наказі № 31 навпроти графи «з наказом ознайомлений» зазначив, що не згоден з даним наказом і вказав дату 31.05.2022 року.

Так, у статті 3 Закону України «Про організацію трудових відносив в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 зазначено, що у період воєнногостану роботодавецьмає правоперевести працівникана іншуроботу,не обумовленутрудовим договором,без йогозгоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров`я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, ще ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83, Акціонерне товариство«Українська залізниця»входить доПереліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Відповідно до особової картки працівника - ОСОБА_1 закінчив Державний професійно-технічний навчальний заклад «Жмеринське вище професійне училище» за кваліфікацією «слюсар з ремонту рухомого складу, помічник машиніста електровоза, тепловоза».

Згідно вимог частини 2 ст. 32 КЗпП України не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його в тій же організації, підприємстві, установі на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором.

Водночас, згідно пункту 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9, переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, ще не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором.

За приписами частини 2 статті 33 КЗпП України роботодавець має право переводити працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди.

Так, 14.06.2022 року працівники локомотивного депо Гречани у м. Хмельницькому підписали акт та засвідчили і зафіксували факт відсутності в понеділок 14.06.2022 року з 08:00 по 20:00 год. на робочому місці моториста поворотного круга ОСОБА_1 на території локомотивного депо Гречани; на роботу до кінця дня не з`явився. Працівники бази запасу локомотивів виробничого підрозділу локомотивне депо Гречани ст. Чорний Острів, також, засвідчили відсутність ОСОБА_1 14.06.2022 року з 8:00 до 15:00 на робочому місці на базі запасу локомотивів.

А актом від 15.06.2022 року працівники локомотивного депо Гречани засвідчили відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 15.06.2022 року з 08:00 по 17:00 год. Також, ОСОБА_1 був відсутній 15.06.2022 року з 08:00 до 13:00 на робочому місці на базі запасу локомотивів ст. Чорний Острів. Даний факт, також, підтверджено доповідною запискою від 14.06.2022 року, 15.06.2022 року та від 16.06.2022 року.

15.06.2022 року помічник начальника депо з кадрових питань адресував ОСОБА_1 лист щодо надання письмового пояснення по відсутності на робочому місці 14.06.2022 року та 15.06.2022 року та вирішення питання про подальшу роботу.

21.06.2022 року позивач ОСОБА_1 подав відповідь на лист від 15.06.2022 року, у якій вказав, що 14-15.06.2022 року та з дати виходу з тимчасової непрацездатності 09.06.2022 року і по час написання відповіді, позивач не отримував викликів на роботу за своєю посадою помічника машиніста тепловоза, з графіком роботи не ознайомлювали. В період з 16 по 17.06.2022 року як помічник машиніста тепловоза перебував у відрядженні у м. Києві для проходження позачергової перевірки знань відповідно до заяви від 27.05.2022 року.

Відповідно до наказу начальника локомотивного депо «Гречани» ОСОБА_5 від 15.06.2022 року «Про відрядження» для перевірки знань до служби локомотивного господарства ПЗЗ відрядили помічника машиніста ОСОБА_1 , виїзд з Хмельницького 16.06.2022 року прибуття до Хмельницького 18.06.2022 року.

21.06.2022 року позивач звернувся із заявою про надання чергової відпустки з 21.06.2022 року по 29.06.2022 року включно, відпускні просив нарахувати в заробітну плату.

Наказом № 289 від 21.06.2022 року мотористу поворотного круга 3 розряду надано щорічну відпустку з 21.06 по 29.06.2022 року включно.

29.06.2022 року начальник локомотивного депо Р. Хардін направив голові ВПМУ локомотивного депо Гречани Багучу М.А. подання на звільнення з роботи помічника машиніста тепловоза ОСОБА_1 за п. 4 ст. 40 КЗпП України прогул без поважних причин.

30.06.2022 року позивач подав заяву про надання йому чергової відпустки з 30.06.2022 року на 15 календарних днів і наказом № 308 позивачу надано відпустку з 30.06.2022 року по 14.07.2022 року включно.

Протоколом оперативної наради при начальнику локомотивного депо Гречани від 13.07.2022 року постановлено: моторист поворотного круга ОСОБА_1 за недоліки в роботі, за допущену відсутність на робочому місці без поважної причини упродовж двох робочих днів 14-15.06.2022 року, підлягає звільненню за прогул з 15.07.2022 року.

Як вбачається із копії наказу (розпорядження) № 93/ос від 13.07.2022 року ОСОБА_1 був звільнений з посади моториста поворотного круга 3 розряду на підставі протоколу оперативної наради при начальнику локомотивного депо. Переведений на постійну роботу наказом №79/ос від 30.05.2022 року з посади помічника машиніста на посаду моториста поворотного круга 3 розряду у зв`язку з виробничою необхідністю наказом №31 від 31.05.2022 року переведений на базу запасу локомотивів для виконання обов`язків слюсаря з ремонту рухомого складу 3 розряду, упродовж 14-15.06.2022 року, був відсутній на роботі без поважних причин, тобто здійснив прогул, за що згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України підлягає звільненню з ініціативи роботодавця після виходу з відпустки 15.07.2022 року.

Позивач ОСОБА_1 здійснив відмітку на наказі «з наказом не згоден» та вказав дату та час «15.07.2022 р. 9 г 41 хв» та засвідчив її підписом.

При цьому, посилання позивача у позовній заяві на норми права, які регламентують правові відносини працівників на посадах тимчасово виконуючого обов`язки, не відповідають обставинам справи, оскільки із долучених до матеріалів справи письмових доказів вбачається, що позивач був переведений на іншу посаду, а не був тимчасово виконуючим обов`язків.

Зважаючи на те, що позивач вважає своє переведення та звільнення незаконним та таким, яке відбулося з порушенням норм чинного законодавства, він звернувся до суду з позовом про скасування наказу про переведення та звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу.

Статтею 3 КЗпП України визначено, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю.

Як роз`яснено в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів, у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни», судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом для звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пункт 3,4,7,8 ст.40 КЗпП України, п.1 ст.41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями147-1, 148, 149КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, чи враховувалися при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяння ним шкоди, обставини, за яких вчинено проступок і попередня робота працівника.

Відповідно до п. 4 ст.40КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до ст. ст.147, 148, 149КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, або перебування його у відпустці.

До застосування дисциплінарного стягнення власник, або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.05.2018 року у справі N 324/1102/16-ц.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року №9 при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст.40КЗпП ( 322-08 ), суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Також, у вказаній постанові зазначено, що наявність поважних причин визнається у разі доведення непрацездатності працівника, яка може підтверджуватися не лише лікарняним листком чи довідкою медичної установи, а й показанням свідків чи іншими доказами.

Прогул це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня (постанова Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі N 761/30967/15-ц).

У постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі N 6-2801цс15 зроблено висновок, що "пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Разом з тим, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами".

Відповідно до частини четвертоїстатті 263ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2018 року у справі N 235/2284/17 (провадження N 61-72св17) зроблено висновок, що "основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника".

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 08.01.2020 року у справі N 752/6096/14-ц.

Так, позивачем не долучено до матеріалів справи доказів поважності причини відсутності на робочому місці 14 та 15 червня 2022 року.

Щодо доводів позивача та його представника про те, що згідно п. 9 ст. 43 КЗпП України необхідно залучити до участі в справі профспілкову організацію і з`ясувати її відношення до звільнення позивача, суд зазначає наступне.

Листом від 13.06.2022 року вих. № 1 голова дорожньої профорганізації ВПМУ Південно-Західної залізниці звернувся із листом до в.о. директору виконавчого регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» про зобов`язання керівництва виробничого підрозділу «Локомотивне депо Гречани» невідкладно залучити до виконання своїх посадових обов`язків помічника машиніста ОСОБА_1 ; скасувати рішення комісій з перевірки знань щодо позачергових перевірок знань ОСОБА_1 ; зобов`язати керівництво виробничого підрозділу «Локомотивне депо Гречани» здійснити оплату часу вимушеного прогулу помічнику машиніста ОСОБА_1 за весь час його фактичного незаконного відсторонення від виконання своїх трудових обов`язків; провести перевірку виявлених фактів порушень керівництва локомотивного депо Гречани; притягнути до дисциплінарної відповідальності керівництво локомотивного депо Гречани за встановлений факт порушення термінів надання відповіді на запит профспілки.

Із відповіді щодо дотримання керівництвом ТЧ Гречани НПА від 12.07.2022 року вбачається, що звернення голови дорожньої профспілкової організації ВПМУ Південно-Західної залізниці розглянуто і зазначено, що 14.04.2022 року помічник машиніста тепловозу ОСОБА_1 не контролював записи на швидкостемірній стрічці, чим порушив вимоги інструкції від 18.01.2002 року і дане порушення зафіксоване 15.04.2022 року у журналі розшифрування швидкостемірних стрічок і за порушення вимог нормативних актів з безпеки руху поїздів призначив ОСОБА_1 позачергові іспити. Проте, позачергова перевірка знань помічнику машиніста проведена з порушенням у частині не оформлення відповідного наказу керівника підрозділу про призначення перевірки. На засіданні комісії з перевірки знань 27.04.2022 року помічник машиніста тепловоза ОСОБА_1 позачергову перевірку знань нормативних актів з безпеки руху не склав, повторну здачу іспитів, проведену 23.05.2022 року, не показав належний рівень знань, тому йому запропонована інша робота відповідно до обсягу його знань, з урахуванням кваліфікації слюсар по ремонту рухомого складу. Проте, ОСОБА_6 від переведення відмовився, погодився з іншою запропонованою посадою моторист поворотного круг, на яку призначено наказом від 30.05.2022 року. Перевірка знань у комісії вищого рівня буде проведена після виходу ОСОБА_1 з чергової відпустки.

Так, у відповідності до положень ст. 43 КзпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

За положеннями ст. 252 КзПП України звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об`єднання професійних спілок).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згідно з пунктом 3 Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Наступними Указами Президента України від 14.03.2022, 18.04.2022 воєнний стан продовжувався строком на 30 діб. Указом Президента України від 17.05.2022 №322/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-IX, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб, тобто до 25.08.2022 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 15 березня 2022 року №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», передбачено, що цей Закон визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України"Про правовий режим воєнного стану. На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбаченихстаттями43,44Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України"Про державну службу","Про службу в органах місцевого самоврядування", інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Положеннями частини другої ст.5 Закону визначено, що у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу Законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Згідно з пунктом 2 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 2136-ІХ главу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 2 такого змісту: «2. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

З огляду на вищевикладене, положення Закону № 2136-ІХ, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю - мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону № 2136-ІХ, також, можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.

Так, як вбачається з наявної у матеріалах справи копії довідки, позивач ОСОБА_1 є членом Вільної профспілки машиністів України (ВПМУ) з 11.05.2022 року відповідно до поданої ним особистої письмової заяви про вступ до профспілки. Перебуває на обліку в первинній профспілковій організації ВПМУ локомотивного депо Гречани.

Одночасно судом встановлено, що позивач не обирався до профспілкових органів, а отже у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України у даному випадку не застосовуються, а тому роботодавець не повинен був отримувати попередню згодою первинної профспілкової організації, членом якої є позивач.

Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як зазначено вст. 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1ст. 89 Цивільного процесуального кодексу Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-83, 141, 229, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця», начальника виробничого підрозділу Локомотивне депо Гречани регіональної філії «Південно-західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» Хардіна Романа Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Дорожня профспілкова організація Південно-Західної залізниці «Вільна профспілка машиністів України» про скасування наказу про переведення та звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 05 грудня 2022 року.

Суддя: О.М. Палінчак