Рішення

від 13.12.2022 по справі 280/2536/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 грудня 2022 року Справа № 280/2536/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого суддіТатаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листувашія: АДРЕСА_2 ) до УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ПО КОМУНАРСЬКОМУ РАЙОНУ (Україна, 69104, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ ЧУМАЧЕНКА, будинок 32, код ЄДРПОУ 37573838) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (позивач) до УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ПО КОМУНАРСЬКОМУ РАЙОНУ (відповідач), в якому позивач просить суд

-визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району щодо відмови у перерахунку та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому, ніж п`ять мінімальних пенсій за віком;

-стягнути з Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району на користь ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1 ) недоотриману частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7354, 00 грн.

-стягнути з Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно виплатив позивачу, як учаснику бойових дій, разову грошову допомогу до 5 травня у 2021 році в розмірі меншому, ніж передбаченоЗаконом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII(даліЗакон №3551-XII). Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 21 лютого 2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Відзив на позовну заяву відповідачем не надавався.

На підставі матеріалів справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 19.01.201622 травня 1996 року, користується пільгами, передбаченимиЗаконом №3551-XII, у тому числі, є отримувачем щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

У 2021 році Управління виплатило позивачу як учаснику бойових дій щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 1 491,00 грн., встановленому Постановою № 325.

Позивач звернувся до Управління із заявою про здійснення перерахунку щорічної грошової допомоги до 5 травня в розмірі, встановленомуЗаконом №3551-XII, однак відповідач листом від 09 грудня 2021 року №М-707 відмовив у проведенні перерахунку та виплаті грошової допомоги з посиланням на те, що допомога виплачена у розмірі, встановленому Постановою №325.

Не погодившись з нарахуванням та виплатою разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році у розмірі меншому, ніж передбаченостаттею 12 Закону №3551-XII, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 5статті 12 Закону №3551-XII(в редакції Закону УкраїниПро внесення змін до Закону УкраїниПро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захистувід 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Як визначеностаттею 17 цього Закону, фінансування витрат, пов`язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Підпунктомбпідпункту 1 пункту 20 розділу IIВнесення змін до деяких законодавчих актів УкраїниЗакону УкраїниПро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів Українивід 28 грудня 2007 року №107-VI(набрав чинності 01 січня 2008 року) частину 5статті 12 Закону №3551-XIIвикладено у новій редакції, за змістом якої разова грошова допомога учасникам бойових дій до 5 травня виплачується щорічно у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

У подальшомурішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008у справі №1-28/2008 визнано такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу IIВнесення змін до деяких законодавчих актів УкраїниЗакону УкраїниПро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України.

Поряд із цим, правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01 січня 2015 року також врегульовані пунктом 26 розділуVIПрикінцеві та перехідні положенняБюджетного кодексу України.

Так, Законом УкраїниПро внесення змін доБюджетного кодексу Українищодо реформи міжбюджетних відносинвід 28 грудня 2014 року №79-VІІІ (набрав чинності 01.01.2015) розділVІПрикінцеві та перехідні положенняБюджетного кодексу Українидоповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону УкраїниПро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захистузастосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.

Водночас,рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідаєКонституції України(є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділуПрикінцеві та перехідні положенняБюджетного кодексу Україниу частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону УкраїниПро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту(Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України у цьому рішенні зазначив, щоБюджетним кодексом Українине можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Встановлення пунктом 26 розділу VIПрикінцеві та перехідні положенняКодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону УкраїниПро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону УкраїниПро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, що суперечить принципу верховенства права, встановленомустаттею 8 Конституції України.

Частиною 2статті 152 Конституції Українивстановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей12,13,14,15та16 Закону №3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. У даному випадку застосуванню підлягають положеннястатті 12 Закону №3551-XIIв редакції Закону УкраїниПро внесення змін до Закону УкраїниПро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захистувід 25 грудня 1998 року №367-XIV, частиною 5 якої встановлено виплату разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Вищенаведене відповідає правовому висновку, викладеному у рішенні Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 29 вересня 2020 року, прийнятому у зразковій справі №440/2722/20 (провадження №Пз/9901/14/20) та залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року, та спростовує твердження відповідача про те, що виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня здійснюється у розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, суд звертає увагу, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач як на підставу правомірності своїх дій у спірних правовідносинах, не можуть змінювати приписівЗакону №3551-ХІІ.

Так, на час виникнення спірних правовідносин одночасно діялиЗакон №3551-XIIв редакції Закону УкраїниПро внесення змін до Закону УкраїниПро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захистувід 25 грудня 1998 року №367-XIV та Постанова №325.

Виходячи із визначених у частині 3статті 7 КАС Українизагальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової у 2021 році слід застосовувати не Постанову №325, аЗакон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону УкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхуваннявід 09 липня 2003 року №1058-IV (даліЗакон №1058-IV) мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону УкраїниПро Державний бюджет України на 2021 ріквід 15 грудня 2020 року №1082-IX встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня - 1769 гривень.

Отже, відповідно до положень частини 5статті 12 Закону №3551-XIIрозмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій становить 8 845,00 грн. (1 769,00 грн. х 5).

Таким чином, виплата позивачу разової грошової допомоги у сумі 1 491,00 грн. суперечить положеннямстатті 12 Закону №3551-ХІІта свідчить про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році в розмірі, меншому, ніж передбаченостаттею 12 Закону №3551-XIIу редакції Закону УкраїниПро внесення змін до Закону УкраїниПро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захистувід 25 грудня 1998 року №367-XIV, є протиправними.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд керується рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20, та звертає увагу, що оскільки за встановленими у даній справі обставинами відповідачем не було проведено нарахування допомоги в повному обсязі, то належним способом поновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України «Про судовий збір», та відповідних витрат не поніс.

Щодо заявлених витрат на правничу допомогу адвоката, суд зазначає, що відповідно до положень статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4).

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз положень статті 134 КАС України дозволяє дійти висновку, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано копії таких документів:

- Договір №41/м про надання правничої допомоги від 03 листопада 2021 року;

- Акт прийому-передачі виконаних робіт і послуг від 03 листопада 2021 року за Договором про надання правничої допомоги 41/м від 03 листопада 2021 року, відповідно до якого Адвокат передає наступні послуги: - усна консультація; - складання адміністративного позову про стягнення у судовому порядку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій, правове супроводження справи щодо стягнення у судовому порядку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій. Всього робіт та послуг передано на суму 5000,00 грн.;

- Розрахунок витрат на правову допомогу за довогором № 41/м за договором про надання правничої допомоги № 41/м від 03 листопада 2022 року;

- копія квитанції про сплату послуг у наданні правової допомоги до договору про надання правової допомоги № 41/м від 03 листопада 2021 року на суму 5000,00 грн.

Суд зазначає, що предмет укладеного сторонами Договору про надання правничої допомоги носить загальний характер, однак інші надані до матеріалів справи письмові докази дозволяють ідентифікувати надані послуги за предметом спору, особою позивача та часом надання послуг як такі, що надані у зв`язку з розглядом даної справи.

Суд звертає увагу, що із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Проаналізувавши зміст наданих послуг, суд зазначає, що їх підтверджена вартість 5000,00 грн. є явно неспівмірною за ознаками, визначеним частиною 5 статті 134 КАС України, зокрема, за складом учасників, підставами виникнення спору, позовними вимогами, враховуючи законодавство, яке регулює спірні правовідносини, та з огляду на наявність рішення Верховного Суду у зразковій справі щодо спірних правовідносин та сталої судової практики.

Крім того, такі послуги як усна консультація, складання заяви про стягнення у судовому порядку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій, є підготовчими діями, спрямованими на підготовку та подання позову до суду, а їх виокремлення є необґрунтованим.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо не співмірності заявлених витрат на правничу допомогу адвоката, та із застосуванням суддівського розсуду вважає, що розумним та справедливим є розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1000,00 грн., які підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статей2,5,72,77,139,241,243-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району щодо відмови у перерахунку та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому, ніж п`ять мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн. (одна тисяча гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; адреса для листувашія: АДРЕСА_2 .

Відповідач - УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ПО КОМУНАРСЬКОМУ РАЙОНУ, 69104, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ ЧУМАЧЕНКА, будинок 32, код ЄДРПОУ 37573838.

Повне судове рішення складено 13 грудня 2022 року.

Суддя Д.В. Татаринов